Решение № 141203202, 03.11.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/6912/26

2/212/5375/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Ваврушак Н.М., за участю секретаря судового засідання Осіпової К.Д., в порядку ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Часовоярської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Часовоярської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами.

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстровано за її матір`ю ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 10 листопада 1977 року, виданого виконавчим комітетом Часовоярської міської Ради депутатів трудящих на підставі рішення № 701 від 26 жовтня 1977 року. Згідно з довідкою Комунального підприємства «Бахмутське бюро технічної інвентаризації» № 02/41 від 11 лютого 2026 року, за обліковими даними підприємства станом на 31 грудня 2012 року право власності на зазначений житловий будинок зареєстровано за ОСОБА_2 . У реєстровій книзі № 18 зроблено запис № 8-201, дата реєстрації права власності 10 листопада 1977 року. Позивачка зазначила, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її матір`ю. За твердженням позивачки, з 1995 року до дня смерті мати проживала разом із нею у спірному житловому будинку, оскільки після перенесеної хвороби потребувала сторонньої допомоги.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, після чого відкрилася спадщина, до складу якої, за доводами позову, увійшов житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за вказаною адресою.

ОСОБА_1 вказала, що за життя мати заповіту не складала, а вона є її донькою та спадкоємицею першої черги за законом. Заяву про прийняття спадщини нотаріусу у встановлений законом строк позивачка не подавала, оскільки вважала, що фактично прийняла спадщину шляхом проживання разом із матір`ю, вступу в управління та володіння спадковим майном. Після смерті матері, як зазначено в позовній заяві, вона продовжувала користуватися будинком, проводила поточний ремонт, оплачувала комунальні послуги та здійснювала інші дії, спрямовані на утримання майна.

З метою оформлення спадкових прав позивачка звернулася до приватного нотаріуса Лозівського районного нотаріального округу Харківської області. Листом від 30 квітня 2026 року їй роз`яснено, що інформація про спадкову справу після смерті ОСОБА_2 у Спадковому реєстрі відсутня, а питання фактичного прийняття спадщини потребує вирішення у встановленому законом порядку.

ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті матері на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 52,25 кв. м, житловою площею 33,00 кв. м.

Ухвалою суду від 15 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 177 ЦПК України.

25 травня 2026 року до суду надійшла заява про виконання ухвали суду. На її виконання позивачка подала уточнену позовну заяву.

Ухвалою суду міста від 29 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Часовоярської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Розгляд справи призначено проводити в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 29 червня 2026 року підготовче провадження у справі закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті.

28 червня 2026 року позивачка подала заяву про проведення підготовчого судового засідання без її участі, зазначивши, що підтримує доводи, викладені в позовній заяві, у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засідання позовні вимоги підтримала в повному обсягу, просила їх задовольнити.

Відповідач, до суду не з`явився, подав до суду лист, у якому представник Часовоярської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області просила розглянути справу за відсутності її представника та ухвалити судове рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , кожна окремо в суді пояснили, що позивачка ОСОБА_1 їхня сусідка, вони тривалий час проживали поряд та їм відомо, що ОСОБА_6 проживала разом із мамою ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та вони разом користувалися житловим будинком.

Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Згідно зі статтями 7681 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленого значення.

Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 19 липня 2003 року складено актовий запис про смерть № 274. (а.с.16)

Копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 підтверджує її народження ІНФОРМАЦІЯ_4 та зазначення ОСОБА_2 як її матері. Копія свідоцтва про шлюб підтверджує відомості про укладення шлюбу та зміну прізвища позивачки на ОСОБА_7 . (а.с.16-17)

Таким чином, надані документи підтверджують родинний зв`язок позивачки зі спадкодавицею.

Відповідно до довідки КП «Бахмутське бюро технічної інвентаризації» № 02/41 від 11 лютого 2026 року право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстровано за ОСОБА_2 10 листопада 1977 року на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Часовоярської міської Ради депутатів трудящих на підставі рішення № 701 від 26 жовтня 1977 року. (а.с.74)

Зазначений доказ підтверджує належність спірного житлового будинку спадкодавиці на момент відкриття спадщини.

Згідно з технічним паспортом на житловий будинок, виготовленим ТОВ «ОРІЄНТИР-ЕКСПЕРТ» 16 березня 2026 року, об`єкт нерухомого майна розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа житлового будинку становить 52,25 кв. м, житлова площа 33,00 кв. м. (а.с.75)

Технічний паспорт містить відомості про житловий будинок, позначений літерою А-1, та господарські будівлі й споруди, зокрема гараж, літню кухню, душ, сараї, входи до погребів та вбиральню.

Звіт № 20260518-С1 про оцінку майна, складений приватним підприємством «ЮФ «D&P», визначає ринкову вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за вказаною адресою в розмірі 104 000,00 гривень без урахування податку на додану вартість.

Зазначений звіт використовується для підтвердження вартості майна, заявленого до визнання права власності.

Оскільки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , до спадкових правовідносин підлягають застосуванню норми законодавства, чинні на час відкриття спадщини.

Відповідно до статей 524526 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а місцем відкриття спадщини останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, місцезнаходження майна або його основної частини.

Згідно зі статтею 529 ЦК УРСР спадкоємцями першої черги за законом є діти спадкодавця, той із подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першої статті 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Частиною першою статті 549 ЦК УРСР передбачено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців із дня відкриття спадщини.

У постанові Верховного Суду від 30 січня 2023 року у справі № 463/9696/20 зазначено, що фактичний вступ у володіння або управління спадковим майном може підтверджуватися діями спадкоємця щодо користування майном, підтримання його в належному стані, сплати податків та інших платежів. Такі дії мають бути вчинені протягом установленого законом строку.

У постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 305/235/17 також розглядалися питання доказування фактичного прийняття спадщини та обставин проживання спадкоємця зі спадкодавцем.

Із витягу з Реєстру територіальної громади від 11 травня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Датою реєстраційної дії зазначено 13 січня 2017 року. (а.с.75-83)

Таким чином, цей витяг підтверджує відомості про зареєстроване місце проживання позивачки.

У відповіді АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» від 5 травня 2026 року № 83/6078-вих зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_2 обліковується на ім`я ОСОБА_1 з 1 січня 2000 року. (а.с.29-30)

Оцінюючи надані письмові пояснення разом з іншими доказами, суд бере до уваги, що вони були подані саме для підтвердження обставин проживання позивачки зі спадкодавицею та користування спірним будинком. Їх зміст узгоджується з доводами позовної заяви щодо тривалого проживання позивачки за відповідною адресою та здійснення нею дій щодо утримання домоволодіння.

Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 30 квітня 2026 року за параметрами запиту щодо ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину відсутні. Зазначена обставина узгоджується з поясненнями позивачки про те, що вона не оформляла спадкові права в нотаріальному порядку.

Лист приватного нотаріуса Лозівського районного нотаріального округу Харківської області від 30 квітня 2026 року підтверджує, що за результатами перевірки відомості про спадкову справу після смерті ОСОБА_2 у Спадковому реєстрі відсутні. Зазначений лист також містить роз`яснення щодо необхідності вирішення питання фактичного прийняття спадщини. (а.с.19-20)

Матеріали справи також містять довідку про взяття ОСОБА_1 на облік внутрішньо переміщеної особи від 4 вересня 2024 року № 6339-5003433218, у якій зазначено її зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та фактичне місце проживання в місті Лозова Харківської області. (а.с.21)

Зазначена довідка підтверджує наведені в ній відомості про облік позивачки як внутрішньо переміщеної особи, зареєстроване та фактичне місце проживання на час її оформлення.

Оцінюючи надані документи, суд бере до уваги, що родинний зв`язок позивачки зі спадкодавицею та реєстрація права власності на спірний житловий будинок за ОСОБА_2 підтверджуються письмовими доказами. Також матеріали містять відомості про облік особового рахунку за спірною адресою на ім`я позивачки з 1 січня 2000 року та письмові пояснення осіб щодо обставин проживання і користування будинком.

За таких обставин суд вважає доведеними позовні вимоги ОСОБА_1 щодо фактичного прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 та наявності підстав для визнання за позивачкою права власності на спадкове нерухоме майно.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією від 23 березня 2026 року позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1 331,20 гривень.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, понесені позивачкою витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на її користь.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 141, 263265 ЦПК України, статтями 524526, 529, 548, 549 ЦК УРСР, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Часовоярської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 52,25 кв. м, житловою площею 33,00 кв. м.

Стягнути з Часовоярської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 331,20 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Часовоярська міська рада, місцезнаходження: Україна, 84551, Донецька область, Бахмутський район, м. Часів Яр, вул. Цілинників, будинок 1, код ЄДРПОУ 04052867.

Повний текст рішення складено 03 листопада 2026 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак