№ 141249684, 03.11.2026, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

_________________

03.11.2026Справа №: 368/2100/26провадження 3/368/598/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2026 року м.Кагарлик Суддя Кагарлицького районного суду Київської області Кириченко В.І. розглянувши справу, яка надійшла від Кагарлицького ВП Обухівського відділу ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя - АДРЕСА_1 ,

за ст. 126 ч.5 Кодексу України про АП.

встановив :

ОСОБА_1 , 07.10.2026 року о 13 год. 30 в м. Кагарлик по вул. Каштанова в напрямку вул. Загородня керував автомобілем ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_1 без посвідчення водія, тобто не маючи права керувати таким транспортним засобом, чим порушив п.п.2.1 г, 2.1 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 126 ч.2 Кодексу України про АП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повістки про дату, час та місце розгляду справи направлялися через смс-сповіщення згідно заяви, що знаходиться в матеріалах справи.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також наголошувалося на тому, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі "Смірнов проти України" заява № 3655/02, п. 41 "Пономарьов проти України" заява № 3236/03).

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Як вказувалося вище, наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу від 07.10.2026 особі повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Кагарлицькому районному суді Київської області за викликом.

Тобто, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов`язки (з`явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).

В протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 , 07.10.2026 року о 13 год. 30 в м. Кагарлик по вул. Каштанова в напрямку вул. Загородня керував автомобілем ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_1 без посвідчення водія, тобто не маючи права керувати таким транспортним засобом, чим порушив п.п.2.1 г, 2.1 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 126 ч.5 Кодексу України про АП.

Судом встановлено, що відповідно до ч.5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Однак в протоколі не зазначено про повторність вчинення протягом року одного з порушень, які передбачені ч.2, ч.4 ст. 126 КупАП і не додано до матеріалів справи доказів на підтвердження цієї обставини.

А тому, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст. 126 КУпАП.

Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч.2 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов`язковою.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

При застосуванні заходів впливу щодо неповнолітнього ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майнове становище та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

До обставин, які пом`якшують відповідальність неповнолітнього ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд відносить вчинення правопорушення неповнолітнім, обставини, обтяжують відповідальність судом не встановлені.

Враховуючи характер вчиненого неповнолітнім ОСОБА_1 правопорушення, його особу та ступень його провини, суд, з урахуванням положення ст. 13 КУпАП, вважає за можливе та достатнє для його виправлення, а також для запобігання вчинення ним нових правопорушень, доцільним буде застосування заходів впливу, у виді попередження.

Заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП не є адміністративними стягненнями в розумінні ст. 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку. Тому, при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, стягнення судового збору не допускається.

Враховуючи, що до неповнолітнього ОСОБА_1 застосовано захід впливу - у вигляді попередження, яке не є адміністративним стягненням, суд прийшов до висновку, що судовий збір з неповнолітнього ОСОБА_1 не підлягає стягненню.

Керуючись статтями 12, 13, 24-1, 33-35, 40-1, 126,283-285, 294 КУпАП, суддя,-

постановив:

Неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч.2 КУпАП, на підставі п. 2 ст. 24-1 КУпАП застосувати до нього захід впливу у виді попередження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя: Кириченко В.І.