Решение № 141264483, 05.11.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/2748/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

розглянувши справу № 916/2748/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг /ЄДРПОУ 42399676, адреса 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1/

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Тепло та сервіс /ЄДРПОУ 40695882, адреса 65006, м. Одеса, вул. Малиновського, буд. 4, офіс 2/

про стягнення 557 502,69 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх.№2818/26 від 01.07.2026/ до Товариства з обмеженою відповідальністю Тепло та сервіс про стягнення 1 101 888,86 грн, з яких: основний борг 804 386,17 грн, пеня 212 291,96 грн, три проценти річних 29 623,98 грн та інфляційний втрати 55 586,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу № 9248-ТКЕ(24)-14 від 07.10.2024.

Так, ТОВ ГК Нафтогаз Трейдинг вказує, що на виконання умов Договору, позивач в період з листопада 2024 по березень 2025 (включно) передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 3 804 081,73 грн, однак оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору. У зв`язку з зазначеним сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за Договором складає 804 386,17 грн. З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за Договором, позивачем здійснено нарахування пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору, яка складає 212 291,96 грн. Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 55 586,75 грн, а загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 29 623,98 грн. Оскільки відповідач в добровільному порядку заборгованість не погасив, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Позов пред`явлено на підставі ст. ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 611, 625, 712 ЦК України, ст. ст. 4, 20, 27, 162-164, 171, 176, ГПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2026 справу №916/2748/26 передано на розгляд судді Погребної К.Ф.

Ухвалою суду від 06.07.2026 суддею Погребною К.Ф. заявлено самовідвід від розгляду справи.

Відповідно до пункту 2.3.22. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39, призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/2748/26, яким визначено суддю Петренко Н. Д.

Ухвалою суду від 06.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2748/26; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. ст. 257-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

З довідки про доставку електронного документу вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст.176 ч. 2 Ухвала про відкриття провадження у справі (спрощене)» від 06.07.2026 по справі №916/2748/26 (суддя Петренко Н.Д.) було надіслано одержувачу ТОВ Тепло та сервіс в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 10.07.2026 о 17:58.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

24.08.2026 судом від відповідача ТОВ «Тепло та сервіс» отримано заяву /вх.№28827/26 від 24.08.2026/, в якій відповідач просить:

1. Відмовити ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг» в задоволені позовної заяви щодо стягнення з ТОВ «Тепло та Сервіс» частини основного боргу в розмірі 364 386,17 грн.

2. Застосувати ст. 551 Цивільного кодексу України та зменшити розмір штрафних санкцій, що мають бути сплачені ТОВ «Тепло та Сервіс» на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг» за неналежне виконання умов Договору постачання природного газу № 9248-ТКЕ(24)-14 від 07.10.2024, до розміру 10 614,60 грн.

При цьому відповідач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Тепло та Сервіс» (код ЄДРПОУ 40695882; ліцензія на виробництво теплової енергії № 1000/А-2017 від 25.10.2017 року, ліцензія на постачання теплової енергії № 999/А-2017 від 25.10.2017 року; КВЕД 81.10 «Комплексне обслуговування об`єктів» та 35.30 «Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря») веде діяльність з виробництва теплової енергії, а також надає послуги з постачання теплової енергії та допоміжні послуги з комплексного обслуговування об`єктів (будинків і територій) населенню на території села Крижанівка Фонтанської об`єднаної територіальної громади Одеського району Одеської області.

Підприємство надає зазначені послуги більше ніж 3,5 тис. людей, тому розпорядженням Одеської обласної військової адміністрації № 333/А-2026 від 03.04.2026 року ТОВ «Тепло та Сервіс» було визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період на території Одеської області (підтверджено розпорядженням Одеської ОВА № 959/А-2026 від 14.08.2026). З метою здійснення своєї статутної діяльності ТОВ «Тепло та Сервіс» тривалий час (з 2021 року) перебуває у договірних відносинах із ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», сумлінно виконуючи свої договірні зобов`язання перед постачальником.

