Постановление суда № 141241645, 04.11.2026, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 166/911/25

Провадження № 1-кп/162/115/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілої юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрол Контракт» ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні у режимі відеоконференції клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12025030570000103, яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 28 березня 2025 року, за частиною другою статті 194 Кримінального кодексу України (далі по тексту КК),

встановив:

Це кримінальне провадження надійшло до Любешівського районного суду Волинської області відповідно до ухвали Волинського апеляційного суду від 13 липня 2026 року після скасування вироку Ратнівського районного суду Волинської області від 10 березня 2026 року. Справа перебуває на стадії судового розгляду.

Обвинуваченим ОСОБА_4 заявлено клопотання про скасування арешту на стільниковий телефон «POCO». Клопотання умотивовано тим, що вказане майно не має будь-якого стосунку до кримінального правопорушення. Телефон належить матері обвинуваченого і потрібен їй для мобільного зв`язку та вирішення побутових питань.

Обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник у судовому засіданні 04 листопада 2026 року клопотання підтримали.

Прокурор проти клопотання заперечив та звернув увагу, що вилучений у ОСОБА_4 стільниковий телефон визнаний речовим доказом. В ході досудового розслідування вказаний телефон оглядався з метою встановлення певних обставин, які згодом не підтвердилися.

Представник потерпілої юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрол Контракт» ОСОБА_6 з цього питання покладається на розсуд суду.

Вирішуючи це клопотання, суд доходить таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 98 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з частиною другою статті 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 174 КПК арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Із змісту обвинувального акта, поданих прокурором письмових доказів під час розгляду справи у Ратнівському районному суді Волинської області неможливо спростувати пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 , що телефон, на який накладено арешт, не має будь-якого стосунку до кримінального правопорушення та належить матері обвинуваченого ОСОБА_7 .

Таким чином, передбачених законом підстав для продовження арешту стільникового телефону, вилученого 28 березня 2025 року у ході особистого обшуку в обвинуваченого, суд не вбачає.

З огляду на викладене, керуючись статтями 98, 100, 131, 170, 174 КПК, суд

постановив:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

У кримінальному провадженні № 12025030570000103 скасувати повністю арешт на стільниковий телефон «POCO», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 який накладено ухвалою слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 01 квітня 2025 року.

На ухвалу може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду протягом семи днів із дня її оголошення через Любешівський районний суд Волинської області.

Суддя ОСОБА_1