Решение № 141228496, 04.11.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/3211/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.

розглянувши справу №916/3211/26

За позовом: Херсонської обласної прокуратури (73025, м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33; ЄДРПОУ 04851120) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72-А; ЄДРПОУ 43877338), Великоолександрівської селищної ради (74100, Херсонська обл., Бериславський район, смт Велика Олександрівка, площа Свободи, 161; ЄДРПОУ 26348568)

До відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд. 9А; ЄДРПОУ 44768034)

Про стягнення 2499591,06 грн.

Представники:

Від прокуратури: не з`явився

Від Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області): не з`явився

Від Великоолександрівської селищної ради: не з`явився

Від Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України: не з`явився

Встановив: Херсонська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), Великоолександрівської селищної ради звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України, у якій просить суд стягнути шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 2499591,06 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.08.2026р. прийнято позовну заяву Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), Великоолександрівської селищної ради до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3211/26. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "14" вересня 2026 р. о 12:15. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачам та прокурору відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи та прокурора у підготовче засідання, призначене на 14.09.2026р. о 12:15.

20.08.2026р. відповідачем надано відзив.

31.08.206р. до суду Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) надано відповідь на відзив.

09.09.2026р. до суду прокурором надано відповідь на відзив.

14.09.2026р. судове засідання не відбулося, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.09.2026р. підготовче засідання у справі №916/3211/26 призначено на "12" жовтня 2026 р. о 10:40. Викликано представників учасників справи у засідання, призначене на 12.10.2026р. о 10:40.

12.10.2026р. судом, без оформлення окремого документа, було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04 листопада 2026р. о 09:30, із викликом учасників справи у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.10.2026р. повідомлено Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області) та Великоолександрівську селищну раду про судове засідання по розгляду справи по суті, яке відбудеться "04" листопада 2026 р. о 09:30. Викликано представників учасників справи у судове засідання, призначене на 04.11.2026р. о 09:30.

02.11.2026р. до суду від Великоолександрівської селищної ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача.

03.11.2026р. прокурором надано пояснення та зазначено стосовно реквізитів для сплати грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

04.11.2026р. до суду відповідачем надано клопотання про розгляд справи без участі Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України.

04.11.2026р. до суду Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) надано заяву про розгляд справи без участі представника.

04.11.2206р. до суду прокурором надано заяву про розгляд справи без участі.

У судовому засіданні 04.11.2026 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 05.11.2026 року.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Прокурором було зазначено суду, що у Херсонською обласною прокуратурою в ході реалізації конституційної функції з представництва інтересів держави встановлено порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконної порубки дерев на території лісових насаджень Державного підприємства «Великокопанівське лісомисливське господарство».

Як вказує прокурор, Херсонською обласною прокуратурою здійснювалося процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №62025080200000002 від 03.01.2025р. з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 365 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено факти проведених упродовж 2023-2024 років незаконних рубок лісових насаджень у кварталі 59 Великоолександрівського лісництва Державного підприємства «Великокопанівське лісомисливське господарство», розташованого на території Бериславського району Херсонської області.

Зокрема, під час досудового розслідування за участю представників Державного підприємства «Великокопанівське ЛМГ», а саме головного лісничого Белко В.С., майстра лісу Великоолександрівського лісництва Скоромного Д.В., інженера з охорони та захисту лісу Чехутського О.Г. та спеціалістів: інспекторів відділу № 7 Управління безпеки Державного підприємства «Ліси України» Зарванського В.Г., Мантюка А.С., державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Зими С.В. проведеного 22.04.2025р. огляд ділянки лісу 3 виділу 5 кварталу 59 Великоолександрівського лісництва.

Під час огляду виявлено 432 пні дерев породи сосна, із яких 429 пнів сухостійних дерев та 3 сирих пні, суцільна санітарна рубка яких проведена у 2024 році. Під час огляду проведено заміри кожного пня, дані про кількість та діаметри пнів дерев сосни внесені до Польової перелікової відомості № 1.

За посиланням прокурора, згідно із розрахунком розміру шкоди, заподіяної лісовим насадженням від 12.06.2024р., виконаним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) на підставі додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008р. № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» та за результатами обстеження виділу 5.3 кварталу 59 Великоолександрівського лісництва загальний розмір шкоди склав 1869631,75 грн.

Як зазначає прокурор, згідно з висновком комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи від 22.01.2026р. № 10381/10382, проведеної під час досудового розслідування експертами Національного наукового центру «Інститутом судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса», загальний розмір заподіяної шкоди внаслідок видалення дерев підтверджується в сумі 1869631,75 грн.

Як вказує прокурор, під час здійснення у 2023-2024 роках суцільної санітарної рубки у кварталі 59 Великоолександрівського лісництва Державного підприємства «Великокопанівське ЛМГ» не були дотримані вимоги ч. ч. 2, 4 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», п. 27 Санітарних правил в лісах України, п. 2.7 розділу ІІ Правила рубок головного користування.

Також, як було пояснено прокурорм суду, під час проведеного 22.04.2025р. огляду виділу 3 кварталу 59 Великоолександрівського лісництва Державного підприємства «Великокопанівське ЛМГ» виявлено 109 пнів дерев породи сосна, із яких 89 пнів сухостійних дерев та 20 сирих пнів, суцільна санітарна рубка яких проведена у 2024 році.

Під час огляду за участю представників Державного підприємства «Великокопанівське ЛМГ» та інспектора з охорони навколишнього природного середовища Держекоінспекції проведено заміри кожного пня, дані про кількість та діаметри пнів дерев сосни внесені до польової перелікової відомості № 4.

Згідно із розрахунком розміру шкоди, заподіяної лісовим насадженням від 12.06.2024р., виконаним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Держекоінспекції на підставі додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008р. № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» та за результатами обстеження виділу 3 кварталу 59 Великоолександрівського лісництва загальний розмір шкоди склав 629959,31 грн.

Прокурором було зазначено, що згідно з висновком комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи від 22.01.2026р. № 19306/19307, проведеної під час досудового розслідування експертами Національного наукового центру «Інститутом судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса», загальний розмір заподіяної шкоди внаслідок дерев на території виділу 3 кварталу 59 Великоолександрівського лісництва Державного підприємства «Великокопанівське ЛМГ» підтверджується в сумі 629959,31грн.

Прокурором було зауважено, що згідно з висновком експертизи «під час здійснення у 2023-2024 роках суцільної санітарної рубки у кварталі 59 Великоолександрівського лісництва Державного підприємства «Великокопанівське ЛМГ» не були дотримані вимоги ч. ч. 2, 4 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», п. 27 Санітарних правил в лісах України, п. 2.7 розділу ІІ Правила рубок головного користування».

Ґрунтуючи заявлені позовні вимоги, прокурор посилався на ч. 1 ст. 3, п. 21 ч. 2, ч. 4 ст.3 Закон України «Про оцінку впливу на довкілля».

Як вказує прокурор, за результатами комісійного обстеження 21.12.2023р. складено Акт обстеження насаджень, що потребують проведення суцільної санітарної рубки по Великоолександрівському та Заградівському лісництвах Державного підприємства «Великокопанівське ЛМГ» та зазначено, що під час ведення бойових дій лісові насадження були пройдені пожежею, внаслідок чого загинули та вказано на необхідність проведення суцільної санітарної рубки на загальній площі 4,5 га, а саме у кварталі 59, виділах 3.1 (площа 0,3 га), 5.3 (площа 0,8 га), 5.4 (площа 0,8 га), 5.5 (площа 0,8 га) Великоолександрівського лісництва та кварталі 6 виділах 7.1 (площа 0,9 га), 9.1 (площа 0,9 га) Заградівського лісництва для приведення до належного стану лісів з метою запобігання розповсюдженню хвороб та шкідників лісу, недопущення втрати технічної якості деревини.

На проведення рубки у виділі 5.3 кварталу 59 Великоолександрівського лісництва Державного підприємства «Великокопанівське ЛМГ» видано лісорубний квиток №20240603- 000162, з якого вбачається що лісові насадження відносяться до категорії захисних.

За доводами прокурора, 03.10.2023р. комісією у складі начальника Великоолександрівської селищної військової адміністрації Корнієнко Н.В., т.в.о. директора Державного підприємства «Великокопанівське ЛМГ» Савлука Ю.В. за участю начальника управління державного екологічного нагляду (контролю) біоресурсів у Херсонській області старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південного округу Ільїна Ю.О. було проведено обстеження кварталу 59 виділу 5 Великоолександрівського лісництва ДП «Великокопанівське ЛМГ», за результатами якого складено Акт № 1 комісійного обстеження земель лісового фонду та зазначено, що у результаті обстеження території встановлено, що під час ведення бойових дій військовими російської федерації насадження (кв. 59, вид. 5) площею 10,8 га були пройдені верховою пожежею, внаслідок чого насадження загинули».

Прокурором було зазначено, що в матеріалах кримінального провадження міститься повідомлення про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень в кварталі 59, виділ 5, ділянка 3 площею 0,8 га Великоолександрівського лісництва Державного підприємства «Великокопанівське ЛМГ», в якому зазначено, що 01.12.2023р. майстром лісу дільниці № 4 ОСОБА_1 та лісничим ОСОБА_2 на вказаній ділянці виявлено пошкодження насаджень лісовою пожежею, сутінь ураження сильне. Даний документ містить висновок інженера ОЗЛ Белко В.С. від 11.12.2023р. про необхідність проведення суцільної санітарної рубки на даній території.

За результатами комісійного обстеження 21.12.2023р. складено Акт обстеження насаджень, що потребують проведення суцільної санітарної рубки по Великоолександрівському та Заградівському лісництвах Державного підприємства «Великокопанівське ЛМГ» та зазначено, що під час ведення бойових дій лісові насадження були пройдені пожежею, внаслідок чого загинули та вказано на необхідність проведення суцільної санітарної рубки на загальній площі 4,5 га, а саме у кварталі 59, виділах 3.1 (площа 0,3 га), 5.3 (площа 0,8 га), 5.4 (площа 0,8 га), 5.5 (площа 0,8 га) Великоолександрівського лісництва та кварталі 6 виділах 7.1 (площа 0,9 га), 9.1 (площа 0,9 га) Заградівського лісництва для приведення до належного стану лісів з метою запобігання розповсюдженню хвороб та шкідників лісу, недопущення втрати технічної якості деревини.

На проведення рубки у виділі 5.3 кварталу 59 Великоолександрівського лісництва Державного підприємства «Великокопанівське ЛМГ» видано лісорубний квиток №20240603- 000162, з якого вбачається що лісові насадження відносяться до категорії захисних. Під час експертного дослідження експертом проаналізовано «План-схему 59 кварталу Великоолександрівського лісництва Державного підприємства «Великокопанівське ЛМГ» території, пройденої пожежами із згорілими та висохлими деревами», яка є додатком до протоколу огляду місцевості від 22.04.2025. На План-схемі позначено взаємне розташування виділів 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5, 3 в кварталі 59.

За поясненнями прокурора, експертом констатовано, що виділи 5.1, 5.2, 5.4, 5.5 розташовані по один бік від лісової дороги, виділи 3 та 5.3 по інший. Між виділами 5.1, 5.2, 5.4 та 5.5, де була проведена суцільна санітарна рубка залишені ділянки із згорілими та посохлими деревами невідомої площі, через яку проходить лісова дорога, з`єднуючи вказані виділи. Як було вказано вище, п. 3.4 розділу ІІІ Правил рубок головного користування передбачено, що під час проведення суцільних рубок у разі природного лісовідновлення застосовують через смуговий спосіб примикання лісосік, що і було реалізовано у даному випадку. З вищенаведеного слідує, виділи 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5 та 3 фактично являють собою єдину ділянку, загальна площа якої складає 4,5 га. Проведення суцільної рубки у захисних лісах на площі, яка перевищує 3 га, суперечить вимогам п. 2.7 розділу ІІ Правил рубок головного користування.

Як вказує прокурор суду, під час проведення у 2023-2024 роках суцільної санітарної рубки у кварталі 59 Великоолександрівського лісництва Державного підприємства «Великокопанівське ЛМГ» не були дотримані вимоги ч. ч. 2, 4 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», п. 27 Санітарних правил в лісах України та згідно із висновком експерта посадовими особами Державного підприємства «Великокопанівське ЛМГ», а саме директором підприємства, головним лісничим та лісничим Великоолександрівського лісництва було організовано проведення суцільної санітарної рубки в кварталі 59 Великоолександрівського лісництва на суміжних ділянках загальною площею 4,5 га всупереч вимогам ч. ч. 2, 4 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», п. 27 Санітарних правил в лісах України, п. 2.7 розділу ІІ Правил рубок головного користування.

