Постановление суда № 141209459, 29.10.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/2291/26

Провадження № 1-кс/375/226/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року селище Рокитне Київської області

Слідчий суддя Рокитнянського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора у кримінальному провадженні прокурора Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), слідчого у кримінальному провадженні начальника слідчого відділення відділення поліції №1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області клопотання слідчого у кримінальному провадженні начальника слідчого відділення відділення поліції №1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Черняховськ Калінінградської області російської федерації, який зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_1 , громадянина України, не депутата, не адвоката, неодруженого, не має на утриманні неповнолітніх дітей, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, навідника 3 кулеметного відділення кулеметного взводу мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», раніше несудимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, у кримінальному провадженні № 42026112360000040, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 жовтня 2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Рокитнянського районного суду Київської області надійшло клопотання слідчого у кримінальному провадженні начальника слідчого відділення відділення поліції №1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, подане в межах кримінального провадження № 42026112360000040, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 жовтня 2026 року.

Клопотання мотивоване тим, що слідчими слідчого відділення відділення поліції №1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області за процесуального керівництва прокурорів Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026112360000040, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 жовтня 2026 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що молодший сержант ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, перебуваючи на посаді у військовій частині НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, у порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та частин 1, 3, 9 статті 1, частин 1-4, 6, 13 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з метою тимчасово ухилитись від військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин та без дозволу командирів (начальників), у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, однак не пізніше 21 год 00 хв 29 серпня 2026 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби, та не вживаючи жодних заходів для з`явлення до місця військової служби.

29 жовтня 2026 року о 07 годині 21 хвилині ОСОБА_5 затримано слідчим в порядку статті 208 КПК України у м. Узин Білоцерківського району Київської області за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України.

29 жовтня 2026 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про те, що він підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті407 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

-повідомленням командира військової частини НОМЕР_1 від 4 вересня 2026 року з доданими матеріалами службового розслідування;

-протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;

-протоколом затримання ОСОБА_5 від 29 жовтня 2026 року;

-іншими матеріалами досудового розслідування у їх сукупності.

-

Крім того, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені пунктами 1, 3, 5, частини 1статті 177 КПК України, а саме:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років та той факт, що останній відсутній на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 29 серпня 2026 року дотепер, існує ризик, що він з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

2) незаконно впливати на свідків, а саме, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може здійснювати вплив на свідків, які надали викривальні покази щодо причин та факту його незаконної відсутності під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджує наявність ризику, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України.

Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень статті 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до частини 4 статті 95 КПК України.

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

3) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три роки, вчиненому в умовах воєнного стану, існує ризик, що він буде продовжувати переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, та продовжить вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 407 КК України, у якому підозрюється.

Оцінюючи ступінь імовірності реалізації зазначеного ризику необхідно також ураховувати тривалість періоду самовільної відсутності ОСОБА_5 на військовій службі. Така поведінка свідчить про свідоме нехтування покладеними на нього обов`язками військовослужбовця та підлягає врахуванню під час оцінки ймовірності можливого вчинення ним й інших кримінальних правопорушень у майбутньому.

Отже, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Враховуючи викладене, орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у кримінальному провадженні прокурор Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції) у судовому засіданні клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала та просила його задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Слідчий у кримінальному провадженні начальник слідчого відділення відділення поліції №1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майор поліції ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив його задовольнити.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 зазначив, що потрібно повертатися на службу; щодо клопотання поклався на розсуд суду.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні вказав на розсуд суду.

Заслухавши позиції прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя дійшов до такого висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням відділення поліції №1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026112360000040, відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 жовтня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України.

29 жовтня 2026 року о 07 годині 21 хвилині ОСОБА_5 затримано в порядку статті 208 КПК України у м. Узин Білоцерківського району Київської області за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України.

29 жовтня 2026 року ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі статтею 7 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

У статті 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав осіб.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, дійшов висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, що йому інкримінуються.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження останній не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Водночас, обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених частиною 1 статті 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

Так, слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного ОСОБА_5 як цілком ймовірний, з огляду на те, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Останній усвідомлює тяжкість покарання при можливому визнанні його винним, у вчиненні кримінального правопорушення у якому він підозрюється, що може спонукати ОСОБА_5 до вчинення спроби ухилитися від явки до органу досудового розслідування, суду.

Враховуючи викладене, а також дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.

Встановлюючи ризик, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя враховує, що покази свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Між тим, слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Характеризуючи дані підозрюваного ОСОБА_5 , у тому числі наявність визначеного місця проживання, не спростовує наявність можливих ризиків неправомірної поведінки підозрюваного.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що у судовому засіданні не було встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_5 за станом здоров`я не може утримуватися в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Слідчий суддя вважає, що підозрюваним та його захисником не надано будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б вказували на відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які приймаються до уваги при обранні запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Таким чином, враховуючи тяжкість злочину у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 , вагомість наявних доказів вчинення ним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, враховуючи його вік, стан здоров`я, існують ризики вчинення іншого злочину і можливості підозрюваного переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на учасників кримінального провадження та вчинити інший злочин, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

З урахуванням вимог частин 3 та 5 статті 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 в межах строків досудового розслідування, враховуючи час фактичного затримання останнього, а саме до 27 грудня 2026 року.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 183 КПК України, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає визначити заставу для звільнення з-під варти, що становить 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 202, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні начальника слідчого відділення відділення поліції №1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 грудня 2026 року із утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Взяти підозрюваного ОСОБА_5 під варту в залі суду негайно.

Визначити розмір застави для звільнення з-під варти ОСОБА_5 60 (шістдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок та надати документ, що це підтверджує, до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області,

Код ЄДРПОУ: 26268119;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ;

р/р UA 768201720355259001000018661.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду, в залежності від стадії кримінального провадження, за їх викликом;

- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду, в залежності від стадії кримінального провадження з м. Узин Білоцерківського району Київської області;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання або місця проходження військової служби (роботи);

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали проголошено 3 листопада 2026 року о 10 год 00 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_13