Решение № 141228510, 02.11.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/2511/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Задорожний А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Керівника Херсонської окружної прокуратури (54000, м. Миколаїв, Корабельний район, проспект Богоявленський, 314) в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України (01135, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 10)

до відповідачів:

1. Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73003, Херсонська обл., місто Херсон, пр.Незалежності, будинок 47);

2. Херсонського державного університету (73000, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Університетська, будинок 27);

3. Фізичної особи-підприємця Лисенка Антона Вікторовича ( АДРЕСА_1 )

про визнання недійсним договору оренди

за участю представників сторін:

від прокуратури: Бурова В.В.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Лазарчук І.В. в порядку самопредставництва юридичної особи;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Керівник Херсонської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Херсонського державного університету та фізичної особи-підприємця Лисенка Антона Вікторовича, у якому просить суд:

визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 17.12.2020 №1626-065, укладений між відповідачами;

зобов`язати фізичну особу-підприємця Лисенка Антона Вікторовича повернути Херсонському державному університету частину нежитлового приміщення загальною площею 50,00 кв. м у будівлі елінгу на території навчально-тренувального центру за адресою: м. Херсон, водна станція, затон №3, шляхом підписання акта приймання-передачі;

стягнути з фізичної особи-підприємця Лисенка Антона Вікторовича на користь Херсонської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 324,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне майно належить до матеріально-технічної бази закладу освіти, проте передане в оренду для використання, не пов`язаного з освітнім процесом, усупереч вимогам частини четвертої статті 80 Закону України «Про освіту». На думку прокурора, це є підставою для визнання договору недійсним та повернення майна балансоутримувачу.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.06.2026 відкрито провадження у справі №916/2511/26 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.07.2026 о 14:00.

29.06.2026 від фізичної особи-підприємця Лисенка Антона Вікторовича надійшов відзив, у якому відповідач-3 визнав вимогу про визнання договору оренди недійсним, погодився відшкодувати витрати зі сплати судового збору та не заперечував проти повернення майна, навівши застереження щодо можливості й порядку оформлення такого повернення. Відповідач також просив розглянути справу без його обов`язкової участі.

03.07.2026 від Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі надійшов відзив на позовну заяву.

07.07.2026 від Херсонського державного університету надійшов відзив на позовну заяву, який також містив клопотання про розгляд справи без участі його представника.

08.07.2026 від Міністерства освіти і науки України надійшли додаткові пояснення, у яких позивач також просив розглянути справу без участі його представника.

09.07.2026 від прокурора надійшла відповідь на відзиви відповідачів-1, 2.

13.07.2026 від Регіонального відділення надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Підготовче засідання, призначене на 27.07.2026 о 14:00, не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в м. Одесі. Ухвалою суду від 27.07.2026 підготовче засідання призначено на 19.08.2026 об 11:30.

У підготовчому засіданні 19.08.2026 взяли участь прокурор та представник відповідача-1. Інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, не з`явилися.

З`ясувавши думку присутніх учасників справи, суд ухвалою від 19.08.2026 закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 23.09.2026 о 14:30.

21.09.2026 від відповідача-1 надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Цього ж дня представник відповідача-1 подав клопотання про долучення доказів, у якому повідомив про звернення орендаря до Регіонального відділення із заявою від 16.09.2026 щодо дострокового розірвання договору оренди від 17.12.2020 №1626-065 та прийняття рішення про його дострокове припинення за згодою сторін.

У судовому засіданні 23.09.2026 суд заслухав вступне слово прокурора та оголосив перерву до 21.10.2026 о 15:30.

15.10.2026 від Регіонального відділення надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткового договору №1, датованого 15.10.2026, про дострокове припинення спірного договору оренди та акта повернення майна балансоутримувачу.

У судовому засіданні 21.10.2026 суд завершив розгляд справи по суті та перейшов до ухвалення рішення, повідомивши, що його вступну та резолютивну частини буде проголошено 02.11.2026 о 15:50.

02.11.2026 судом постановлено ухвалу, якою закрито провадження у справі №916/2511/26 в частині позовних вимог про зобов`язання Фізичної особи-підприємця Лисенка Антона Вікторовича повернути Херсонському державному університету частину нежитлового приміщення загальною площею 50,0 кв. м у будівлі елінгу на території навчально-тренувального центру за адресою: м. Херсон, водна станція, затон №3, передану в оренду за договором від 17.12.2020 №1626-065, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

02.11.2026 суд проголосив вступну та резолютивну частини ухвали про закриття провадження в частині вимоги про зобов`язання ФОП Лисенка А.В. повернути спірне приміщення Херсонському державному університету у зв`язку з відсутністю предмета спору, а також вступну та резолютивну частини рішення щодо вимоги про визнання договору оренди недійсним.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи прокурора.

Прокурор обґрунтовує позов тим, що передане в оренду приміщення є об`єктом державної власності та складовою матеріально-технічної бази Херсонського державного університету, а тому на його використання поширюються обмеження, встановлені частиною четвертою статті 80 Закону України «Про освіту».

На думку прокурора, передача приміщення ФОП Лисенку А.В. для зберігання байдарок та супутнього обладнання не пов`язана із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням його учасників. Прокурор посилається на зареєстровані види господарської діяльності орендаря та вважає, що майно передано для здійснення підприємницької діяльності з метою отримання прибутку.

При цьому університет не навів об`єктивних причин неможливості самостійного зберігання обладнання, яке належить закладу освіти. Відповідачами не надано доказів відсутності відповідної матеріально-технічної бази, персоналу чи інших обставин, які зумовлювали необхідність передачі приміщення в оренду для надання таких послуг.

У відповіді на відзиви прокурор зазначає, що погодження Міністерством освіти і науки України, прийняття наказів Регіонального відділення та проведення електронного аукціону самі по собі не підтверджують відповідності змісту і мети договору вимогам законодавства про освіту. Посилання на статутні завдання університету та загальні твердження про обслуговування його діяльності не доводять фактичного зв`язку оренди із забезпеченням освітнього процесу.

Прокурор також вказує, що умовами договору не визначено належності обладнання, яке підлягає зберіганню, та його використання для потреб університету. Окремо звертає увагу на визнання ФОП Лисенком А.В. вимоги про недійсність договору та відсутність заперечень проти повернення майна.

Підстави представництва інтересів держави прокурор пов`язує з невжиттям Міністерством освіти і науки України заходів судового захисту після отримання повідомлення про виявлені порушення.

В судовому засіданні 21.10.2026 прокурор просив задовольнити позов у частині вимоги про визнання договору оренди недійсним, а в частині вимоги про повернення майна - закрити провадження у справі у зв`язку з поверненням майна відповідачем.

3.2. Позиція Міністерства освіти і науки України.

У письмових поясненнях Міністерство освіти і науки України зазначає, що законодавством передбачено можливість отримання закладами освіти доходів від оренди майна. Міністерство надає погодження на оренду для підвищення ефективності використання матеріально-технічної бази та залучення додаткових надходжень за умови, що це не погіршує проведення освітнього процесу. При цьому Міністерство наголошує на автономії закладів освіти та відповідальності балансоутримувача за ефективне використання закріпленого майна. Міністерство освіти і науки України не є стороною договору оренди, а розглядає звернення балансоутримувачів щодо погодження його укладення, продовження або внесення змін.

За твердженням Міністерства, інформація про порушення умов спірного договору та неналежне використання майна у нього була відсутня, у зв`язку із чим питання припинення договору не було ініційовано.

Міністерство освіти і науки України просить врахувати викладені пояснення, ухвалити законне та обґрунтоване рішення і розглянути справу без участі його представника.

3.3. Доводи Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Регіональне відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі заперечує проти позову та просить відмовити в його задоволенні повністю.

Відповідач-1 зазначає, що передача приміщення в оренду здійснювалася з дотриманням установленої процедури. Міністерство освіти і науки України листом від 22.07.2020 №1/11-4889 погодило оренду для зберігання байдарок та супутнього обладнання. Наказами Регіонального відділення від 14.09.2020 №427 та від 13.10.2020 №514 об`єкт включено до Переліку першого типу та встановлено додаткові умови щодо його використання для надання супутніх послуг, які не можуть бути забезпечені самим закладом. Договір укладено за результатами електронного аукціону.

На думку відповідача-1, визначення потреби у відповідних послугах належало до компетенції балансоутримувача за погодженням з органом управління. Регіональне відділення діяло на підставі погодження Міністерства освіти і науки України та наданої університетом інформації.

