Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 565/1796/26
Провадження № 2/565/1045/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2026 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Данилко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
ТОВ «Новий колектор» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 32 062,88 грн заборгованості за кредитним договором №101863619 від 29 січня 2026 року, 2 662,40 грн судового збору.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29 січня 2026 року між ТОВ «Новий колектор» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №101863619, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 12 000,00 грн на наступних умовах: строк, на який надається кредит 360 днів; остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів) 24 січня 2027 року.
29 січня 2026 року на кредитний рахунок з картою НОМЕР_1 кредитодавцем перераховано кредитні кошти у розмір 12 000,00 грн. Перерахування кредитних коштів здійснено у відповідності до умов договору.
Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Новий колектор» укладено Договір факторингу №МТ-260626-1 від 26 червня 2026 року, відповідно до п.2.1 якого клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.
На виконання умов зазначеного договору складено реєстр боржників в електронному вигляді до договору факторингу МТ-260626-1 від 26 червня 2026 року, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №101863619 від 29 січня 2026 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_2 .
Кредитором виконано свої зобов`язання за договором в повному обсязі. Позичальник свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком за договором №101863619 від 29 січня 2026 року, у зв`язку з чим станом на 22 липня 2026 року утворилась заборгованість у розмірі 32 062,88 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 12 000 грн, за відсотками - 6 958,88 грн, за комісіями - 7 104,00 грн, штраф - 6 000,00 грн, чим порушуються права та інтереси позивача.
01 вересня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що позивачем до суми стягнення безпідставно включено комісії на суму 7 104,00 грн, нарахування штрафу в розмірі 6 000,00 грн порушує імперативну вимогу закону щодо граничного розміру штрафу за кожен окремий прострочений платіж, що робить розрахунок незаконним. Відповідач вказує, що позивач не навів належних доказів укладення електронного договору та фактичного отримання грошових коштів відповідачем, тому вимога про стягнення заборгованості за договором є передчасною, необґрунтованою та підлягає відмові у задоволенні в повному обсязі. Також відповідач зазначає, що позивачем не доведено факт набуття ним права вимоги до відповідача за кредитним договором №101863619 від 29 січня 2026 року, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.
09 вересня 2026 року від відповідача надійшли додаткові пояснення, у яких зазначено, що між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №101863619 від 29 січня 2026 року у електронному вигляді. Стороною відповідача документи, що складають кредитний договір підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора «166444», який надсилався у смс-повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий, а саме: +380688503006. Стороною позивача подано разом з позовом анкету-заяву на кредит №101863619 від 29 січня 2026 року, яка містить інформацію про процес оформлення та розгляду заяви 101863619, що у свою чергу, відображає чітку хронологію дій учасників електронної комерції при укладенні електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора - веб-сайті «https://tengo.ua/».
Позивач вказує, що зазначаючи у відзиві про відсутність доказів перерахування кредитних коштів, відповідач не надав до суду виписки по рахунках відповідача в банківських установах, на спростування доказів, наданих стороною позивача. Оскільки ТОВ «Мілоан» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру.
Здійснюючи регулярне часткове погашення заборгованості (тіла кредиту, процентів та комісій) за кредитним договором №101863619, відповідач діяв відповідно до умов укладеного правочину. Тим самим він де факто (своїми діями) визнав дійсність договору, отримання суми кредиту та погодився з усіма його істотними умовами.
Відповідач був ознайомлений з умовами договору, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів до моменту його підписання, про що свідчить накладений ним електронний підпис та гарантії позичальника, викладені у розділі 5 договору. Жодних заперечень або дій щодо відмови від договору відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про споживче кредитування» відповідачем у встановлений законом 14-денний строк вчинено не було. Враховуючи викладене, позивач вважає, що нарахування комісії за надання кредиту та комісії за обслуговування кредиту здійснено ним у повній відповідності до умов договору та нормативно-правових актів України, у зв`язку з чим вимоги про їх стягнення є законними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також позивач вказує, що оскільки сума наданого кредиту становить 12 000,00 грн, граничний розмір неустойки становить 6 000,00 грн, що відповідає вимогам законодавства та умовам договору, підтверджується відомістю нарахувань, досягає гранично допустимого розміру обмеження неустойки та підлягає стягненню з позичальника у повному обсязі.
Позивач зазначає, що факт укладення договору факторингу, фактичного проведення розрахунків між сторонами та переходу права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Новий колектор» за кредитним договором №101863619 від 29 січня 2026 року підтверджений належними, допустимими та достатніми доказами у розумінні ст.77-80 ЦПК України, у зв`язку з чим позивач є належним кредитором.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, у матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Новий колектор».
Відповідач в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання.
Згідно із ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.
29 січня 2026 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 уклали договір про споживчий кредит №101863619 (індивідуальна частина) відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених договором, на строк визначений в п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній в п.1.2. договору у кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Сума кредиту становить 12 000,00 грн (п.1.2. договору).
Пунктом 1.3. договору визначено, що кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів з 29 січня 2026 року. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів.
Відповідно до п.1.4. повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів, наведеному у додатку №1 до договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом - 24 січня 2027 року.
Загальні витрати позичальника за кредитом складають 42 447,30 грн. Денна процентна ставка - 0,98%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 2662,94 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 54 447,30 грн (п.1.5. договору).
Відповідно до п.1.5.1. договору комісія за надання кредиту 2 700,00 грн, яка нараховується за ставкою 22,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
В п.1.5.2. договору зазначено, що комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування) 19 536,00 грн, що нараховується за ставкою 7,40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів.
Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 90,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.3 та п.1.5.4 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть 20 211,30 грн (п.1.5.3 , 1.5.4 договору).
Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2.2, 2.2.3 договору (п.1.6 договору ).
Пунктом 2.1 договору визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
В п.2.2.1. договору зазначено, що позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.1.5.1., 1.5.2, 1.5.3, 1.5.4 договору відповідно.
Відповідно до п.6.1 договору договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Сторони погодили, що укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п.6.4. договору). У п.6.5 зазначено, що цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
У розділі 10 договору №101863619 від 29 січня 2026 року зазначено, зокрема, номер телефону ОСОБА_2 - НОМЕР_2 .
Додатком №1 до договору про споживчий кредит №101863619 від 29 січня 2026 року є графік платежів, згідно з яким дата останнього платежу - 24 січня 2027 року, сума кредиту - 12 000,00 грн, проценти на користування кредитом - 20 211,30 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 19 536,00 грн, комісія за надання кредиту - 2 700,00 грн, загальна вартість кредиту - 54 447,30 грн.
Додатком №2 до договору про споживчий кредит №101863619 від 29 січня 2026 року є заява на отримання кредиту №101863619, у якій ОСОБА_2 просить ТОВ «Мілоан» надати кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 12 000,00 грн, загальний строк кредитування - 360 днів, процентна ставка протягом першого розрахункового періоду - 90,00 відсотків річних, процентна ставка протягом решти строку кредитування - 180,00 відсотків річних, комісія за надання кредиту - 22,50% від суми кредиту, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) - нараховується за ставкою 7,40% від суми кредиту за кожний розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, періодичність здійснення платежів в перший період - 30 днів, далі кожні 15 днів згідно графіку платежів, розмір періодичного платежу - згідно графіку платежів. В заяві міститься номер платіжної карти на яку має бути перерахована сума кредиту - НОМЕР_1 .
Договір №101863619 від 29 січня 2026 року підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 166444.
Одноразовий ідентифікатор 166444 був надісланий ОСОБА_2 29 січня 2026 року о 16:17:37 на її верифікований номер мобільного телефону НОМЕР_2 .
29 січня 2026 року відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 402297 підписано паспорт споживчого кредиту, у якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.
На підтвердження виконання кредитодавцем свого обов`язку щодо надання позичальнику грошових коштів позивачем надано платіжне доручення №115103513 від 29 січня 2026 року, згідно з яким ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_2 на картковий рахунок № НОМЕР_3 000,00 грн згідно договору №101863619.
На виконання ухвали суду АТ «Ощадбанк» у листі №46/12-11/163740/2026/БТ від 16 жовтня 2026 року повідомило, що на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) відкрито банківський рахунок, до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_5 . Випискою про рух коштів по рахунку підтверджується, що на вказану картку 30 січня 2026 року зараховано кошти в сумі 12 000,00 грн.
26 червня 2026 року ТОВ «Мілоан» (клієнт) та ТОВ «Новий колектор» (фактор) уклали договір факторингу №25092025-1, за умовами якого фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту загальну ціну продажу в сумі, передбаченій п.3.2. цього договору, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. З дати відступлення права вимоги, за умови виконання фактором свого обов`язку щодо сплати ціни продажу у розмірі, передбаченому у п.3.2. цього договору, клієнт перестає бути стороною за кредитними договорами, вказаними у переліку (реєстрі) боржників, а фактор стає виключним та єдиним кредитором за такими кредитними договорами та набуває всіх прав за ними.
Акт приймання-передачі переліку (реєстру) боржників №1 від 26 червня 2026 року до договору факторингу №МТ-260626-1 від 26 червня 2026 року підписаний клієнтом та фактором та скріплений їх печатками 26 червня 2026 року.
ТОВ «Новий колектор» здійснило оплату за відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу №МТ-260626-1 від 26 червня 2026 року, що підтвержується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №37204767222223418 від 26 червня 2026 року.
Згідно з витягом з переліку (реєстру) боржників №1 від 26 червня 2026 року за договором факторингу №МТ-260626-1 від 26 червня 2026 року до ТОВ «Новий колектор» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 за договором №101863619 від 29 січня 2026 року в сумі 32 062,88 грн, з яких: 12 000,00 грн - сума заборгованості по кредиту, 6 958,88 грн - сума заборгованості по процентам, 7 104,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 6 000,00 грн - сума заборгованості по неустойці.
Відповідно до відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення, кредитний договір №101863619, відповідачу надано кредит у розмірі 12 000,00 грн, нараховано комісію за надання кредиту 2 700,00 грн, за період з 30 січня 2026 року по 26 червня 2026 року нараховано проценти, згідно з п.1.5.3 та п.1.5.4 договору, та штраф, згідно з п.4.1. договору. У відомості зазначено, що 01 березня 2026 року ОСОБА_2 сплачено 887,70 грн процентів по кредиту та 2 700,00 грн комісії за надання кредиту.
У позовній заяві зазначено, що станом на 22 липня 2026 року заборгованість відповідача за договором №101863619 від 29 січня 2026 року становить 32 062,88 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 12 000 грн, за відсотками - 6 958,88 грн, за комісіями - 7 104,00 грн, штраф - 6 000,00 грн.
Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За змістом ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Положеннями ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
За змістом ст.1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).
У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (ст.525 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У ст.598 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Згідно із ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ТОВ «Мілоан» в електронній формі уклали договір №101863619 від 29 січня 2026 року, ТОВ «Мілоан» належним чином виконало свої договірні зобов`язання. перерахувавши на картковий рахунок позичальника 29 січня 2026 року кошти в сумі 12 000,00 грн. Також матеріалами справи підтверджуються обставини переходу права вимоги за вказаним договором на користь позивача.
Відповідно до умов договору №101863619 від 29 січня 2026 року кредит в сумі 12 000,00 грн надано відповідачу на 360 днів, остаточна дата повернення кредиту - 24 січня 2027 року.
Згідно з графіком платежів повернення кредиту здійснюється платежами з 29 січня 2026 року по 24 січня 2027 року, перший платіж через 30 днів післа отримання кредиту, далі - кожні 15 днів.
З позовом про стягнення заборгованості за вказаним договорами ТОВ «Новий колектор» звернулося до суду 23 липня 2026 року.
Відповідно до ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Відповідно до п.2.4.3 договору у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Кредитодавець у письмовій формі повідомляє позичальника про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення кредиту, такі платежі або повернення кредиту здійснюються позичальником протягом 30 календарних днів. Якщо протягом цього періоду позичальник усуне порушення умов договору, вимога кредитодавця втрачає чинність.
У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту надіслання відповідачу та отримання нею вимоги про сплату простроченої кредитної заборгованості, у разі невиконання якої позивач мав намір реалізувати своє право на дострокове повернення кредиту у судовому порядку.
Ураховуючи, що праву кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов`язання, відповідно до умов укладеного договору та вимог ст.16 Закону України «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку, що у відповідача не виник обов`язок дострокового повернення всієї суми грошових коштів за кредитним договором №101863619 від 29 січня 2026 року, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивачем було завчасно направлено вимогу про дострокове повернення кредиту, а відповідачем таку вимогу було отримано.
Відповідно до графіку платежів за період з 29 січня 2026 року по 22 липня 2026 року відповідач повинна була сплатити 108,00 грн суми кредиту.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.
Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2023 року по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме: якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Суд враховує, що в договорі №101863619 від 29 січня 2026 року не зазначено конкретного переліку послуг, які пов`язані з наданням позики та які повинні надаватись фінансовою установою, також позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору.
Відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 104,00 грн комісії за обслуговування кредиту задоволенню не підлягають.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався та діє до тепер.
Згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Дана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року в справі №183/7850/22.
За таких обставин, відсутні підстави для стягнення з відповідача 6 000,00 грн штрафу нарахованого у період дії в Україні воєнного стану.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві щодо неукладення договору, відсутності доказів отримання коштів та набуття позивачем права вимоги, є необґрунтованими та спростовуються наявними у справі доказами.
Враховуючи, що відповідачем факт укладення договору та отримання кредитних коштів не спростовано належними та допустимими доказами, доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань суду не надано, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 7 066,88 грн заборгованості за договором №101863619 від 29 січня 2026 року, з яких: 108,00 грн тіло кредиту, 6 958,88 грн проценти.
Згідно з ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» 7 066,88 грн заборгованості за договором №101863619 від 29 січня 2026 року, 586,81 грн судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (вул. Алмазова Генерала, буд.13, офіс 601, м.Київ, код ЄДРПОУ 43170298).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Суддя Г.В. Бренчук
Судебное решение № 141182613, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області) было принято 04.11.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 565/1796/26. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: