Постановление суда № 141227883, 22.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2068/26

за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Бойко Я.Р.

Представники учасників у справі не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/2068/26 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.07.2026 відкрито провадження у справі № 911/2068/26 про неплатоспроможність Боржника; введено процедуру реструктуризації боргів Боржника; керуючим реструктуризацією Боржника призначено арбітражного керуючого Каратуна Є.Є.; призначено на 08.09.2026 проведення попереднього засідання у справі.

21.07.2026 Господарським судом Київської області в установленому порядку було здійснено публікацію оголошення № 80033 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.09.2026 завершено попереднє засідання; призначено на 22.09.2026 судове засідання, на якому буде вирішене питання щодо переходу до наступної судової процедури у даній справі.

07.09.2026 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла заява ТОВ «Авентус Україна» від 07.09.2026 б/№ (вх. № 12088) про визнання грошових вимог до Боржника у сумі 14960,05 грн.

Ухвалою суду від 09.09.2026 кредиторську заяву ТОВ «Авентус Україна» прийнято до розгляду в судовому засіданні на 22.09.2026.

17.09.2026 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшло повідомлення керуючого реструктуризацією від 17.09.2026 б/№ (вх. № 16817/26) про результат розгляду вимог ТОВ «Авентус Україна».

18.09.2026 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшли письмові пояснення ТОВ «Авентус Україна» від 17.09.2026 б/№ (вх. № 16839/26) по суті заявлених вимог.

22.09.2026 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшли письмові заперечення Боржника від 21.09.2026 б/№ (вх. № 17009/26) проти вимог ТОВ «Авентус Україна».

22.09.2026 в судове засідання учасники у справі не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши кредиторську заяву ТОВ «Авентус Україна» суд зазначає наступне.

Заява надійшла до суду 07.09.2026 і була сформована заявником в підсистемі «Електронний суд» 07.09.2026, отже з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ (строк на заявлення кредиторських вимог тривав з 22.07.2026 по 20.08.2026).

Заявником заявлено до визнання грошові вимоги до Боржника у розмірі 14960,05 грн, та крім того 5324,80 грн судового збору за подання кредиторської заяви, 2000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Вказані вимоги виникли на підставі Договору про надання споживчого кредиту № 9627023 від 22.11.2025, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .

В рамках даного Договору ТОВ «Авентус Україна» надано ОСОБА_1 кредитні кошти в загальному розмірі 4700,00 грн, шляхом перерахування вказаної суми на банківський рахунок Боржника.

У зв`язку з неналежним виконанням Боржником зобов`язань за кредитним договором, станом на 20.07.2026 у ОСОБА_1 наявна заборгованість перед ТОВ «Авентус Україна» у розмірі 14960,05 грн, з яких 3799,59 грн заборгованість за кредитом, 5091,46 грн заборгованість за відсотками та 6069,00 грн штрафу.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

З матеріалів справи вбачається, що керуючий реструктуризацією Боржника визнав заявлені ТОВ «Авентус Україна» грошові вимоги до Боржника частково, в розмірі 8891,05 грн, у т.ч. 3799,59 грн за тілом кредиту та 5091,46 грн за відсотками. В частині 6069,00 грн штрафу заявлені вимоги не визнані з посиланням на п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Заперечуючи проти вказаної позиції керуючої реструктуризацією Боржника ТОВ «Авентус Україна» зазначає, що штраф є способом забезпечення виконання зобов`язань згідно ст. 546, 548 ЦК України і є складовою частиною основного боргу, а п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняє позичальника від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України та сплати неустойки за прострочення в період воєнного стану. Проте вказана норма не передбачає автоматичного припинення договірних способів забезпечення та не скасовує погоджених сторонами умов договору.

Перевіривши надані розрахунки заборгованості за Договором, судом встановлено, що вимоги в частині 3799,59 грн за тілом кредиту та 5091,46 грн за відсотками є обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню.

Щодо вимог в частині 6069,00 грн штрафу суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як підтверджується доданими до заяви доказами, нарахування штрафу відбулось у період дії в Україні воєнного стану.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказана норма є імперативною, відтак нарахування Заявником штрафу за Договором є неправомірним, отже вимоги щодо штрафу в сумі 6069,00 грн відхиляються судом.

Крім того, як вказано вище, Заявником заявлено до визнання витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.04.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Юридична компанія «Аурум» укладено Договір про надання юридичних послуг № 00-01. Крім того 01.05.2026 між ТОВ «Юридична компанія «Аурум» та АБ «Калачик та Партнери» укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги № 11/2026.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу Заявником до заяви додано копії вказаних договорів; Акту про надання правничої (правової) допомоги від 07.09.2026 до Договору.

Перевіривши надані документи суд дійшов висновку про те, що заявлені вимоги щодо витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованими і документально підтвердженими; заявлена сума витрат в розмірі 2000,00 грн є співмірною до обсягу наданих послуг, враховуючи фактичні обставини справи.

Таким чином вказані вимоги щодо витрат ТОВ «Авентус Україна» на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн підлягають визнанню.

Враховуючи викладене вище, заявлені ТОВ «Авентус Україна» до ОСОБА_1 грошові вимоги підлягають визнанню частково, в розмірі: 7324,80 грн (судовий збір, витрати на правничу допомогу) - до задоволення вимог кредиторів; 8891,05 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів (заборгованість за кредитом, відсотками).

Водночас суд зазначає, що ТОВ «Авентус Україна» подано заяву про грошові вимоги до Боржника ОСОБА_1 з пропуском строку, встановленого ст. 45, 122 КУзПБ, наслідком чого відповідно до ч. 4 ст. 45 КУзПБ є те, що ТОВ «Авентус Україна» не має права вирішального голосу на зборах кредиторів.

Крім того, враховуючи визнання грошових вимог ТОВ «Авентус Україна» до Боржника, суд дійшов висновку про необхідність відкладення підсумкового засідання на іншу дату.

Керуючись ст. 120, 121, 216, 232-235, 255 ГПК України, ст. 45, 47, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ТОВ «Авентус Україна» від 07.09.2026 б/№ (вх. № 12088) задовольнити частково. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (код ЄДРПОУ 41078230) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумах: 7324,80 грн - до задоволення вимог кредиторів; 8 891,05 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах кредиторів). В іншій частині заявлені вимоги відхилити.

2. Підсумкове засідання відкласти на « 03» листопада 2026 року об 11 год. 10 хв. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108, в залі судових засідань № 1.

3. Копію ухвали надіслати учасникам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати складення та підписання повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Повна ухвала підписана 03.11.2026.

Суддя С.Ю. Наріжний