Станом на 01.04.2025 року внаслідок споживання відповідачем газу обсягу ІІ утворилася заборгованість перед ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» в розмірі близько двох мільйонів гривень. Відповідач вказує, що після завершення опалювального сезону 2024-2025 років товариство вживало заходів до погашення існуючої заборгованості за поставлений природний газ та до 01.12.2025 року в рахунок боргу перерахувало позивачу 1 263 387,01 грн.

Відповідач зауважує, що лише після повного погашення заборгованості за Договором № 3226- ТКЕ(25)-14, яке відбулося 18.06.2026 ТОВ «Тепло та Сервіс» змогло продовжити погашення боргу перед ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» за Договором № 9248-ТКЕ(24)-14.

З огляду на викладене, відповідач частково визнає наявність заборгованості перед постачальником природного газу, проте не погоджується як із розміром основного боргу так і з нарахованою позивачем неустойкою. Відповідач зазначає, що позовні вимоги ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» обґрунтовані обставинами, актуальними станом на 12.04.2026 і не враховують сплат, здійснених ТОВ «Тепло та Сервіс» після вказаної дати. Відповідач зазначає, що станом на день подання цієї заяви основний борг за Договором постачання природного газу № 9248-ТКЕ(24)-14 від 07.10.2024 року складає 440 000,00 грн.

27.08.2026 судом від ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» отримано заперечення на заяву про зменшення розміру пені /вх.№29183/26/, в якому позивач просить задовольнити позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 440 000,00 грн, пені у розмірі 212 291,96 грн, 3% річних у розмірі 29 623,98 грн та інфляційних втрат у розмірі 55 586,75 грн; відмовити у задоволенні клопотання ТОВ «Тепло та Сервіс» про зменшення розміру штрафних санкцій (пені).

Позивач підтверджує, що відповідачем частково погашено основна заборгованість за спірним договором в сумі 364 386,17 грн, відтак основна заборгованість за Договором постачання природного газу № 9248-ТКЕ(24)-14 від 07.10.2024 становить 440 000,00 грн. Позивач наголошує на тому, що наведені відповідачем підстави для зменшення штрафних санкцій (пені) є неспроможними.

17.09.2026 судом від відповідача ТОВ «Тепло та Сервіс» отримано заяву про закриття провадження у справі /вх.№31802/26/, в якій відповідач просить закрити провадження в частині позовних вимог про стягнення 90 000,00 грн у зв`язку з відсутністю спору. Відповідач зауважує, що ним на користь позивача сплачено частину боргу за договором про постачання природного газу 9248-ТКЕ(24)-14 від 07.10.2024 в сумі 90 000 грн.

18.09.2026 судом від позивача ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» отримано додаткові пояснення у справі /вх.№31972/26/, в яких позивач повідомляє суд, що відповідачем частково сплачено залишок основної заборгованості за Договором постачання природного газу № 9248-ТКЕ(24)-14 від 07.10.2024 та станом на 17.09.2026 сума основної заборгованості за спірним договором за період постачання природного газу складає 350 000,00 грн. Водночас, непогашеними залишаються нараховані за неналежне виконання грошового зобов`язання штрафні санкції та нарахування за ст. 625 ЦК України на загальну суму 297 502,69 грн, а саме: пеня у сумі 212 291,96 грн., три проценти річних у сумі 29 623,98 грн. та інфляційні втрати у сумі 55 586,75 грн.

25.09.2026 судом отримано від ТОВ «Тепло та Сервіс» заяву про закриття провадження у справі /вх.№32936/26/, в якій відповідач просить закрити провадження в частині позовних вимог про стягнення 30 000,00 грн у зв`язку з відсутністю спору. Відповідач вказує, що ним сплачено частину боргу за договором про постачання природного газу 9248-ТКЕ(24)-14 від 07.10.2024 в сумі 30 000 грн.

28.09.2026 на адресу суду надійшли додаткові пояснення позивача /вх. № 33144/26/, в яких позивач зауважує, що відповідачем частково сплачено залишок основної заборгованості за Договором постачання природного газу № 9248-ТКЕ(24)-14 від 07.10.2024 та станом на 27.09.2026 сума основної заборгованості за спірним договором за період постачання природного газу складає 320 000,00 грн. Водночас непогашеними залишаються нараховані за неналежне виконання грошового зобов`язання штрафні санкції та нарахування за ст. 625 ЦК України на загальну суму 297 502,69 грн, а саме: пеня у сумі 212 291,96 грн., три проценти річних у сумі 29 623,98 грн. та інфляційні втрати у сумі 55 586,75 грн.

27.10.2026 на адресу суду надійшла заява відповідача про закриття провадження у справі /вх. № 37043/26/, в якій відповідач просить закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 60 000,00 грн у зв`язку з відсутністю спору. Відповідач зауважує, що ним сплачено частину боргу в сумі 60 000 грн.

03.11.2026 на адресу суду надійшли додаткові пояснення позивача /вх. № 37982/26/, в яких позивач зауважує, що відповідачем частково сплачено залишок основної заборгованості за Договором постачання природного газу № 9248-ТКЕ(24)-14 від 07.10.2024 та станом на 02.11.2026 сума основної заборгованості за спірним договором за період постачання природного газу складає 260 000,00 грн. Водночас непогашеними залишаються нараховані за неналежне виконання грошового зобов`язання штрафні санкції та нарахування за ст. 625 ЦК України на загальну суму 297 502,69 грн, а саме: пеня у сумі 212 291,96 грн., три проценти річних у сумі 29 623,98 грн. та інфляційні втрати у сумі 55 586,75 грн.

Ухвалою суду від 05.11.2026 задоволено заяви відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Тепло та сервіс про закриття провадження у частині вимог /вх. № 31802/26/26 від 17.09.2026, вх. № 32936/26 від 25.09.2026, вх. № 37043/26 від 27.10.2026/ у справі № 916/2784/26; закрито провадження у справі № 916/2748/26 у зв`язку із відсутністю предмету спору в частині стягнення основного боргу у розмірі 544 386,17 грн; постановлено продовжити розгляд справи в іншій частині вимог про стягнення заборгованості у розмірі 557 502,69 грн, з яких: основний борг 260 000,00 грн, пеня 212 291,96 грн, три проценти річних 29 623,98 грн та інфляційний втрати 55 586,75 грн.

Статтею 42 ГПК України визначено перелік прав та обов`язків учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено при безпосередньому дослідженні доказів, 07.10.2024між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тепло та сервіс» (далі Відповідач) укладено договір № 9248-ТКЕ(24)-14 постачання природного газу.

Відповідно до пункту 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні п.п.1) п.4 Положення, природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Відповідно до умов пункту 2.1 Договору загальний обсяг природного газу, замовлений відповідачем складає 384,10967 тис. м3, з яких: - 363,10967 тис. м3 обсяг І (фіксований), ціна якого згідно п.п. 4.1.1. Договору становить 7 583,89 грн за 1 000 м3 (з ПДВ); - 21,000 тис. м3 обсяг ІІ (фіксований), ціна якого мала щомісячно розраховуватись постачальником за формулою, наведеною у п.п. 4.1.2. Договору, та розміщуватись на сайті постачальника naftogaztrading.com.ua.

Відповідно до п.п.п 2.2.2 Договору значення Обсягу І (фіксований) був розрахований постачальником відповідно до Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 812 (зі змінами) (надалі також Положення, Постанова № 812) на період, визначений Постановою № 812. А обсяг ІІ природного газу був розрахований Споживачем як різниця між загальним замовленим обсягом газу, визначеним Споживачем на відповідний розрахунковий період, та сумою Обсягу І (фіксованого) та Обсягу ІІІ (фіксованого), зазначеним на відповідний розрахунковий період.

Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (пункт 3.5. Договору).

Відповідно до пункту 5.1 Договору, оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту/актів прийманняпередачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; - остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Згідно пункту 7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

10.11.2025 між ТОВ «ТЕПЛО ТА СЕРВІС» та ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» було укладено договір № 3226-ТКЕ(25)-14 щодо постачання природного газу на опалювальний сезон 2025-2026 років.

