Решение № 141214401, 04.11.2026, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/571/26

Провадження № 2/702/664/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2026 м.Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Барської Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Карабань З. І.,

представник позивача, відповідач не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань м. Монастирище цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», в інтересах якого діє представник адвокат Столітній М.М., звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит в загальній сумі 28171,01 грн., понесених судових витрат в розмірі 2662,40 грн. судового збору та витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 10.04.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладений Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5451227, відповідно до умов якого відповідачу наданий кредит у розмірі 6500,00 грн. строком на 360 днів, визначена стандартна процентна ставка у розмірі 0,95% в день і знижена процентна ставка, яка становить 0,0100% в день, за умови якщо позичальник до 19.04.2025 (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

Укладаючи правочин, сторони дійшли згоди, що датою надання кредиту є 10.04.2025 або 11.04.2025, а датою повернення - 05.04.2025, періодичність платежів - кожні 10 днів.

За умовами п.2.1. Договору кредит надається у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 .

28.11.2025 ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників шляхом укладення Договору факторингу №28/11/2025.

На переконання позивача реєстр боржників до Договору факторингу №28/11/2025 від 28.11.2025 підтверджує, що ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 23517,01 грн., з яких заборгованість за основною сумою боргу 6499,99 грн, заборгованість за відсотками 13767,02 та 3250,00 грн. штрафні санкції, яку розрахував первісний кредитор.

Станом на дату укладання Договору факторингу від 28.11.2025 №28/11/2025, строк дії Договору № 5451227 від 28.11.2025 не закінчився, а тому, в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 29.04.2025 по 05.04.2026 (128 календарних днів) нараховані проценти за користування кредитом за стандартною процентною ставкою, у сумі 7904,00 грн.:

6499,99 грн * 0,95% = 61,75 грн*128 календарних дні = 7904,00 грн.

У цьому випадку проценти нараховані у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору № 5451227 від 10.04.2025, а тому, за твердженням позивача, заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з відповідача у сумі 28171,01 грн., у тому числі 6499,99 грн тіла кредиту, нараховані проценти первісним кредитором у сумі 13767,02 грн., проценти нараховані ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у сумі 7904,00 грн.

З урахуванням наведених доводів, позивач просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 28171,01 грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати.

Постановленою 08.06.2026 ухвалою у справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін і відповідачу визначений строк для подання відзиву на заявлену вимогу, витребувані відповідні докази.

У поданому 08.07.2026 на адресу суду відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 заявлені позивачем вимоги вважає необґрунтованими та не доведеними належними і допустимими доказами.

Зокрема, на думку відповідача, за користування наданими йому у кредит грошовими коштами нараховані відсотки у розмірі, який перевищує суму наданого кредиту більш, ніж у три рази; витрати позивача на правову допомогу є не співмірними обсягу фактично наданої правової допомоги, а тому мають бути зменшені до 1640,00 гривень; мобілізація відповідача до лав ЗСУ і його перебування на службі з 10.10.2025 по 05.04.2026 звільняє від обов`язку сплачувати відсотки за користування кредитом, тому, на переконання ОСОБА_1 , з нього може бути стягнене тільки тіло кредиту в сумі 6499,99 грн. (а.с.122-128).

Представник позивача у наданій суду відповіді на відзив частково погодився із доводами відповідача та вказав, що заявлена вимога про стягнення з відповідача 3250,00 грн. нарахованих штрафних санкцій задоволенню не підлягає.

Поряд з цим, представник позивача настоює на тому, що розмір нарахованих за користування отриманими у кредит грошовими коштами відсотків визначений згідно з умов кредитного договору, тому відповідач зобов`язаний їх сплачувати незалежно від того, що він, можливо, перебував на військовій службі, але відомостей про це ні первісному кредитору, ні позивачу не надав. Також, за твердження представника позивача, розмір гонорару визначається тільки за погодженням адвоката з клієнтом і суд не вправі втручатися у ці правовідносини (а.с.133-141).

Представник позивача у судове засідання не з`явився про дату, час та місце його проведення повідомлений у встановленому законом порядку, у позові та відповіді на відзив просив суд про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений шляхом надсилання судової повістки до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», жодних заяв і клопотань не подавав.

З огляду на відсутність визначених ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення судового розгляду справи, суд постановив ухвалу про його здійснення за відсутності представника позивача та відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, вирішив таке.

Судом встановлено, що 10.04.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» (далі у тексті також кредитодавець, первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі у тексті також відповідач, позичальник) за допомогою ІТС ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», доступ до якої забезпечується позичальнику через веб-сайт або мобільний додаток, укладений Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5451227 (далі у тексті також Договір №5451227, Договір, Кредитний договір, правочин).

Кредитний договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 71173 10.04.2025 о 15:29:58 (а.с.19-32).

За умовами п. 1.2, 1.3 Договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 6500,00 грн. строком на 360 днів, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним у порядку та умовах, визначених Договором, відповідно до графіку платежів (додаток № 1).

Відповідно до п. 1.4.1 Договору за користування кредитом ОСОБА_1 має сплачувати кредитодавцю проценти у межах строку, визначеного п. 1.3 Договору, за стандартною процентною ставкою, яка становить 0,95 % в день, або зниженою процентною ставкою, яка становить 0,0100% за кожен день користування кредитом і яка застосовується для учасника програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування.

За умовами п. 1.6 Договору орієнтована загальна вартість кредиту на дату його укладення за стандартною ставкою складає 28730,00 грн., а за стандартною процентною ставкою, з урахуванням періоду застосування зниженої ставки, - 28119,00 грн.

Денна процентна ставка за Договором у разі використання позичальником права на знижену процентну ставку дорівнює 0,9239% (п.1.4.2., а.с.20 на звороті).

Розмір денної процентної ставки за Договором у разі нарахування відсотків за стандартною процентною ставкою сторони, укладаючи правочин, не визначали.

Відповідно до п. 6.1 Договору, сторони несуть відповідальність за порушення умов Договору відповідно до чинного законодавства України та цього правочину.

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п.2.1 Договору).

За змістом п.1.3. Договору строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 10 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживачів та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графіком платежів), що є додатком №1 до Договору.

Сторони також дійшли згоди, що клієнт здійснює платежі за Договором у розмірі та строки визначені цим Договором. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за цим Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у черговості згідно зі ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», а саме:

у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом (п.4.6.1.);

у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом (п.4.6.2.);

у третю чергу сплачується неустойка та інші платежі відповідно до Договору (п.4.6.3.) (а.с.23 на звороті, а.с.24).

Відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту (Додаток №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5451227 від 10.04.2025) дата видачі кредиту/дата платежу - 10.04.2025/04.04.2026, кількість днів у розрахунковому періоді - 10/360, чиста сума кредиту/ сума платежу за розрахунковий період, грн - 28119, сума кредиту за договором/погашення суми кредиту - 6500, проценти за користування кредитом - 21619, реальна річна процентна ставка, % - 2058%, загальна вартість кредиту, грн. - 28119 (а.с.32 на звороті, 33).

Кожні 10 днів упродовж строку кредитування, починаючи з 29.04.2025, відповідач мав обов`язок сплачувати по 617,50 грн. відсотків за користування кредитом, а в останній день Кредитного договору 04.04.2026 - повернути кредит в сумі 6500,00 гривень та сплатити 617,50 грн. відсотків. За період з 10.04.2025 по 28.04.2025 включно розмір відсотків складає 6,50 грн.

Паспорт споживчого кредиту відповідає умовам Кредитного договору (а.с.17, 18).

Факт перерахування первісним кредитором на картку, маска картки НОМЕР_1 , позичальника кредитних коштів підтверджують досліджені судом:

- повідомлення ТОВ «УПР» за №1-0112 від 01.12.2025, відповідно до якого 10.04.2025 на картковий рахунок відповідача, маска картки НОМЕР_1 , від ТОВ «Лінеура Україна», перераховані кошти в сумі 6500,00 гривень, (а.с.45), договір про переказ коштів №РК-П-19/03-01 від 12.03.2019 (а.с.77-79) ;

- відомості АТ КБ «ПриватБанк» за №20.1.0.0.0/7-260612/104388-БТ від 16-06-2026, відповідно до яких на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку 10.04.2025 зараховані кошти в сумі 6500,00 грн.(а.с.119).

28.11.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладений Договір факторингу №28/11/2025, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна», як клієнт, передає (відступає) ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактору, право грошової вимоги, строк виконання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників (а.с.80-84).

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід`ємною частиною договору.

Перехід від клієнта до фактора права вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2 та надходження ціни продажу у повному обсязі.

Відповідно до Акту прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу №28/11/2025 від 28.11.2025 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 2744, загальна сума заборгованості складає 41760337,04 грн. (а.с.89 на звороті, 90).

Досліджена судом платіжна інструкція №7705 від 28.11.2025 підтверджує, що 28.11.2025 позивач на виконання умов Договору факторингу №28/11/2025 від 28.11.2025 перерахував на рахунок ТОВ «Лінеура Україна» 2808618,09 гривень (а.с.98).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №28/11/2025 від 28.11.2025 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі заборгованості за основною сумою боргу - 6499,99 грн., заборгованості за відсотками - 13767,02 грн. (а.с.43-44).

Боржників повідомлено про відступлення права грошової вимоги за кредитними договорами, про що в матеріалах справи міститься відповідне повідомлення датоване 01.12.2025 (а.с.34).

Повідомлення містить відомості про його надіслання відповідачу у вигляді СМС - повідомлення 01.12.2025 в 11:07 на телефон НОМЕР_3 (а.с.34 на звороті).

Дослідженням наданих з військової частини відомостей суд встановив, що ОСОБА_1 10.10.2025 призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період.

З 12.10.2025 службу проходив у в/ч НОМЕР_4 (а.с.161).

З 17.01.2026 військову службу самовільно залишив (а.с.161 на звороті, 162-173).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з приписами частин 1-3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі - Закон №675), пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 Закону №675).

Статтею 12 Закону №675 визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №675).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Досліджений судом Договір факторингу №28/11/2025 від 28.11.2025 з додатками до нього підтверджує, що за умовами цього правочину позивач набув право вимоги до відповідача, а тому його позов про стягнення заборгованості за Кредитним договорам підлягає судовому вирішенню, а порушене право - судовому захисту.

Судовим розглядом встановлено, що первісний кредитор відповідача ТОВ «Лінеура Україна» взяті на себе зобов`язання за укладеним Кредитним договорам № 5451227 від 10.04.2025 виконав і надав відповідачу в кредит обумовлені цим правочином грошові кошти в сумі 6500,00 гривень.

Натомість відповідач взяті на себе зобов`язання не виконував і в обумовлені Договорам строки грошові кошти не повернув, проценти за користування ними не сплачував.

Виготовлений позивачем розрахунок боргу за Договором містить відомості про нарахування з 10.04.2025 по 19.04.2025 включно по 0,65 грн. відсотків за користування кредитом.

19.04.2025 відповідач сплатив 6,50 грн. відсотків та 0,01 грн. кредиту.

З 20.04.2025 по 05.04.2026 за користування кредитом первісний кредитор і позивач нараховували по 61,75 грн. щодень.

Як встановлено судом, у період часу з 10.10.2025 по 16.01.2026 включно відповідач проходив військову службу під час мобілізації та перебував в ЗСУ.

За приписами ч.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи рішення у справі № 754/947/22, 16.07.2025 висловила правову позицію про те, що введення на території України воєнного стану для забезпечення відсічі та стримування агресії Російської федерації, зокрема можливостями ЗСУ, передбачає, що настає особливий період, упродовж якого, зокрема здійснюється мобілізація. У зв`язку з цим з оголошенням воєнного стану на всій території України ЗСУ починає функціонувати на всій території України в умовах особливого періоду, який передбачає переведення ЗСУ у повному складі на території усієї України на воєнний стан, зокрема організацію і штат воєнного часу. Відповідно, будь-який військовослужбовець в Україні, мобілізований до ЗСУ, який здійснює військову службу у конкретній військовій частині під час воєнного стану, введеного Указом, є таким, що перебуває у штаті воєнного часу ЗСУ, які переведені на воєнний стан. Військовослужбовець може перебувати у військовій частині ЗСУ, яка незадіяна до ведення воєнних (бойових) дій, але це не виключає його оперативного відрядження до іншої військової частини, яка задіяна у відповідних діях. У цьому й полягає одна зі складових функціонування ЗСУ в умовах особливого періоду.

Отже, з 10.10.2025 по 16.01.2026 включно проценти за користування відповідачем кредитом нарахуванню не підлягають.

З 10.04.2025 по19.04.2025 відповідач нараховані відсотки сплатив у повному обсязі.

За наведеного, за користування кредитом відповідач заборгував таку суму відсотків:

з 20.04.2025 по 09.10.2025 173 дніХ61,74 грн.=10681,02 грн.;

з 17.01.2026 по 05.04.2026 79 днівХ61,74 грн.=4877,46 грн.;

всього 10681,02 грн. +4877,46 грн.=15558,48 грн.

Враховуючи підтверджені дослідженими доказами та встановлені обставини, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача за Договором №5451227 від 10.04.2025 22058,47 грн., з яких 6499,99 грн. борг за основним зобов`язанням (тілом кредиту), а 15558,48 грн. - борг за відсотками за користування кредитом.

Від вимоги про стягнення нарахованих штрафних санкцій у вигляді процентів представник відповідача у відповіді на відзив відмовився.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2084 гривні 66 коп. сплаченого при подачі позову судового збору (2662,40х78,30%).

За змістом п. 3 ч. п. 1 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав копії таких доказів: договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 укладеного між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М. (а.с.95, 96); зразка заповнення платіжного доручення, у якому зазначені види робіт (наданих послуг) адвоката на загальну суму 10000,00 грн. (а.с.35); Ордеру на надання правничої допомоги серії АІ №2212969 від 26.05.2026 (а.с.94); Акту №20194 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 р. від 26.05.2026, за змістом якого позивачу надана правнича допомога у спірних правовідносинах з ОСОБА_1 і загальна сума гонорару складає 10000,00 грн. (а.с.42)

Право на зайняття адвокатською діяльністю Столітнього М.М. підтверджує копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №9122/10 від 18.09.2020 (а.с.93).

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта - шоста статті 137 ЦПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Згідно із копії складеного сторонами Договору про надання правової допомоги Акта прийому - передачі виконаних робіт від 26.05.2026 адвокат надав позивачу такі види послуг: зустріч та усна первинна консультація, дослідження документів та наліз фактичних обставин справи, аналіз чинного законодавства та судової практики, підготовка декількох позицій, письмову юридичну консультацію зі складанням консультаційного висновку, проведення заходів на самостійне отримання письмових доказів, складання позовної заяви, складання та оформлення додатків до позовної заяви, , складання та оформлення інших документів (відповіді на відзив, клопотань, тощо), представництво інтересів у суді.

У додатковій постанові Верховного Суду 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20, провадження № 61-9789св21, викладений висновок про те, що зустріч із клієнтом та погодження заперечень на касаційну скаргу мають організаційний характер, є складовими підготовки відзиву на касаційну скаргу та за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окрема послуга, немає підтвердження, що клієнту разом з тим здійснювалося надання консультацій правового характеру, а тому такі витрати не підлягають компенсації.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Водночас не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19, зазначила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», Європейський суд з прав людини керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97, пункти 70-72) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат.

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, пункт 268; рішення ЄСПЛ від 28 липня 1999 року у справі «Ботацці проти Італії», заява № 34884/97, пункт 30).

Проаналізувавши наданий стороною позивача Акт прийому - передачі виконаних робіт від 26.05.2026 в розрізі наведених норм діючого законодавства та практики Верховного Суду і Європейського суду з прав людини, суд приходить до висновку, що фактичними і неминучими витратами позивача є витрати на складання позовної заяви в сумі 1640,00 гривень та витрати зі складання відповіді на відзив в сумі 1640,00 гривень, а тому з урахуванням засад пропорційності, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в такому розмірі:

(1640,00+1640,00)х78,30%=2568 гривень 24 копійки.

Зважаючи на викладене, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за Договором №5451227 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.04.2025 в сумі 22058 (двадцять дві тисячі п`ятдесят вісім) гривень 47 копійок., з яких 6499,99 грн. борг за основним зобов`язанням (тілом кредиту), а 15558,48 грн. - борг за відсотками за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2084 гривні 66 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2568 гривень 24 копійки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» місцезнаходження вул. Набережно - Корчуватська, 27, приміщення 2, м. Київ, 03045, ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя Тетяна БАРСЬКА