Решение № 141185220, 03.11.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

03.11.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

копія Справа № 676/6517/26 Провадження № 2/401/2446/26

03 листопада 2026 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Мельничика Ю.С.,

за участю: секретаря судових засідань Рудської В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Процедура (рух справи):

У липні 2026 року позивач звернувся до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1603-1478 від 20 вересня 2025 року у розмірі 79 089 грн. 00 коп. та судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 серпня 2026 року матеріали цивільної справи передано за підсудністю до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області.

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача разом з позовом подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не прибув.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України в зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Аргументи позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»:

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 20 вересня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1603-1478.

Даний договір разом із Правилами відкриття кредитної лінії, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений. У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А5060, для підписання Кредитного договору №1603-1478 від 20 вересня 2025 року та підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 24 грн. 00 коп., строком на 365 днів з базовим періодом 30 днів, комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту, знижена % ставка 1,00 % в день, стандартна % ставка - 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору; 0.74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

В подальшому додатковою угодою №1 від 23 жовтня 2025 року відповідач отримала додаткові кошти у кредит у сумі 5 000 грн. 00 коп.

Через неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором, станом на 02 червня 2026 року заборгованість відповідача за кредитом становить 79 089 грн. 00 коп., яка складається з: 24 964 грн. 72 коп. прострочена заборгованість за кредитом, 42 710 грн. 08 коп. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 11 414 грн. 20 коп. заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Щодо нарахування відповідачу заборгованості за 625 статтею ЦК України, позивач зазначає що, на підставі змін до Закону України «Про споживче кредитування» кредитором дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань за договорами укладеними з 24 січня 2024 року.

Аргументи відповідача, ОСОБА_1 .

18 вересня 2026 року відповідач подала відзив на позовну заяву в якому просить суд у задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків за ст. 625 ЦК України в розмірі 11 414 грн. 20 коп. відмовити повністю та зменшити розмір позовних вимог у частині стягнення процентів та тіла кредиту з урахуванням оплати здійсненної відповідачем у розмірі 18 964 грн. 78 коп. Відповідач зазначає, що кредитний договір укладено 20 вересня 2025 року, тобто в період дії воєнного стану в Україні. Будь-які нарахування за ст. 625 ЦК України не підлягають стягненню в силу дії п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши матеріали справи та оцінивши у єдності та в сукупності надані позивачем докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Встановлені судом обставини справи:

20 вересня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладений електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1603-1478, відповідно до умов якого позивач (як кредитодавець) надав відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 24 000 грн. 00 коп., строком на 365 днів з базовим періодом 30 днів, комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту, знижена % ставка 1,00 % в день, стандартна % ставка - 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору; 0.74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

В подальшому додатковою угодою №1 від 23 жовтня 2025 року відповідач отримала додаткові кошти у кредит у сумі 5 000 грн. 00 коп.

Кредитний договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором А5060.

Заявлені позовні вимоги позивач також обґрунтовує підписаними відповідачем 20 вересня 2025 року (одноразовим електронним підписом) документами, а саме: Правилами відкриття кредитної лінії, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту.

Так, відповідно до п. п. 2.1 п. 2 Договору про відкриття кредитної лінії №1603-1478 від 20 вересня 2025 Кредитодавець відкрив для Позичальника Кредитну лінію на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п. п. 2.2 п. 2 вказаного Договору Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику грошових коштів (далі - Кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язався повернути Кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.

Відповідно до п. 12.9.1 договору ОСОБА_1 уважно ознайомилася з тестом кредитного договору та правилами, а також отримала від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №1603-1478 від 20 вересня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 02 червня 2026 року становить 79 089 грн. 00 коп., яка складається з: 24 964 грн. 72 коп. прострочена заборгованість за кредитом, 42 710 грн. 08 коп. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 11 414 грн. 20 коп. заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України.

У липні 2026 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором №1603-1478 від 20 вересня 2025 року у розмірі 79 089 грн. 00 коп.

Оцінка суду (джерела права) та висновок суду:

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосував норми Конституції України, Цивільного кодексу України та Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З огляду на зазначені норми Закону, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Вказаний висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

На підставі частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Не кожний правочин укладений в електронній формі вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20).

Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, які підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, суд вважає, що між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем укладений Кредитний договір в електронній формі, що підписаний ним одноразовим ідентифікатором (А5060).

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями статей 1048, 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Встановлено, що відповідач в порушення умов договору своєчасно в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув.

Відповідно до розрахунку загальна заборгованість станом на 02 червня 2026 року становить: 79 089 грн. 00 коп. яка складається з: 24 964 грн. 72 коп. прострочена заборгованість за кредитом, 42 710 грн. 08 коп. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 11 414 грн. 20 коп. заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Щодо заборгованості за відсотками річних за ст. 625 ЦК України у розмірі 11 414 грн. 20 коп. за договором № 1603-1478 від 20 вересня 2025 року, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

«Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 згідно із Законом N 2120-IX від 15 березня 2022 року: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та триває дотепер.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 10561 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Між тим, доводи позивача про те, що на підставі змін, за договорами укладеними з 24 січня 2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань судом відхиляються, оскільки між вказаними нормами Цивільного кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування» не виникає жодних колізій. Так, Цивільний кодекс України передбачає звільнення боржника від сплати неустойки та інших платежів, нарахованої з 24 лютого 2022 року. Закон України «Про споживче кредитування», в свою чергу, передбачає звільнення боржника від сплати неустойки та інших платежів за період з 1 березня 2020 року по 24 січня 2024 року, при цьому не вказуючи, що після 24 січня 2024 року кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки та інших платежів.

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» лише розширює період, за який боржник звільняється від сплати неустойки та інших платежів за прострочення виконання.

Отже, суд вважає, що нарахування відсотків річних відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 11 414 грн. 20 коп. за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що відповідачем у період 22 жовтня 2025 року по 01 грудня 2025 року проведено платежі з погашення заборгованості на загальну суму 18 964 грн. 78 коп. які в свою чергу, відповідно до розрахунку заборгованості враховувались і на погашення відсотків річних відповідно до ст.. 625 ЦК України, судом проведено перерахунок заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками за період з 20 вересня 2025 року по 02 червня 2026 року.

Період з 20 вересня 2025 року по 19 жовтня 2025 року (ставка 0.01%): Тіло кредиту: 24 000,00 грн. Нараховано відсотків: 72,00 грн.

Період з 20 жовтня 2025 року по 22 жовтня 2025 року (ставка 1.00%): Тіло кредиту 24 000,00 грн., Нараховано за 3 дні: 3 ? 240,00 = 720,00 грн. 22 жовтня 2025 року відповідачем сплачено 2 500,00 грн.: Оплата повністю покриває всі відсотки у розмірі 792,00 грн. Відповідно нове тіло кредиту: 22 292,00 грн. Нова ставка: 222,92 грн./день.

23 жовтня 2025 року нараховано відсотків за 1 день: 222,92 грн. Тіло кредиту збільшується на 5 000 грн. = 27 292,00 грн. Внесено платіж 2 600,00 грн: з яких 222,92 грн ідуть на відсотки. Залишок платежу у розмірі 2 377,08 грн. зменшує тіло кредиту до 24 914,92 грн. Відповідно нова ставка: 249,15 грн/день.

Період з 24 жовтня 2025 року по 21 листопада 2025 року (29 днів): Нараховано відсотків: 29 днів ? 249,15 грн = 7 225,35 грн. 21 листопада 2025 року сплачено відповідачем 1 000,00 грн.: Залишок відсотків: 6 225,35 грн.

Період з 21 листопада 2025 року по 22 листопада 2025 року (1 день): Нараховано відсотків: 249,15 грн. 22 листопада 2025 року сплачено відповідачем 500,78 грн.: Залишок відсотків: 5 973,72 грн.

Період з 22 листопада 2025 року по 27 листопада 2025 року (5 днів): Нараховано відсотків: 5 днів ? 249,15 грн. = 1 245,75 грн. 27 листопада 2025 року сплачено відповідачем 9 814,00 грн.: з яких 7 219,47 грн. погашають відсотки. Залишок у розмірі 2 594,53 грн. зменшує тіло кредиту. Відповідно - нове тіло кредиту: 22 320,39 грн. Нова ставка: 223,20 грн./день.

Період з 27 листопада 2025 року по 30 листопада 2025 року (3 дні): Нараховано відсотків: 3 дні ? 223,20 грн = 669,60 грн. 30 листопада 2025 року відповідач сплатив 1 550,00 грн.: з яких 669,60 грн. погашають відсотки. Залишок у розмірі 880,40 грн. зменшує тіло кредиту до 21 439,99 грн. Нова ставка: 214,40 грн/день.

Період з 30 листопада 2025 року по 01 грудня 2025 року (1 день): Нараховано відсотків: 214,40 грн. 01 грудня 2025 року сплачено 1 000,00 грн.: 214,40 грн. погашено відсотки. Залишок у розмірі 785,60 грн. зменшує тіло кредиту до 20 654,39 грн. Нова ставка: 206,54 грн/день.

Період з 01 грудня 2025 року по 20 квітня 2026 року (140 днів, ставка 1.00%): Нараховано відсотків: 140 днів ? 206,54 грн = 28 915,60 грн.

Період з 20 квітня 2026 року по 02 червня 2026 року (43 дні, ставка 0.74%): Щоденна ставка: 20 654,39 грн. ? 0.74% = 152,84 грн. Нараховано відсотків: 43 дні ? 152,84 грн = 6 572,12 грн.

За таких обставин суд дійшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення із відповідача заборгованості за Кредитним договором № 1381-1204 від 15 квітня 2024 року в розмірі 56 142 грн. 11 коп. , що складається із простроченої заборгованості за кредитом в сумі 20 654 грн. 39 коп.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 35 487 грн. 72 коп.

З огляду на викладене, оскільки, отримані за кредитним договором кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті а також не сплачені відсотки за користування такими кредитними коштами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 56 142 грн. 11 коп.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 890 грн. 04 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 10-13, 76-81, 83, 89, 141, 223, 264, 265, 268, 274, 279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 258, 267, 525, 526, 530, 536, 549, 553, 554, 610, 611, 1048-1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 1603-1478 від 20 вересня 2025 року у розмірі 56 142 грн. 11 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 20 654 грн. 39 коп.; заборгованість за нарахованими процентами 35 487 грн. 72 коп. та судові витрати у сумі 1 890 грн. 04 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Світловодського міськрайонного суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не були вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження за адресою: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407; код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Ю.С. Мельничик

Згідно з оригіналом