Решение № 141198516, 04.11.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 р. №520/22351/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Бюро економічної безпеки у Київській області (вул. Хороброго Святослава, буд.3Б,м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 44923091) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії Територіального управління Бюро економічної безпеки у Київській області та Бюро економічної безпеки України щодо обчислення, нарахування та виплати грошового забезпечення старшого детектива підрозділу детективів (на правах самостійного управління) ТУ БЕБ у Київській області підполковника БЕБ ОСОБА_1 за період з 12.09.2023 по 25.05.2026 року із застосуванням базової величини для розрахунку посадового окладу у розмірі 2 102,00 грн. замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (станом на 01.01.2023 року 2684,00 грн.; станом на 01.01.2024, 01.01.2025 та 01.01.2026 роки 3028,00 грн.).

2. Зобов`язати Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Київській області (та/або Бюро економічної безпеки України) здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 за весь період проходження служби з 12.09.2023 року по 25.05.2026 року, виходячи з розміру посадового окладу, обчисленого відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» з повного прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн. (за період 2023 року) та 3028,00 грн. (за період 2024 2026 років), із одночасним повним перерахунком та виплатою всіх належних за цей період щомісячних додаткових виплат, які є похідними від посадового окладу, зокрема: надбавки за стаж служби (вислугу років) та доплати за роботу в умовах режимних обмежень (секретність) згідно з ч. 2 ст. 31 Закону України «Про БЕБ» та Постанови КМУ № 1041 від 06.10.2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум .

3. Зобов`язати Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за весь період служби з 12.09.2023 по 25.05.2026 року, виходячи з належного та перерахованого (з урахуванням окладу на базі прожиткового мінімуму 3028,00 грн. та належних похідних надбавок) розміру місячного грошового забезпечення за останній повний місяць служби, з урахуванням раніше виплачених сум.

4. Зобов`язати Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі дні невикористаної відпустки при звільненні, виходячи з належного та перерахованого розміру щомісячного грошового забезпечення (включаючи скоригований посадовий оклад та похідні щомісячні надбавки), визначеного відповідно до Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо не проведення нарахування грошового забезпечення позивачу з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року за період з 12.09.2023 по 25.05.2026 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач, Територіального управління Бюро економічної безпеки у Київській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно з чинним законодавством. Вказує, що згідно з наказами ТУ БЕБ у Київській області Позивач при прийнятті та звільненні з посади ознайомлювався під особистий підпис з розміром посадового окладу згідно зі штатним розписом та жодного разу не заперечив чи написав заяву про перерахунок посадового окладу з підстав, викладених у позовній заяві, що безумовно свідчить про його обізнаність і згоду за період з 12.09.2023 по 25.05.2026 отримувати грошове забезпечення, визначене Територіальним управлінням БЕБ у Київській області. Виплата грошового забезпечення за спірний період здійснювалась за штатними розписами затвердженими на відповідний календарний рік.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому позивач наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на їх обґрунтованість та доведеність.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Територіального управління БЕБ у Київській області від 11.09.2023 року № 50-к/ДСК ОСОБА_1 було прийнято на службу до Територіального управління БЕБ у Київський області з 12.09.2023 року, як такого, що прибув з Територіального управління БЕБ у Полтавській області та призначено на посаду гласного штатного працівника, який має спеціальне звання у Бюро економічної безпеки України, старшого детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Київській області з посадовим окладом згідно зі штатним розписом у розмірі 45 193 грн на місяць.

Відповідно до наказу БЕБ від 07.09.2023 року № 188-к/ДСК-ДП, Позивачу присвоєно спеціальне звання - лейтенант Бюро економічної безпеки України, а відповідно до наказу БЕБ від 03.09.2025 року № 256-к - присвоєно спеціальне звання старший лейтенант Бюро економічної безпеки України. Наказом БЕБ від 03.02.2026 № 58-к ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання майор Бюро економічної безпеки України а наказом від 25.02.2026 № 97-к підполковник Бюро економічної безпеки України.

На підставі рапорту ОСОБА_1 від 11.05.2026, наказом ТУ БЕБ у Київській області від 15.05.2026 № 32-к/ДСК Позивач звільнений 25.05.2026 року з посади та служби в БЕБ за пп. 7 п. 72 Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 р. № 1333 (далі Положення № 1333) (за власним бажанням) з виплатою належних йому сум, відповідно до наказу про звільнення.

Не погоджуючись з нараховування йому грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за період з 12.09.2023 по 25.05.2026 року встановленого законом станом 1 січня 2023, 1 січня 2024, 1 січня 2025, 1 січня 2026 року позивач звернувся із зазначеним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Бюро економічної безпеки України, статус працівників Бюро, а також порядок проходження служби визначає Закон України "Про Бюро економічної безпеки України" №1150-ІХ.

Згідно з частиною 1, 2 ст. 1 Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" №1150-ІХ Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.

Відповідно до покладених завдань Бюро економічної безпеки України виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції.

Частинами 1, 2 ст.14 Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" №1150-ІХ визначено, що Бюро економічної безпеки України є юридичною особою публічного права та здійснює свої повноваження через центральний апарат і територіальні управління.

Структура, штатний розпис Бюро економічної безпеки України, положення про структурні підрозділи центрального апарату та територіальних управлінь, посадові інструкції працівників Бюро економічної безпеки України затверджуються Директором Бюро економічної безпеки України.

Гранична чисельність працівників центрального апарату і територіальних управлінь Бюро економічної безпеки України становить не більше 4 тисяч осіб.

Згідно з ст.19 Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" №1150-ІХ до працівників Бюро економічної безпеки України належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір з Бюро економічної безпеки України.

Відповідно до ст.31 Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" №1150-ІХ заробітна плата працівників Бюро економічної безпеки України повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов`язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, забезпечувати добір і закріплення у штаті Бюро економічної безпеки України кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби, інтенсивності та умов служби, кваліфікації.

Особливі умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України визначаються Кабінетом Міністрів України. Посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Аналогічне регламентовано і пунктом 10 Положення про Бюро економічної безпеки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1068.

Відповідно до частини третьої статті 31 Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" Кабінетом Міністрів України Постановою від 06.10.2021 за № 1068 затверджено Умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки.

Згідно з пунктом 2 Умов №1068 посадові оклади осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт посадового окладу.

Отже, розмір посадового окладу, осіб, які мають спеціальні звання БЕБ визначається спеціальним законодавством, а саме: частиною третьою статті 31 Закону України № 1150-IX та пунктом 2 Умов № 1068.

З огляду на викладене у суду наявні підстави вважати, що спеціальним законом, який врегульовує діяльність БЕБ України та його територіальних підрозділів, встановлено, що посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а розмір посадового окладу особи, яка має спеціальне звання БЕБ, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

У даному випадку має місце колізія загальних та спеціальних норм, що врегульовують спірні правовідносини.

При наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для даної справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 25.05.2022 справа № 120/1196/19-а.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постановах від 29.01.2019 у справі № 807/257/14 та від 25.05.2022 справа № 120/1 196/19-а. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (пункт 69 рішення у справі Ніколова проти Болгарії, заява № 7888/03, пункт 15 рішення у справі Баранкевич проти Росії, заява № 10519/03).

Отже, розмір посадового окладу особи, яка має спеціальне звання БЕБ напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України Про прожитковий мінімум від 15.07.1999 за № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV).

Положеннями ст. 1 Закону № 966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Також у цій статті Закону визначено, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Зі змісту вказаної норми Закону № 966-XIV вбачається закріплення вичерпного переліку основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Положеннями ст. 4 Закону № 966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Отже, Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу працівників державних органів. Водночас працівники державних органів Законом № 966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» разом із установленням на 01.01.2023 прожиткового мінімуму у розмірі 2684,00 грн, з 01.01.2024 та з 01.01.2025 у розмірі 3028,00 грн, на 01.01.2026 прожиткового мінімуму у розмірі 3209,00 року був введений новий вид прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, розмір якого становить 2102,00 грн.

Слід зазначити, що зміни до Закону № 1150-ІХ в частині, яка регламентує розмір посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання у спірному періоді, а також до Закону № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися.

Законом № 1150-ІХ закріплено, що для визначення розміру посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України Про Бюро економічної безпеки України, а тому зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання (працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами) відсутні законні підстави.

Водночас, приписи Законів України Про Державний бюджет України на 2023, 2024, 2025 та 2026 роки фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу осіб, які мають спеціальне звання БЕБ, що порушує гарантії незалежності вказаної категорії працівників БЕБ, одна з яких передбачена частиною першою статті 5 Закону № 1150-ІX.

Закони України Про Державний бюджет України на 2023, 2024, 2025 та 2026 роки не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Аналогічні правові висновки у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постановах від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 у справі № 360/503/21, від 02.06.2023 у справі № 400/4904/21, від 13.07.2023 у справі № 280/1233/22, від 24.07.2023 у справі № 280/9563/21, від 25.07.2023 у справі № 120/2006/22-а, від 26.07.2023 у справі № 240/2978/22, від 27.07.2023 у справі № 240/3795/22.

Отже, грошове забезпечення позивача за період з 12.09.2023 року по 25.05.2026 року мали б визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, розмір якого становить 2102,00 грн».

Щодо вимоги про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону № 1150-ІХ особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 9 вказаного Закону України "Про Національну поліцію" особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Як встановлено судом, при звільненні позивачу виплачено одноразову грошову допомогу відповідно до наказу від 15.05.2026 № 32-к/ДСК.

Враховуючи, що одноразова грошова допомога при звільненні встановлюється в розмірі місячного грошового забезпечення, суд дійшов висновку про задоволення вимог щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за весь період служби з 12.09.2023 по 25.05.2026 року, виходячи з належного та перерахованого (з урахуванням окладу на базі прожиткового мінімуму 3028,00 грн. та належних похідних надбавок) розміру місячного грошового забезпечення за останній повний місяць служби, з урахуванням раніше виплачених сум.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Бюро економічної безпеки у Київській області (вул. Хороброго Святослава, буд.3Б,м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 44923091) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Територіального управління Бюро економічної безпеки у Київській області та Бюро економічної безпеки України щодо обчислення, нарахування та виплати грошового забезпечення старшого детектива підрозділу детективів (на правах самостійного управління) ТУ БЕБ у Київській області підполковника БЕБ ОСОБА_1 за період з 12.09.2023 по 25.05.2026 року із застосуванням базової величини для розрахунку посадового окладу у розмірі 2 102,00 грн. замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (станом на 01.01.2023 року 2684,00 грн.; станом на 01.01.2024, 01.01.2025 та 01.01.2026 роки 3028,00 грн.).

Зобов`язати Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Київській області (та/або Бюро економічної безпеки України) здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 за весь період проходження служби з 12.09.2023 року по 25.05.2026 року, виходячи з розміру посадового окладу, обчисленого відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» з повного прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн. (за період 2023 року) та 3028,00 грн. (за період 2024 2026 років), із одночасним повним перерахунком та виплатою всіх належних за цей період щомісячних додаткових виплат, які є похідними від посадового окладу, зокрема: надбавки за стаж служби (вислугу років) та доплати за роботу в умовах режимних обмежень (секретність) згідно з ч. 2 ст. 31 Закону України «Про БЕБ» та Постанови КМУ № 1041 від 06.10.2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум .

Зобов`язати Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за весь період служби з 12.09.2023 по 25.05.2026 року, виходячи з належного та перерахованого (з урахуванням окладу на базі прожиткового мінімуму 3028,00 грн. та належних похідних надбавок) розміру місячного грошового забезпечення за останній повний місяць служби, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі дні невикористаної відпустки при звільненні, виходячи з належного та перерахованого розміру щомісячного грошового забезпечення (включаючи скоригований посадовий оклад та похідні щомісячні надбавки), визначеного відповідно до Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бідонько А.В.