Решение № 141218344, 02.11.2026, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/3644/26

Провадження № 2/589/2993/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 рокуШосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Темірова Ч.М.,

за участю секретаря судового засідання Безуглої Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», звернувшись до суду з позовною заявою, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики №3727391 від 20.10.2020 в розмірі 29200 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом 10000 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами 19200 грн. В обгрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів за вказаним договором.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив застосувати до зазначених правовідносин строки позовної давності, відносно тіла кредиту позов визнає, додатково просив надати розстрочку стягнення платежу строком на шість місяців, розгляд справи проводити без його участі.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.10.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», Позикодавець) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач або Позичальник) було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 3727391 (далі - Договір). У відповідності до якого відповідач отримав позику в розмірі 10000 грн строком на 30 днів (до 19.11.2020) зі сплатою процентів: за зниженою процентною ставкою 0,48% в день, базовою процентною ставкою 1,60 %, процентною ставкою у розмірі 2,70% за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день, шляхом її перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника НОМЕР_1 .

Підписанням цього Договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п. 4.1. п. 4 Договору). А також погодився, що до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі (п.п. 4.2. п. 4 Договору).

Згідно з п. 5 договору цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За приписами ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Як вбачається з довідки про ідентифікацію ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на електронну пошту відповідача, зазначену в договорі, було надіслано одноразовий ідентифікатор «02gP0PQDtd» для підписання договору, а клієнт ОСОБА_1 був ідентифікований ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».

Наведене свідчить, що сторони підписали цей Договір, а подані позивачем докази в електронній формі є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». При цьому, факт укладення договору відповідачем не оспорюється.

Досліджуючи обставини виконання стронами цього договору, суд зазначає наступне.

Згідно з п.1 договору, Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики. В п.11 цього договору вказаний банківський картковий рахунок відповідача: НОМЕР_1 .

На виконання умов цього договору ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відповідачу було надано позику у сумі 10000 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» за вих. № КД-000159893/ТНПП від 24.04.2026, відповідно до якої, перераховано на платіжну картку відповідача НОМЕР_1 20.10.2020 суму 10000 грн, що відповідачем не заперечується.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але всупереч наведеним умовам договору та вимогам закону, відповідач належним чином свої зобов`язання за цими договором не виконував, у визначені цими договорами строки кредитні кошти та проценти не сплатив.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» станом на 17.02.2021 за договором позики № 3727391 від 20.10.2020, заборгованість за вказаним договором складає 29200 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом 10000 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами 19200 грн.

Слід зазначити, що 10.07.2020 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал»,Фактор) було укладено договір факторингу № 10072020, за цим договором Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціну придбання) за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Таким чином, як вбачається з Реєстру прав вимог № 117 від 27.05.2021 до договору факторингу № 10072020 від 10.07.2020 ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» передані вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 3727391 від 20.10.2020.

Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору факторингу недійсним.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.1082 ЦК України (у редакції, що діяла на момент виникнення цивільно-правових відносин) боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, всупереч умовам договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення права грошової вимоги, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за кредитним договором після закінчення строку кредитування.

Проте, перевіряючи доводи позивача щодо нарахованих процентів за договором, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Надаючи правову оцінку заявленому розміру заборгованості, зокрема, слід звернути увагу позивача на вірність визначення суми процентів за договором позики № 3727391 від 20.10.2020.

Як було зазначено вище, сторони погодили між собою розмір та порядок сплати процентів за користування кредитами.

Між тим припис абз. 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Досліджений судом розрахунки заборгованості за договором свідчать про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою включає період з 23.11.2021 по 17.02.2021, який виходить за межі строку кредитування та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Так, оскільки право позивача нараховувати передбачені вказаним договором проценти за позикою припинилось 19.11.2020, вимоги позивача про стягнення процентів після 19 листопада 2020 року (закінчення строку кредитування) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові у справі №444/9519/12 від 28.03.2018 та інших.

Також суд, враховуючи правову позицію, викладену в постанові ВП ВС від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зазначає.

Також суд звертає увагу позивача на постанову ВП ВС від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16. Зокрема, ВП ВС у п. 141 зазначеної постанови вказала, що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором. Якщо умови кредитного договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, мали на увазі сторони встановлення нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem», тобто «слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав»).

Звертаючись до умов укладеного між сторонами договору, слід зазначити, що у п. 8 цього договору, яким врегульовано відповідальність сторін, сторони не передбачили стягнення процентів річних в розмірі більшому, ніж встановлено статтею 625 ЦК України.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на положення Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» щодо умов сплати процентів, в редакції, що діяла на час укладання договору позики, оскільки вказані Правила не підписані відповідачем, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими Правилами ознайомився ОСОБА_1 та погодився з ними, підписуючи договір позики № 3727391 від 20.10.2020.

Так, договір позики не містить конкретних умов щодо пролонгації строку користування позикою та нарахування відсотків після закінчення строку, на який було надано позику, тобто після 19.11.2020.

Отже, за відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Правила надання грошових коштів у позику, відсутності у договорі позики домовленості сторін про сплату відсотків за користування позикою після закінчення строку, на який позика була надана, додані позивачем до позову Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Тому на думку суду, розмір заборгованості слід визначати з урахуванням строку кредитування у 30 днів.

Згідно з умовами договору та розрахунку заборгованості, проценти за користування кредитом в межах визначеного договором строку кредитування за період з 20.10.2020 по 19.11.2020 нараховувались за зниженою процентною ставкою 0,48 % за день, загальний розмір яких становить 1440 грн (10000х0,48х30:100).

Відтак, загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 11440 грн., з яких: 10000 грн. заборгованість за основним боргом; 1440 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням наведених висновків щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики № 3727391 від 20.10.2020 в загальному розмірі 11440 грн 00 коп.

На думку суду, наявність та розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» у вказаному вище розмірі витікає з умов укладеної угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем. З огляду на викладене, суд вважає за правомірне позов задовольнити частково.

Відповідачем було заявлено про застосування судом строків позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно зі ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст. 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Положеннями ч. 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частинами 1, 3 ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Однак, згідно з п. 12 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, яким було доповнено ЦК України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені у тому числі статтями 257 та 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211 карантин було встановлено з 12.03.2020 та який в подальшому безперервно продовжувався відповідними постановами Кабінету Міністрів України до 30.06.2023.

Крім того, на підставі Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Законом України від 08.11.2023 № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», у розділі «Прикінцеві та перехідні положення» пункт 19 викладено в такій редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Законом України №4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено. Вказаний закон набрав чинності 04.09.2025, тому саме із цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності.

Таким чином, строк позовної давності за вищезазначеним договором, строк кредитування за яким закінчився у 19.11.2020, розпочався 04.09.2025, а тому трирічний строк загальної позовної давності на час подання даного позову до суду (08.07.2026) не сплинув, в зв`язку з чим у задоволенні клопотання відповідача про застосування строку позовної давності слід відмовити.

Щодо клопотання про розстрочку виконання рішення суду.

Відповідач у поданій заяві просив надати розстрочку по сплаті заборгованості за даним договором на шість місяців.

Статтею 265 ЦПК України визначено вимоги щодо змісту рішення. Частиною 7 зазначеної статті передбачено, що у разі необхідності в резолютивній частині також вказується, зокрема, про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Згідно з ч. 3-5 статті 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Суд дійшов до висновку про те, що відповідачем не зазначені у заяві обставини, які можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення. Разом з цим, вбачається, що відповідач є особою працездатного віку, доказів, які б підтверджували, що відповідач через хворобу або з інших поважних причин не має можливості отримувати доходи суду не надано. Суду не повідомлено обставин та не надано доказів, які б підтверджували, що відповідач з об`єктивних причин не має можливості виконувати рішення у даній справі. Відтак, суд не вбачає підстав для розстрочення виконання рішення суду.

Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 1043 грн 13 коп.

Що стосується витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» та адвокатським об`єднанням «Правовий курс», копію додаткової угоди № 1/1 до договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024, копію акту № 59 прийому-передачі Реєстру Боржників від 18.05.2026 за договором про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024, копію акту № 59 прийому-передачі наданої правничої допомоги від 10.06.2026, копію платіжної інструкції.

Клопотання та/або заперечення від відповідача щодо зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу на адресу суду не надходило.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 2742 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1056-1, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082, адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8) заборгованість за договором позики №3727391 від 20.10.2020 в розмірі 11440 (одинадцять тисяч чотириста сорок) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082, адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8) судовий збір в сумі 1043 (одна тисяча сорок три) грн 13 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2742 (дві тисячі сімсот сорок дві) грн 60 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЧ.М.Теміров