Приговор № 141258086, 05.11.2026, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2060/26

Провадження № 1-кп/444/344/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження 12026140000000234, внесеного 19.03.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Могиляни, Жовківського району Львівської області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, одруженої, невійськовозобов"язаної, на утриманні немає неповнолітніх дітей, освіта вища, раніше не судимої, не інваліда, не працюючої, ІПН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 22.12.2000 року,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_3

захисника обвинуваченої ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ :

Обвинувачена ОСОБА_3 , 19 березня 2026 року, приблизно о 02 годин 15 хвилин, на ділянці автодороги М-09 сполучення «Тернопіль-Львів-Рава Руська», поблизу с. Воля Висоцька, Львівського району, Львівської області, керуючи автомобілем «Mersedes Sprinter» р.н. НОМЕР_3 та рухаючись ним зі сторони м. Рава-Руська у напрямку м. Львів, порушила вимоги п.п. 1.2, 1.5, 2.3 б) і д), 12.1, 12.2 та вимоги горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які виразилися в тому, що вона, керуючи транспортним засобом у темну пору доби, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахувала дорожню обстановку і стан керованого транспортного засобу, щоб маги змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого, без причин технічного характеру виїхала за межі проїзної частини на ліве по напрямку руху-узбіччя, де відбулося перекидання автомобіля в кювет.

В результаті порушення правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_3 відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пасажир автомобіля «Mersedes Sprinter» р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_7 загинула на місці пригоди.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила порушення правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_7 , тобто вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Як учасник дорожнього руху, ОСОБА_3 порушила діючі правила дорожнього руху, а саме:

- п. 1.2 - в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів;

- п. 1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3 «б» для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 2.3.«д» для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

-п. 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- п. 12.2 - У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги,

та вимоги горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія).

Відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої, так як проти такого не заперечують учасники судового провадження та допитом потерпілого ОСОБА_6 .

Винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення стверджується доказами, які є в матеріалах справи.

Фактичні обставини справи, які стверджуються цими доказами, не оспорювались в ході судового розгляду ні обвинуваченою, ні іншими учасниками.

Судом зясовано, чи правильно сторони розуміють зміст цих обставин, чи не мають сумнівів у добровільності їх позиції, а також розяснено їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні, після розяснення їй суті обвинувачення підтвердила вищевказані обставини у вчиненні кримінального правопорушення, свою вину визнала повністю і пояснила, що вона 19 березня 2026 року, приблизно о 02 годин 15 хвилин, на ділянці автодороги М-09 сполучення «Тернопіль-Львів-Рава Руська», поблизу с. Воля Висоцька, Львівського району, Львівської області, керувала автомобілем марки «Mersedes Sprinter» р.н. НОМЕР_3 рухаючись ним зі сторони м. Рава-Руська (з кордону) у напрямку м. Львів. Пригадує, що почала викручувати кермо, так як не справлялась з керуванням. Коли отямилась, то була в кюветі. Що стало причиною не знає. Швидкість була не висока, приблизно 80 км. за год., так як йшли ремонтні роботи дороги, а тому швидше і не дозволяли обставини. Зустрічні автомобілі не заважали, її автомобіль був справний, втомлена вона не була, почувала себе добре, даним автомобілем кермує вже більш ніж 7 років, дорога була суха. Однак назвати причини чому трапилась ДТП не може. Наголосила, що потерпіла ОСОБА_7 часто з нею їздила за кордон. Наголосила, що вона вже відшкодувала потерпілому шкоду. У вчиненому розкаюється. Просить суд врахувати її пояснення та суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що його мати - ОСОБА_7 часто їздила з обвинуваченою за кордон. Він розуміє, що обвинувачена не хотіла завдати їй шкоди. Зазначив, що ОСОБА_3 відшкодувала йому шкоду та претензій до неї у нього немає. Просить суд не накладати на обвинувачену суворого стягнення.

Аналізуючи та оцінюючи усі докази надані стороною обвинувачення, стороною захисту та отриманні судом в ході розгляду справи в їх сукупності та кожен зокрема з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв"язку, суд приходить до висновку, що покази обвинуваченої є належними, допустимими та достовірними і у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв"язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об"єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред`явленого обвинувачення обвинуваченій ОСОБА_3 .

Суд також приходить до висновку, що здобутих судом доказів є достатньо для того, щоб прийти до висновку про визнання обвинуваченої винною у вчиненні пред`явленого їй обвинувачення.

Вина обвинуваченої ОСОБА_3 полягає в тому, що вона вчинила порушення правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_7 , і тому суд такі її дії кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України.

Таким чином, суд приходить до переконання про винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєнні предявленого їй кримінального правопорушення.

Кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 286 КК України за вчинення якого судиться ОСОБА_3 згідно із ч. 2 ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Обвинувачена ОСОБА_3 не вчинила кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності.

Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій за вчинення кримінального правопорушення, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, враховує наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також бере до уваги особу винної, її вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров`я, характеризуючі дані, раніше не судимої.

Обставини, які помякшують відповідальність обвинуваченої ОСОБА_3 є щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, які обтяжують відповідальність обвинуваченої судом не встановлено.

Санкцією ч. 2 ст. 286 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що покарання ОСОБА_3 слід обрати в межах санкції статті за якою вона судиться.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину обвинуваченою ОСОБА_3 та її особу, яка не працює, щиро розкаялася у вчиненому злочині, активно сприяла розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем реєстрації та проживання, на обліку в лікаря нарколога чи лікаря психіатра не перебуває, а тому суд вважає за необхідне обрати щодо обвинуваченої ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті за якою вона судиться, а саме покарання у виді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Суд вважає, що оскільки обвинувачена ОСОБА_3 не працює, однак допомагає транспортним засобом у волонтерській діяльності, що підтверджується копією договору про надання послуг із супроводу, догляду та перевезення дитини від 20.03.2024 року (а.с.50-52), а тому є необхідність у постійному використанні транспортного засобу, а відтак суд приходить до висновку, що не слід застосовувати до обвинуваченої додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Призначаючи покарання обвинуваченій суд враховує те, що обвинувачена ОСОБА_3 за місцем проживання та реєстрації характеризуються позитивно, раніше не судилася, щиро розкаялася у вчиненому та активно сприяла розкриттю злочину, примирилася з потепілим та відшкодувала йому шкоду, а також враховуючи відсутність обтяжуючих обставин, можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання, суд вважає за можливим звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням до покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України та застосувати ст. 76 КК України, зокрема: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В даному кримінальному провадженні запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про речові докази належить вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст.174 КПК України необхідно скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19.03.2026 року.

Питання про процесуальні витрати слід вирішити в порядку ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та засудити на 5 (пять) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в розмірі 13 727,60 грн., а саме за проведення:

- судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/114-26/6905-ІТ від 19.03.2026 року в розмірі 4457,00 грн.;

- судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/114-26/7771-ІТ від 19.03.2026 року в розмірі 4457,00 грн.;

- судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/114-26/7770-ІТ від 19.03.2026 року в розмірі 4813,60 грн.

Речові докази:

1) магнітний носій інформації - оптичний диск з відеозаписом із АЗС "БН" та магнітний носій інформації - оптичний диск з аудіозаписами телефонних дзвінків, які надійшли на спецлінію відділу служби "102" 19.03.2026 року та зареєстровані до ІП ЄО ІКС ІПНП ВнП № 2 (м. Жовква) ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області за №№ 3082, 3084 від 19.03.2026 року - залишити при матеріалах кримінального провадження;

2) автомобіль марки «Mersedes Sprinter» р.н. НОМЕР_3 - повернути ОСОБА_3 .

Арешт на майно накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19.03.2026 року - скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з часу проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.

Суддя: ОСОБА_1