Дії посадових осіб Державного підприємства «Великокопанівське ЛМГ», а саме директора підприємства, головним лісничим та лісничим Великоолександрівського лісництва з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з настанням досліджуваної події, а саме здійсненні у 2023-2024 роках суцільної санітарної рубки в кварталі 59 Великоолександрівського лісництва Державного підприємства «Великокопанівське ЛМГ» без отримання висновку з оцінки впливу на довкілля.

Також прокурором було зауважено суду, що на підтвердження заявленого до стягнення розміру збитків у цій справі надаються висновки експертів з результатами проведення комплексної судової інженерно-екологічних та економічних експертиз, призначених у кримінальних провадженнях за фактами незаконної рубки дерев. У вказаних висновках зазначено, що судові експерти попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Надаючи відзив, відповідачем було зазначено суду, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідач вважає, що висновок експерта є хибним, оскільки відповідно до матеріалів лісовпорядкування, а саме таксаційного опису земельних ділянок лісового фонду Великоолександрівського лісництва станом на 01.01.2016р., лісовий квартал 59 має лише 8 виділів. Земельні ділянки, на яких відбувалися санітарні рубки є частинами ділянок одного виділу, наприклад виділ 5 підвиділ 1,2,4,5, але виходячи з логіки експерта виділи також є частиною одного певного кварталу, але його площа не бралась до уваги.

Оскільки санітарна рубка проводилась на земельних ділянках, що мають чітку прив`язку не лише до лісового кварталу та виділу, но і мають певні координатні точки, вважати їх одним цілим, за доводами відповідача, є недоцільним. На кожну окрему ділянку отриманий лісорубний квиток і вона є ідентифікованою.

Відповідачем було зазначено та звернуто увагу, що плани лісосік вищезазначених земельних ділянок 1,5,4,3 лісового кварталу 59 виділ 5 не лише не є суміжними, але знаходяться друг від друга на певній відстані, а земельні ділянки лісового кварталу 6 Заградівського лісництва виділу 7 ділянка 1 та виділу 9 ділянка 1 знаходяться в різних кінцях самого виділу, не є суміжними та не примикають один до одного.

За доводами відповідача, долучені до матеріалів справи докази не містять будь-яких доказів протиправних дій (бездіяльності) працівників відповідача та не встановлені такі факти і в межах кримінального провадження №62025080200000002 від 03.01.2025р.

Надаючи відповідь на відзив, Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) було зазначено суду, що позивачами доведено не лише факт заподіяння шкоди лісовим насадженням та її розмір, а й конкретні порушення лісового та природоохоронного законодавства, допущені під час організації та проведення суцільних санітарних рубок у кварталі 59 Великоолександрівського лісництва.

Позивач зазначав, що твердження відповідача про те, що матеріали справи не містять доказів протиправної поведінки працівників відповідача, спростовується безпосередньо наявними у справі доказами, оцінка яких має здійснюватися судом у їх сукупності.

За доводами позивача, матеріалами справи підтверджується, що відповідні ділянки були об`єднані самим лісокористувачем на стадії планування та організації санітарних заходів.

Позивач вказує, що твердження відповідача про те, що поділ відповідних ділянок на окремі лісорубні квитки автоматично виключає можливість їх оцінки як сукупності при визначенні обсягу запланованої діяльності, не ґрунтується на встановлених обставинах справи.

За посиланням позивача, наявність окремих лісорубних квитків не спростовує встановленого експертизою факту проведення суцільної санітарної рубки на загальній площі 4,5 га та не звільняє лісокористувача від обов`язку дотримання вимог законодавства щодо оцінки впливу на довкілля.

Також позивач зазначає, що на підтвердження позовних вимог надано висновки комплексних судових інженерно-екологічних та економічних експертиз від 22.01.2026р. №10381/10382 та № 19306/19307, проведених у межах кримінальних проваджень за фактами незаконної рубки дерев.

Надаючи відповідь на відзив, прокурором було зазначено суду, що доведено як факт заподіяння шкоди лісовим насадженням та її розмір, так і конкретні порушення лісового та природоохоронного законодавства під час організації суцільних санітарних рубок у кварталі 59 Великоолександрівського лісництва.

За доводами прокурора, отримання працівниками Державного підприємства «Великокопанівське ЛМГ» лісорубних квитків та формування супутньої документації не свідчить та не може свідчити про безумовну законність рубок та лісорубний квиток є необхідним дозвільним документом для спеціального використання лісових ресурсів (ч. 1 ст.69 Лісового кодексу України), проте, його наявність не легалізує протиправні дії лісокористувача та не звільняє його від обов`язку дотримання інших імперативних вимог природоохоронного законодавства.

Відповідач у відзиві визнає факт проведення суцільних санітарних рубок на спірних ділянках, проте, як зауважує прокурор, не наводить жодного обґрунтування, яким чином наявність лісорубних квитків нівелює встановлені експертами порушення вимог щодо оцінки впливу на довкілля.

Таким чином, як вважає прокурор, посилання відповідача на дозвільні документи не спростовує факту екологічного правопорушення та не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Факт складення висновків експертів у межах кримінального провадження не зумовлює їх неналежності чи недопустимості у господарському процесі.

Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).

Враховуючи особливий процесуальний статус прокурора в господарському процесі, як особи, яка відповідно до ст.ст. 4, 53, 55 ГПК України, наділена правом звернення до суду в інтересах іншої особи держави, процесуальна правоздатність у нього настає з моменту виникнення відповідної компетенції або передбачених законом повноважень.

Статтею 131 Конституції України, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Ключовим для застосування цих норм є поняття інтерес держави.

У рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України визначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 26.07.2018 у справі №926/1111/15, від 08.02.2019 у справі №915/20/18).

Проте, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Згідно ч. 4, 7 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Невід`ємною частину підстав для представництва прокурором інтересів держави, є нездійснення чи неналежне здійснення захисту порушених інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень. При цьому нездійснення або неналежне здійснення суб`єктом владних повноважень своїх функцій обґрунтовується та доводиться прокурором у кожному конкретному випадку самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно (правова позиція Верховного Суду у справі № 927/246/18 від 06.02.2019).

У п. 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено висновок щодо застосування ст. 23 Закону України Про прокуратуру у спірних правовідносинах, з якого вбачається, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Верховний Суд у постанові від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 зазначив, що прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Норма ст. 23 Закону України Про прокуратуру вимагає від прокурора доведення лише факту нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом своїх повноважень, а не встановлення причин нездійснення уповноваженими органами своїх функцій щодо захисту інтересів держави.

Матеріали даної справи містять копію повідомлень Херсонської обласної прокуратури до Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) від 29.07.2026р. №12-5761 ВИХ-26 та до Великоолександрівської селищної ради від 30.07.2026р. №12-5796 ВИХ-26де, з посиланням на ч. 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", повідомлено про те, прокуратурою прийнято рішення про звернення з позовом до суду.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що у прокурора обґрунтовані підстави для представництва в суді інтересів держави, в особі позивачів за цим позовом.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що у даному випадку прокурор обґрунтовано звернувся із даним позовом в інтересах Державної екологічної інспекції Південного округу та Великоолександрівської селищної ради.

Щодо суті заявлених прокурором вимог, суд зазначає наступне.

Позовні вимоги Херсонської обласної прокуратури в інтересах Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) та Великоолександрівської селищної ради направлено на стягнення з відповідача на користь держави шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 2499591,06 грн.

Як з`ясовано судом, Херсонською обласною прокуратурою здійснювалося процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №62025080200000002 від 03.01.2025р. з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст.365 КК України та під час досудового розслідування встановлено факти проведених упродовж 2023-2024 років незаконних рубок лісових насаджень у кварталі 59 Великоолександрівського лісництва Державного підприємства «Великокопанівське лісомисливське господарство», розташованого на території Бериславського району Херсонської області.

Закон України «Про оцінки впливу на довкілля» встановлює правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Статтею 1 Закон України «Про оцінки впливу на довкілля» визначено, зокрема, що вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.

Приписами ч.1 ст. 3 Закону України «Про оцінки впливу на довкілля» визначено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до п. 21 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про оцінки впливу на довкілля», перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає усі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки на площі понад 1 гектар; усі суцільні санітарні рубки на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду.

Згідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про оцінки впливу на довкілля», забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до ст. 69 Лісового кодексу визначено, зокрема, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України. Орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, перед видачею спеціального дозволу на використання лісових ресурсів може здійснювати огляд на місці виділеної лісової ділянки з метою встановлення відповідності даних щодо площі, кількісних та якісних показників лісової ділянки відомостям, зазначеним у документах, поданих для отримання спеціального дозволу на використання лісових ресурсів. Рішення про відмову у видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів приймається, за умови забезпечення у необхідних випадках права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

Як вбачається з матеріалів справи, під час досудового розслідування за участю представників Державного підприємства «Великокопанівське ЛМГ», а саме головного лісничого Белко В.С., майстра лісу Великоолександрівського лісництва Скоромного Д.В., інженера з охорони та захисту лісу Чехутського О.Г. та спеціалістів: інспекторів відділу №7 Управління безпеки Державного підприємства «Ліси України» Зарванського В.Г., Мантюка А.С., державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Зими С.В. проведеного 22.04.2025р. огляд ділянки лісу 3 виділу 5 кварталу 59 Великоолександрівського лісництва. Під час огляду виявлено 432 пні дерев породи сосна, із яких 429 пнів сухостійних дерев та 3 сирих пні, суцільна санітарна рубка яких проведена у 2024 році.

Згідно із розрахунком розміру шкоди, заподіяної лісовим насадженням від 12.06.2024р., виконаним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) на підставі додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008р. № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» та за результатами обстеження виділу 5.3 кварталу 59 Великоолександрівського лісництва загальний розмір шкоди склав 1869631,75 грн.

Як з`ясовано судом, під час проведеного 22.04.2025р. огляду виділу 3 кварталу 59 Великоолександрівського лісництва Державного підприємства «Великокопанівське ЛМГ» виявлено 109 пнів дерев породи сосна, із яких 89 пнів сухостійних дерев та 20 сирих пнів, суцільна санітарна рубка яких проведена у 2024 році. Під час огляду за участю представників Державного підприємства «Великокопанівське ЛМГ» та інспектора з охорони навколишнього природного середовища Держекоінспекції проведено заміри кожного пня, дані про кількість та діаметри пнів дерев сосни внесені до польової перелікової відомості №4.

Згідно із розрахунком розміру шкоди, заподіяної лісовим насадженням від 12.06.2024р., виконаним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Держекоінспекції на підставі додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008р. № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» та за результатами обстеження виділу 3 кварталу 59 Великоолександрівського лісництва загальний розмір шкоди склав 629959,31 грн.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що перед здійсненням суцільної санітарної рубки на площі понад 1 га необхідно було провести оцінку впливу на довкілля, відповідно до приписів Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Поряд з цим, як встановлено судом, та не спростовано відповідачем, матеріали справи не містять доказів, що Державним спеціалізованим господарським підприємством Ліси України було отримано висновок з оцінки впливу на довкілля перед проведенням санітарної рубки.

Судом враховано, що п. 2-2 ст. 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» визначено, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, громадські слухання, передбачені статтею 7 цього Закону, проводяться у режимі відеоконференції, про що зазначається в оголошенні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та у звіті про громадське обговорення. У цей період оцінка впливу на довкілля планованої діяльності, що провадитиметься на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), не здійснюється, строки розгляду поданої документації зупиняються, висновки з оцінки впливу на довкілля щодо такої планованої діяльності не видаються. За необхідності суб`єкт господарювання з власної ініціативи має право ініціювати проведення оцінки впливу на довкілля планованої діяльності на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, але за умови, що на території такої територіальної громади здійснюють свої повноваження органи державної влади України та існує можливість забезпечити проведення оцінки впливу на довкілля відповідно до вимог цього Закону.

Судом приймаються до уваги доводи прокурора, що на час проведення суцільних санітарних рубок у кварталі 59 Великоолександрівського лісництва Державного підприємства «Великокопанівське ЛМГ» дана територія не перебувала в окупації чи оточенні, бойові дії безпосередньо на даній території не проводилися та іншого матеріали справи не містять, доводи прокурора відповідачем спростовано не було.

Санітарні правила в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 756), це сукупність норм щодо здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів та санітарних вимог, які встановлюються з метою охорони та захисту лісів під час ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів та проведення робіт, не пов`язаних з веденням лісового господарства, юридичними особами та громадянами.

Пунктом 27 Санітарних правил в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 756) визначено, зокрема, що суцільні санітарні рубки в лісах, де дозволені рубки головного користування, проводяться шляхом вирубування одночасно всіх дерев насадження або його частини на площі 0,1 гектара і більше, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу, внаслідок небезпечних подій та/або бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, лише в деревостанах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок призведе до зменшення повноти насаджень нижче встановленого показника повноти. Суцільні санітарні рубки в лісах, де заборонені рубки головного користування, проводяться шляхом вирубування дерев III-VI категорій стану в насадженні або його частині на площі 0,1 гектара і більше, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу, внаслідок небезпечних подій та/або бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, лише в деревостанах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок призведе до зменшення повноти насаджень нижче встановленого показника повноти.

З урахуванням викладеного та зазначеного, суд приходить до висновку, що під час проведення у 2023-2024 роках суцільної санітарної рубки у кварталі 59 Великоолександрівського лісництва Державного підприємства «Великокопанівське ЛМГ» не були дотримані вимоги ч. ч. 2, 4 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», п. 27 Санітарних правил в лісах України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної.

Висновок експертизи, призначеної в межах кримінального провадження, оцінюється господарськими судами у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, при цьому сторони не позбавлені можливості надати суду докази на його спростування, клопотати перед судом про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизу, тощо.

Аналогічна позиція була неодноразово викладена Верховним Судом (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.06.2018 у справі №907/651/17, від 08.08.2018 у справі № 907/679/17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18), відступати від якої з наведених скаржником мотивів немає підстав.

Згідно з висновком комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи від 22.01.2026р. № 10381/10382, проведеної під час досудового розслідування експертами Національного наукового центру «Інститутом судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса», визначено, що загальний розмір заподіяної шкоди внаслідок видалення дерев підтверджується в сумі 1869631,75 грн.

Згідно з висновком комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи від 22.01.2026р. № 19306/19307, проведеної під час досудового розслідування експертами Національного наукового центру «Інститутом судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса» загальний розмір заподіяної шкоди внаслідок дерев на території виділу 3 кварталу 59 Великоолександрівського лісництва ДП «Великокопанівське ЛМГ» підтверджується в сумі 629959,31 грн.

Відповідно до ст. 19 Лісового кодексу України, визначено, зокрема, що постійні лісокористувачі зобов`язані: дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів та вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до ст. 63 Лісового кодексу України, ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно до п. 5 ч. 1 ст. 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ч. 5 ст. 86 Лісового кодексу України, забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Як з`ясовано судом, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реформування управління лісової галузі» від 07.09.2022р. № 1003, утворено Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (код ЄДРПОУ: 44768034) та приєднано до нього спеціалізовані державні лісогосподарські підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів.

Пунктом 5 цієї постанови установлено, що державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником: майна, прав та обов`язків спеціалізованих державних лісогосподарських підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, що реорганізуються; права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, затверджених матеріалів лісовпорядкування, затверджених розрахункових лісосік, затверджених поділів лісів на категорії, виділених особливо захисних лісових ділянок спеціалізованих державних лісогосподарських підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, що реорганізуються.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 07.04.2025р. №110 припинено Державне підприємство «Великокопанівське лісомисливське господарство», код згідно ЄДРПОУ 00993277, шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», код згідно ЄДРПОУ 44768034. Цим же наказом визначено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства «Великокопанівське лісомисливське господарство».

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що правонаступником майна, прав та обов`язків Державного підприємства «Великокопанівське лісомисливське господарство» є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» - відповідач у справі.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене та з`ясовані судом обставини за час розгляду справи, суд приходить до висновку щодо наявності підстав задля задоволення позовних вимог Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області, Великоолександрівської селищної ради та стягнення з відповідача на користь держави шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 2499591,06 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 29995,08 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області, Великоолександрівської селищної ради до Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України про стягнення 2499591,06 грн. задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд. 9А; ЄДРПОУ 44768034) на користь держави за реквізитами: отримувач: ГУК у Херсон обл/В-Олекс СТГ/24062100 Код отримувача: 37959517 Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) Номер рахунка: UA638999980333159331000021413 Код класифікації доходів бюджету: 24062100, шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 2499591 (два мільйони чотириста дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто одна) грн. 06 коп.

3.Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд. 9А; ЄДРПОУ 44768034) на користь Херсонської обласної прокуратури (73025, м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33; ЄДРПОУ 04851120) витрати по сплаті судового збору у розмірі 29995 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 08 коп.

Повне рішення складено 05 листопада 2026 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко