Решение № 141223044, 26.05.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/14451/25

провадження № 2/361/5660/25

РІШЕННЯ

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

26 травня 2026 р.

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ведмідь Н.В.

за участю секретаря Чуняк В.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

В грудні 2025 року позивач шляхом використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 3245116539-361446 від 05.06.2021 в розмірі 13656,30 грн, судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтування позову вказано, що 05.06.2021 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3245116539-361446 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язавсь повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі.

Відповідно до умов цього договору відповідач отримав кредит у розмірі 4 100,00 грн.; початковий строк кредитування, становить 22 днів; Дисконтна відсоткова ставка, становить 1,65% на добу за початковий строк кредитування (Лояльний період); Базова процентна ставка, становить 2,2% на добу за продовжений строк користування кредитом.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання та надав відповідачу кредит відповідно до умов договору, а відповідач порушив його умови і не повернув кредит та не виконав всі свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором. Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 13656,30 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 4100,00 грн, заборгованість за відсотками за користування позикою 9556,30 грн.

Згідно з ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.12.2025 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; задоволено клопотання позивача та витребувано у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) або на ім`я іншої особи (із зазначенням ПІБ та РНОКПП такої особи) та письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 04.06.2021 року по 06.06.2021 року.

На виконання вимог ухвали суду від 17.12.2025 АТ «Універсал Банк» 06.04.2026 направило документи, які витребував суд.

07 квітня 2026 року відповідач подав до суду заяву, в якій просив застосувати до нього Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки він є військовослужбовцем відмовити у стягнення з нього відсотків за користування кредитом та зменшити витрати на правову допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позову просив проводити розгляд справи у його відсутність, позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився представник позивача подала до суду клопотання, в якому просила проводити розгляд справи у їх відсутність, відмовити в задоволені позову щодо стягнення відсотків та зменшити витрати на правову допомогу.

Враховуючи, що представник позивача скористався своїм правом і подав заяву про розгляд справи без його участі, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву, в якій частково визнав позовні вимоги, просив проводити розгляд за його відсутності, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

В статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація, в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно ч. 1, 2 ст. 6 вказаного Закону, електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 05.06.2021 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3245116539-361446 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (а.с. 60-66).

Відповідно до п. 1.1. договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 4100,00 грн. на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах вихначених цим договором.

Згідно п.п. 2.1, 3.2 договору, кредит надається строк на 22 днів, початком якого є дата підписання договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця. Погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка платежів.

Кредитний договір укладений в електронному вигляді, який відповідач підписав електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором.

Паспорт споживчого кредиту до договору № 3245116539-361446 від 05.06.2021 року також підписаний електронним цифровим підписом. (а.с. 57-60)

На виконання умов договору про відкриття кредитної лінії № 3245116539-361446 від 05.06.2021 року відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 4100,00 гривень шляхом перерахунку на банківську картку НОМЕР_3 за допомогою платіжної системи ТОВ «ТАС ЛІНК», що підтверджується повідомленням, наданими ТОВ «ТАС ЛІНК», листом про підтвердження платежу, наданими АТ «Таскомбанк», які долучені до позову та відомостями наданими АТ «Універсал Банк», які були витребувані судом (а. с. 49, 50, 90-94).

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем борг ОСОБА_1 перед ТОВ «Кошельок» становить 13656,30 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 4100,00 грн, заборгованість за відсотками за користування позикою 9556,30 грн. (а. с. 54-56).

З матеріалів справи, досліджених судом, встановлено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі, який визначений договором. Разом з тим, відповідач свої зобов`язання про повернення коштів за кредитним договором не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість. Отже, позовна вимога щодо стягнення із відповідача заборгованості за договором № 3245116539-361446 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 05.06.2021 року підлягає задоволенню в частині заборгованості за тілом кредиту в сумі 4100,00 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення відсотків за користування кредитом.

Щодо безпідставності нарахування позивачем процентів за користування кредитними коштами в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їй сімей», військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, а також їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

На підтвердження обставин поширення положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідач надав суду копію посвідчення офіцера НОМЕР_4 , посвідчення Відділу персоналу штабу військової частини НОМЕР_5 серії НОМЕР_6 , довідку видану військовою частиною НОМЕР_7 Міністерства оборони України №1664/383 від 23.01.2026 року в якій вказано, що старший лейтенант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_7 з 25.02.2022 року по теперішній час. (99-102)

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18), від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19 (провадження № 61-7310св24) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Отже, станом на день розгляду справи - відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України тому на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто до нього не могла застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також був відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.

Отже, суд вважає, що нарахування відсотків за договором за договором № 3245116539-361446 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 05.06.2021 року року є неправомірним, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Представником відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру таких витрат.

12 лютого 2025 року Адвокатське бюро «Герман Губський та партнери» та ТОВ «Кошельок» уклали договір про надання правничої (правової) допомоги та 24.11.2025 року уклали додаток до договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2025 року, згідно з яким послуги адвоката становлять 10 000,00 грн.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи.

Тобто у ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність, необхідність та розумність їх розміру з урахуванням складності справи та інших обставин.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постановах від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) та від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19).

Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує характер спірних правовідносин, ціну позову, ступінь складності справи, обсяг фактично наданих представником позивача послуг, кількість та зміст підготовлених і поданих процесуальних документів, а також те, що справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження. Крім того, суд бере до уваги доводи клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та оцінює їх у сукупності з обставинами справи. З огляду на наведене, керуючись критеріями співмірності та розумності судових витрат, суд вважає обґрунтованим визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 1 500,00 грн, яка, на переконання суду, є співмірною з обсягом наданої правничої допомоги та складністю цієї справи. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом позов задоволений частково (30,02%), стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 727,20 грн.

Керуючись статтями 2, 7, 10-13, 76-83, 141, 263-268, 274, 275, 277-279, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 3245116539-361446 від 05.06.2021 року в розмірі 4100,00 грн., судовий збір у розмірі 727,20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 1500,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», ЄДРПОУ 40842831, адреса: 08135, Київська обл., Бучанський р-н, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Ведмідь Н. В.