Решение № 141193442, 02.11.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Київ справа №320/34709/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ-42098368, 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16), в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) відповідно до довідки №426 від 06.08.2002 року на підставі його заяви від 10 січня 2023 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсії по інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, на підставі довідки про заробітну плату від 06.08.2002 №426, виданої Державним відкритим акціонерним товариством «Стахановський ремонтно-механічний завод», без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 10 січня 2023 року.

В обґрунтування позивач вказує, що приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Оглядом у МСЕК йому було встановлено 2 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків служби по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, яка зберігається за ним до теперішнього часу. За цих підстав у позивача виникло право на отримання пенсії по інвалідності даної категорії, в тому числі із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1987 році, у розмірі відшкодування фактичних збитків, як це передбачено нормою ч. 1 ст. 54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.91 р. N 796-XII.

Протягом тривалого часу ця пенсія обчислювалася згідно з вищенаведеною спірною довідкою, її обґрунтованість, правильність і достовірність ніким не ставились під сумнів і у встановленому порядку не оспорювались, у тому числі і за результатами перевірок, проведених органами Пенсійного фонду у відповідності до ст. 44 ч. 3 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 р. N 1058-IV.

Проте, надалі, без відповідної заяви позивача про проведення будь-якого перерахунку, відповідач припинив нарахування пенсії за ч. 1 ст. 54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.91 р. N 796-XII відповідно до спірної довідки через виникнення сумнівів в її достовірності, але без проведення необхідної для цього її перевірки.

Позивач стверджує, що наявність сумнівів щодо некоректних записів у документах із сторони відповідача може бути лише підставою для перевірки таких відомостей, а формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів ПФУ щодо обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Надалі позивач зазначає, що звертався до відповідача з метою здійснення перерахунку пенсії на підставі відповідної довідки, але йому було відмовлено у зв`язку з тим, що вона не підтверджена первинними документами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення на електронну адресу копії ухвали про відкриття провадження у цій справі, підписану кваліфікованим електронним підписом головуючого судді, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 26.12.2023.

Відтак останнім днем на подання відзиву на позовну заяву було 10.01.2024.

Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов кваліфіковано судом як визнання позову на підставі ч. 4 ст. 159 КАС України.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, має II групу інвалідності, перебуває на обліку в Головному управління пенсійного фонду України в м. Києві (Деснянський район) та отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, категорія 1, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 . Пред`явник посвідчення є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «По статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Посвідчення діє на всій території України. Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК сер 2-20 СМ №084017 Позивачу встановлено 2 (другу) групу інвалідності з 09.07.2008. Захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС. Ступінь втрати професійної працездатності Позивача 80%.

Відповідно до довідки №426 від 06.08.2002, виданої Державним Відкритим акціонерним товариством «Стахановський ремонтно-механічний завод» Позивачу за роботу в населених пунктах с. Оране згідно довідки 2916/33 від 15.05.1987р. зони відчуження за період з 26.01.1987 по 19.05.1987 за місцем роботи ГОАО СРМЗ ДП ГХК «ЛУ» (Стахановский РМЗ п/о «СУ») на посаді котельщика. Згідно з рішенням суду від 26.06.2002 по справі №2-2212 заробітна плата складає 3776 руб.94 коп (три тисячі сімсот сімдесят шість рублів 94 коп). Довідка підписана керівником та головним бухгалтером ДВАТ «Стахановський ремонтно-механічний завод». Довідка завірена українською печаткою.

Довідка №426 від 06.08.2002 видана на підставі рішення Стаханівського міського суду Луганської області від 26.06.2002 по справі №2 2212.

Відповідно до архівної довідки №2549 від 21.08.2002, виданої Міністерством оборони України, по архівним документам військової частини № НОМЕР_3 Позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 28.01.1987 (наказ №22) по 15.05.1987 (наказ №129). Дні виїзду в зони (Зона №3): лютий: 11, 14, 15, 18, 19, 20, 22, 24, 25, 28, березень: 1, 4, 7, 9, 10, 14, 12, 13, 18, 19, 22, 25, 26, 31, квітень: 1, 2, 10, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, травень: 2,3,4.

Отримав дозу випромінювання 14 (чотирнадцять) рентген. Місце дислокації частини за вказаний період: м. Оране.

10 січня 2023 року Позивач звернувся до Відповідача за перерахунком пенсії відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі оригіналу довідки про заробітну плату №426 від 06.08.2002 за період роботи з 26.01.1987 по 19.05.1987, яка видана Державним ВАТ «Стахановський ремонтно-механічний завод».

20 січня 2023 року Відповідач надав відповідь, в якій відмовив в перерахунку пенсії на підставі довідки №426 від 06.08.2002 року.

Відмова обґрунтована тим, що довідка не була підтверджена первинними документами.

14 лютого 2023 року Позивач звернувся повторно з скаргою до Відповідача про перерахунок пенсії згідно довідки №426 від 06.08.2002.

24 лютого 2023 року Відповідач надав відповідь в якій відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки довідка №426 від 06.08.2002 року не була підтверджена первинними документами, м. Кадіївка (Стаханов) Луганської області знаходиться на непідконтрольній українській владі території, провести перевірку первинних документів на підставі яких видавалась зазначена довідка не має можливості, та крім того зазначена довідка видана російською мовою.

Вважаючи таку відмову і дії протиправними позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закону N 796-XII) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 54 Закону N 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Закон N 796-XII визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Як передбачено ст. 15 Закону N 796-XII, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 54 Закону N 796-XII, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Приписами ст. 54 Закону N 796-XII, обумовлено, що визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У разі обчислення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення. Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення: менше місяця, - заробітна плата (дохід) визначається за відповідний календарний місяць з додаванням до заробітної плати (доходу) на основній роботі.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону N 796-XII, визначений Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 1210 від 23.11.2011 р. (далі - Порядок N 1210).

Згідно з п. 1 Порядку N 1210, пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до п. 3 Порядку N 1210, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження:

4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження.

У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4.

Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).

Таким чином, призначення пенсії та її розмір ставляться в залежність від заробітку, фактично отриманого працівником у період його роботи в зоні відчуження.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10.07.2019 р. по справі N 539/2726/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з пунктом 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії, затвердженого Правлінням Пенсійного фонду України N 22-1 від 25.11.2005 р., довідки про заробітну плату видаються на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою, організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Статтею 57 Закону N 796-XII унормовано, що визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону N 796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 N 1307 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210 і від 26 вересня 2012 р. N 886", було постановлено Пенсійному фонду України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за документами, що містяться в матеріалах пенсійних справ, з 1 січня 2022 року, з 1 березня 2022 року і з 1 грудня 2022 року на найбільш вигідних умовах.

У разі коли особа з інвалідністю із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", стосовно яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа, виявили бажання обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, такі пенсії обчислюються у порядку, передбаченому цим пунктом, з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс), що визначається за формулою: Кзс=Зп (мін)*5/Зс1, де Зп (мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.

У разі коли особа звернулася за призначенням пенсії з урахуванням заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, органи Пенсійного фонду України визначають два показники середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс): обчислений відповідно до абзаців шостого - дванадцятого цього пункту, а також відповідно до абзаців тринадцятого - шістнадцятого цього пункту, і призначають пенсію з урахуванням вищого середньомісячного коефіцієнта заробітної плати.

Під час визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) у випадках, передбачених цим пунктом, середня заробітна плата (дохід) за рік у відповідному періоді вважається середньомісячною платою робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, відповідного року.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з ч. 5 ст. 45 Закону N 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

У спірних правовідносинах, позивач перебуває на пенсійному обліку, як особа з інвалідністю II групи внаслідок аварії на ЧАЕС та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.91 року N 796-XII.

Наявність у позивача статусу особи з інвалідністю, що виникла у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та наявність у нього права на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.91 року N 796-XII відповідачем не оспорюється.

Згідно пункту 2.10. розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (затвердженого Постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 р. N 22-1), довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

При цьому, ані абз. 5 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ані пункт 2.10. розділу II Порядку, затвердженого Постановою Правління ПФУ від 25.11.2025 р. N 22-1, не вимагають надання Пенсійному Фонду додатком до довідки про заробітну плату (дохід) особи, копій особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством на підставі яких була видана вказана довідка.

Відповідно до довідки №426 від 06.08.2002, виданої Державним відкритим акціонерним товариством «Стахановський ремонтно-механічний завод» Позивачу за роботу в населених пунктах с. Оране згідно довідки 2916/33 від 15.05.1987р. зони відчуження за період з 26.01.1987 по 19.05.1987 за місцем роботи ГОАО СРМЗ ДП ГХК «ЛУ» (Стахановский РМЗ п/о «СУ») на посаді котельщика. Згідно рішення суду від 26.06.2002 по справі №2-2212 заробітна плата складає 3776 руб.94 коп (три тисячі сімсот сімдесят шість рублів 94 коп). Довідка підписана керівником та головним бухгалтером ДВАТ «Стахановський ремонтно-механічний завод».

Довідка №426 від 06.08.2002 видана на підставі рішення Стаханівського міського суду Луганської області від 26.06.2002 по справі №2-2212.

Відповідно до архівної довідки №2549 від 21.08.2002, виданої Міністерством оборони України, по архівним документам військової частини № НОМЕР_3 Позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 28.01.1987 (наказ №22) по 15.05.1987 (наказ №129). Дні виїзду в зони (Зона №3): лютий: 11, 14, 15, 18, 19, 20, 22, 24, 25, 28, березень: 1, 4, 7, 9, 10, 14, 12, 13, 18, 19, 22, 25, 26, 31, квітень: 1, 2, 10, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, травень: 2,3,4.

Таким чином, подана довідка про заробітну плату видана Державним відкритим акціонерним товариством «Стахановський ремонтно-механічний завод» за період роботи в зоні відчуження у 1987 році складена відповідно до вимог законодавства, містить інформацію про загальний розмір заробітної плати за цей період та про розмір заробітної плати із розбивкою по складових, а також відомості про підстави її видачі і цілком відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (затвердженого Постановою Правління ПФУ від 25.11.2025 р. N 22-1).

Стосовно не підтвердження довідки первинними документами, суд звертає увагу, що перевірка достовірності виданих підприємством документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні пенсії.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі N 291/99/17.

Також Верховний Суд у постанові від 08.02.2021 у справі N 2487/68/17 дійшов висновку, що особа, яка звертається за отриманням пенсії, не може нести відповідальність за неналежне оформлення роботодавцем особових справ працівників, відсутність у них певних документів, їх умисне ненадання на запити уповноважених органів, зокрема під час проведення пенсійним органом зустрічних перевірок на предмет достовірності поданих йому на розгляд документів (в тому числі уточнюючих довідок) і обґрунтованості їх видачі, й так само за неналежне, неповне проведення пенсійним органом таких перевірок.

Відповідач не надав жодних належних доказів в підтвердження недостовірності та неправдивості даних, що міститься у вказаній довідці.

Більше того, відповідна довідка видана на підставі рішення суду.

Оцінюючи доводи сторін у їх сукупності, суд виходить із того, що визначальним для вирішення цього спору є встановлення обставин, які стали підставою для неврахування відповідачем відомостей про заробітну плату позивача за роботу в зоні відчуження, а також з`ясування того, чи підтверджуються такі обставини належними та допустимими доказами.

При цьому суд наголошує, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» саме на органи Пенсійного фонду України покладено повноваження щодо перевірки обґрунтованості видачі документів, поданих для призначення або перерахунку пенсії, та достовірності зазначених у них відомостей.

Реалізація зазначених повноважень передбачає необхідність проведення належної перевірки, встановлення фактичних обставин, які викликають сумнів у достовірності відповідних відомостей, та підтвердження результатів перевірки належними доказами. Саме по собі виникнення сумнівів щодо правильності оформлення документа або окремих відомостей у ньому не звільняє пенсійний орган від обов`язку з`ясувати фактичні обставини та не може автоматично зумовлювати позбавлення особи можливості реалізувати право на пенсійне забезпечення в належному розмірі.

Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 808/1735/18 та від 12 квітня 2021 року у справі № 219/4550/17, відповідно до яких особа не повинна нести негативні наслідки неналежного оформлення документів, відсутності певних первинних документів або неповного проведення пенсійним органом перевірки обґрунтованості видачі документів, якщо така особа подала документи, оформлені уповноваженим органом, а їх недостовірність належними доказами не встановлена.

Суд також ураховує, що спірна довідка була видана Державним відкритим акціонерним товариством «Стахановський ремонтно-механічний завод», тобто установою, в якій позивач здійснював трудову діяльність, та містить відомості про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, а також розрахунки, засвідчені відповідальною посадовою особою. Крім того, матеріали справи містять інші документи, які підтверджують проходження позивачем зборів та його залучення до ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у відповідний період.

За відсутності доказів підроблення довідки, її видачі неуповноваженою особою або встановлення конкретних недостовірних відомостей на підставі належних первинних документів суд не вбачає достатніх підстав для відхилення відомостей, зазначених у цьому документі, виключно з мотивів наявності розбіжностей, наведених у акті перевірки, які документально не підтверджені.

Натомість у спірних правовідносинах відповідач, не заперечуючи права позивача на пенсійне забезпечення у зв`язку з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи та факту попереднього обчислення пенсії з урахуванням відповідної довідки, не довів належними доказами недостовірності зазначених у ній відомостей про заробітну плату.

Крім того, з огляду на значний проміжок часу, що минув із моменту проходження позивачем служби в зоні відчуження, обов`язок щодо належного з`ясування обставин, які стали підставою для сумнівів у достовірності довідки, не може бути зведений до вимоги від особи самостійно відновити первинну документацію або отримати повторний документ за відсутності доведених обставин, які виключають можливість використання первісної довідки.

Такий підхід відповідав би принципу правової визначеності та забезпечував би справедливий баланс між необхідністю перевірки правильності пенсійних виплат і захистом права особи на соціальне забезпечення.

Так, Верховний Суд у постанові від 27 червня 2018 року у справі N 294/220/14-ц зазначив, що потреба виправити минулу помилку, допущену державним органом, не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Також, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в ухвалі від 8 листопада 2019 року у справі N 815/1226/18 Верховний Суд зазначив, що принцип належного урядування без сумніву є дотичним і до пенсійних спорів, адже особа-пенсіонер чи майбутній пенсіонер, як приватна особа, не має в своєму розпорядження ані державного апарату, ані владних функцій. Сферою відповідальності саме держави є те, щоб пенсія була призначена особі вчасно та у правильному розмірі, а також виплачувалася та перераховувалася у напрямку збільшення без будь-яких затримок. І всі помилки та прорахунки в цій сфері є саме помилками, які могли з`явитись лише як наслідок "неналежного урядування".

В ухвалі від 2 квітня 2019 року у справі N 510/1286/16-а Верховний Суд також зазначив про порушення принципу належного урядування, оскільки порушення прав позивача на соціальне забезпечення сталося з причини неналежного виконання службовими особами держави своїх посадових обов`язків.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач порушив принцип належного урядування та порушив права позивача на належне пенсійне забезпечення, здійснивши перерахунок пенсії без урахування вказаних вище довідок, а відтак такі дії є протиправними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Отже, реалізуючи повноваження з перевірки документів, поданих для обчислення пенсії, відповідач повинен діяти не довільно, а з дотриманням установленої законом процедури та на підставі об`єктивно встановлених обставин.

У свою чергу, відповідно до статті 46 Конституції України право на соціальний захист гарантується державою. З огляду на це рішення пенсійного органу, яке призводить до неврахування заробітку, що має значення для визначення розміру пенсії, повинно ґрунтуватися на достатніх правових підставах і належних доказах, а не лише на припущеннях щодо можливої неправильності документа.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що відповідач не довів правомірності відмови у врахуванні довідки про заробітну плату від 06.08.2002 №426, виданої Державним відкритим акціонерним товариством «Стахановський ремонтно-механічний завод», під час обчислення пенсії позивача, оскільки не підтвердив належними доказами невідповідності зазначеного в ній заробітку первинним документам.

Відтак дії відповідача щодо відмови врахувати відомості зазначеної довідки не відповідають критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема критеріям обґрунтованості, добросовісності та розсудливості.

Водночас суд зазначає, що для повного та ефективного поновлення порушеного права позивача необхідно визначити належний спосіб судового захисту, який забезпечуватиме реальне відновлення права на обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження, за умови підтвердження інших передбачених законом умов її обчислення.

З огляду на встановлені обставини справи, зміст заявлених позовних вимог та відсутність належних доказів недостовірності спірної довідки суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо визнання протиправною відмови відповідача врахувати зазначену довідку та необхідності повторного обчислення пенсії з урахуванням підтвердженого нею заробітку.

При цьому перерахунок пенсії має бути здійснений відповідно до вимог Закону України № 796-XII та Порядку № 1210, з урахуванням змісту відповідної довідки, положень законодавства щодо визначення заробітку за роботу в зоні відчуження та сум пенсії, фактично виплачених позивачу за відповідний період.

Щодо вимоги адміністративного позову здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, суд зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач у відповідь на заяву позивача про перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату вказав на відсутність правових підстав для такого перерахунку. Відтак, спору щодо обмеження пенсії максимальним розміром, у цій справі, не існує, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити, як передчасної.

Аналогічний правовий висновок викладено у рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі N 560/2120/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021.

Щодо визначення дати, з якої належить провести перерахунок, суд виходить із того, що позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою 10 січня 2023 року. Тому питання про початкову дату перерахунку має вирішуватися з урахуванням установлених законом правил перерахунку пенсії, змісту заявлених вимог та обставин виникнення порушення права позивача, саме з дати звернення з відповідною заявою до пенсійного органу.

Щодо зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд зауважує, що встановлення судового контролю є дискреційними повноваженнями суду, а не його обов`язком, тому таке процесуальне питання приймається з урахуванням обставин справи.

Позивачем не наведено жодного обґрунтування встановлення судового контролю за виконанням рішення, відповідно, відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилиться від обов`язку виконання цього рішення.

Однак, позивач не позбавлений права звернутися з відповідною заявою в майбутньому в разі виникнення відповідних правових підстав.

Отже, підстави для встановлення судового контролю та зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій.

Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування основної частини позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення з даним позовом до суду позивач судовий збір не сплачував, оскільки є звільненим від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Таким чином, судовий збір за рахунок відповідача на користь позивача відшкодуванню не підлягає.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до довідки №426 від 06.08.2002 року на підставі його заяви від 10 січня 2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії по інвалідності на підставі довідки про заробітну плату від 06.08.2002 №426, виданої Державним відкритим акціонерним товариством «Стахановський ремонтно-механічний завод», починаючи з 10 січня 2023 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.11.2026.

Суддя Панченко Н.Д.