Постановление суда № 141221083, 03.11.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/24901/21

Провадження № 1-кп/947/186/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2026 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162480000953 від 14.06.2021 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, одруженого, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

У зв`язку з систематичною неявкою обвинуваченого ОСОБА_4 в судові засідання (03.03.2022; 30.03.2022; 13.04.2022; 27.04.2022; 11.05.2022; 25.05.2022; 06.06.2022, ухвалою суду від 06.06.2022 року обвинуваченого ОСОБА_4 оголошено у розшук, до якого судове провадження було зупинено.

17.09.2026 на адресу Київського районного суду м. Одеси надійшов лист начальника Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області з додатками, згідно зі змістом якого вбачається, що 31.08.2026 відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» відділом кримінально поліції ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області закрито ОРС категорії «Розшук» №2026/0001351006/01/00059 від 30.05.2026 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, по судовій праві №947/24901/21, у зв`язку із встановленням місцезнаходження розшукуваного.

Ухвалою суду від 17.09.2026 відновлено розгляд кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162480000953 від 14.06.2021.

Ухвалою суду від 13.10.2026 в рамках даного кримінального провадження за клопотанням прокурора постановлено здійснити привід обвинуваченого ОСОБА_4 у судове засідання, призначене на 15 годину 00 хвилину 27 жовтня 2026 року.

Ухвалу суду про привід від 13.10.2026 виконано не було, а тому 27.10.2026 в судовому засіданні прокурор заявив письмове клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу без визначення розміру застави та у зв`язку із систематичною неявкою обвинуваченого ОСОБА_4 в судові засідання прокурором одночасно заявлено усне клопотання про дозвіл на його затримання з метою приводу обвинуваченого до Київського районного суду м. Одеси для участі в розгляді клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою суду від 27.10.2026 задоволено клопотання прокурора та надано дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_4 до Київського районного суду м. Одеси для участі в розгляді клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На підставі вказаної ухвали суду ОСОБА_4 оголошено у розшук та кримінальне провадження №12021162480000953 від 14.06.2021 зупинено до розшуку ОСОБА_4

02.11.2026 на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси від 27.10.2026 ОСОБА_4 затримано.

Ухвалою суду від 03.11.2026 відновлено розгляд кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162480000953 від 14.06.2021.

В судовому засіданні:

Прокурор заявлене клопотання підтримав та просив задовольнити, посилаючись на те, що на даний час існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, оскільки обвинувачений до судових засідань не з`являвся, переховувався від суду та був оголошений у розшук.

Захисник просив звернути увагу на те, що підзахисний тривалий час перебував у лавах Збройних Сил України, що унеможливлювало прибувати до суду. Крім того, просив врахувати міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, а саме: ОСОБА_4 одружений, має постійне місце проживання та реєстрації. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений підтримав захисника.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора, суд приходить до наступного переконання.

Згідно ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд також враховує сформовану практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Обираючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного/обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, беручи до уваги суспільно-небезпечний характер такого кримінального правопорушення, оскільки розповсюдження особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу завдає істотної шкоди суспільним інтересам, життю та здоров`ю людини.

Суд не може залишити поза увагою також те, що обвинувачений ОСОБА_4 довгий час ухилявся від явки до суду, у зв`язку із чим двічі був оголошений у розшук. Зазначені обставини характеризують його попередню процесуальну поведінку та свідчать про наявність обґрунтованих підстав вважати, що перебуваючи на свободі без належних процесуальних обмежень, ОСОБА_4 може повторно вживати заходів спрямованих на ухилення від суду.

Таким чином, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, в даному випадку ґрунтується на конкретних обставинах, зокрема фактах попереднього ухилення від суду та перебування у розшуці у сукупності тривалий час.

Суд бере до уваги твердження захисника в судовому засіданні про те, що ОСОБА_4 тривалий час проходив військову службу, що могло зумовити неможливість його явки в судові засідання та вплинути на належне виконання своїх процесуальних обов`язків. Разом з тим, на теперішній час матеріали кримінального провадження не містять актуальних відомостей, які б підтверджували проходження обвинуваченим військової служби, а також наявність причин, які перешкоджали його явці до суду протягом усього періоду ухилення. За таких обставин суд вважає, що наведені доводи сторони захисту можуть бути враховані при оцінці процесуальної поведінки, проте самі по собі не спростовують встановлений ризик.

Наведене, на думку суду, свідчить про необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не здатне належним чином запобігти встановленому ризику переховування обвинуваченим від суду.

При цьому, суд, оцінюючи доводи прокурора щодо необхідності застосування тримання під вартою без визначення розміру застави, виходить із того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, застосування якого має відповідати необхідності та пропорційності. Сам по собі факт попереднього ухилення обвинуваченого від суду, хоча й має істотне значення для оцінки ризику його повторного переховування, не свідчить про безумовну необхідність виключення можливості застосування застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, враховуючи те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, обставини інкримінованого кримінального правопорушення, вставновлений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що обставини даного кримінального провадження у сукупності із встановленим ризиком переховування від суду мають винятковий характер та обумовлюють необхідність визначення застави в розмірі, що перевищує встановлені законом межі (абзац другий ч. 5 ст. 182 КПК України).

Отже, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання прокурора та застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із одночасним визначенням альтернативного розміру застави, що перевищує межі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, що на думку суду, буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8 ст. 182 КПК України).

Керуючись ст. ст. 182, 183, 194, 331, 371, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державний установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 29.12.2026.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень.

Роз`яснити обвинуваченому, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого строком до 29.12.2026, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. прибувати до суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає прокурора та/або суду;

3. повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю наслідки невиконання вимог ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1