Решение № 141194346, 04.11.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 рокусправа № 380/2898/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій,

у с т а н о в и в:

Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:

зобов`язати відповідача виконати вимоги охоронного договору № 176/25 від 30.07.2025, укладеного з Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради на пам`ятку культурної спадщини будинок АДРЕСА_1 , та відновити частину пам`ятки архітектури, а саме: замінити металопластикові віконні заповнення на дерев`яні за зразком оригінальних історичних віконних конструкцій у квартирі АДРЕСА_2 , а також покласти судові витрати на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що будинок АДРЕСА_3 років) є пам`яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 4370-Лв) та розташований у межах історичного ареалу міста Львова. 30.07.2025 між органом охорони культурної спадщини та ОСОБА_3 як власником квартири АДРЕСА_4 було укладено охоронний договір № 176/25, відповідно до пункту 13 частини 8 якого відповідач узяв на себе зобов`язання замінити самовільно встановлені металопластикові віконні заповнення на дерев`яні за погодженим історичним зразком у строк до 22.10.2025. Крім того, 22.07.2025 позивачем винесено обов`язковий до виконання припис № 0004-вих-106754 з аналогічними вимогами зі строком виконання до 01.10.2025. Проведеним 20.11.2025 візуальним обстеженням зафіксовано невиконання зазначених вимог, у зв`язку з чим позивач вважає поведінку відповідача протиправною та просить зобов`язати його усунути допущені порушення законодавства про охорону культурної спадщини в судовому порядку. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 20.02.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від позивача на адресу суду надійшло клопотання про залучення третьої особи (вх.№38253 від 06.05.2026).

Ухвалою від 07.05.2026 клопотання позивача задоволено та залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, про відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином відповідно до положень КАС України.

Третя особа письмових пояснень щодо позову до суду не подала.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Будинок АДРЕСА_1 є пам`яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 4370-Лв) згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 05.07.1985 № 381 та наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 18.01.2021 № 14, а також знаходиться в межах історичного ареалу міста Львова.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 266030506 від 15.07.2021 квартира АДРЕСА_2 належала на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 15.07.2021.

19 травня 2025 року архітекторами-реставраторами Львівського комунального підприємства «Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації» складено Акт технічного стану пам`ятки, яким зафіксовано заміну частини віконних заповнень на металопластикові склопакетні, що порушує історичну автентичність об`єкта.

22 липня 2025 року Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради складено припис № 0004-вих-106754 про усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини, яким зобов`язано демонтувати зазначені металопластикові віконні заповнення та встановити дерев`яні конструкції за історичним зразком у строк до 01.10.2025.

30 липня 2025 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено охоронний договір № 176/25 на зазначену пам`ятку культурної спадщини, згідно з пунктом 13 частини 8 якого відповідач добровільно взяв на себе зобов`язання замінити вказані віконні заповнення у строк до 22.10.2025.

Відповідно до Акта візуального обстеження від 20.11.2025 встановлено, що станом на дату перевірки металопластикові вікна у квартирі демонтовано не було, а взяті зобов`язання та припис відповідачами не виконано.

Разом з тим, як встановлено судом з долученої до матеріалів справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 475352439 від 01.05.2026, право приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 2409024646101) припинено щодо ОСОБА_1 та 03.02.2026 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 03.02.2026 № 741.

При вирішенні спору, суд керується таким.

Відповідно до статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом, а держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність. Згідно зі статтею 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини».

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язаний утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Згідно з частиною другою статті 24 цього Закону використання пам`ятки має здійснюватися відповідно до визначених режимів використання, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Згідно з частиною першою статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Частиною першою статті 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Системний аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що обов`язок щодо належного утримання об`єкта культурної спадщини, проведення в ньому ремонтних або реставраційних робіт, заміни конструктивних елементів, а так само допуск представників уповноважених органів або підрядних організацій до приміщень нерозривно пов`язаний із правовим статусом власника такого нерухомого майна, оскільки саме власник наділений тріадою правомочностей володіння, користування та розпорядження річчю.

Як підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на час звернення позивача з цим позовом (19.02.2026) та на час розгляду справи судом відповідач ОСОБА_5 уже не був власником квартири АДРЕСА_2 , позаяк відчужив зазначений об`єкт нерухомого майна 03.02.2026 на користь ОСОБА_2 .

Відтак, втративши право власності на відповідну квартиру, ОСОБА_5 позбавлений будь-яких правових та фактичних повноважень щодо здійснення будівельних, ремонтних чи реставраційних робіт усередині зазначеного житлового приміщення, вчинення дій щодо демонтажу або заміни віконних конструкцій, а також права доступу до чужого володіння без згоди нового законного власника.

Покладення судовим рішенням на особу обов`язку провести фізичні будівельно-відновлювальні роботи у приміщенні, яке їй не належить на праві власності чи іншому речовому праві, є об`єктивно неможливим до виконання та грубо порушуватиме встановлені статтею 41 Конституції України непорушність права приватної власності та статтею 30 Конституції України недоторканність житла нового власника.

За таких обставин зобов`язання ОСОБА_1 виконати вимоги охоронного договору шляхом вчинення відновлювальних робіт у квартирі, належній іншій особі, є безпідставним, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

При цьому орган охорони культурної спадщини не позбавлений можливості реалізувати свої повноваження щодо захисту об`єкта культурної спадщини шляхом пред`явлення вимог про укладення охоронного договору та приведення об`єкта у належний стан до дійсного власника приміщення.

Згідно з положеннями статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини дають підстави для відмови у задоволенні даного позову.

Відповідно до статті 139 КАС України при відмові в задоволенні позову судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-

у х в а л и в:

1.У задоволенні позовної заяви Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради (вул. Валова, 20, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 26256659) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ), про зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна