Постановление суда № 141186161, 04.11.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" листопада 2026 р. м. Рівне Справа №918/786/25

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування арешту у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ),

без виклику представників учасників процесу,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року до Господарського суду Рівненської області звернулася фізична особа ОСОБА_1 із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою суду від 25.08.2025 заяву фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 01.09.2025.

Ухвалою суду від 01.09.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру реструктуризацію боргів, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Є. Каратуна, попереднє судове засідання призначено на 27.10.2025.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 опубліковано на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет 02.09.2025. Граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника - тридцять днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про неплатоспроможність.

29.09.2025 від ТОВ "Авентус Україна" надійшла заява про визнання грошових вимог до боржниці на суму 81 000,00 грн, а також 4 844,80 грн - судовий збір за подання до господарського суду заяви з грошовими вимогами до боржника.

Ухвалою суду від 27.10.2025 визнано грошові вимоги ТОВ Авентус Україна до фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 66 000,00 грн, з яких: 30 000,00 грн - заборгованість за кредитом та 36 000,00 грн - заборгованість за процентами (друга черга задоволення вимог кредиторів). Окрім того, судовий збір в сумі 4 844,80 грн за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника (перша черга задоволення вимог кредиторів), призначено судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі, на 01.12.2025.

26.11.2025 від ТОВФінансова компанія ЕЛ.ЕН.ГРУП надійшла заява про визнання грошових вимог до боржниці на суму 60 975,00 грн, а також 4 844,80 грн судового збору.

Ухвалою суду від 01.12.2025 розгляд справи відкладено на 08.12.2025.

Ухвалою суду від 08.12.2025 визнано грошові вимоги ТОВ "Фінансова компанія" ЕЛ.ЕН.ГРУП" до фізичної особи ОСОБА_1 частково, у розмірі 46 725,00 грн (друга черга задоволення вимог кредиторів). Окрім того, судовий збір в сумі 4 844,80 грн за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника (перша черга задоволення вимог кредиторів), зобов`язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 22.12.2025, та надати суду до 01.01.2026 реєстр вимог кредиторів боржника; докази організації та проведення зборів кредиторів. Цією ж ухвалою призначено судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 05.01.2026.

Ухвалою суду від 05.01.2026 затверджено план реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 .

23.07.2026 від боржниці ОСОБА_1 надійшла заява про скасування арешту, яке обґрунтоване тим, що ухвалою суду від 01.09.2025 у справі № 918/786/25 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржниці, а ухвалою суду від 05.01.2026 затверджено план реструктуризації боргів боржниці. На цей час у справі триває процедура реструктуризації боргів боржниці, зокрема виконання боржницею плану реструктуризації. 11.07.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Кармазіною Надією Євгенівною відкрито виконавче провадження № 81449109 та винесено постанову про арешт коштів боржника від 23.07.2026 ВП № 81449109, за яким приватним виконавцем накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржниці - ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення у розмірі 99 770,89 грн. Оскільки вказаною постановою передбачено накладення арешту на всі рахунки боржниці, як існуючі, так і ті, що будуть існувати в майбутньому, остання не має можливості отримувати дохід, що перешкоджає виконанню плану реструктуризації, у зв`язку з чим вона просить суд скасувати арешт, накладений постановою про арешт коштів боржника від 23.07.2026 ВП № 81449109 на грошові кошти ОСОБА_1 .

Суд, розглянувши заяву боржниці про скасування арешту, установив таке.

11.07.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Кармазіною Надією Євгенівною на підставі виконавчого листа № 526/185/26, виданого 26.06.2026 Гадяцьким районним судом Полтавської області, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 81449109) щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Бізнес Позика" заборгованості за кредитним договором №478277-КС-003 у розмірі 87511,14 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

23.07.2026 на підставі виконавчого листа № 526/185/26, виданого 26.06.2026 Гадяцьким районним судом Полтавської області, винесено постанову про арешт коштів боржника (ВП №81449109) щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Бізнес Позика" вказаної заборгованості. Цією ж постановою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/ електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржниці - ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 99 770,89 грн.

Суд зазначає, що виконання судових рішень є заключним етапом процедури захисту суб`єктивних прав та законних інтересів кредитора. При цьому у правовій доктрині переважає підхід до розуміння стадії виконання судових рішень саме як заключної стадії цивільного/господарського процесу. Такий підхід наразі втілений і в чинному законодавстві України (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

За статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Конституційний Суд України в Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(ІІ)/2019 наголосив, що забезпечення виконання державою судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв`язку із внесенням Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Отже, виконавче провадження є стадією судового процесу - відокремленою системою процесуальних дій, що вкладаються в алгоритм процесуальної діяльності суду та учасників справи і спрямовані на досягнення відповідної процесуальної мети.

Судовий контроль за виконанням судового рішення є щонайпершим елементом в юридичному механізмі забезпечення виконання судового рішення (див. Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18рп/2012).

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Закон України "Про виконавче провадження" виокремлює порядок: виконання рішень немайнового характеру; виконання рішень шляхом звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

Закон України "Про виконавче провадження" і КУзПБ містять прогалини і колізії в частині унормування дій виконавців у разі, якщо щодо боржника порушується процедура банкрутства. Це досить істотно ускладнює вирішення низки питань у процедурі банкрутства, створює суперечки (у тому числі судові) на практиці.

Так, у випадку відкриття провадження у справі про банкрутство стосовно особи, яка є боржником у виконавчому провадженні, постає питання співвідношення цих двох процедур задоволення вимог кредиторів, оскільки метою виконавчого провадження є виконання рішення про стягнення з боржника на користь окремого кредитора без урахування зобов`язань чи вимог інших кредиторів (стягувачів), а метою справи про банкрутство - справедливе (згідно із черговістю та пропорційно) задоволення усієї сукупності кредиторів, які звернулися у справі про банкрутство (неплатоспроможність) з вимогами до боржника.

Задля вирішення проблеми такої конкуренції у спеціальному законодавстві передбачено низку запобіжників, зокрема:- виключну підсудність справ у майнових спорах, стороною яких є боржник, або щодо його майна, інших спорів з вимогами до боржника (пункт 8 частина перша стаття 20, частина тринадцята стаття 30 ГПК, частина друга стаття 7 КУзПБ); - зупинення вчинення виконавчих дій (пункт 4 частина перша стаття 34 Закону України "Про виконавче провадження"); - мораторій на задоволення вимог кредиторів (частина третя стаття 41 КУзПБ); - особливий порядок звернення стягнення на майно боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та застосування обмежень щодо розпорядження таким майном (частина чотирнадцята стаття 39, частина п`ята стаття 41 КУзПБ).

Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" за загальним правилом виконавець зобов`язаний зупинити вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.

За змістом частин першої, другої статті 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.

Приписами частини третьої цієї статті передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється, зокрема, стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення (абзац 1 частина п`ята стаття 41 КУзПБ).

Тож на час здійснення провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) примусове виконання певної категорії рішень державним/приватним виконавцем не зупиняється та може здійснюватися, зокрема, шляхом звернення стягнення на кошти/інше майно боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, а отже, відповідні виконавчі дії впливатимуть на обсяг, склад чи ліквідність майнових активів боржника.

У виконавчому провадженні звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження").

Водночас, як неодноразово наголошував Верховний Суд, з моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство (неплатоспроможність) він перебуває в особливому правовому режимі і нормами КУзПБ, які мають пріоритет у правовідносинах за участю боржника, встановлені спеціальні правила звернення стягнення на його майно.

Зокрема, за приписами частини чотирнадцятої статті 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина п`ята стаття 41 КУзПБ).

За такого правового регулювання правомірними можна вважати ті дії щодо звернення стягнення на майно боржника, які будуть здійснені в межах провадження у справі про банкрутство (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18(914/608/20), Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15, Верховного Суду від 10.06.2022 у справі № 918/984/21, від 26.01.2023 у справі № 910/21981/16).

Здійснюючи системне тлумачення приписів діючого законодавства, слід виходити з того, що процедура банкрутства - це спеціальна правова процедура, норми КУзПБ є спеціальними і під час їх зіставлення з нормами загальними вони повинні мати процесуальний пріоритет.

За приписами КУзПБ зміст судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства полягає у тому, що рішення чи дії боржника та третіх осіб, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Згідно зі статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

Як установлено судом, 11.07.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Кармазіною Надією Євгенівною відкрито виконавче провадження № 81449109 та винесено постанову про арешт коштів боржника від 23.07.2026 ВП № 81449109.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої та частини четвертої статті 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника. Задоволення вимог кредиторів здійснюється згідно з планом реструктуризації боргів боржника за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів боржника, боржником або арбітражним керуючим, якщо планом реструктуризації боргів боржника передбачена його подальша участь у виконанні такого плану, у черговості, визначеній статтею 133 цього Кодексу. У разі реалізації в процедурі реструктуризації боргів майна боржника, яке є предметом забезпечення, план реструктуризації боргів має передбачати позачергове задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує. Кошти, що залишилися після реалізації майна боржника, яке є предметом забезпечення, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів згідно із затвердженим господарським судом планом реструктуризації боргів у черговості, визначеній цим Кодексом.

За частинами першою, другою статті 127 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов`язковим для боржника та кредиторів. З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника.

Ураховуючи зазначене, з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника виникають певні правові наслідки, зокрема: задоволення вимог кредиторів до боржника може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому КУзПБ; арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність; вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Відповідно до частини четвертої статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

Зняття арешту з майна передбачено статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, частиною п`ятою вказаного закону визначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Ураховуючи, що погашення вимог кредиторів має здійснюватись саме згідно із затвердженим судом планом реструктуризації у цій справі, а наявність накладеного арешту перешкоджає виконанню плану реструктуризації, а тому відповідно до пункту 2 частини першої статті 120 КУзПБ він може бути знятий на підставі ухвали господарського суду.

Отже, оскільки накладений арешт на кошти боржника є обмеженням, яке перешкоджає виконанню плану реструктуризації боргів, останній підлягає зняттю.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви та наявність правових підстав для зняття арешту, накладеного на грошові кошти (рахунки) боржниці в межах виконавчого провадження № 81449109.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини (частина друга стаття 59 Закону України "Про виконавче провадження").

Керуючись статтями 1, 113, 120, 124, 127 Кодексу України з процедур банкрутства, статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження", статтями 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про скасування арешту задовольнити.

2. Зняти арешт з грошових коштів боржниці - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), накладений постановою від 23.07.2026 ВП №81449109 приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Кармазіною Надією Євгенівною про арешт коштів боржника.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, визначеному ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається:http://rv.arbitr.gov.ua.

Ухвала підписана 04.11.2026.

Суддя О.Андрійчук