Решение № 141174666, 27.10.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа №133/2159/25

27.10.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Дем`янової Ж.М.,

за участі секретаря судового засідання Бірюкової Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 16.06.2026 надійшла позовна заява від ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування поданого позову ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зазначило, що між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_2 03.01.2024 року укладено кредитний договір № 01688-01/2024, право вимоги за яким на підставі договору факторингу № 29042024-1 від 29.04.2024 року перейшло до позивача. За вказаним договором утворилася заборгованість у розмірі 43 000 грн, з яких 14 000 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 29 000 грн заборгованість за процентами.

Крім того, 19.01.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем укладено кредитний договір № 28106-01/2024, право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі договору факторингу № 24052024 від 24.05.2024 року. Заборгованість за цим договором становить 40 000 грн, з яких 10 000 грн основний борг та 30 000 грн проценти.

Також 07.01.2024 року між ТОВ «Маніфою» та відповідачем укладено договір позики № 6731459, право вимоги за яким передано позивачу на підставі договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024 року. Розмір заборгованості за цим договором становить 15 000 грн, з яких 5 000 грн основний борг та 10 000 грн проценти.

26.01.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 79529776, право вимоги за яким перейшло до позивача відповідно до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року. Заборгованість за вказаним договором становить 30 000 грн, з яких 7 500 грн основний борг та 22 500 грн проценти.

Крім того, 26.03.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 2245226, право вимоги за яким також передано позивачу на підставі договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року. Заборгованість за цим договором становить 11 250 грн, з яких 3 000 грн основний борг, 2 250 грн проценти та 6 000 грн пеня.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконував зобов`язань за укладеними договорами, унаслідок чого утворилася загальна заборгованість у розмірі 139 250 грн, яка добровільно не погашена.

Посилаючись на наведені обставини, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитними договорами та договорами позики в загальному розмірі 139 250 грн, а також судові витрати.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 29.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.

Ухвалою суду від 16.04.2026 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків.

До суду 23.04.2026 надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви.

До суду 27.04.2026 надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви та долучено квитанцію про доплату судового збору.

Заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, інші процесуальні дії не вчинялись.

Позивач будучин належним чином повідомленим про розгляд справи в судове засідання не з`явився, у прохальній частину позовної заяви просив справу слухати у його відсутність, не заперечує, щодо винесення заочного рішення.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, до суду не з`явився, заяв до суду не подавав. На його поштову адресу направлявся рекомендований лист з повідомленням, який повернувся не врученим з відміткою «адресат відсутній».

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

У ситуації, що розглядається, суд прийшов до висновку, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого рішення по справі не відкладаючи її розгляду.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, з ухваленням рішення.

Згідно положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 03 січня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 01688-01/2024, за умовами якого відповідачу надано кредит. На підставі договору факторингу № 29042024-1 від 29 квітня 2024 року право грошової вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Згідно з реєстром боржників заборгованість відповідача за цим договором становить 43 000 грн, з яких 14 000 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 29 000 грн заборгованість за процентами.

19 січня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 28106-01/2024. Відповідно до договору факторингу № 24052024 від 24 травня 2024 року право грошової вимоги за цим договором передано ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Згідно з реєстром боржників заборгованість відповідача становить 40 000 грн, з яких 10 000 грн основний борг та 30 000 грн проценти.

Крім того, 07 січня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та відповідачем укладено договір позики № 6731459. На підставі договору факторингу № 11-01/2024 від 11 січня 2024 року та реєстру боржників № 5 від 17 липня 2024 року право вимоги за вказаним договором перейшло до позивача. Розмір заборгованості за цим договором, відповідно до реєстру боржників, становить 15 000 грн, з яких 5 000 грн основний борг та 10 000 грн проценти.

26 січня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 укладено договір позики № 79529776. Відповідно до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року та реєстру боржників № 25 від 20 червня 2024 року право грошової вимоги за цим договором передано позивачу. Згідно з реєстром боржників заборгованість відповідача становить 30 000 грн, з яких 7 500 грн основний борг та 22 500 грн проценти.

Також 26 березня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 2245226. Право вимоги за цим договором перейшло до позивача на підставі договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року та реєстру боржників № 29 від 19 серпня 2024 року. Відповідно до зазначеного реєстру заборгованість відповідача становить 11 250 грн, з яких 3 000 грн основний борг, 2 250 грн проценти та 6 000 грн пеня.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання за вказаними договорами, у зв`язку з чим утворилася загальна заборгованість у розмірі 139 250 грн, яка складається із заборгованості за п`ятьма договорами.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо виконання грошових зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики, а також щодо переходу до позивача права вимоги за цими зобов`язаннями.

На підтвердження заявлених вимог позивач посилається на копії кредитних договорів і договорів позики, договорів факторингу, реєстрів боржників та розрахунок заборгованості. Водночас належність і достатність цих доказів для підтвердження факту надання відповідачу коштів, розміру заборгованості та переходу права вимоги підлягають оцінці судом у сукупності відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В силу пункту 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Як вже було встановлено судом, кредитні договори у справі, що підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразових ідентифікаторів, який були надіслані на номер мобільного телефону відповідача, що повністю узгоджується із процедурою укладення кредитного договору, визначеною Законом України «Про електронну комерцію».

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд зобов`язаний надати належну оцінку поданим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від зобов`язання не допускається, крім випадків, установлених договором або законом.

Відповідно до статей 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит або позику та сплатити проценти за користування коштами в порядку й на умовах, визначених договором.

Судом встановлено, що 03 січня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 01688-01/2024. Факт перерахування відповідачу кредитних коштів у розмірі 14 000 грн позивач підтверджує розрахунком заборгованості, у якому зазначено суму перерахування та ID-транзакції 349705. На підставі договору факторингу № 29042024-1 від 29 квітня 2024 року право грошової вимоги за вказаним договором перейшло до позивача. Відповідно до реєстру боржників заборгованість за цим договором становить 43 000 грн, з яких 14 000 грн основний борг та 29 000 грн проценти.

19 січня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем укладено кредитний договір № 28106-01/2024. Згідно з розрахунком заборгованості відповідачу перераховано кредитні кошти в розмірі 10 000 грн. Право вимоги за цим договором перейшло до позивача на підставі договору факторингу № 24052024 від 24 травня 2024 року. Згідно з реєстром боржників заборгованість становить 40 000 грн, з яких 10 000 грн основний борг та 30 000 грн проценти.

07 січня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та відповідачем укладено договір позики № 6731459. Факт перерахування відповідачу коштів у розмірі 5 000 грн підтверджується інформаційним повідомленням iPay.ua через систему ТОВ «Універсальні платіжні рішення», у якому зазначено про перерахування коштів на картку відповідача № НОМЕР_1 . На підставі договору факторингу № 11-01/2024 від 11 січня 2024 року та реєстру боржників № 5 від 17 липня 2024 року право вимоги за цим договором перейшло до позивача. Розмір заборгованості, зазначений у реєстрі, становить 15 000 грн, з яких 5 000 грн основний борг та 10 000 грн проценти.

26 січня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 79529776. Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики відповідачу перераховано 7 500 грн. Право грошової вимоги за цим договором передано позивачу на підставі договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року та реєстру боржників № 25 від 20 червня 2024 року. Згідно з реєстром заборгованість становить 30 000 грн, з яких 7 500 грн основний борг та 22 500 грн проценти.

26 березня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 2245226. Факт перерахування відповідачу коштів у розмірі 3 000 грн зазначений у розрахунку заборгованості за договором позики. Право вимоги за цим договором перейшло до позивача на підставі договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року та реєстру боржників № 29 від 19 серпня 2024 року. Відповідно до реєстру заборгованість становить 11 250 грн, з яких 3 000 грн основний борг, 2 250 грн проценти та 6 000 грн пеня.

Оцінюючи надані докази, суд ураховує, що зазначення в розрахунках заборгованості відомостей про перерахування коштів підтверджує позицію позивача щодо надання відповідачу кредитних коштів, однак такі відомості підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами, зокрема умовами відповідних договорів та документами, що підтверджують перехід права вимоги.

При цьому самі по собі реєстри боржників і розрахунки заборгованості не є безумовним підтвердженням правильності нарахування процентів і пені. Суд має перевірити умови кожного договору, періоди нарахування платежів, застосовані процентні ставки, здійснені платежі та правові підстави нарахування кожної складової заборгованості.

Відповідно до статей 7681 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доказів погашення заборгованості чи заперечень щодо розрахунку не надав. Водночас відсутність заперечень відповідача не звільняє позивача від обов`язку довести обґрунтованість заявлених вимог.

Отже, вирішуючи питання про стягнення заборгованості, суд повинен оцінити надані докази щодо кожного договору окремо, перевірити підтвердження переходу права вимоги до позивача та обґрунтованість заявлених до стягнення сум основного боргу, процентів і пені. Висновок щодо задоволення позову має ґрунтуватися на встановлених обставинах і результатах оцінки всіх доказів у їх сукупності.

Право вимоги за зазначеними кредитними договорами та договорами позики перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі укладених договорів факторингу, а саме: договору факторингу № 29042024-1 від 29.04.2024 року, договору факторингу № 24052024 від 24.05.2024 року, договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024 року та договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року.

Зазначені договори факторингу в сукупності з відповідними реєстрами боржників підтверджують перехід до позивача права грошової вимоги до відповідача за спірними договорами в зазначеному в реєстрах обсязі. Відтак позивач набув статусу кредитора у відповідних зобов`язаннях та має право вимагати виконання відповідачем зобов`язань у межах переданих прав вимоги.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за процентами за кредитним договором № 01688-01/2024 від 03 січня 2024 року суд зазначає таке.

Відповідно до умов договору сума кредиту становить 14 000 грн, строк кредитування 100 днів, процентна ставка 2,5 % за кожен день користування кредитом. Таким чином, розмір процентів за один день становить 350 грн, а за весь строк кредитування 35 000 грн.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів здійснювалося до 29 квітня 2024 року, тобто після закінчення передбаченого договором 100-денного строку кредитування, який сплив 12 квітня 2024 року.

Отже, проценти за період із 13 квітня 2024 року до 29 квітня 2024 року включно нараховані поза межами строку кредитування. За встановленою договором процентною ставкою 2,5 % на день сума процентів за цей період становить 5 950 грн (350 грн ? 17 днів).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення процентів підлягають частковому задоволенню. Із заявленої суми процентів у розмірі 29 000 грн підлягають стягненню 23 050 грн, а в задоволенні вимог про стягнення 5 950 грн процентів, нарахованих після закінчення строку кредитування, слід відмовити.

Щодо заборгованості за кредитним договором № 28106-01/2024 від 19 січня 2024 року

За умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 10 000 грн строком на 120 днів, із кінцевою датою повернення 17 травня 2024 року. Фіксована процентна ставка становить 2,5 % на день та застосовується в межах строку кредитування.

Розмір процентів за один день користування кредитом становить 250 грн (10 000 грн ? 2,5 %), а за 120 днів 30 000 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості в межах строку кредитування становить 40 000 грн, з яких 10 000 грн основний борг та 30 000 грн проценти.

Заявлена сума процентів відповідає розрахунку за передбачений договором строк кредитування. Саме по собі відображення незмінного залишку заборгованості в розрахунках за наступні місяці не свідчить про подальше нарахування процентів після закінчення строку кредитування.

За відсутності доказів погашення заборгованості суд доходить висновку про обґрунтованість вимог щодо стягнення 10 000 грн основного боргу та 30 000 грн процентів за користування кредитом.

Щодо заборгованості за договором позики № 6731459 від 07 січня 2024 року

Судом встановлено, що за договором позики № 6731459 від 07 січня 2024 року сума позики становить 5 000 грн, а строк позики визначено до 26 березня 2024 року. Договором передбачено основну фіксовану процентну ставку в розмірі 2,5 % на день, що становить 125 грн за один день користування позикою.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів продовжувалося після закінчення строку позики, зокрема за період із 27 березня 2024 року до 10 квітня 2024 року включно. Сума процентів за цей період становить 1 875 грн (125 грн ? 15 днів).

Оскільки позивач не навів належного правового обґрунтування нарахування договірних процентів після закінчення строку позики, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення процентів у зазначеній частині. Відтак у задоволенні позовних вимог про стягнення 1 875 грн процентів, нарахованих поза межами строку позики, слід відмовити.

Щодо заборгованості за договором позики № 79529776 від 26 січня 2024 року

За умовами договору відповідачу надано позику в розмірі 7 500 грн строком на 30 днів, до 24 лютого 2024 року, зі сплатою процентів за фіксованою базовою ставкою 2,5 % на день.

Розмір процентів за один день користування позикою становить 187,50 грн (7 500 грн ? 2,5 %), а за 30 днів строку кредитування 5 625 грн. Отже, загальна сума основного боргу та процентів за первісний строк кредитування становить 13 125 грн.

Позивач просить стягнути 30 000 грн, з яких 7 500 грн основна сума позики та 22 500 грн проценти. Проте доказів, які підтверджували б правомірність нарахування процентів у заявленому розмірі після закінчення 30-денного строку кредитування, суду не надано.

Відповідно до статей 1048, 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання процентів у розмірі та порядку, встановлених договором. Водночас право нараховувати договірні проценти за користування кредитом припиняється після закінчення визначеного договором строку кредитування.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення 7 500 грн основного боргу та 5 625 грн процентів за користування позикою протягом 30-денного строку кредитування. У задоволенні вимог про стягнення решти процентів у розмірі 16 875 грн належить відмовити.

Щодо заборгованості за договором позики № 2245226 від 26 березня 2024 року

За умовами договору відповідачу надано позику в розмірі 3 000 грн строком на 30 днів, до 25 квітня 2024 року, зі сплатою процентів за фіксованою ставкою 2,5 % на день.

Розмір процентів за один день користування позикою становить 75 грн (3 000 грн ? 2,5 %), а за 30 днів строку кредитування 2 250 грн. Отже, загальна сума основного боргу та процентів за первісний строк кредитування становить 5 250 грн.

Позивач також просить стягнути пеню в розмірі 6 000 грн.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором кредиту (позики).

Оскільки договір позики укладено 26 березня 2024 року, у період дії воєнного стану в Україні, вимога про стягнення пені за прострочення виконання зобов`язань за цим договором задоволенню не підлягає.

За таких обставин суд доходить висновку про обґрунтованість вимог щодо стягнення 3 000 грн основного боргу та 2 250 грн процентів за користування позикою протягом 30-денного строку кредитування. У стягненні 6 000 грн пені належить відмовити.

Отже, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позову в межах сум основного боргу та процентів, правомірність нарахування яких підтверджена умовами відповідних договорів і наданими доказами. У решті вимог, щодо яких позивач не довів правових підстав або правильності нарахування, слід відмовити.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн. Загальна сума заявлених позовних вимог становить 139 250 грн, з яких судом задоволено вимоги на суму 108 550 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 360,63 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 141, 263265, 280282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 108 550 (сто вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, з яких:

- за кредитним договором № 01688-01/2024 від 03 січня 2024 року - 37 050 грн;

- за кредитним договором № 28106-01/2024 від 19 січня 2024 року - 40 000 грн;

- за кредитним договором № 6731459 від 07 січня 2024 року - 13 125 грн;

- за кредитним договором № 79529776 від 26 січня 2024 року - 13 125 грн;

- за кредитним договором № 2245226 від 26 березня 2024 року - 5 250 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2 360 (дві тисячі триста шістдесят) гривень 63 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 02.11.2026.

Позивач: ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА