Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №: 164/371/26
п/с: 2/164/819/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2026 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Ониска Р.В.,
при секретарі Наумик Н.В., Шумік О.І.,
за участю: прокурора Тарасюк Т.В., Дуднік М.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
представників третьої особи Пархомової О.В., Гапончук Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Маневичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Колківська селищна рада Луцького району Волинської області про позбавлення батьківський прав, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Колківська селищна рада Луцького району Волинської області про позбавлення батьківський прав. Вимоги заяви обґрунтовує тим, що 01 квітня 2013 року, позивач ОСОБА_1 уклав шлюб з відповідачем ОСОБА_3 , який був зареєстрований у Красновільській сільській раді Маневицького району Волинської області, про що в книзі реєстрації актів про одруження вчинено запис за № 3. Від даного шлюбу, у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Коли сину виповнився рік то Відповідачка покинула їх і переїхала проживати у інший населений пункт. Проживаючи із сином ОСОБА_6 самі, Позивач ОСОБА_1 зрозумів що дружина до них повертатися не буде, а тому вирішив подати заяву до суду про розірвання шлюбу. Відповідно до рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 01 листопада 2016 року у справі № 164/1826/16-ц шлюб між ними було розірвано і сина було залишено проживати з позивачем ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 . З часу коли Відповідачка покинула позивача ОСОБА_1 з сином і по теперішній час мати ОСОБА_3 фактично припинила спілкуватися з сином, не приділяла належної уваги його розвитку, свідомо ухилялась від обов`язків пов`язаних із його вихованням, не цікавилась його життям, здоров`ям, матеріальним становищем, не брала участі у підготовці до самостійного життя, не спілкується з сином та не бачиться з ним. До Маневицького районного суду Волинської області з позовом про стягнення з Відповідачки аліментів на сина Позивач ОСОБА_1 не звертався, оскільки не знав де остання живе, який у неї матеріальний стан, а грошових коштів які заробляв сам, їм із сином вистачало. Враховуючи те, що Відповідачка не спілкується з сином, то і він перестав про неї згадувати, не пам`ятає як вона виглядає, і вважає її чужою людиною, а не матір`ю. Позивач ОСОБА_1 ніяких перепон у спілкуванні Відповідачки з сином не чинив, його від неї не ховав, де вони живуть у с. Тельчі і у яку школу ходить син, Відповідачка знає, при бажанні могла у будь-який час бачитись з ним та приймати участь у його вихованні. При бажанні Відповідачки спілкуватися з сином, то вона мала і має по даний час таку можливість, але не бажає сама цього робити. Враховуючи, що ОСОБА_3 навмисно ухиляється від виконання батьківських обов`язків з виховання сина, матеріального забезпечення та морального підтримання не надає, між Відповідачкою та сином відсутній емоційний зв`язок, він не знає її як матір. 02 липня 2018 року Позивач ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_7 , з якою у них двоє спільних дітей, а саме: син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і дочка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім цього, у дружини Позивача ОСОБА_1 є син від першого шлюбу ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Уся сім`я дуже любить ОСОБА_6 , дружина Позивача ОСОБА_1 відноситься до нього як до свого рідного сина, постійно дбає про нього та приймає активну участь у його вихованні, а тому Позивач ОСОБА_1 вирішив розпочати процедуру по збору матеріалів на позбавлення Відповідачки батьківських прав. З метою встановлення доцільності позбавлення батьківських прав Відповідачки, Позивач ОСОБА_1 звернувся до комісії з питань захисту прав дитини Колківської селищної ради Луцького району Волинської області для отримання висновку про доцільність/недоцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, щодо малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 17 грудня 2025 року відбулось засідання комісії з питань захисту прав дитини де розглядалось зазначене вище питання. Позивач ОСОБА_1 був присутній на засіданні даної комісії, де висловив свою думку, а колишня дружина на засідання комісії не приїхала, хоча завчасно була повідомлена про це. Комісія з питань захисту прав дитини Колківської селищної ради Луцького району Волинської області прийняла рішення за доцільне позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_3 , 1994 року народження, відносно малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 19 грудня 2025 року висновок комісії з питань захисту прав дитини про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_11 був затверджений рішенням виконавчого комітету Колківської селищної ради Луцького району Волинської області. За таких обставин вбачається, що наразі Відповідачка і їх син є чужі один одному, які не бачились між собою з травня 2016 року. Позивач ОСОБА_1 зробив для сина усі умови для нормального його життя, розвитку і це підтверджується актом обстеження умов проживання від 30 жовтня 2025 року № 92.
Позивач вважає, що зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей матір`ю, свідомого нехтування нею своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення Відповідачки до своїх батьківських обов`язків.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити. При цьому позивач ОСОБА_1 показав, що біологічна мати дитини ОСОБА_3 , на протязі більш як 10 років не бачила свого сина ОСОБА_5 не цікавилась його вихованням та розвитком, матеріальної допомоги не надавала, хоча проживає неподалік у селі, що на відстані біля 30 км. від їх села. Коли розпочався судовий процес про позбавленню її батьківських прав, остання в жовтні 2026 року прибула до місця проживання сина ОСОБА_6 і не взнала його поміж інших дітей, підійшовши із словами, що вона його мати до іншого хлопчика.
В судовому засіданні прокурор Дуднік М.М. підтримала позов і висловила позицію, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_5 буде в найкращих інтересах дитини.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позовних вимог. ОСОБА_3 при цьому не змогла пояснити в судовому засіданні чому стільки років не цікавилась сином ОСОБА_6 , не знає в якій школі він навчається, з ким проживає, який його матеріальний стан.
Представники третьої особи служби у справах дітей Колківської селищної ради Луцького району Волинської області Пархомова О.В. та Гапончук Ю.Б. в судовому засіданні висловили позицію, що позовні вимоги підтримують та вважають, що в найкращих інтересах дитини буде позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав. ОСОБА_12 , пояснила, що ОСОБА_3 будучи завчасно повідомленою про засідання комісії з питань захисту прав дитини Колківської селищної ради Луцького району Волинської області про позбавлення її батьківських прав, не прибула на засідання, не повідомила про причини не прибуття. Коли розпочався судовий процес про позбавлення її батьківських прав, остання прибула в Колківську селищну раду з заявою про встановлення їй днів побачення з дитиною, при цьому отримавши роз`яснення які документи для цього необхідно зібрати в подальшому втратила інтерес до цієї дії і не подала зазначені документи.
В судовому засіданні було заслухано думку малолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , який пояснив, що присутню в судовому засіданні його біологічну матір він не знає, так як ніколи з нею не спілкувався, окрім як один раз приблизно місяць тому, коли вона приїхала по місцю його проживання і не взнавши його підійшла до іншої дитини пояснюючи, що вона являється матір`ю. Вважає, що його біологічну матір слід позбавити батьківських прав, оскільки своєю матір`ю він вважає ОСОБА_11 , теперішню дружину його батька, яка з дитинства піклувалась про нього як сина, а він відноситься до неї як до рідної матері.
Дослідивши та оцінивши в сукупності докази, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 01 квітня 2013 року, Позивач ОСОБА_1 уклав шлюб з Відповідачем ОСОБА_3 , який був зареєстрований у Красновільській сільській раді Маневицького району Волинської області, про що в книзі реєстрації актів про одруження вчинено запис за № 3. Від даного шлюбу, у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Коли сину виповнився рік то Відповідачка покинула їх і переїхала проживати у інший населений пункт. Проживаючи із сином ОСОБА_6 , Позивач ОСОБА_1 зрозумів що дружина до них повертатися не буде, а тому вирішив подати заяву до суду про розірвання шлюбу. Відповідно до рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 01 листопада 2016 року у справі № 164/1826/16-ц шлюб між ними було розірвано і сина було залишено проживати з Позивачем ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 . З часу коли Відповідачка покинула Позивача ОСОБА_1 з сином ОСОБА_6 і по теперішній час мати ОСОБА_3 фактично припинила спілкуватися з сином, не приділяла належної уваги його розвитку, свідомо ухилялась від обов`язків пов`язаних із його вихованням, не цікавилась його життям, здоров`ям, матеріальним становищем, не брала участі у підготовці до самостійного життя. До Маневицького районного суду Волинської області з позовом про стягнення з Відповідачки аліментів на сина Позивач ОСОБА_1 не звертався, оскільки не знав де остання живе, який у неї матеріальний стан, а грошових коштів які заробляв сам, їм із сином вистачало. Враховуючи те, що Відповідачка не спілкується з сином ОСОБА_6 , то і Позивач перестав про неї згадувати і вважає її чужою людиною, а не матір`ю сина ОСОБА_6 . Позивач ОСОБА_1 ніяких перепон у спілкуванні ОСОБА_3 з сином ОСОБА_6 не чинив, його від неї не ховав, де Позивач з сином ОСОБА_6 живуть у с. Тельчі і у яку школу ходить син ОСОБА_6 , Відповідачка не знала, при бажанні могла дізнатись і у будь-який час бачитись з сином ОСОБА_6 та приймати участь у його вихованні. При наявності бажання Відповідачки спілкуватися з сином ОСОБА_6 , то вона мала і має по даний час таку можливість, але не бажає сама цього робити.
Враховуючи, що ОСОБА_3 навмисно ухиляється від виконання батьківських обов`язків з виховання сина ОСОБА_6 , матеріального забезпечення та морального підтримання не надає. Між Відповідачкою та сином ОСОБА_6 відсутній емоційний зв`язок, він не знає її як матір. 02 липня 2018 року Позивач ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_7 , з якою у них двоє спільних дітей, а саме: син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і дочка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім цього, у дружини Позивача ОСОБА_1 є син від першого шлюбу ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Уся сім`я дуже любить ОСОБА_6 , дружина позивача ОСОБА_1 ОСОБА_11 відноситься до нього як до свого рідного сина, постійно дбає про нього та приймає активну участь у його вихованні. З метою встановлення доцільності позбавлення батьківських прав Відповідачки, Позивач ОСОБА_1 звернувся до комісії з питань захисту прав дитини Колківської селищної ради Луцького району Волинської області для отримання висновку про доцільність/недоцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, щодо малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 17 грудня 2025 року відбулось засідання комісії з питань захисту прав дитини де розглядалось зазначене вище питання. Позивач ОСОБА_1 був присутній на засіданні даної комісії, де висловив свою думку, а Відповідачка ОСОБА_3 на засідання комісії не прибула, хоча завчасно була повідомлена про це. Комісія з питань захисту прав дитини Колківської селищної ради Луцького району Волинської області прийняла рішення за доцільне позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_11 , 1994 року народження, відносно малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 19 грудня 2025 року висновок комісії з питань захисту прав дитини про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_11 був затверджений рішенням виконавчого комітету Колківської селищної ради Луцького району Волинської області. За таких обставин вбачається, що наразі Відповідачка і її син ОСОБА_6 є чужі один одному, які не бачились між собою з травня 2016 року до стадії судового розгляду справи про позбавлення Відповідачки батьківських прав. Позивач ОСОБА_1 зробив для сина усі умови для нормального його життя, розвитку і це підтверджується актом обстеження умов проживання від 30 жовтня 2025 року № 92.
Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як ухилення від виховання дитини матір`ю, свідомого нехтування нею своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення Відповідачки до своїх батьківських обов`язків.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, тому у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
ЄСПЛ у рішенні від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України» (заява № 2091/13), установивши порушення статті 8 Конвенції, консолідував ті підходи і принципи, що вже публікувались у попередніх його рішеннях, які зводяться до визначення насамперед найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Під час судового розгляду встановлено, що Відповідачка ОСОБА_3 , як матір малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухиляється від виконання основних обов`язків щодо виховання та розвитку дитини, які встановлені в ст. 164 СК України, а саме: не піклується про здоров`я дитини, його фізичний, духовний та моральний стан.
У частині 5, 6 статті 19 СК України передбачено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
На переконання суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_11 , затверджений рішенням виконавчого комітету Колківської селищної ради № 176, від 19.12.2025 - є достатньо обгрунтованим, не суперечить інтересам дитини, а навпаки захищає інтереси дитини від недопустимих дій матері, які виразились в байдужому ставленні до своєї дитини.
З огляду на вказане у сукупності, зважаючи на зазначені докази, суд прийшов до висновку про те, що в ході судового розгляду справи встановлено, що Відповідачка ухиляється від утримання та виховання малолітньої дитини, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, що є підставою для позбавлення батьківських прав.
Суд звертає увагу, що після усунення обставин, які були підставою для позбавлення батьківських прав, Відповідачка не позбавлена можливості звернутися у встановленому законом порядку з вимогами про поновлення батьківських прав.
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з Відповідачки на користь Позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 331. 20 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 268, ЦПК України, ст.ст. 150, 164, 166 СК України суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Колківська селищна рада Луцького району Волинської області про позбавлення батьківський прав - задовольнити.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстровану та проживаючу в АДРЕСА_2 - позбавити батьківських прав стосовно її малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та залишити його на вихованні з батьком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителем АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 19 лютого 2026 року на користь батька ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя АДРЕСА_1 .
У разі якщо батько дитини ОСОБА_1 відмовиться отримувати аліменти від ОСОБА_3 , аліменти підлягають перерахуванню на особистий рахунок дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділенні Державного ощадного банку України, про що зобов`язати батька ОСОБА_1 відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_11 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер не відомий.
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Колківської селищної ради Луцького району Волинської області, місцезнаходження: 44661, сел. Колки, вул. Грушевського, б. 42, Луцького району Волинської області, код ЄДРПОУ 04333247.
Повний текст судового рішення складено 06 листопада 2026 року.
Суддя Маневицького районного суду
Волинської області Ониско Р.В.
Судебное решение № 141260513, Маневицький районний суд Волинської області было принято 06.11.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 164/371/26. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: