Постановление суда № 141194950, 03.11.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/485/25

УХВАЛА

про роз`яснення судового рішення

03 листопада 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про роз`яснення судового рішення по справі №420/485/25,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, у якому позивач просила суд:

1.Визнати дії та рішення Відповідача стосовно запровадження окремого порядку поновлення пенсії Позивачки, не встановленого в Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування протиправними,

2.Зобов`язати Відповідача: - для розрахунку пенсії Позивачки усунутись від опрацювання справи Позивачки в режимі макетної обробки та здійснити опрацювання в режимі індивідуально (масовий). Індексація заробітку; - здійснити, на підставі документів в пенсійній справі, перерахунок та виплату поточної пенсії та пенсії за період з 01.03.2014 року з урахуванням її осучаснення відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", в чинній редакції на момент здійснення перерахунку, за винятком виплачених сум та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2025, яке було залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2026, позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області стосовно запровадження окремого порядку поновлення пенсії Позивачки, не встановленого в Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування протиправними. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст.27, 28, ч. 2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році». У задоволенні решти вимог відмовлено.

16.10.2026 представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст.254 КАС України, в якій просить суд надати роз`яснення щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 у справі №420/485/25, а саме, з якої дати повинен бути проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви вказує, що в резолютивній частині рішення суду взагалі відсутня дата, з якої Головне управління зобов`язано здійснити перерахунку пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст.27, 28, ч. 2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році , у зв`язку із чим у відповідача є певні сумніви щодо правильності застосування дати з якої повинен бути проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Розглянувши доводи заявника, суд виходить з такого.

Питання роз`яснення судового рішення регулюються ст.254 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.254 КАС України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

На підставі зазначеного та керуючись ч. 3 ст.254 КАС України суд вважає можливим здійснення розгляду заяви про роз`яснення судового рішення у даній адміністративній справі в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та вищевказану заяву відповідача про роз`яснення рішення суду, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 та 3ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, 5 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено.

Згідно п. 6, 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Суд також зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Суд звертає увагу на те, що ст.254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи з системного тлумачення положень ст.254 КАС України, роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Проаналізувавши викладене, доводи заявника та матеріали справи суд зазначає, що ухвалюючи судове рішення від 09.07.2025 по справі №420/485/2, за роз`ясненням якого звернувся представник відповідача, судом було установлено зокрема такі обставини:

- рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо непоновлення виплати пенсії ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 18.01.2022 №819/03-16 про відмову у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2014 з виплатою компенсації втрати частини доходів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.»;

- на виконання указаного вище рішення суду по справі №420/9728/2 відповідач після вивантаження електронної пенсійної справи, поновив виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2014 у розмірі 1053,49 грн.

- оскільки заява про перерахування коштів на банківській рахунок згідно з Порядком 1596 від гр. ОСОБА_1 не надходила, виплата пенсії, як далі вказав відповідач у своєму листі, здійснюється через національного оператора поштового зв`язку АТ Укрпошта (73036) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 фоку № 1279 Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», про що представнику позивача повідомлено було листом Головного управління від 10.06.2024 №2100-050 8/26466.

- у червні 2024 року проведено нарахування пенсійних коштів: поточного розміру пенсії - 1053,49 грн, заборгованості в сумі 129579,27 грн за період з 01.03.2014 по 31.05.2024 та компенсації втрати частини доходу у розмірі 2611,75 грн.

Підставою для звернення до суду із даним позовом стали дії відповідача при виконанні рішення суду по справі №420/9728/23, які виразились у протиправному, на думку позивачки, розрахуванні її пенсії з 01.03.2014 без осучаснення пенсії, без індексації та із застосуванням протиправного "Окремого порядку", який передбачав ручний метод перерахунку "Макетна обробка" із встановленням "особливостей": "Не підлягають МП, признач. За ріш. суду в тверд. розм. - з 01.03.2014 по довічно" та "Призначення за рішенням суду - з 01.03.2014 по довічно". Оскільки такі обмеження, як зазначала позивачка, не передбачені ні рішенням суду, ні Законом 1058-IV. Також вказувала, що розрахунок відповідача компенсації втрати частини доходів не відповідає приписам Закону 2050 та Порядку 159.

За результатом розгляду даної справи, як вбачається зі змісту мотивувальної частини судового рішення від 09.07.2025 по справі №420/485/25, суд виснував, зокрема про те, що з дня поновлення виплати пенсії позивач користується усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії згідно вимог Закону України № 1058-IV, будь-яких обмежень її прав, як пенсіонера, якій призначено виплату пенсії за рішенням суду наведеним Законом не встановлено. Оскільки Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік передбачається зростання мінімальної заробітної плати, орган в автоматичному режимі перераховує мінімальний розмір пенсійних виплат для непрацюючих пенсіонерів, які досягли віку 65 років та мають страховий стаж не менше 30 років для жінок та 35 років для чоловіків. Таким чином, перерахунок пенсій здійснюватиметься автоматизованим способом за матеріалами пенсійних справ, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд також зазначав у мотивувальній частині вказаного судового рішення від 09.07.2025 по справі №420/485/25, що з огляду на приписи ст.19 Конституції України, виконання вимог закону, в тому числі, щодо проведення підвищення та перерахунку пенсій є обов`язком відповідача, у зв`язку із чим за наслідком розгляду справи вважав, що відповідачем допущені протиправні дії щодо невиплати позивачу пенсії за віком, у законодавчо встановлених розмірах, з урахуванням збільшення розмірів мінімальної пенсії за віком, оскільки відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивачки із застосуванням «Особливостей», - «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм.; призначення за рішенням суду», в той час як рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі №420/9728/23 на виконання якого проводилось нарахування пенсії позивачки, не містило застережень щодо встановлення твердого розміру пенсійної виплати позивачеві та щодо того, що пенсія позивача не підлягає масовим перерахункам.

Таким чином, в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 по справі №420/485/25 суд зробив висновок, що при поновленні позивачеві пенсії та здійсненні перерахунку відповідачем безпідставно встановлено особливість «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм.;», що призвело до порушення права позивача на належний розрахунок пенсії та подальшого підвищення її розміру відповідно до приписів статті 42 Закону № 1058-ІV.

Також, в мотивувальній частині судового рішення, за роз`ясненням якого звертається відповідач, суд вказував, що протягом усього періоду існування спірних у цій справі правовідносин норми Закону № 1058-IV у тій чи іншій редакції передбачали перерахунок раніше призначених пенсій з метою забезпечення індексації пенсії, а відтак, перерахунок пенсії на виконання рішення суду повинен був автоматично розрахувати пенсію позивача за матеріалами пенсійної справи, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму у відповідному році, з урахуванням масових перерахунків згідно з постановами Кабінету Міністрів України, прийнятими відповідно до Порядку № 124 на виконання ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV.

Водночас, оскільки відповідачем всупереч вказаним нормам законодавства не було проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням підвищень, індексації, передбачених Законом України, при цьому, застосовуючи до пенсійних виплат позивача в графі «Особливості» позначку «не підлягає масовому перерахунку, призначені за рішенням суду в твердому розмірі», відповідачем на підтвердження своїх дій не надано рішення суду, згідно якого відповідача зобов`язано призначити пенсію позивачу в твердому розмірі, суд у мотивувальній частині рішення від 09.07.2025 по справі №420/485/25 дійшов до висновку, що у спірних правовідносинах відповідач безпідставно провів перерахунок пенсії позивача у фіксованому розмірі. Також, суд звернув увагу на те, що з моменту поновлення виплати пенсії на підставі рішення суду, позивач користується усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії згідно вимог Закону України № 1058-IV, будь-яких обмежень його прав, як пенсіонера, якому призначено виплату пенсії за рішенням суду, наведеним Законом не встановлено.

З огляду на вищевказане, суд у своєму рішенні від 09.07.2025 по справі №420/485/25 дійшов висновку про те, що запровадження окремого порядку поновлення пенсії позивачки з 01.03.2014 було здійснено відповідачем безпідставно, що призвело до порушення права позивача на перерахунок пенсії, оскільки Закон №1058, який не містить застережень щодо встановлення такого окремого порядку та заборону перерахунків пенсій осіб, які постійно проживають за межами України.

Водночас, у резолютивній частині рішення суду від 09.07.2025 по справі №420/485/25 суд не зазначив дату, з якої мають бути поновлені порушені права позивачки, шляхом проведення відповідного перерахунку та виплати її пенсії, що з огляду на доводи заявника, викликає певні сумніви щодо дати, з якої повинен бути проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Проаналізувавши викладене суд вбачає за доцільне з метою уникнення неправильного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 по справі №420/485/25, задовольнити заяву Головного управління ПФУ в Херсонській області, та роз`яснити указане вище судове рішення шляхом зазначення, що пенсія ОСОБА_2 підлягає перерахунку та виплаті у відповідності до ст.27, 28, ч. 2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», - з 01.03.2014.

Керуючись ст.241, 248, 254, 256, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та роз`яснити рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 по справі №420/485/25, шляхом зазначення, що пенсія ОСОБА_2 підлягає перерахунку та виплаті у відповідності до ст.27, 28, ч. 2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», - з 01.03.2014.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 294-297 КАС України до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА