Постановление суда № 141197549, 24.09.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/1046/21

Провадження №1-кп/944/346/26

УХВАЛА

24.09.2026 рокум.ЯворівЯворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 про призначення судової експертизи відеозаписів у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2019 року за № 62019140000000239, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України,

встановив:

На розгляді суду перебуває даний обвинувальний акт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 подала клопотання, у якому просить призначити у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2019 року за № 62019140000000239, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, судову експертизу відеозаписів проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставити наступні питання:

1. Яким технічним засобом: відеорекордером qс-11 б/н та спецвиробом «Unika AR-4» № 1303706 чи іншим пристроєм було здійснено відеозаписи розмов, що відображені на магнітних носіях інформації (картах пам?яті micro SD № 14/191/12-2674, micro SD № 14/191/12-2733 та оптичних дисках DVD-R № 14/191/12-2700 та № 14/191/12-2711 та оптичних дисках DVD-R № 14/191/12-2737 та № 14/191/12-2733, доданих до протоколів НСРД у вигляді аудіо,-відео контролю особи відносно ОСОБА_4 .?

2. Одним чи декількома технічними засобами здійснено відеозапис на наданих для дослідження технічних носіях та чи відповідають вони тим, що вказані у протоколах НСРД від 02.10.2019 та 18.10.2019 ?

3. Чи проводився відеозаписів 02.10.2019 та 18.10.2019 (відеозвукозаписів) безперервно?

???4. Чи містять відеозвукозаписи розмов ознаки монтажу, одноразового або неодноразового перезапису, чи є вони повними?

???5. Чи зазнавала змін відеофонограма файлу, яка міститься на карті пам?яті micro SD № 14/191/12-2674 при перенесенні на оптичні диски DVD-R № 14/191/12-2700 та № 14/191/12- 2711; яка міститься на карті пам?яті micro SD № 14/191/12-2733 при перенесенні на оптичні диски DVD-R № 14/191/12-2737 та № 14/191/12-2733?

6. Чи є представлені на дослідження відеофонограми оригіналом чи копією?

На обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 02.10.2019 та 18.10.2019, перебуваючи на посаді головного державного інспектора управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Львівської митниці ДФС, під час проходження митного контролю громадянином України, ОСОБА_7 на транспортному засобі ГАЗ 2705 (р.н. НОМЕР_1 ) висловив йому прохання про надання та одержав від нього неправомірну вигоду за не ініціювання та не складання протоколу про порушення митних правил стосовно ОСОБА_7 та не створення штучних перешкод при проведенні митних формальностей. 10.03.202 ОСОБА_7 було допитано як свідка у Яворівському районному суді Львівської області. 3 огляду на свідчення, надані під присягою, та на обставини, які повідомив свідок, попередньо досліджені у судових засіданнях протоколи про проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи, захист обвинуваченого переконаний, що в даному випадку мала місце провокація вчинення злочину співробітниками ДБР спільно із співробітниками спецпідрозділу БКОЗ Управління СБ України у Львівській області та зловживання ними своїм службовим становищем в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019140000000239 від 21.03.2019. Так, згідно свідчень ОСОБА_7 , наданих в суді, коли він з коштами для вручення неправомірної вигоди перебував на території Польщі перед перетином кордону, до нього підійшов невідомий чоловік (якого він раніше не знав) і той надав свідку технічні засоби (пристрій з камерою) та пояснив, як він повинен цей пристрій прикріпити та включати. Більше того, невстановлений чоловік надав свідку-провокатору повноваження регулювати проведення відео зйомки. Тобто ОСОБА_7 , без відповідного доручення та повноважень, при наявності Ухвали Львівського апеляційного суду щодо спостереження за самим собою здійснював збір інформації про вчинення злочину ОСОБА_4 . Тоді як ухвала Львівського апеляційного суду щодо спостереження за ОСОБА_4 відсутня в матеріалах розслідування взагалі. Відтак, свідок ОСОБА_7 отримав технічний пристрій, який здійснював аудіо-відео запис від невідомої особи на території Республіки Польща, яку агент не бачив до цього, (оскільки уповноважена на проведення негласної (слідчої) розшукової дії- аудіо- та відео контролю особи- співробітник СБ України, ОСОБА_8 , свідку добре знайомий, оскільки попередньо здійснював інші негласні слідчі дії за участю цього свідка). Як повідомив свідок, ця невідома особа надає йому повноваження на збір інформації про вчинення злочину. Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, запит про міжнародну правову допомогу іноземній державі (Польщі), де правоохоронний орган проводив НСРД не надсилався. Тобто, органом досудового розслідування отримано аудіо- та відеозаписи, шляхом використання спеціальних технічних засобів негласного отриманням інформації ОСОБА_7 на території митного посту «Грушів-Будомєж», який розташований на території Республіки Польща без винесення прокурором постанови про визначення місця проведення досудового розслідування, запиту (доручення, клопотання) про міжнародну правову допомогу, тобто такі слідчі дії проведені поза порядком міжнародного співробітництва. В даному випадку підставою для формалізування процесу збору доказів посадові особи ДБР та СБУ використали ухвалу слідчого судді Львівського апеляційного суду ОСОБА_9 щодо проведення НСРД аудіо-відеоконтролю особи стосовно ОСОБА_7 (агента). Тобто, не без його відома, а всупереч прямій нормі закону з його відома. Більше того, він здійснював аудіо-відео контроль особи ( ОСОБА_4 ) без відповідної ухвали та повноважень. Відповідно, відеозаписи додані до протоколів проведення НСРД викликають сумніви в їх автентичності тому, що частина записів міститься на картках пам?яті MSD, скопійована на DVD-R дисках. Вказана обставина вказує на те, що в порушення приписів ст. 107 КПК України, стороною обвинувачення не надано суду оригінальних примірників технічних носіїв інформації.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 підтримала клопотання з підстав, наведених у ньому.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 підтримав думку колеги, просив суд клопотання задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання .

На обґрунтування заперечення зазначив, що процедура проведення негласних слідчих (розшукових) дій врегульована нормами КПК України та Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», відповідно до якого забороняється розголошення відомостей про технічні засоби, за допомогою яких здійснювались НСРД, відповідно, такі засоби не можуть бути надані експерту. Також суд досліди протоколи НСРД та додатки до них аудіо- та відеозаписи і не було встановлено їх невідповідності даним протоколів. При цьому, а разі зняття з матеріалів НСРД грифу «Таємно», можливий перенесення записів на інші носії інформації. Флеш-носії інформації, на які було записано аудіо- та відеозаписи НСРД, були закодовані і засекречені, тому зміни до них не могли бути внесені. В судовому засіданні був присутній спеціаліст УСБУ у Львівській області, який відтворив аудіо- та відеозаписи НСРД на власному технічної пристрої. Свідок ОСОБА_7 не є фахівцем з технічних засобів, тому його показання щодо технічних засобів, наданих йому співробітниками УСБУ у Львівській області (вид, марка) не можуть братись судом до уваги. Крім того, сторона захисту не навела даних щодо ознак внесення змін до цих записів, їх монтажу, логічної невідповідності зображень чи звуку, змісту зафіксованих розмов тощо.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, оцінивши доводи клопотання захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до норм ст. 22 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. При цьому суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Принцип змагальності означає, що сторонам обвинувачення і захисту має бути надана можливість ознайомитися із зауваженнями та доказами, наданими іншою стороною, і відповісти на них, згідно з принципом рівності сторін змагального процесу як однієї зі складових концепції справедливого суду, кожній стороні повинно бути надано розумну можливість представити свої аргументи на умовах, які не ставлять її у гірше становище порівняно з опонентом.

Згідно з положеннями ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 332 Кримінального процесуального кодексу України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Згідно з ст. 242 Кримінального процесуального кодексу України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Відповідно до норм ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.

За приписами ч. 1 ст. 256 Кримінального процесуального кодексу України протоколи НСРД, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.

Гарантією захисту законних прав та інтересів сторін у кримінальному провадженні є встановлені ст. 266 Кримінального процесуального кодексу України вимоги про те, що технічні засоби, застосовані під час проведення НСРД, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду.

За наявності відповідних підстав первинні носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Необхідність дослідження первинного електронного документу (цифрового файлу) може виникнути у разі наявності обґрунтованих сумнівів в достовірності інформації (ознак зміни чи втручання до змісту файлу).

Обґрунтовані сумніви в достовірності інформації мають бути об`єктивними та аргументованими, з огляду на обставини конкретного кримінального провадження.

Твердження сторони захисту щодо можливого здійснення технічного втручання і редагування аудіо- та відеозаписів, недостовірності відображеної на них інформації, мають спиратися на об`єктивні дані безсумнівного сприйняття таких фактів чи переконливо підтверджуватися іншими доказами у справі або обґрунтовуватися відповідними технічними висновками спеціалістів на засадах змагальності в кримінальному процесі.

Однак об`єктивних даних про такі факти суду стороною захисту не надано.

А питання про належність та допустимість як доказів протоколів НСРД та додатків до них вирішується судом відповідно до положень ст. ст. 85 87 Кримінального процесуального кодексу України на відповідній стадії судового розгляду.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 про призначення судової експертизи відеозаписів.

Керуючись ст. ст. 22, 26, 242, 332 КПК України,

ухвалив:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 про призначення судової експертизи відеозаписів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1