Постановление суда № 141203649, 19.10.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/719/26

Провадження № 1-кс/202/8067/2026

УХВАЛА

Іменем України

19 жовтня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Дніпровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дніпропетровську, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №42025042030000008 від 31.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 362, ч. 5 ст. 185 КК України.

16.10.2026 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Дніпровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 16.10.2026 року.

Відповідно до матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що умисні дії ОСОБА_6 , органом досудового розслідування кваліфіковані за:

- ч. 5 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, організованою групою.

За результатами зібраних у провадженні доказів та їх відповідності визначеному практикою Верховного Суду та ЄСПЛ критерію «обґрунтована підозра», 14.10.2026 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 185 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час досудового розслідування кримінального провадження здобуті достатні докази, якими обґрунтовується підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

У ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1.Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду:

Так, відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, мають враховуватись вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України, за ступенем тяжкості є особливо тяжким, та за вчинення якого кримінальним кодексом передбачено покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років з конфіскацією майна. Тобто суворість покарання беззаперечно може слугувати приводом до переховування підозрюваного від слідства та суду. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Знаходячись на свободі, підозрюваний ОСОБА_6 , враховуючи отримане ним повідомлення про підозру, усвідомлюючи невідворотність призначення відносно нього покарання у вигляді реального позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, так як підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Разом з цим, з метою швидкого, повного та всесторонього досудового розслідування і судового розгляду даного провадження, необхідно провести слідчі дії, судові експертизи, в тому числі за участю підозрюваного, явку якого, в даному випадку, можна гарантувати лише шляхом застосування до нього запобіжного заходу, який унеможливить його втечу та переховування.

У рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, визначено, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є особлива тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

2.Знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обумовлений характером та способом вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, його тривалим і систематичним характером, використанням спеціалізованого обладнання, технічних засобів обліку природного газу, веденням документації щодо обсягів його відбору та реалізації, а також безпосередньою обізнаністю підозрюваного ОСОБА_6 із механізмом протиправної діяльності організованої групи.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , виконуючи відведену йому роль у складі організованої групи та працюючи оператором-механіком автомобільної газонаповнювальної компресорної станції (АГНКС), безпосередньо здійснював контроль за фактичними обсягами відбору та відпуску природного газу, брав участь у забезпеченні його реалізації без належного відображення в офіційних облікових даних, а також взаємодіяв з іншими учасниками організованої групи з питань припинення належної фіксації обсягів спожитого природного газу. У зв`язку з виконанням зазначених функцій підозрюваний обізнаний із порядком експлуатації обладнання АГНКС, особливостями обліку фактично відпущеного природного газу, місцями зберігання відповідної документації та способами приховування розбіжностей між фактичними й офіційно відображеними обсягами його споживання.

З огляду на викладене, перебуваючи на свободі та за умови збереження доступу до приміщень, обладнання й документації АГНКС, ОСОБА_6 може вжити заходів, спрямованих на знищення, приховування або спотворення первинних документів щодо обліку та реалізації природного газу, журналів обліку роботи обладнання, змінних звітів операторів, відомостей щодо фактичних обсягів відпущеного газу, неофіційних записів про його реалізацію, а також електронної інформації, яка могла використовуватися для фіксації та передачі відповідних даних іншим учасникам організованої групи.

3. Незаконно впливати на потерпілого, свідків чи інших підозрюваних у кримінальному провадженні:

Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні обумовлений характером інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, вчиненого у складі організованої групи з чітким розподілом функцій між її учасниками, тривалим періодом спільної протиправної діяльності, а також наявністю особистих і професійних зв`язків підозрюваного з іншими підозрюваними та свідками. Так, ОСОБА_6 , безпосередньо виконуючи відведені йому функції, систематично взаємодіяв з іншими учасниками організованої групи, обізнаний із характером їхніх взаємовідносин, розподілом обов`язків та обставинами вчинення кримінального правопорушення. Перебуваючи на свободі та маючи можливість безперешкодного особистого спілкування з указаними особами, підозрюваний може здійснювати на них незаконний вплив шляхом переконання, умовлянь, узгодження спільної позиції щодо обставин кримінального правопорушення, схиляння до зміни раніше наданих показань, відмови від їх надання або приховування відомостей, що мають істотне значення для досудового розслідування, з метою уникнення кримінальної відповідальності як ним особисто, так і іншими співучасниками.

Крім того, враховуючи, що майнову шкоду спричинено державі в особі органу управління - ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», а встановлення обставин кримінального правопорушення потребує отримання та дослідження показань працівників зазначеного товариства, ТОВ «Метан-Торг» та інших осіб, обізнаних із механізмом обліку, відбору, транспортування й реалізації природного газу, існує ризик здійснення підозрюваним незаконного впливу на таких осіб, зокрема через інших учасників організованої групи, з метою спотворення фактичних обставин кримінального правопорушення та перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні. Зазначений ризик набуває особливого значення з огляду на необхідність забезпечення незалежності процесуальної поведінки свідків та інших підозрюваних під час подальшого досудового розслідування і судового розгляду. За таких обставин застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню реалізації ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, у ході досудового розслідування встановлено, що, незважаючи на неодноразові письмові звернення прокурора до ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», якому, за матеріалами кримінального провадження, заподіяно майнову шкоду внаслідок протиправних дій учасників організованої групи, зазначеним товариством дотепер не визначено представника для участі у кримінальному провадженні та не подано заяви про залучення до провадження як потерпілого. Указані обставини свідчать про те, що процесуальна взаємодія з юридичною особою, якій імовірно завдано майнової шкоди, залишається неврегульованою, а встановлення її позиції та отримання необхідних відомостей від уповноважених працівників потребують подальшого здійснення процесуальних дій. Водночас, з огляду на наявність у підозрюваного ОСОБА_6 особистих і професійних зв`язків з іншими підозрюваними та свідками, існує необхідність запобігання можливому узгодженню ними показань, схилянню до приховування відомостей про обставини незаконного відбору й транспортування природного газу та іншому неправомірному впливу на процесуальну поведінку осіб, обізнаних з обставинами кримінального правопорушення.

5. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється:

Ризик продовження підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, обумовлений тривалим, систематичним та організованим характером протиправної діяльності, чітким розподілом функцій між учасниками організованої групи, а також безпосередньою обізнаністю підозрюваного з механізмом незаконного відбору та реалізації природного газу. Так, ОСОБА_6 , виконуючи функції оператора-механіка АГНКС, здійснював контроль за обсягами відпущеного природного газу, забезпечував його реалізацію без належного відображення в офіційній обліковій документації та взаємодіяв з іншими учасниками організованої групи з метою реалізації спільного злочинного плану. Зазначені обставини свідчать про наявність у підозрюваного відповідних професійних навичок, практичного досвіду та знань щодо способів вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

У разі перебування ОСОБА_6 на свободі, збереження ним доступу до технологічного обладнання АГНКС та можливості підтримувати зв`язки з іншими учасниками організованої групи, існує ризик відновлення протиправної діяльності за раніше відпрацьованим механізмом, зокрема шляхом участі в незаконному відборі, необлікованій реалізації природного газу та приховуванні його фактичних обсягів. З огляду на викладене, з метою запобігання ризику, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення вважає необхідним застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав і просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, наголошуючи на недоведеності ризиків.

Вислухавши прокурора, захисника, підозрюваного, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Встановлено, що умисні дії ОСОБА_6 , органом досудового розслідування кваліфіковані за:

- ч. 5 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, організованою групою.

За результатами зібраних у провадженні доказів та їх відповідності визначеному практикою Верховного Суду та ЄСПЛ критерію «обґрунтована підозра», 14.10.2026 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 185 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час досудового розслідування кримінального провадження здобуті достатні докази, якими обґрунтовується підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При заявлені клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному, ураховано та не порушено вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Отже, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_6 кримінально протиправного діяння.

Також, слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого.

За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.

В ході судового розгляду встановлено, що є підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, передбачених п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчим суддею враховано, що підозрюваний має постійне місце проживання, раніше не судимий, однак лише такі обставини, на переконання слідчого судді, не можуть нівелювати зазначені ризики неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_6 а відтак не можуть свідчити на користь застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, має встановлюватися в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Враховуючи положення ст. 182 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя вважає, що достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного у даному кримінальному провадженні є застава в розмірі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн.

Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.

Відповідно до ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_6 повинні бути покладені обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті. У разі невиконання цих обов`язків підозрюваним ОСОБА_6 , відносно нього можуть наступити наслідки, передбачені цим Кодексом.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 181, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання слідчого - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме 02.11.2026 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали - до 02.11.2026 року включно.

Покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду із на першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні №42025042030000008.

В іншій частині клопотання відмовити.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрюваний тримається під вартою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави - до 02.11.2026 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 .

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 26.10.2026 року о 12.00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1