Постановление суда № 141201220, 21.09.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/39/25

(6/199/1026/26)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Богун О.О.,

при секретареві Дубовик А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі заяву Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визначення способу і порядку виконання рішення №199/39/25 виданого 22.09.2025 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпра шляхом визначення порядку його виконання з урахуванням постанови Дніпровського апеляційного суду №199/39/25 від 03.02.2026 року,-

ВСТАНОВИВ:

На виконанні у Добропільському відділі державної ввиконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №79372156 з примусового виконання виконавчого листа №199/39/25 виданого 22.09.2025 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпра, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) починаючи стягнення з 02 січня 2025 року до досягнення ОСОБА_2 23 років. Рішення набрало законної сили 22.09.2025 року. Постановою Дніпровського апеляційного суду №199/39/25 від 03.02.2026 року постановлено змінити рішення суду першої інстанції від 21 травня 2025 року. Вважати стягнутим з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку починаючи стягнення з 02 січня 2025 року до досягнення ОСОБА_2 двадцяти трьох років. Постанова апеляційного суду набрала законної сили 03.02.2026 року. Виходячи з постановленого рішення судом встановлено юридичний факт, а саме факт стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) починаючи стягнення з 02 січня 2025 року до закінчення позивачкою навчання, але не більше як до досягнення ОСОБА_2 двадцяти трьох років, тобто за весь період стягнення періодичних платежів, у тому числі і за майбутній період. У державного виконавця відсутні повноваження самостійно визначати порядок виконання рішення суду. У зв`язку зі зміною розміру аліментів виникла необхідність проведення порядку виконання виконавчого документа у відповідність до чинного судового рішення.

Вивчивши доводи заяви, матеріали цивільної справи, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до судової практики Європейського суду, судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), №36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovak, №2132/02 від 13 червня 2006 року, «Ліпісвіцька проти України», заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року).

Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28 липня 1999 року, §63; «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, § 40).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною права на суд, а ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (рішення «Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року). Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав і обов`язків. Таким чином, одним з аспектів права на суд є право на доступ до нього, тобто право подавати позов з приводу цивільно-правових питань. Однак таке право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із стороні.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Сторони у судове засідання не прибули, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Згідно з частиною першою ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №835 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно зі ч. 7 ст. 435 ЦПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Відповідно до рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дінпра від 21.05.2025 року було задоволено позовну заяву а позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Відповідно до зазначеного вище рішення було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) починаючи стягнення з 002 січня 2025 року до досягнення ОСОБА_2 23 років.

Відповідно до Постанови Дніпровського апеляційного суду від 03.02.2026 року рішення суду першої інстанції змінено.

Відповідно до постанови стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) починаючи стягнення з 02 січня 2025 року до досягнення ОСОБА_2 23 років

Дослідивши зміст поданої заяви, письмові матеріали справи, суд вважає за можливе задовольнити заяву Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визначення способу і порядку виконання рішення №199/39/25 виданого 22.09.2025 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпра шляхом визначення порядку його виконання з урахуванням постанови Дніпровського апеляційного суду №199/39/25 від 03.02.2026 року.

Керуючись ст.ст. 18, 435 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визначення способу і порядку виконання рішення №199/39/25 виданого 22.09.2025 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпра шляхом визначення порядку його виконання з урахуванням постанови Дніпровського апеляційного суду №199/39/25 від 03.02.2026 року - задовольнити.

Встановити спосіб і порядок виконання рішення №199/39/25 виданого 22.09.2025 року Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпра шляхом визначення порядку його виконання з урахуванням постанови Дніпровського апеляційного суду №199/39/25 від 03.02.2026 року.

Визначити розмір стягнення аліментів згідно рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра №199/39/25 від 21.05.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів починаючи стягнення з 02 січня 2025 року до досягнення ОСОБА_2 23 років до набрання законної сили постанови Дніпровського апеляційного суду тобто до 03.02.2026 року.

Визначити розмір стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 до досягнення ОСОБА_2 23 років після набрання законної сили постанови Дніпровського апеляційного суду, тобто після 03.02.2026 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Богун

21.09.2026