Відповідач-1 стверджує, що передача майна в оренду забезпечувала обслуговування діяльності університету та задоволення потреб його студентів і працівників. В обґрунтування цього посилається на спортивні напрями статутної діяльності університету, право учасників освітнього процесу користуватися його спортивною базою та лист університету від 15.01.2026 №03-31/95.

У запереченнях на відповідь на відзив Регіональне відділення зазначає, що ФОП Лисенко А.В. з моменту державної реєстрації мав серед видів діяльності КВЕД 85.52 «Освіта у сфері культури», а основний КВЕД не виключає здійснення інших зареєстрованих видів діяльності. Також відповідач-1 посилається на намір орендаря організувати для студентів навчання плаванню на байдарках та водний туризм. За його твердженням, обмежений доступ до спортивної бази виключав використання приміщення для обслуговування сторонніх осіб.

Регіональне відділення вважає, що прокурор не довів можливості самостійного зберігання обладнання університетом та отримання орендарем прибутку від його зберігання. Визнання позову одним із відповідачів, на його думку, не позбавляє інших відповідачів права заперечувати проти заявлених вимог.

Надалі Регіональне відділення повідомило про звернення орендаря із заявою від 16.09.2026 щодо дострокового розірвання договору. У клопотанні від 15.10.2026 відповідач зазначив про погодження сторонами дострокового припинення договору оренди та оформлення повернення майна балансоутримувачу, на підтвердження чого подано копії додаткового договору №1, датованого 15.10.2026, та акта повернення майна.

3.4. Доводи Херсонського державного університету.

Херсонський державний університет вважає, що на момент укладення спірний договір відповідав вимогам законодавства, однак остаточне вирішення спору залишає на розсуд суду.

Університет посилається на погодження оренди Міністерством освіти і науки України, встановлення обмежень щодо цільового використання майна та проведення електронного аукціону.

За твердженням відповідача-2, приміщення передано для обслуговування водної станції університету, а саме для зберігання байдарок та супутнього оснащення, за відсутності можливості забезпечення відповідних послуг самим закладом. Таке використання майна пов`язане з освітньою діяльністю спортивно-оздоровчого спрямування та відповідає статутним завданням університету щодо розвитку спортивної бази, формування здорового способу життя і створення умов для занять спортом.

Університет також зазначає, що студенти та працівники мають право безоплатно користуватися його спортивною базою, а серед зареєстрованих видів діяльності орендаря є освіта у сфері культури.

Посилаючись на презумпцію правомірності правочину, відповідач наголошує на необхідності встановлення підстав недійсності саме на момент укладення договору. Справу просить розглянути без участі свого представника.

3.5. Позиція фізичної особи-підприємця Лисенка Антона Вікторовича.

Фізична особа-підприємець Лисенко А.В. у відзиві, який надійшов до суду 29.06.2026, визнав вимогу про визнання недійсним договору оренди від 17.12.2020 №1626-065, а також погодився сплатити на користь Херсонської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 5 324,80 грн.

Проти повернення майна університету відповідач-3 не заперечував, проте просив врахувати неможливість або істотне ускладнення негайного складання та підписання акта приймання-передачі за місцезнаходженням об`єкта через бойові дії та відсутність безпечного доступу.

У зв`язку із цим відповідач-3 просив передбачити оформлення повернення майна після забезпечення безпечного доступу до нього або в інший безпечний і документально підтверджений спосіб, погоджений із балансоутримувачем.

ФОП Лисенко А.В. зазначив, що визнання вимог є добровільним та усвідомленим, процесуальні наслідки йому зрозумілі. Просив розглянути справу без його обов`язкової участі.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

На балансі Херсонського державного університету перебуває будівля елінгу на території навчально-тренувального центру за адресою: м. Херсон, водна станція, затон №3. Зазначене майно є державною власністю та належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

За поясненнями Регіонального відділення, викладеними у відзиві, Міністерство освіти і науки України листом від 22.07.2020 №1/11-4889 погодило передачу спірного майна в оренду для зберігання байдарок та супутнього обладнання із застереженням щодо врахування напряму діяльності орендаря для забезпечення безпечної роботи закладу. Копія зазначеного листа в матеріалах справи відсутня.

За результатами електронного аукціону UA-PS-2020-11-10-000129-1 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі як орендодавцем, Херсонським державним університетом як балансоутримувачем та Фізичною особою-підприємцем Лисенком Антоном Вікторовичем як орендарем укладено договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, від 17.12.2020 №1626-065.

Договір складається зі змінюваних умов (далі - Умови) та незмінюваних умов.

Відповідно до пункту 4 Умов об`єктом оренди є частина нежитлового приміщення загальною площею 50,00 кв. м у будівлі елінгу на території навчально-тренувального центру за адресою: м. Херсон, водна станція, затон №3, що перебуває на балансі Херсонського державного університету. Ключ об`єкта - 5167.

Згідно з пунктом 6.1 Умов балансова залишкова вартість майна, визначена на підставі фінансової звітності балансоутримувача станом на 01.08.2020, становила 47 701,35 грн без ПДВ.

У розділі 7 Умов цільовим призначенням майна визначено «зберігання байдарок та супутнього оснащення».

Відповідно до пункту 14 Умов додаткові умови оренди відсутні.

Пунктом 9.1 Умов місячну орендну плату за результатами електронного аукціону визначено в розмірі 480,00 грн без ПДВ із посиланням на протокол електронного аукціону від 01.12.2020 №UA-PS-2020-11-10-000129-1.

Згідно з пунктом 12.1 Умов строк договору становить п`ять років із дати набрання ним чинності.

Відповідно до пункту 1.1 незмінюваних умов договору орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене в пункті 4 Умов. За пунктом 1.2 майно передається в оренду для використання згідно з пунктом 7 Умов.

Пунктом 2.1 незмінюваних умов договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі.

17.12.2020 Херсонським державним університетом та ФОП Лисенком А.В. підписано акт приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.

За цим актом балансоутримувач передав, а орендар прийняв у строкове платне користування частину нежитлового приміщення загальною та корисною площею 50,00 кв. м на першому поверсі будівлі за адресою: м. Херсон, навчально-тренувальний центр, затон №3, ключ об`єкта - 5167.

У пункті 3.1 акта сторони засвідчили, що об`єкт є вільним від третіх осіб, усередині нього немає майна, належного третім особам, а повний і безперешкодний доступ до об`єкта надається орендарю в день підписання акта. Відповідно до пункту 5 акта орендар підтвердив отримання від балансоутримувача одного комплекту ключів від об`єкта.

На час спливу первісного строку оренди у грудні 2025 року Херсонська міська територіальна громада була включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, як територія активних бойових дій, на якій функціонують державні електронні інформаційні ресурси, з датою початку бойових дій 01.05.2023 та без визначення дати їх завершення.

У відзиві Регіональне відділення зазначило, що строк дії договору оренди продовжено на підставі пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану».

У листі від 15.01.2026 №03-31/95 на запит Херсонської окружної прокуратури щодо дотримання вимог законодавства при передачі в оренду нерухомого майна Херсонський державний університет повідомив, що майно передавалося в оренду для обслуговування діяльності його водної станції, а саме зберігання байдарок та супутнього оснащення.

Прокурор листом від 20.01.2026 звернувся до Міністерства освіти і науки України щодо вжиття заходів захисту інтересів держави у спірних правовідносинах. У відповіді від 06.02.2026 №1/2309-26 Міністерство повідомило про порядок погодження оренди майна закладів освіти та зазначило, що не є стороною відповідних договорів оренди. До подання прокурором цього позову Міністерство самостійно з вимогами про визнання спірного договору недійсним та повернення майна до суду не звернулося.

Під час розгляду справи у відзиві на позов ФОП Лисенко А.В. визнав вимогу про недійсність договору та не заперечував проти повернення приміщення балансоутримувачу, посилаючись водночас на ускладнення доступу до об`єкта через бойові дії.

Надалі ФОП Лисенко А.В. звернувся до Регіонального відділення як орендодавця із заявою від 16.09.2026 про дострокове розірвання договору оренди від 17.12.2020 №1626-065.

До матеріалів справи подано додатковий договір №1, датований 15.10.2026, за змістом якого сторони погодили дострокове припинення договору оренди від 17.12.2020 №1626-065. Пунктом 2 додаткового договору визначено, що датою припинення оренди є дата підписання орендарем та балансоутримувачем акта повернення майна.

При цьому за пунктом 12.12 незмінюваних умов договору майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.

15.10.2026 орендарем та балансоутримувачем підписано акт повернення з оренди нерухомого майна, відповідно до якого ФОП Лисенко А.В. передав, а Херсонський державний університет прийняв спірне приміщення.

У додатку до акта зазначено, що визначити стан майна неможливо у зв`язку з його розташуванням на лівому березі річки Дніпро.

5. Позиція суду.

5.1. Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави.

Насамперед суд вважає за необхідне надати оцінку наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді здійснюється у виключних випадках та в порядку, визначених законом.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор листом від 20.01.2026 №55-538вих-26 повідомив Міністерство освіти і науки України про виявлені порушення при передачі в оренду майна державного закладу освіти та необхідність вжиття заходів щодо захисту інтересів держави, а повідомленням від 22.05.2026 №55-5259вих-26 поінформував про здійснення представництва інтересів держави в суді. Міністерство у відповіді від 06.02.2026 №1/2309-26 надало роз`яснення щодо погодження оренди майна закладів освіти та зазначило, що не є стороною відповідних договорів, однак самостійно з позовом про визнання спірного договору недійсним та повернення майна до суду не звернулося.

Ураховуючи, що Міністерство освіти і науки України є уповноваженим органом управління державним майном, до сфери управління якого належить Херсонський державний університет, однак, будучи обізнаним про наведені прокурором обставини, самостійних заходів судового захисту протягом розумного строку не вжило, суд доходить висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави у цій справі.

5.2. Щодо вимоги про визнання договору оренди недійсним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин згідно з частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України може бути визнаний судом недійсним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує їх недійсність саме на момент вчинення правочину, а в разі задоволення позовних вимог зазначити, у чому конкретно полягає невідповідність змісту оспорюваного договору вимогам законодавства. Отже, правова оцінка спірного договору має здійснюватися виходячи з його змісту та законодавства, чинного на час укладення, тобто станом на 17.12.2020.

Згідно з частиною четвертою статті 80 Закону України «Про освіту» у редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору, об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Таким чином, законодавцем установлено спеціальний правовий режим використання майна державних і комунальних закладів освіти, за яким передача такого майна в оренду допускається не для здійснення будь-якої господарської діяльності орендаря, а за умови дотримання встановлених законом обмежень щодо мети його використання.

Обмеження щодо цільового використання майна закладів освіти передбачені також пунктом 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483. Водночас відповідно до частини шостої статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» галузеві особливості оренди державного та комунального майна можуть установлюватися виключно законами, тому положення зазначеного Порядку як підзаконного нормативно-правового акта не можуть тлумачитися як такі, що скасовують або звужують імперативні вимоги частини четвертої статті 80 Закону України «Про освіту».

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 16.02.2024 у справі №917/1173/22, розглядаючи питання правової кваліфікації договору оренди майна закладу освіти, укладеного з порушенням законодавчих обмежень щодо його використання, виходила з можливості визнання такого договору недійсним як оспорюваного правочину на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України, а не з його нікчемності в силу статті 228 цього Кодексу.

Суд враховує також правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 03.12.2024 у справі №914/3310/23, у якій зазначено, що приписи частини четвертої статті 80 Закону України «Про освіту» поширюються, в тому числі, на майно закладів вищої освіти, а договір оренди такого майна повинен містити обмеження щодо його використання, пов`язані з допустимою законом метою оренди. Саме по собі невикористання відповідного приміщення закладом освіти або можливість одержання додаткових надходжень від його передачі в оренду не усуває встановлених законом обмежень щодо цільового використання майна.

Верховний Суд у постанові від 08.11.2022 у справі №917/1090/21 звернув увагу, що Закон України «Про освіту» не визначає вичерпного переліку послуг, які можуть надаватися в орендованих приміщеннях закладів освіти, а тому питання про зв`язок відповідних послуг із забезпеченням освітнього процесу чи обслуговуванням його учасників необхідно вирішувати з урахуванням конкретних обставин кожної справи та недопущення погіршення умов осіб, які навчаються або працюють у відповідному закладі.

Як установлено судом, предметом договору оренди від 17.12.2020 №1626-065 є частина нежитлового приміщення загальною площею 50,00 кв. м у будівлі елінгу на території навчально-тренувального центру Херсонського державного університету, яка належить до державного майна та перебуває на балансі університету. Отже, на передачу цього приміщення в оренду поширюються зазначені спеціальні законодавчі обмеження.

Разом із тим у розділі 7 Умов оспорюваного договору його цільове призначення сформульовано як «зберігання байдарок та супутнього оснащення», а пунктом 14 Умов прямо визначено, що додаткові умови оренди відсутні.

Оцінюючи наведені умови договору, суд ураховує, що зберігання байдарок та іншого спортивного оснащення за своїм характером може бути пов`язане з освітньою, спортивною та оздоровчою діяльністю закладу вищої освіти, у зв`язку з чим саме по собі зазначення такого виду використання приміщення не свідчить про порушення законодавчої заборони. Однак для висновку про допустимість передачі приміщення державного закладу освіти в оренду необхідно встановити, що мета такої оренди відповідає вимогам частини четвертої статті 80 Закону України «Про освіту», а не лише потенційно може бути пов`язана зі спортивною діяльністю закладу.

Спірним договором не передбачено, що приміщення передається для зберігання спортивного оснащення, яке використовується університетом під час освітнього процесу, навчально-тренувальних занять або для обслуговування студентів, працівників та інших учасників освітнього процесу; не визначено кола осіб, в інтересах яких має здійснюватися відповідна діяльність; не встановлено й обов`язку орендаря використовувати приміщення виключно для забезпечення діяльності Херсонського державного університету.

За таких обставин передбачене договором цільове призначення допускає зберігання байдарок та оснащення, призначених також для власних потреб орендаря чи інших осіб, діяльність яких не пов`язана із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням його учасників, а відсутність у договорі відповідних обмежень не забезпечує збереження освітнього призначення спірного державного майна.

Суд враховує наведені відповідачами доводи про те, що приміщення розташоване на території водної станції університету, а спортивна та оздоровча діяльність належить до статутних напрямів роботи закладу освіти. Разом із тим зазначені обставини підтверджують лише можливість використання майна для потреб університету та не свідчать про те, що при укладенні саме оспорюваного договору сторони встановили обов`язковий зв`язок оренди із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням його учасників.

Не змінює наведеного висновку й лист Херсонського державного університету від 15.01.2026 №03-31/95, у якому зазначено, що приміщення передавалося в оренду для обслуговування діяльності водної станції, а саме зберігання байдарок та супутнього оснащення. Зазначений лист складено через п`ять років після укладення договору, і він не конкретизує, для забезпечення яких саме освітніх заходів або обслуговування яких учасників освітнього процесу передавалося приміщення, а також не змінює визначеного сторонами змісту договору.

Посилання Регіонального відділення на намір орендаря здійснювати навчання студентів плаванню на байдарках та організовувати водний туризм суд оцінює з урахуванням того, що такі обставини не відображені в умовах договору від 17.12.2020 №1626-065, а належних доказів погодження відповідної мети сторонами на момент його укладення суду не надано.

При цьому наявність у ФОП Лисенка А.В. серед зареєстрованих видів діяльності КВЕД 85.52 «Освіта у сфері культури» сама по собі не є доказом здійснення ним відповідної діяльності саме в спірному приміщенні та не підтверджує використання об`єкта оренди для потреб Херсонського державного університету. Зареєстрований за суб`єктом господарювання вид економічної діяльності не є тотожним установленому договором цільовому призначенню конкретного об`єкта нерухомого майна.

Суд також зауважує, що допустимість передачі майна закладу освіти в оренду відповідно до частини четвертої статті 80 Закону України «Про освіту» пов`язана не лише із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням його учасників, а й із неможливістю надання відповідних послуг безпосередньо самим закладом освіти. Водночас наведені відповідачами пояснення про відсутність у університету можливості самостійного зберігання байдарок та супутнього оснащення не містять конкретних відомостей про обставини, які існували станом на 17.12.2020 та обумовлювали залучення орендаря для надання саме таких послуг.

Посилання Регіонального відділення на встановлення додаткових обмежень щодо використання майна наказом від 13.10.2020 №514 суд оцінює з урахуванням того, що відповідний документ до матеріалів справи не подано, а пунктом 14 Умов договору передбачено відсутність додаткових умов оренди. Отже, зазначені твердження відповідача не спростовують змісту підписаного сторонами договору.

Не змінює наведеної оцінки і посилання на погодження передачі приміщення в оренду Міністерством освіти і науки України листом від 22.07.2020 №1/11-4889 та проведення електронного аукціону. Копія зазначеного листа Міністерства у матеріалах справи відсутня, а тому суд позбавлений можливості безпосередньо дослідити його зміст та умови погодження. Водночас надання уповноваженим органом управління погодження на оренду та дотримання загальної процедури передачі державного майна не звільняють учасників відповідних правовідносин від обов`язку забезпечити відповідність змісту договору імперативним вимогам спеціального законодавства про освіту.

Отже, оцінюючи умови оспорюваного договору в їх сукупності та з урахуванням установлених обставин, суд доходить висновку, що, визначивши вид використання спірного приміщення як зберігання байдарок та супутнього оснащення, сторони не закріпили у договорі обов`язкового зв`язку такого використання із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням його учасників, унаслідок чого створили правову підставу для використання майна державного закладу освіти також для потреб, не пов`язаних із його освітньою діяльністю. Саме в цьому полягає невідповідність змісту договору обмеженням, установленим частиною четвертою статті 80 Закону України «Про освіту», та порушення інтересу держави у збереженні цільового призначення відповідного майна.

При цьому суд звертає увагу, що вказана невідповідність існувала на момент укладення оспорюваного договору, а тому не залежить від подальшого фактичного використання приміщення та не усувається поясненнями учасників справи щодо намірів, які не були закріплені в умовах правочину.

Щодо визнання позову відповідачем суд зазначає наступне.

Фізична особа-підприємець Лисенко А.В. у відзиві, поданому до початку розгляду справи по суті, визнав вимогу про визнання договору недійсним, тоді як Регіональне відділення Фонду державного майна України заперечує проти її задоволення, а Херсонський державний університет, посилаючись на законність укладення договору, остаточне вирішення спору залишив на розсуд суду.

За змістом частин першої та четвертої статті 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, проте у разі такого визнання суд ухвалює рішення про задоволення позову лише за наявності законних підстав, а якщо визнання суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд не приймає його та продовжує судовий розгляд.

Таким чином, визнання позову ФОП Лисенком А.В. не позбавляє інших відповідачів права заперечувати проти заявленої вимоги та не звільняє суд від обов`язку самостійно перевірити її обґрунтованість. За результатами дослідження змісту договору, установленого законом режиму використання майна закладу освіти та доводів учасників справи судом встановлено самостійні матеріально-правові підстави для визнання договору недійсним, а отже, висновок про задоволення цієї вимоги ґрунтується не виключно на її визнанні орендарем.

Разом із тим суд ураховує, що на час розгляду справи сторонами оформлено дострокове припинення спірного договору шляхом укладення додаткового договору №1, датованого 15.10.2026, та підписано акт повернення приміщення від 15.10.2026, у зв`язку з чим ухвалою суду від 02.11.2026 закрито провадження в частині вимоги про зобов`язання ФОП Лисенка А.В. повернути спірне майно балансоутримувачу через відсутність предмета спору. Зазначена вимога повторному вирішенню в цьому рішенні не підлягає.

Суд також установив, що первісний п`ятирічний строк договору спливав у грудні 2025 року, проте з огляду на розташування майна на території, щодо якої на відповідну дату не було визначено завершення бойових дій, строк договору підлягав продовженню відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 в редакції, чинній на момент спливу первісного строку оренди. Водночас нормативне продовження договору не виключало його подальшого дострокового припинення за згодою сторін.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27.11.2018 у справі №905/1227/17 виходила з того, що припинення дії оспорюваного договору, зокрема внаслідок укладення сторонами додаткової угоди, саме по собі не усуває предмета спору за вимогою про визнання цього договору недійсним. Отже, повернення майна та оформлення припинення орендних правовідносин під час розгляду справи не є перешкодою для перевірки правомірності договору на момент його укладення.

З огляду на сукупність установлених обставин суд доходить висновку, що договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, від 17.12.2020 №1626-065 у частині визначення допустимого способу використання майна не відповідає імперативним вимогам частини четвертої статті 80 Закону України «Про освіту», у зв`язку з чим наявні передбачені статтями 203, 215 Цивільного кодексу України підстави для визнання його недійсним.

За таких обставин позовна вимога про визнання оспорюваного договору недійсним є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

5.3. Щодо розподілу витрат зі сплати судового збору.

При зверненні до суду Херсонською обласною прокуратурою сплачено судовий збір у загальному розмірі 5 324,80 грн за дві позовні вимоги немайнового характеру з урахуванням коефіцієнта 0,8 у зв`язку з поданням позовної заяви в електронній формі, тобто по 2 662,40 грн за кожну вимогу.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною першою статті 130 Господарського процесуального кодексу України та частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що в разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У цій справі вимогу про визнання договору оренди недійсним заявлено до трьох відповідачів, проте до початку розгляду справи по суті її визнав лише ФОП Лисенко А.В., тоді як Регіональне відділення Фонду державного майна України проти позову заперечувало, а Херсонський державний університет вимогу не визнав та остаточне вирішення спору залишив на розсуд суду. Тому при розподілі судового збору за цю вимогу суд враховує процесуальну поведінку кожного із співвідповідачів та застосовує спеціальне правило частини першої статті 130 Господарського процесуального кодексу України лише щодо тієї частини судового збору, яка припадає на відповідача, що визнав позов.

Оскільки оспорюваний договір укладено між трьома відповідачами, а вимогу про визнання його недійсним задоволено, судовий збір за її подання в сумі 2 662,40 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між ними в рівних частках, із яких 50 відсотків частки ФОП Лисенка А.В. підлягає поверненню платнику з державного бюджету на підставі визнання ним позову до початку розгляду справи по суті.

Отже, за наслідками такого розподілу та з урахуванням арифметичного округлення з Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та Херсонського державного університету підлягає стягненню по 887,47 грн, з ФОП Лисенка А.В. 443,73 грн, а 443,73 грн судового збору підлягає поверненню Херсонській обласній прокуратурі з Державного бюджету України.

Щодо судового збору за вимогу про повернення майна суд зазначає, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.11.2026 провадження у справі в цій частині закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

За змістом пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» у разі закриття провадження у справі, крім випадку його закриття у зв`язку з відмовою позивача від позову, судовий збір повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, на підставі ухвали суду. Таким чином, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн за вимогу про повернення майна, провадження щодо якої закрито, може бути повернутий Херсонській обласній прокуратурі з Державного бюджету України за відповідним клопотанням у встановленому законом порядку.

Керуючись ст. 129, 130, 232, 233, 236 238, 240 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, від 17.12.2020 №1626-065, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 21295778), Херсонським державним університетом (код ЄДРПОУ 02125609) та Фізичною особою-підприємцем Лисенком Антоном Вікторовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ).

3. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73003, м. Херсон, проспект Незалежності, будинок 47, код ЄДРПОУ 21295778) на користь Херсонської обласної прокуратури (73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120, р/р UA5682017203431000010000002291, Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: повернення судового збору за КЕКВ: 2800) витрати зі сплати судового збору в розмірі 887,47 грн /вісімсот вісімдесят сім гривень 47 копійок/.

4. Стягнути з Херсонського державного університету (73000, м. Херсон, вул. Університетська, будинок 27, код ЄДРПОУ 02125609) на користь Херсонської обласної прокуратури (73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120, р/р UA5682017203431000010000002291, Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: повернення судового збору за КЕКВ: 2800) витрати зі сплати судового збору в розмірі 887,47 грн /вісімсот вісімдесят сім гривень 47 копійок/.

5. Стягнути з фізичної особи-підприємця Лисенка Антона Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Херсонської обласної прокуратури (73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120, р/р UA5682017203431000010000002291, Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: повернення судового збору за КЕКВ: 2800) витрати зі сплати судового збору в розмірі 443,73 грн /чотириста сорок три гривні 73 копійки/.

6. Повернути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65023, Одеська область, місто Одеса, вул. Садова, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 37607526) на користь Херсонської обласної прокуратури (73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120, р/рUA5682017203431000010000002291, Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: повернення судового збору за КЕКВ: 2800) частину судового збору у розмірі 443,73 грн /чотириста сорок три гривні 73 копійки/, сплаченого за платіжною інструкцією №1147 (внутрішній номер 515097085) від 10.06.2026 на суму 5 324,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05 листопада 2026 р.

Суддя Ю.М. Щавинська