Постановление суда № 141193433, 04.11.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 листопада 2026 року м.Київ справа № 320/51895/25

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Дудін С.О., судді: Кушнова А.О. та Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Пенсійний фонд України, Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України, Міністерство фінансів України, про визнання протиправною та нечинною постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Кабінету Міністрів України (далі по тексту також відповідач, КМУ), в якому просив суд визнати протиправними та нечинними пункти 1, 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Зобов`язано Кабінет Міністрів України після набрання рішенням законної сили невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 р. залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 р. - без змін.

Постановою Верховного Суду від 10.09.2026 касаційні скарги Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 - без змін.

20.10.2026 Київським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25, яка була сформована позивачем у підсистемі ЕСІКС "Електронний суд" та подана до суду 09.07.2026.

23.07.2026 представник позивача подав через підсистему «Електронний суд» заяву про уточнення (доповнення) заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Вказана заява зареєстрована судом 20.10.2026.

Згідно з частинами першою та другою статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Частинами другою та четвертою цієї ж статті визначено, що у заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з частинами першою-другою статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Обґрунтовуючи необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення у цій справі, заявник стверджує, що, незважаючи на набрання судовим рішенням законної сили 08.06.2026, Кабінет Міністрів України не виконав покладеного на нього обов`язку щодо опублікування резолютивної частини рішення. Зокрема, станом на дату звернення із заявою відповідна публікація в офіційних виданнях відсутня, а в базі даних «Законодавство України» на вебсайті Верховної Ради України та Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів немає відомостей про визнання постанови №821 протиправною та нечинною.

На переконання заявника, невиконання судового рішення створює стан правової невизначеності та передумови для подальшого застосування нормативно-правового акта, визнаного судом нечинним.

Посилаючись на статті 265, 382 КАС України, заявник зазначає, що спір безпосередньо стосується здійснення пенсійних виплат, а тому суд зобов`язаний встановити судовий контроль за виконанням рішення.

З огляду на викладене заявник просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 04.03.2026 та зобов`язати Кабінет Міністрів України подати у визначений судом строк звіт про його виконання в частині опублікування резолютивної частини рішення з наданням відповідних доказів.

У заяві від 23.07.2026 позивач додатково зазначив, що відповідно до отриманих листів Секретаріату Кабінету Міністрів України від 17.07.2026 та Міністерства юстиції України від 14.07.2026 резолютивну частину рішення суду від 04.03.2026 опубліковано в «Офіційному віснику України» від 12.06.2026 №48. Водночас заявник стверджує, що обов`язок з опублікування судового рішення виконано лише частково, оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 була офіційно оприлюднена також у газеті «Урядовий кур`єр», у якій резолютивну частину судового рішення не опубліковано.

Крім того, заявник зазначає, що, незважаючи на втрату постановою №821 чинності з 08.06.2026, вона продовжує обліковуватися як чинна в базі даних «Законодавство України» Верховної Ради України, Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів та на офіційному вебсайті Кабінету Міністрів України. На переконання заявника, зазначені обставини свідчать про неповне виконання судового рішення та створюють стан правової невизначеності.

У зв`язку з цим заявник просить врахувати наведені обставини під час вирішення питання про встановлення судового контролю та зобов`язати Кабінет Міністрів України підтвердити у звіті опублікування резолютивної частини судового рішення в усіх офіційних виданнях, у яких було оприлюднено постанову №821, а також вжиття заходів щодо відображення втрати нею чинності у відповідних офіційних інформаційних ресурсах.

У той же час, суд зауважує, що заява про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення є одним із інструментів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, однак рішення суду у цій справі в частині визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта не містить обов`язку, виконання якого забезпечується в примусовому порядку. У цій частині судовим рішенням вирішено питання правового характеру, а обов`язок, про не виконання якого зазначає позивач, не випливає безпосередньо зі змісту резолютивної частини рішення суду, а встановлений вимогами частини першої статті 265 КАС України.

Так, згідно з частинами першою-другою статті 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Аналізуючи можливість встановлення судового контролю за виконанням відповідачем обов`язку по здійсненню такої публікації, Верховний Суд в ухвалі від 15 серпня 2023 року у справі №990/23/22 зазначив таке:

"У заяві позивач не зазначає обставин, визначених пунктами 6-8 частини другої статті 383 КАС України. Водночас доводить не виконання відповідачем обов`язку з публікації резолютивної частини судового рішення, що, однак, не може вважатися бездіяльністю відповідача при примусовому виконанні судового рішення. Рішення Верховного Суду від 15 листопада 2022 року в частині визнання нечинним пункту нормативно-правового акта не містить обов`язку, виконання якого забезпечується в примусовому порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». У цій частині судовим рішенням вирішено питання правового характеру, а обов`язок, про не виконання якого зазначає позивач, не випливає безпосередньо зі змісту резолютивної частини рішення Верховного Суду від 15 листопада 2022 року, а встановлений вимогами частини першої статті 265 КАС України".

Отже, оскільки рішення суду у цій справі в частині визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта не містить обов`язку, виконання якого забезпечується в примусовому порядку, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю.

Керуючись статтями 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі.

Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Головуючий суддя Дудін С.О.

Судді Кушнова А.О.

Шевченко А.В.