Решение № 141175604, 02.11.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/649/26

Справа №760/10851/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді Застрожнікової К.С.,

при секретарі судового засідання Левчук О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС", в інтересах якого діє Адвокатське бюро "ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ" в особі адвоката Тараненка Артема Ігоровича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС", подана в електронній формі через підсистему "Електронний суд", до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит № 125792 від 21.12.2023 у загальному розмірі 14 370,95 грн, яка складається з: 8 736,18 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), 5 134,77 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом та 500,00 грн - заборгованість за комісією, а також про покладення на Відповідачку судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту кредитодавця було укладено в електронній формі Договір про споживчий кредит № 125792. Відповідно до умов укладеного договору первісний кредитор надав Відповідачці кредит у розмірі 10 667,00 грн строком на 98 днів (з 21.12.2023 по 28.03.2024) зі сплатою процентів за фіксованою ставкою 460,00% річних. Умовами договору передбачено надання кредиту шляхом перерахування 8 000,25 грн на платіжну картку Відповідачки та утримання 2 666,75 грн у якості одноразової комісії за надання кредиту (25% від суми кредиту). Договір, Паспорт споживчого кредиту та Заявка підписані Відповідачкою за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора "959cf4e7", надісланого на верифікований номер мобільного телефону Відповідачки НОМЕР_1 .

Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, перерахувавши суму кредиту в розмірі 8 000,25 грн 21.12.2023 за допомогою платіжного провайдера ТОВ "ФК "Контрактовий дім" на платіжну картку Відповідачки № НОМЕР_2 xx-xxxx-2778, банком-емітентом якої є АТ КБ "ПРИВАТБАНК". У період користування кредитом Відповідачка здійснювала часткові платежі (05.01.2024 на суму 2 775,19 грн та 20.01.2024 на суму 2 874,19 грн), однак у подальшому взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, повернення залишку суми кредиту та сплату нарахованих процентів у визначені договором строки припинила.

Право вимоги за Договором № 125792 від 21.12.2023 було відступлено Позивачу ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" на підставі Договору факторингу № 12072024 від 12.07.2024, Реєстру Боржників та Акта приймання-передачі від 12.07.2024. Згідно з Витягом з Реєстру Боржників розмір відступленої Позивачу заборгованості Відповідачки склав 14 370,95 грн, з яких: 8 736,18 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 134,77 грн - заборгованість за нарахованими процентами та 500,00 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту. Позивач сплатив вартість відступлених прав вимоги за платіжною інструкцією № 3103 від 12.07.2024. Позивач зазначив, що Відповідачка ухиляється від виконання зобов`язань, заборгованість не погасила, у зв`язку з чим Позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення заборгованості в сумі 14 370,95 грн, а також просить стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Застрожніковій К.С.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Представник Позивача у позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подала, будь-яких заперечень, заяв чи клопотань до суду не направила.

Зважаючи на вказане, на підставі частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними матеріалами.

На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд доходить до таких висновків.

Судом установлено, що 21.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" та Відповідачкою ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 125792 у письмовій (електронній) формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця шляхом подання заявки, підписання пропозиції (оферти) та акцепту за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором "959cf4e7". Перед укладенням кредитного договору Відповідачка пройшла процедуру електронної ідентифікації та верифікації в системі, підтвердила свої персональні дані.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (частина перша статті 205 ЦК України). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони (частина перша статті 207 ЦК України). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абзац другий частини другої статті 639 ЦК України). Електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію"). Моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (абзац третій частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Укладення кредитного договору в електронній формі з використанням електронного підпису та електронної ідентифікації узгоджується з нормами статей 6, 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" (постанова Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 546/1283/23). Підписавши кредитний договір, Паспорт споживчого кредиту та Заявку, Відповідачка відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодилася на визначені в них умови кредитування та взяла на себе договірні зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів (постанова Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 284/157/20).

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав та перерахував Відповідачці кредитні кошти в сумі 8 000,25 грн, що підтверджується довідкою первісного кредитора від 11.11.2024, повідомленням ТОВ "ФК "Контрактовий дім" про перерахування коштів від 21.12.2023 (транзакція № 1341711567) на платіжну картку Відповідачки № 5168-74xx-xxxx-2778, випискою з особового рахунку боржника, а також конклюдентними діями Відповідачки щодо здійснення часткових платежів від 05.01.2024 та 20.01.2024. Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами; часткова сплата боржником основного боргу чи процентів є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу (пункт 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 та постанова Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-ц). Оскільки факт перерахування та отримання коштів Відповідачкою повністю доведений наявними в матеріалах справи письмовими доказами та підтверджений її власними діями, суд вирішує цивільну справу за наявними у справі матеріалами.

Судом установлено, що право вимоги за Договором № 125792 від 21.12.2023 перейшло до Позивача ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" на підставі Договору факторингу № 12072024 від 12.07.2024, Реєстру Боржників та Акта приймання-передачі від 12.07.2024.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України). Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається виключно фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати послугу з надання коштів у кредит (частина друга статті 18 Закону України "Про споживче кредитування"). Позивач ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" є фінансовою установою, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників від 12.07.2024 та Акта приймання-передачі право вимоги до Відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 125792 від 21.12.2023 перейшло до Позивача, оплату вартості портфеля вимог Позивачем здійснено за платіжною інструкцією № 3103 від 12.07.2024, а отже Позивач набув статусу нового кредитора у спірних правовідносинах.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (частина перша статті 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). Здійснюючи судовий розгляд, суд зобов`язаний здійснити перевірку обґрунтованості та правильності математичного розрахунку заборгованості, наданого позивачем, із застосуванням імперативних норм законодавства.

Аналізуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у заявленому розмірі 8 736,18 грн, суд доходить до таких висновків. З матеріалів справи та пунктів 2.2.1, 2.5 Договору убачається, що номінальна сума кредиту була зафіксована у розмірі 10 667,00 грн, проте фактично перерахована сума коштів на картку Відповідачки становила 8 000,25 грн, тоді як сума 2 666,75 грн була утримана первісним кредитором у день укладення договору в якості одноразової комісії за надання кредиту (25% від суми кредиту).

Оцінюючи правомірність включення вказаної комісії до складу основного боргу, суд виходить з того, що відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Згідно з частиною шостою статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" та статтею 18 Закону України "Про захист прав споживачів" кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі та вимагати сплати будь-яких платежів, комісій за надання чи обслуговування кредиту, які пов`язані з виконанням кредитодавцем своїх внутрішніх операцій та не передбачають надання окремої фінпослуги споживачу.

Згідно з висновками Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, встановлення у договорі про споживчий кредит одноразової комісії за надання кредиту є накладенням на споживача обов`язку сплати додаткової винагороди за дії, які є складовою процедури видачі кредиту та не становлять самостійної послуги. Нікчемний правочин або його умова не створює юридичних наслідків з моменту вчинення (частина друга статті 215 ЦК України), а суд застосовує наслідки нікчемності умови договору ex officio без необхідності пред`явлення окремого позову. Зваживши на це, умова Договору щодо нарахування та утримання комісії за надання кредиту в розмірі 2 666,75 грн є нікчемною ex officio, а тому реальний розмір отриманого Відповідачкою тіла кредиту становить 8 000,25 грн.

З матеріалів справи та виписки по рахунку вбачається, що Відповідачка здійснила часткові платежі на погашення тіла кредиту у загальній сумі 1 930,82 грн (886,95 грн сплачено 05.01.2024 та 1 043,87 грн сплачено 20.01.2024).

Відтак залишок заборгованості за тілом кредиту, який підлягає стягненню з Відповідачки, становить 6 069,43 грн (8 000,25 грн - 1 930,82 грн).

З огляду на це вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягає частковому задоволенню в сумі 6 069,43 грн, а у стягненні 2 666,75 грн належить відмовити.

Розглядаючи позовну вимогу про стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту у розмірі 500,00 грн, суд зазначає, що за тими ж мотивами неправомірності нарахування будь-яких комісій за внутрішні операції кредитодавця (частина шоста статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 та постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21) умова договору щодо комісії за обслуговування є нікчемною ex officio. У зв`язку з цим у задоволенні вимоги про стягнення заборгованості за комісією в сумі 500,00 грн належить відмовити у повному обсязі.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 5 134,77 грн, суд виходить з таких мотивів.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина перша статті 1048 ЦК України). Проценти за користування кредитом відповідно до статті 1048 ЦК України нараховуються як плата за правомірне користування кредитними коштами протягом визначеного договором строку кредитування.

З матеріалів справи вбачається, що строк кредитування за Договором № 125792 встановлено тривалістю 98 днів (з 21.12.2023 по 28.03.2024), а нарахована заборгованість за процентами мала місце у межах цього погодженого сторонами строку кредитування.

Разом з тим, оскільки первісним кредитором нарахування процентів здійснювалося виходячи з розрахункової суми кредиту 10 667,00 грн (яка включала 2 666,75 грн нікчемної комісії), проценти за користування кредитом підлягають пропорційному перерахунку на суму фактично отриманих Відповідачкою коштів у розмірі 8 000,25 грн.

Здійснений судом пропорційний розрахунок процентів свідчить, що сума процентів, яка підлягає стягненню з Відповідачки за період користування у межах строку кредитування, становить 3 851,08 грн (5 134,77 грн х (8 000,25 грн / 10 667,00 грн)).

З огляду на це вимога про стягнення заборгованості за процентами підлягає частковому задоволенню в сумі 3 851,08 грн, а у задоволенні решти вимог про стягнення процентів у розмірі 1 283,69 грн належить відмовити.

Судом також установлено, що нарахування штрафних санкцій за договором у прохальній частині позову Позивачем до стягнення не заявлялося, що узгоджується з пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені).

Згідно з частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню на загальну суму 9 920,51 грн, з яких: 6 069,43 грн - заборгованість за тілом кредиту та 3 851,08 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом. У задоволенні решти позовних вимог у сумі 4 450,44 грн (2 666,75 грн комісії у тілі кредиту, 500,00 грн комісії за обслуговування та 1 283,69 грн процентів) належить відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується частинами першою та другою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву подано Позивачем в електронній формі через підсистему "Електронний суд". Ціна позову становить 14 370,95 грн, позовні вимоги задоволено на суму 9 920,51 грн, що складає 69,03% (69,0317%) від ціни позову. Відтак з Відповідачки на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 337,78 грн (1 937,92 грн х 69,0317%), а решта сплаченого судового збору покладається на Позивача.

Вирішуючи вимогу Позивача про стягнення з Відповідачки витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн, суд керується статтею 137 Цивільного процесуального кодексу України. На підтвердження витрат Позивач надав Договір № 04/02/25-01 від 04.02.2025, Додаткову угоду № 6 від 04.02.2025 та Акт прийому-передачі наданих послуг від 04.02.2025. Оцінивши співмірність витрат, враховуючи, що ця справа є малозначною, типовою у сфері споживчого кредитування та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, заперечення Позивача щодо технічного характеру клопотань, суд вважає обґрунтованим базовий розмір витрат на правничу допомогу у сумі 3 500,00 грн. Зваживши на часткове задоволення позову (69,0317%), на підставі частини другої статті 141 ЦПК України з Відповідачки на користь Позивача підлягає стягненню відшкодування витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2 416,11 грн (3 500,00 грн х 69,0317%), а у задоволенні решти цієї вимоги належить відмовити.

Керуючись статтями 4, 10, 11, 12, 13, 76-81, 127, 133, 137, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 204, 205, 207, 215, 512, 513, 514, 516, 525, 526, 530, 627, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України "Про електронну комерцію", Законом України "Про споживче кредитування", Законом України "Про судовий збір", суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого й фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 125792 від 21.12.2023 у загальному розмірі 9 920,51 грн (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять гривень 51 копійка), яка складається з: 6 069,43 грн (шість тисяч шістдесят дев`ять гривень 43 копійки) - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту); 3 851,08 грн (три тисячі вісімсот п`ятдесят одна гривня 08 копійок) - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого й фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) судовий збір у розмірі 1 337,78 грн (одна тисяча триста тридцять сім гривень 78 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 416,11 грн (дві тисячі чотириста шістнадцять гривень 11 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 02.11.2026

Суддя К.С. Застрожнікова