Решение № 141209200, 08.09.2026, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/2202/26

Провадження № 2/366/1577/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 селище Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Мовчана В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Представники учасників справи: без виклику

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до Іванківського районного суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (далі відповідач) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовано наявністю підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису № 5423 від 30.03.2020, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованості в розмірі 14 230,00 грн.

Позивачка зазначила, що в червні 2026 року дізналася про винесення приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною постанови від 08.04.2020 про відкриття виконавчого провадження № 61761866 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису.

За твердженнями позивачки, виконавчий напис № 5423 від 30.03.2020 вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, а тому примусове стягнення з неї на користь відповідача 14 230,00 грн. на його підставі є неправомірним.

Позивачка також вказує, що не укладала з відповідачем жодного кредитного договору, за яким їй надавалися б кредитні кошти в національній валюті на особисті потреби зі сплатою процентів за користування ними та встановленням кінцевого строку їх повернення. Звертає увагу суду на те, що під час вчинення виконавчого напису приватний нотаріус не отримував первинних документів щодо видачі кредиту та його часткового погашення, зокрема платіжних доручень, меморіальних ордерів, розписок, чеків тощо. На думку позивачки, за таких обставин у нотаріуса не було підстав вважати безспірними ані розмір заборгованості, ані суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Мовчана В.В.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 14.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) за наявними у справі матеріалами, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича. Судове засідання призначено на 08.09.2026.

Про дату, час і місце розгляду справи учасники повідомлені належним чином, однак заперечень та клопотань до суду не подали.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позивачки та встановлені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд установив, що 30.03.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 5423, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованості за кредитним договором № 2832643 від 24.10.2019.

Відповідно до зазначеного виконавчого напису стягнення заборгованості проводиться за період із 19.11.2019 до 31.01.2020. Загальна сума заборгованості становить 12 830,00 грн, з яких 7 000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 5 830,00 грн прострочена заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом. Крім того, за вчинення виконавчого напису передбачено стягнення плати в розмірі 1 400,00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню, становить 14 230,00 грн.

08.04.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною на підставі виконавчого напису № 5423 від 30.03.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61761866 щодо примусового стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості в розмірі 14 230,00 грн.

Зазначеною постановою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно, а також постановлено стягнути з боржника основну винагороду приватного виконавця в розмірі 1 423,00 грн.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання та може звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес одним зі способів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України, або іншим способом, установленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»).

Одним із таких актів є Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису є нотаріальною дією відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат».

Процедуру вчинення нотаріусами виконавчих написів урегульовано главою 14 Закону України «Про нотаріат» та главою 16 розділу II Порядку.

Згідно з ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі Перелік документів), для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.

Відповідно до приписів цієї статті в редакції, чинній на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається в межах цього строку.

Аналогічні правила та умови вчинення виконавчого напису містяться в пунктах 1, 3 глави 16 розділу II Порядку.

Згідно з підпунктом 2.1 п. 2 глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувач або його уповноважений представник подає нотаріусу заяву, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація про суму, яка підлягає стягненню, або предмети, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Підпунктами 3.2, 3.5 п. 3 глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, визначені Переліком документів. Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені в цьому Переліку.

Водночас Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами, ніж ті, що визначені Законом України «Про нотаріат» та Порядком.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Системний аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що можливість вчинення виконавчого напису пов`язана не лише з поданням стягувачем визначених документів, а й із підтвердженням ними безспірного характеру вимоги. Саме з урахуванням цієї правової передумови суд оцінює обставини спірних правовідносин.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції, не встановлює прав та обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх та не вирішує по суті питань права. Тому виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування майна, а підтверджує, що таке право виникло раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на цей момент повинна існувати та бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов`язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Для нотаріуса безспірність заборгованості підтверджується формальними ознаками документами, наданими стягувачем відповідно до Переліку документів.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника щодо заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, виконавчий напис вчиняється на підставі поданих стягувачем документів, які відповідно до Переліку документів підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак саме по собі подання таких документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору щодо заборгованості.

З огляду на наведене та з урахуванням положень статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису полягає в підтвердженні нотаріусом наявного у стягувача права на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Таке право може бути оспорене боржником у судовому порядку.

Боржник може оспорювати виконавчий напис як із підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача повністю або частково, зокрема щодо розміру заборгованості чи спливу строків давності за вимогами, з якими стягувач звернувся до нотаріуса.

Тому під час вирішення спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірності заборгованості відповідно до Переліку документів.

Зазначену правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 6-887цс17 та підтверджено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 320/7932/16-ц.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі, установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи відповідала її сума розміру, зазначеному у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення виконавчого напису.

Законодавством не визначено вичерпного переліку обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Такі обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за результатами перевірки доводів боржника та оцінки наданих доказів.

У разі необхідності отримання іншої інформації чи документів, які стосуються вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача відповідно до підпункту 2.2 п. 2 глави 16 розділу II Порядку.

Законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника та з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Водночас повідомлення позичальника про заборгованість і необхідність її погашення забезпечує можливість захисту його інтересів та висловлення заперечень щодо вимог кредитора.

Таке повідомлення, зокрема заява, претензія чи лист-вимога, може передаватися в порядку, визначеному ст. 84 Закону України «Про нотаріат».

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики або кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса складається з двох етапів.

Перший, підготовчий етап включає повідомлення боржника та спрямований на забезпечення його прав та інтересів. Боржнику має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Другий етап полягає у вчиненні виконавчого напису на підставі поданих нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, зокрема документів про повідомлення боржника письмової вимоги про усунення порушення чи письмового повідомлення про вчинення виконавчого напису.

Недотримання одного з етапів зазначеної процедури є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Подібні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 201/4198/17 (провадження № 61-48504св18) та від 27.08.2020 у справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18).

У матеріалах справи відсутні докази того, що під час вчинення виконавчого напису нотаріусу були надані первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту, документи на підтвердження безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов`язання, а також докази надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушень.

За відсутності таких доказів, суд не має підстав вважати підтвердженими ані виникнення заборгованості саме в розмірі, визначеному виконавчим написом, ані її безспірний характер. Саме зазначення у виконавчому написі складових боргу не замінює належного документального підтвердження відповідних вимог.

Отже, дотримання процедури стягнення боргу за кредитним договором на підставі виконавчого напису не підтверджено. Зокрема, матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про вимогу погасити заборгованість. Ця обставина в сукупності з відсутністю документів, які підтверджували б безспірність заявленої суми, свідчить про непідтвердженість належних підстав для вчинення оскаржуваного виконавчого напису.

Таким чином, доводи позивачки про відсутність належної перевірки безспірності заборгованості знайшли підтвердження під час розгляду справи. Доказів, які б давали змогу дійти протилежного висновку щодо підстав та розміру стягнення, матеріали справи не містять.

Крім того, суд звертає увагу на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016.

Зазначеним судовим рішенням визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» у відповідній частині, а саме:

пункт 1 Змін у частині доповнення після слів «заставлене майно» словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1? цього переліку)» та доповнення розділу пунктом 1? щодо іпотечних договорів, які передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки в разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку його виконання;

пункт 2 Змін, яким Перелік документів доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Зокрема, зазначений розділ передбачав можливість вчинення виконавчих написів за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису передбачалося подання оригіналу кредитного договору та засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Також Кабінет Міністрів України зобов`язано після набрання постановою законної сили опублікувати її резолютивну частину у виданні, у якому було офіційно оприлюднено постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662.

Оскаржуваний виконавчий напис від 30.03.2020 вчинено після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14. Тому, оцінюючи правомірність його вчинення, суд ураховує правові наслідки визнання нечинними зазначених змін до Переліку документів. Саме по собі посилання на кредитні правовідносини не усуває необхідності дотримання вимог щодо документів, на підставі яких допускається безспірне стягнення.

Наведене в сукупності свідчить, що під час вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем не було належним чином підтверджено безспірність вимог до ОСОБА_1 .

За таких обставин суд доходить висновку про недотримання вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», що є підставою для визнання оскаржуваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Окремо суд бере до уваги відсутність у матеріалах справи доказів направлення позивачці письмової вимоги про погашення заборгованості. Отже, не підтверджено, що ОСОБА_1 була своєчасно поінформована про заявлену кредитором вимогу та мала можливість висловити заперечення щодо її підстав або розміру до звернення стягувача за вчиненням виконавчого напису.

Зазначене має істотне значення для оцінки безспірності вимоги, оскільки предметом позасудового стягнення може бути лише заборгованість, безспірність якої підтверджена в установленому порядку.

З урахуванням викладеного, відсутність належних доказів безспірності заборгованості та непідтвердженість повідомлення позивачки про вимогу її погашення не дає підстав визнати дотриманими передумови для позасудового стягнення. При цьому суд також ураховує, що виконавчий напис вчинено після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/20084/14, яким визнано незаконними та нечинними відповідні зміни до Переліку документів.

Отже, виконавчий напис № 5423 від 30.03.2020 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» 14 230,00 грн підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги задоволенню.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача.

У зв`язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити повністю.

2.Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 30.03.2020 Приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області та зареєстрований в реєстрі за № 5423 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованості за Кредитним договором 2832643 від 24.10.2019.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня нуль копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (ідентифікаційний код 41346335, адреса: вул. Якова Самарського, 12 А, м. Дніпро, Дніпропетровської області).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович (адреса: вул. Грушевського, 15, під`їзд 5, приміщення 6, м. Бровари, Київської області)

Суддя Віталій МОВЧАН