Решение № 141201014, 04.11.2026, Ратнівський районний суд Волинської області

Справа № 166/1810/26

Провадження № 2/166/1091/26

категорія: 38

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 листопада 2026 року сел Ратне

Ратнівський районний суд Волинської областів складі: головуючого судді Фазан О.З., секретаря Приймачук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (далі ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

у с т а н о в и в :

ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 1932979 від 11.04.2021 року у розмірі 22693,50 гривень, а також понесених судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (надалі Позикодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник/Відповідач) укладено Договір позики №1932979 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7500 гривень, строк позики 12 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 8O150YanGe, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - yuhumchyk1997@gmail.com.

Позикодавець зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, передав позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на банківський картковий рахунок позичальника № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК «Фінекспрес».

Боржник свої зобов`язання за Договором позики №1932979 не виконав, лише частково сплатив кошти на суму 3593,37 гривень, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 22693,50 гривень, що складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 7500,00 гривень, заборгованості за відсотками - 15193,50 гривень.

У подальшому Позикодавцем/Первісним кредитором відступлено право вимоги за вказаним вище договором позики. 26 жовтня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» укладений Договір факторингу № 2610, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до боржників, у тому числі за Договором позики № 1932979 від 11 квітня 2021 року.

03 квітня 2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладений Договір факторингу № 030423-ФК за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, у тому числі за Договором позики № 1932979 від 11 квітня 2021 року.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованості за договором позики № 1932979 від 11.04.2021 року у розмірі 22693,50 гривень, а також понесених судових витрат.

Ухвалою судді від 02 жовтня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін. Витребувано докази від АТ КБ «Приватбанк» про перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 .

До суду 27.10.2026 року від АТ КБ «Приватбанк» надійшла інформація про зарахування 11.04.2021 на карту № НОМЕР_2 ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 7500 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив справу розглянути без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечив.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений, що підтверджено повернутою судовою повісткою із відміткою поштового відділення " адресат відсутній"( трекінг R067297290328), відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвалою суду від 04.11.2026 року постановлено заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення.

Суд, дослідивши письмові докази, дійшов наступного.

Судом установлено, що 11 квітня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладений Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №1932979, за умовами якого розмір позики складає 7500 гривень, строк позики 12 днів - останній день повернення позики 23.04.2021 року, фіксована базова процентна ставка становить 1,99% в день, договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 8O150YanGe.

Згідно із п. 1 Договору позики, позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.

Відповідно до п. 3. Договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення за залишок Позики.

Згідно із п.п. 4.1 п. 4 Договору позики, підписанням цього Договору позичальник підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачено ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», перебувають у загальному доступі та опубліковані на сайті www.mycredit.ua.

Пунктом 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) Товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але у будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на виконання умов договору позики № 1932979 11 квітня 2021 року надало відповідачу кредит у розмірі 7500 грн, перерахувавши на платіжну картку № НОМЕР_2 , указаною відповідачем при укладенні договору позики, що підтверджується платіжною інструкцією 26ae03cf-12a1-462e-95d2-aa17269cfa6e вiд 11 квітня 2021 року, інформацією Приватбанку № 20.1.0.0.0/7-261006/107913-БТ від 08.10.2026 року.

26 жовтня 2021 року між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» («Клієнт») та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» («Фактор») укладено Договір факторингу № 2610, за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі Заборгованостей.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 2 від 26 жовтня 2021 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 22693,50 гривень.

03 квітня 2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» («Клієнт») та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» («Фактор») укладений Договір факторингу № 030423-ФК, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача ОСОБА_1 за Договором позики № 1932979 від 11 квітня 2021 року.

Відповідно до Реєстру заборгованості до Договору факторингу № 030423-ФК від 03 квітня 2023 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 22693,50 гривень, з яких: 7500 грн - сума заборгованості за тілом; 15193,50 грн - заборгованість по процентам.

З наданого позивачем розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 за Договором позики № 1932979 від 11.04.2021 за період з 11.04.2021 по 20.08.2021 установлено, що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 22693,50 грн, з яких 7500 грн - залишок за тілом позики; 15193,50 грн - залишок за процентами. Згідно з вказаним розрахунком первісним позикодавцем нараховувались відсотки за користування позикою впродовж 132 днів. Даним розрахунком підтверджується часткове погашення відповідачем заборгованості в розмірі 3593,37 грн, які первісним позикодацем зараховано на оплату процентів за користування позикою. Після переходу прав вимог відповідача за Договором позики від ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" до ТОВ "Фінансова компанія управління активами" та ТОВ "Фінпром Маркет", останніми не здійснювалось нарахування процентів та штрафних санкцій.

Відповідач розмір заборгованості за Договором позики, а саме за сумою позики та відсотками не спростував, заперечень щодо правильності розрахунку такої заборгованості не надав.

Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з договору позики.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі - Закону) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення виконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, встановивши укладення між первісним позикодавцем та відповідачем Договору позики, право вимоги за якою перейшло до позивача, а також наявність заборгованості за ним, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за основною сумою позики в розмірі 5697,63 грн, враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості, з яких 1802,37 грн суд враховує в тіло кредиту.

Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема за кредитними договорами, передбачені статтями 1048 та 1056-1 ЦК України.

Зокрема, ч. 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1056-1 ЦК України установлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

З наданого представником позивача розрахунку установлено, що за період поза межами строку позики, первісний позикодавець продовжував нараховувати саме проценти за "користування позикою". Позивачем в позовній заяві зазначено, що підтверджується доданими розрахунками заборгованості, що будь-якої неустойки за договором або інфляційних втрат та процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу не нараховувалось.

Пунктом 2 Договору позики чітко встановлений строк дії договору - 12 днів, можливості пролонгації строку дії договору умови Договору позики не місять.

Суд не погоджується з доводами представника позивача про пролонгацію Договору позики на підставі п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів", оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження того, що саме з цими Правилами ознайомився ОСОБА_1 перед укладенням Договору позики. Також, роздруківка із сайту первісного позикодавця належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (позикодавця), яка може вносити і вносить відповідні зміни в правила надання грошових коштів у позику, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-16цс15 і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/1480/17-ц, яку ухвалено з приводу подібних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду вказала, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Надані позивачем Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, Велика Палата Верховного Суду погоджується, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

За наведених обставин, суд уважає, що пролонгація строку дії Договору позики на підставі п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" не відбулася.

З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування позикою поза межами строку дії договору є безпідставним, тому проценти за користування позикою за Договором позики повинні нараховуватися впродовж 12 днів, а саме з 11.04.2021 до 22.04.2021 включно.

Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов Договору позики повинен становити - 1791 (7500/100х1,99х12= 1791) грн .

З огляду на те, що ОСОБА_1 сплачено на користь первісного позикодавця 3593,37 ( 1807,31 (22.02.2021) +893,03( 07.05.2021)+ 893,03 ( 14.05.2021) = 3593,37) грн, з яких 1791 грн суд зараховує у рахунок погашення заборгованості за процентами, а решту 1802,37 грн суд зараховує у рахунок погашення тіла кредиту, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача неповернуту основну суму позики в розмірі 5697,63 ( 7500 - 1802,37= 5697,63) грн.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги № 11-05/26/ФП від 11.05.2026, укладений між ТОВ "Фінпром Маркет" та адвокатом Ткаченко Ю.О.; копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2099 від 03.04.2018; ордер про надання адвокатом Ткаченко Ю.О. правової допомоги ТОВ "Фінпром Маркет" від 11.05.2026; витяг з акту приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги, відповідно до якого адвокат Ткаченко Ю.О. надала правову допомогу ТОВ "Фінпром Маркет" щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за Договором позики на загальну суму 6000 грн.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Тобто вказана судова практика є незмінною.

Таким чином, витрати за надану професійну правничу допомогу, які поніс позивач є реальними, доведеними, тобто такими, що підтверджені належними доказами, а тому підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідач доводів щодо неспівмірності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не заявив.

З огляду на викладене, частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 668 грн 45 коп. (5697,63/22693,50*2662,40= 668,45), та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1506 грн 41 коп. (5697,63/22693,50*6000=1506,41).

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 549, 610, 611, 625, 629, 1048-1050, 1077 ЦК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за Договором позики № 1932979 від 11 квітня 2021 року в розмірі 5697 (п`ять тисяч шістсот дев`яносто сім) гривень 63 копійки сума заборгованості тілом кредиту.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судовий збір у розмірі 668 (шістсот шістдесят вісім) гривень 45 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1506 (одна тисяча п`ятсот шість) гривень 41 копійка.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_3 , відкритий в АТ «ПУМБ», ЄДРПОУ 43311346).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя О. З. Фазан