02.12.2025 між ТОВ «ТЕПЛО ТА СЕРВІС» та ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» було укладено договір про зарахування коштів № ДЗК-3226-14, відповідно до якого сторони дійшли згоди, що всі кошти, які надходять постачальнику за спожитий природний газ від споживача, незалежно від призначення платежу, вказаного споживачем у відповідних платіжних інструкціях, листах тощо, постачальник зараховує в наступній черговості:

- з 15 числа місяця наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу в рахунок виконання зобов`язань Споживача, що виникли за Договором постачання природного газу № 3226-ТКЕ(25)-14 від 10.11.2025 відповідно до акта/актів приймання-передачі природного газу за відповідний місяць постачання до його повного погашення;

- з дня наступного після дня повного погашення зобов`язань Споживача за Договором постачання природного газу № 3226-ТКЕ(25)-14 від 10.11.2025 зазначених у пункті 1.1 на погашення заборгованості, що виникла у Споживача за попередні періоди по договорах, за якими вже не здійснюється постачання природного газу, відповідно до призначення платежу

На виконання умов Договору, Позивач в період з листопада 2024 по березень 2025 (включно) передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 3 804 081,73 грн, що не заперечується відповідачем та підтверджується актами приймання-передачі природного газу в розрізі періодів постачання:

1. період постачання листопад 2024 : акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2024 на суму 470 163,08 грн (обсяг І);

2. період постачання грудень 2024 : акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2024 на суму 703 253,86 грн (обсяг І);

3. період постачання січень 2025: акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2025 на суму 685 549,66 грн (обсяг І);

4. період постачання лютий 2025: акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2025 на суму 804 420,41 грн (обсяг І);

5. період постачання березень 2025: акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2025 на суму 194 319,12 грн (обсяг І); акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2025 на суму 946 375,60 грн (обсяг ІІ).

Судом досліджено надані відповідачем докази, а саме:

- фільтровану виписку АТ КБ «ПриватБанк» за період з 25.06.2026 по 20.08.2026, з якої слідує, що відповідачем сплачено на рахунок позивача грошові кошти: 13.08.2026 на суму 30 000,00 грн, 03.08.2026 на суму 30 000,00 грн, 30.07.2026 на суму 30 000,00 грн, 24.07.2026 на суму 30 000,00 грн, 08.07.2026 на суму 30 000,00 грн, 29.06.2026 на суму 30 000,00 грн, 25.06.2026 на суму 30 000,00 грн;

-платіжну інструкцію № 2382 від 24.08.2026, з якої слідує, що відповідачем сплачено на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 154 386,17 грн;

- платіжну інструкцію № 2399 від 09.09.2026, з якої слідує, що відповідачем сплачено на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн;

- платіжну інструкцію № 2398 від 04.09.2026, з якої слідує, що відповідачем сплачено на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн;

- платіжну інструкцію № 2403 від 15.09.2026, з якої слідує, що відповідачем сплачено на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн;

- платіжну інструкцію № 2406 від 22.09.2026, з якої слідує, що відповідачем сплачено на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн;

- платіжну інструкцію № 2407 від 28.09.2026, з якої слідує, що відповідачем сплачено на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн;

- платіжну інструкцію № 2424 від 16.10.2026, з якої слідує, що відповідачем сплачено на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн.

Таким чином судом встановлено, що відповідачем у ході розгляду справи надано докази про сплату тим грошових коштів у загальному розмірі 544 386,17 грн. У зв`язку із чим судом постановлено ухвалу про закриття провадження в цій частині.

Отже залишок заборгованості з оплати основного боргу становить 260 000,00 грн /804 386,17 грн 544 386,17 грн/.

Оскільки, відповідач не здійснив оплату природного газу у строк, визначений у договорі, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1-3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу частин першої, другої статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України Про ринок природного газу споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи положення ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, який не був визнаний судом недійсним у встановленому порядку, договір поставки є обов`язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши встановлені обставини, а також враховуючи визнання відповідачем вимог у частині основного боргу, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення основного боргу у розмірі 260 000,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат та пені суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі прострочення Відповідачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього Договору, Відповідач зобов`язується сплатити Позивачу 3% річних, інфляційних збитків та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Перевіривши додані позивачем до позовної заяви розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат суд встановив, що такий розрахунок здійснено позивачем арифметично вірно та з урахуванням вірних вихідних даних. Так, з відповідача підлягає стягненню 3 % річних у розмірі 29 623,98 грн, інфляційні втрати у розмірі 55 586,75 грн. та пеня у розмірі 212 291,96 грн.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас, суд вирішує питання щодо можливості зменшення сум пені, що заявлена до стягнення позивачем, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності.

Так, при зменшенні розміру штрафних санкцій, суд бере до уваги інтереси сторін, що заслуговують на увагу, і оцінює співвідношення розміру заявленої до стягнення суми штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків позивача. Якщо порушення зобов`язання відповідачем не потягло за собою значні збитки для інших господарюючих суб`єктів, то суд може з урахуванням інтересів сторін зменшити розмір належних до сплати відповідних сум. При цьому як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

За своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягуються в разі порушення такого зобов`язання. Отже, питання про зменшення розміру штрафних санкцій вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

При цьому наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, вирішуючи питання щодо зменшення сум пені у цій справі суд враховує, що: матеріали справи не містять доказів, що позивач або інші особи зазнали збитків у зв`язку із простроченням виконання відповідачем зобов`язання у спірних відносинах; відповідачем сплачено значну частину основного боргу; відповідач веде діяльність з виробництва теплової енергії, а також надає послуги з постачання теплової енергії та допоміжні послуги з комплексного обслуговування об`єктів (будинків і територій) населенню на території села Крижанівка Фонтанської об`єднаної територіальної громади Одеського району Одеської області. З іншого боку суд враховує, що: суб`єкти господарювання мають добросовісно виконувати власні зобов`язання; прострочення виконання зобов`язання у спірних правовідносинах є тривалим.

04.06.2026 року ТОВ «ТЕПЛО ТА СЕРВІС» направило на адресу позивача лист, в якому визнало факт порушення і неналежного виконання зобов`язання, запевнило у безумовному намірі продовжити погашення існуючої заборгованості та повністю її сплатити, а також запропонувало відтермінувати остаточний розрахунок за поставлений природний газ до грудня 2026 року шляхом укладення додаткової угоди до Договору № 9248-ТКЕ(24)-14.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає справедливим зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, на 95 %, тобто до суми 10 614,60 грн. Таке зменшення та стягнення з відповідача, окрім основного боргу, додаткових нарахувань, суд вважає оптимальним балансом інтересів обох сторін у спорі, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг підлягають частковому задоволенню в повному обсязі, так як частково обґрунтовані та доведені.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 05.04.2023 у справі №910/18718/21, від 03.04.2018 у справі №902/339/16, від 10.03.2021 у справі №904/5702/19, від 14.06.2022 у справі №905/2135/19.

Судом досліджено наявну в матеріалах справи платіжну інструкцію № 0000036658 від 01.07.2026, згідно з якою позивачем сплачено судовий збір в розмірі 13 222,66 грн.

Внаслідок закриття провадження у частині вимог належний розмір судового збору за вимоги, що залишитися на розгляді, становить 6 690,03 грн /557 502,69 грнх1,5%х0,8/.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 3 ст. 252 ГПК України визначено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Оскільки справа № 916/2748/26 розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження та судове засідання не проводилося, а провадження у справі відкрито ухвалю суду від 06.07.2026, то процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, могли вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі тобто до 06.08.2026.

Разом із тим, суд враховує, що часткове визнання відповідачем вимог відбулося у заяві від 24.08.2026.

Таким чином суд позбавлений можливості в порядку ч. 1 ст. 130 ГПК України повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, за частину вимог, які визнані відповідачем.

Приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі без урахування зменшення пені.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-251, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Тепло та сервіс /ЄДРПОУ 40695882, адреса 65006, м. Одеса, вул. Малиновського, буд. 4, офіс 2/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг /ЄДРПОУ 42399676, адреса 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1/ грошові кошти у розмірі 355 825,33 грн /триста п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот двадцять п`ять гривень 33 копійки/, з яких: основний борг 260 000,00 грн, пеня 10 614,60 грн, три проценти річних 29 623,98 грн та інфляційний втрати 55 586,75 грн; а також судовий збір у розмірі 6 690,03 грн /шість тисяч шістсот дев`яносто гривень 03 копійки/.

3. В іншій частині вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 05 листопада 2026 р.

Суддя Н.Д. Петренко