Решение № 141248459, 20.10.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/2083/26

Провадження № 2/355/1635/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» Сердійчук Ярослави Ярославівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся директор ТОВ «Факторинг Партнерс» Сердійчук Я.Я. з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором № 7123383 від 28 січня 2022 року у розмірі 15079,00 гривень, а також стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривень та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 7123383, згідно з п. 1.1 якого кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 20000,00 гривень.

Як стверджує позивач, позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

24 липня 2024 року було укладено договір № 24-07/2024, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 7123383. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 7123383.

Позивач вказує, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 7123383 від 28 січня 2022 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 15079,00 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 12503,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 1976,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 гривень; заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 гривень; заборгованість за комісіями 600,00 гривень; інфляційні збитки 0,00 гривень; нараховані 3% річних -0,00 гривень.

Представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» до судового засідання не з`явився, однак на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України розгляд справи просив проводити за відсутності представника позивача за наявними у справі доказами. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилася, була належно повідомлена про час, місце розгляду справи на 29 вересня 2026 року на 09 годину 30 хвилин, 20 жовтня 2026 року на 10 годину 45 хвилин. Як слід з довідок про причину повернення поштового конверта з ухвалою суду про відкриття провадження та призначення справи до судового засідання, судовими повістками про виклик до суду, що були надіслані на адресу місця проживання відповідача, зареєстровану у встановленому законом порядку, «адресат відсутній за вказаною адресою».

Крім того, відповідач ОСОБА_1 повідомлялася через веб-сайт Судової влади України про час, місце розгляду справи на 20 жовтня 2026 року на 10 годину 45 хвилин.

Причину неявки не повідомила, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно позовних вимог надано не було.

Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п.3,4 ч.8, ч.11 ст.128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі.

Судом досліджено матеріали справи у повному обсязі суд, а саме:

Згідно з копією договору про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 7123383 від 28 січня 2022 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 (позичальник) (далі- договір), кредитодавець зобов`язався на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. договору (кредит), а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (плата) у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Як передбачено п. 1.2 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 20000,00 гривень у валюті: Українські гривні.

Кредит надається строком на 30 днів з 28 січня 2022 року (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 27 лютого 2022 року. (п.п. 1.3-1.4 договору)

Відповідно до 1.5 договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 2880,00 гривень в грошовому виразі та 414.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 22880,00 гривень. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань. 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 600,00 гривень, яка нараховується за ставкою 3.00 відсотків від суми кредиту одноразово. 1.5.2. Проценти за користування кредитом: 2280,00 гривень, які нараховуються за ставкою 0.38 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Як передбачено п.п. 1.6-1.7 договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору.

Згідно з п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Плата за кредитом: 2.2.1. Позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3 договору. 2.2.2. Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 договору. (п.п. 2.2.1-2.2.2 п. 2.2 договору)

Відповідно до п.п. 2.2.3 п. 2.2 договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6 договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6. договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п. 1.5.2 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.

Означений договір підписаний позичальником ОСОБА_1 28 січня 2022 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором S58915. (а.с. 9)

Згідно з копією довідки про ідентифікацію, наданою за підписом Генерального директора ТОВ «Мілоан» Вініченка О.В., клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якою укладено договір № 7123383 від 28 січня 2022 року, ідентифікована ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор: S58915. Дата відправки ідентифікатора позичальнику: 28 січня 2022 року. Номер телефону/електронна пошта, на яку буде відправлено ідентифікатор: НОМЕР_1 . (а.с. 18)

До позовної заяви долучено копію додатку № 1 до договору про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 7123383 від 28 січня 2022 року Графіку платежів за договором про споживчий кредит 7123383 від 28 січня 2022 року (а.с. 10) та копію додатку № 2 до договору про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 7123383 від 28 січня 2022 року - паспорта споживчого кредиту № 7123383, що містить основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача (зокрема, тип кредиту: кредит. Сума кредиту: 20000,00 гривень. Строк кредитування: 30 днів; інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача (серед іншого: процентна ставка: 0,38 відсотків за кожен день користування кредитом в межах строку кредитування, вказаного в п. 1.3 договору. Стандартна (базова) ставка: 5,00 відсотків за кожен день користування кредитом, яка застосовується у випадку продовження строку кредитування вказаного в п. 1.3. договору на стандартних (базових) умовах, згідно п. 2.3.1.2 договору. Тип процентної ставки: фіксована); порядок повернення кредиту. (а.с. 11)

Відповідно до копії Анкета-заяви на кредит № 7123383 від 28 січня 2022 року, яку заповнила ОСОБА_1 на сайті ТОВ «Мілоан», було погоджено наступні умови кредитування по заяві 7123383: замовлена сума: 20000,00 гривень. Замовлений строк: 30 днів. Погоджена сума: 20000,00 гривень. Погоджений строк: 30 днів. Комісія за надання: 3.00 % одноразово. Ставка процентів: 0,38 % за кожен день користування. (а.с. 12)

Судом досліджено копію Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «МІЛОАН» (в редакції від 17 грудня 2021 року). (а.с. 13-17)

З метою підтвердження виконання первісним кредитором умов договору щодо надання позичальнику ОСОБА_1 грошових коштів до позовної заяви долучено копію квитанції № add4ec8c-9090-4a5b-bd10-4ad29de3c725_637789730170306418, згідно з якою ТОВ «Мілоан» через учасника платіжної системи «ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» перерахувало грошові кошти у сумі 20 000,00 гривень отримувачу ОСОБА_1 за кредитним договором № 7123383 від 28 січня 2022 року на платіжну картку НОМЕР_2 , дата здійснення операції: 28 січня 2022 року. (а.с. 19)

На виконання ухвали Баришівського районного суду Київської області від 25 серпня 2026 року про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» надало інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) емітована банківська картка НОМЕР_4 . Додатково банком надано виписку по рахунку, спеціальним платіжним засобом до якого є картка № НОМЕР_4 за період з 28 січня 2022 року по 07 лютого 2022 року, з якої слід, що 28 січня 2022 року на означений рахунок було здійснено зарахування коштів у сумі 20 000,00 гривень. (а.с. 59-61)

Матеріали справи містять копію наданої первісним кредитором- ТОВ «Мілоан» відомості про щоденні нарахування та погашення за договором № 7123383 від 28 січня 2022 року, у якому відображено надання кредиту у розмірі 20 000,00 гривень 28 січня 2022 року, нарахування комісії у розмірі 600,00 гривень, нарахування процентів. Заборгованість за кредитом (залишок по кредиту): 12503,00 гривень. Заборгованість по процентах за користування кредитом: 1976,00 гривень. Заборгованість по комісії за надання кредиту: 600,00 гривень. Загальна сума заборгованості за договором про споживчий кредит: 15079,00 гривень. (а.с. 20)

З наданого позивачем розрахунку заборгованості (сформований за період з 24 липня 2024 року по 12 серпня 2026 року) слід, що позичальник ОСОБА_1 за договором № 7123383 від 28 січня 2022 року має заборгованість у розмірі 15079,00 гривень, складовими якої є: тіло кредиту: 12503,00 гривень; відсотки: 1976,00 гривень; комісія: 600,00 гривень. (а.с. 21)

Відповідно до копії укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (фактор) договору факторингу № 24-07/2024 від 24 липня 2024 року за цим договором клієнт - первісний кредитор відступає за плату своє право грошової вимоги до боржників, строк виконання зобов`язань за якою настав, або виникне у майбутньому у сумі 28 094 757,31 гривень, а фактор, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, приймає право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між клієнтом і боржниками. (а.с. 22-26)

Як слід з копії платіжної інструкції № 448090002 від 24 липня 2024 року ТОВ «Факторинг Партнерс» сплатило на користь ТОВ «Мілоан» кошти з призначенням платежу: «оплата згідно з договором факторингу № 24-07/2024 від 24 липня 2024 року.» (а.с. 27)

На виконання умов договору факторингу № 24-07/2024 від 24 липня 2024 року, укладеного між клієнтом (ТОВ «Мілоан») та фактором (ТОВ «Факторинг Партнерс») було складено акт приймання-передачі Реєстру Боржників для друку, за яким клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр Боржників для друку складеного у вигляді електронного документу з накладенням КЕП у «ВЧАСНО» на 81 аркуші, після чого, з урахуванням умов договору факторингу № 24-07/2024 від 24 липня 2024 року, від клієнта до актора переходять Права грошової Вимоги Заборгованості від Боржників і Фактор стає Новим кредитором по відношенню до Боржників, зазначених у Реєстрі Боржників. (копію означеного акту долучено до позовної заяви) (а.с. 28)

Крім того, згідно з копією акту приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 24-07/2024 від 24 липня 2024 року клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр Боржників в електронному вигляді електронною поштою, за електронною адресою, вказаною в пункті 15.1 договору, у розмірі 1 514 786 байт. Кількість Боржників за Реєстром становить 4000 (чотири тисячі). 3. Загальна сума заборгованості за Реєстром Боржників складає 28 094 757,31 грн. (двадцять вісім мільйонів дев`яносто чотири тисячі сімсот п`ятдесят сім гривень 31 копійка). (а.с. 29)

Згідно з копією витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 24-07/2024 від 24 липня 2024 року що є додатком № 3 до означеного договору факторингу клієнт (ТОВ «Мілоан») відступив фактору (ТОВ «Факторинг Партнерс») право вимоги заборгованостей до боржників клієнта на умовах, передбачених договором факторингу № 24-07/2024 від 24 липня 2024 року згідно реєстру боржників, де під порядковим номером 250 вказана ОСОБА_1 , договір № 7123383 від 28 січня 2022 року, загальна сума заборгованості за яким 15079,00 гривень, з яких: 12503,00 гривень заборгованість за кредитом; 1976,00 гривень заборгованість по процентах за користування кредитом; 600,00 гривень заборгованість за комісією. (а.с. 30-32)

Означене вище вбачається і з копії витягу з реєстру боржників для друку до договору факторингу № 24-07/2024 від 24 липня 2024 року: порядковий номер: 250, боржник: ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості: 15079,00 гривень. (а.с. 33)

Як слід з ч.1 ст. 207 ЦК України , що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно п.п. 5,6, 7 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Як слід за ст. 1077 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За ст. 1078 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин),слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Зі ст. 514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1082 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), слід, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Враховуючи викладене вище, у суду не виникло сумніву про те, що первісний кредитор ТОВ «Мілоан» виконав вимоги закону, уклав з відповідачем договір про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 7123383 від 28 січня 2022 року, керуючись Законом України «Про електронну комерцію». Відповідач у свою чергу, використовуючи своє право згідно укладеного договору, підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором та отримала кредитні кошти, які використовувала на власний розсуд.

Отже, як було встановлено судом відповідач ОСОБА_1 уклала кредитний договір, отримала по ньому грошові кошти. Стосовно зобов`язань. які були покладені на неї договором, грошові кошти з виплатою процентів за їх користування не виконувала.

Сторона позивача уклала договір факторингу з первісним кредитором відповідача.

Факт набуття позивачем прав вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 7123383 від 28 січня 2022 року підтверджений належними та допустимими доказами, дослідженими судом.

Таким чином, сторона позивача, яка має право на господарську діяльність з надання фінансових послуг, отримавши право на витребування кредитних коштів в праві вимагати від відповідача їх повернення.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 600,00 гривень, яка нараховується за ставкою 3.00 відсотків від суми кредиту одноразово (п.п. 1.51 п. 1.5 договору) суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Передбачена означеним пунктом договору комісія є разовою платою саме за видачу кредиту, прямо передбачена договором і не пов`язана з обслуговуванням чи наданням інформації.

Закон України «Про споживче кредитування» не містить заборони на стягнення такої комісії як частини загальних витрат за кредитом (п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 12), включаючи комісії за надання, обслуговування та повернення кредиту.

Відповідач не довів, що послуги з видачі кредиту не надавалися, а незгода з умовою після підписання не є підставою для її недійсності (ст. 215 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі № 756/6038/20 вказано, що «незгода позичальника з умовою договору про сплату комісії за ініціювання кредиту на стадії виконання, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню».

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Як передбачено ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже, сплачений судовий збір стороною позивача у розмірі 2662,40 гривень повинен бути стягнутий зі сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені.

Крім того сторона позивача просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 гривень.

Стороною позивача були надані:

Копія договору № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року про надання правової допомоги між адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» .(а.с. 40)

Копія прайс-листа АО «Лігал Ассістанс» стосовно виконання робіт адвокатського об`єднання.(а.с. 41)

Копія заявки на надання юридичної допомоги № 666 від 01 липня 2026 року, відповідно до якої ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулось до Адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» щодо супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , договір № 7123383. (а.с. 42)

Копію витягу з акту № 40 про надання юридичної допомоги від 31 липня 2026 року на суму 9000,00 гривень щодо виконання заявки на надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості за договором № 7123383, Кравець Н.І. (а.с. 43)

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 9000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.6, 205, 207, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048,1050,1052,1054,1082 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» Сердійчук Ярослави Ярославівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ: 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за договором №7123383 від 28 січня 2022 у розмірі 15079 (п`ятнадцять тисяч сімдесят дев`ять) гривень 00 копійок, з яких:

- заборгованість за основними зобов`язаннями-12503 (дванадцять тисяч п`ятсот три) гривень 00 копійок;

- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 1976 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят шість) гривень 00 копійок;

- заборгованість за комісією 600(шістсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ: 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) понесені витрати по сплаті судового збору під час подачі позовної заяви до суду у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 . адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 9000 (дев`ять тисяч ) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 26 жовтня 2026 року .

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов