Решение № 141171549, 02.11.2026, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1527/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Теребовлянської міської ради Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Пацулу В.О. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Теребовлянської міської ради Тернопільської області, у якому просить визнати за нею право власності на цілий житловий будинок садибного типу з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що відповідно до відомостей погосподарської книги особовий рахунок № НОМЕР_1 за 19911995 роки, станом на 15.04.1991 домогосподарство, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , належало до суспільної групи господарств «колгоспні двори», головою якого був ОСОБА_4 . Членами двору зазначені дружина ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка ОСОБА_1 , зять ОСОБА_6 , внук ОСОБА_2 , внучка ОСОБА_7 та внук ОСОБА_8 .

Водночас позивач вважає, що зазначення у погосподарській книзі належності домогосподарства до суспільної групи господарств «колгоспні двори» є помилковим та не відповідає фактичним обставинам, а також документам, які підтверджують особисту власність ОСОБА_4 на спірний житловий будинок.

Зазначає, що ОСОБА_4 , починаючи з 1945 року та до виходу на пенсію, працював на Янів-Теребовлянській гідроелектростанції, у Теребовлянському РЕС та Березовицькому РЕС, обіймаючи різні посади. З огляду на характер його трудової діяльності, відсутність членства у колгоспі та роботи в ньому, позивачка вважає, що очолюване ним господарство не могло належати до суспільної групи господарств «колгоспні двори», а відповідний запис у погосподарській книзі є помилковим.

Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 23.05.1946, тоді як спірний житловий будинок був побудований у 1939 році, тобто до укладення шлюбу. Відтак, зазначений житловий будинок не набув статусу спільної сумісної власності подружжя, а належав ОСОБА_4 на праві особистої власності.

Після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За життя заповіту не склав.

Позивач, як дочка спадкодавця та спадкоємець за законом першої черги, прийняла спадщину, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном і продовжує проживати у зазначеному домоволодінні.

Однак оформити спадкові права в нотаріальному порядку позивач не має можливості у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спірний житловий будинок та наявністю відомостей про його реєстрацію за колгоспним двором, головою якого значився ОСОБА_4 .

У зв`язку з наведеним позивач звернулася до суду із даним позовом для захисту своїх прав та визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті батька.

Ухвалою суду від 19.08.2026 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 28.09.2026.

Ухвалою суду від 28.09.2026 було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Пацула В.О. в судове засідання не з`явились, однак адвокат Пацула В.О. подав заяву, у якій просив розглядати справу за їхньої відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з`явились, однак від них до суду засобами поштового зв`язку надійшли заяви про визнання позову та розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача Теребовлянської міської ради Тернопільської області в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

За вказаних обставин, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії довідки Теребовлянського бюро технічної інвентаризації за № 314 від 04.11.2025, житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , є колгоспним двором, що складається з 6-х членів, головою якого є ОСОБА_4 , на підставі Свідоцтва на право особистої власності, виданого 25.04.1990 виконкомом Теребовлянської районної ради на підставі рішення № 71 від 20.04.1990, зареєстровано Тернопільським ОО БТІ 25.04.1990 за реєстровим №236.

Відповідно до копії погосподарської книги за 19911995 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 та її виписки від 24.06.2026 №16/4-08/141, довідок Долинського старостинського округу Теребовлянської міської ради від 24.06.2026 за № 16/4-08/140, № 16/4-08/142, станом на 15.04.1991 домогосподарство, розташоване по АДРЕСА_1 , належало до суспільної групи господарств «колгоспні двори», головою двору був ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Членами двору зазначені: його дружина ОСОБА_5 , дочка ОСОБА_1 , зять ОСОБА_6 , внук ОСОБА_2 , внучка ОСОБА_7 та внук ОСОБА_8 .

Станом на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , яка постійно проживала та була зареєстрована у житловому будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 , з нею були зареєстровані та проживали: чоловік ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_1 , зять ОСОБА_6 , внук ОСОБА_2 , внучка ОСОБА_7 та внук ОСОБА_8 .

Станом на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , який був зареєстрований у житловому будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 , дочка ОСОБА_1 , зять ОСОБА_6 , внук ОСОБА_2 , внучка ОСОБА_9 та внук ОСОБА_8 .

Згідно копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 від 21.10.2025, виданого Теребовлянським бюро технічної інвентаризації, замовником технічної інвентаризації житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , вищевказаний житловий будинок має загальну площу 63,4 кв.м., з якої житлова 39,2 кв.м.

Згідно з копією технічного паспорта на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 від 21.10.2025, житловий будинок побудований у 1939 році, господарські будівлі та споруди у 1950, 1969, 1988 роках.

Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 22.06.2026 становить 474 634,54 грн.

Оскільки правовідносини виникли до набрання чинності ЦК України 2003 року, суд при розгляді справи керується положеннями ЦК Української РСР 1963 року.

Відповідно до статті 120 ЦК Української РСР майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).

За змістом статті 120 ЦК УРСР 1963 року, у разі належності майна до колгоспного двору право спільної сумісної власності на нього виникало у всіх членів такого двору. При цьому сам факт зазначення домогосподарства у погосподарській книзі як колгоспного двору не є безумовним підтвердженням його належності до цієї суспільної групи господарств, а підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами.

Правильне застосування судами норм статей 120, 123 ЦК УРСР 1963 року передбачає з`ясування питання про віднесення будинку до відповідної суспільної групи господарств.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-350цс15.

Спеціальним нормативним актом, який визначає порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах, є Вказівки по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5 (далі Вказівки № 112/5), а згодом Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24/26 (далі Вказівки № 5-24/26), та Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69 (далі Вказівки № 69), які були замінені Інструкцією ведення погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 22 лютого 1995 року № 48.

Згідно зі змістом Вказівок № 112/5 і № 69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працювали у колгоспі, але не були членами колгоспу, належали до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади».

Отже, відповідно до зазначеного правового висновку, при визначенні суспільної групи господарства необхідно враховувати рід занять голови господарства та інші обставини, що характеризують діяльність відповідного домогосподарства.

Згідно з копією запису акта про шлюб № 5 від 23.05.1946, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (дівоче прізвище ОСОБА_10 ) зареєстрували шлюб 23.05.1946.

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_4 , виданої 01.02.1960, останній, починаючи з 1945 року, працював на Янів-Теребовлянській гідроелектростанції, у Теребовлянському РЕС та Березовицькому РЕС, обіймаючи різні посади, до виходу на пенсію.

Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_4 протягом тривалого часу здійснював трудову діяльність поза межами колгоспного господарства. Водночас матеріали справи не містять відомостей про його членство в колгоспі або роботу в ньому.

Крім того, дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , також не була членом колгоспу та не працювала в ньому. Позивач ОСОБА_1 працювала у піонерському таборі, а її чоловік ОСОБА_6 у Теребовлянському КОП, що підтверджується відомостями погосподарської книги, особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, що спірне домоволодіння було майном колгоспного двору та перебувало у спільній сумісній власності його членів. З огляду на встановлені обставини суд доходить висновку, що віднесення домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , до суспільної групи господарств «колгоспні двори» не підтверджується належними та достатніми доказами.

Таким чином, наведені обставини та досліджені докази свідчать про те, що спірний житловий будинок був збудований до укладення шлюбу та належав ОСОБА_4 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_11 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 та її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

ОСОБА_6 та ОСОБА_11 17.07.1982 зареєстрували шлюб і після його реєстрації останній присвоєно прізвище « ОСОБА_12 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 25.06.2026, виданого повторно Теребовлянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Долина, Теребовлянського району, Тернопільської області.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне їй майно.

Згідно з довідкою Долинського старостинського округу Теребовлянської міської ради, станом на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 постійно проживала та була зареєстрована у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом із нею були зареєстровані та проживали чоловік ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_1 , зять ОСОБА_6 , внук ОСОБА_2 , внучка ОСОБА_7 та внук ОСОБА_8 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 17.10.2025, виданого повторно Теребовлянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському рйоні Тенопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Долина, Теребовлянського району, Тернопільської області.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Також відповідно до довідки Долинського старостинського округу Теребовлянської міської ради, станом на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 був зареєстрований у зазначеному житловому будинку, а разом із ним проживали та були зареєстровані дочка ОСОБА_1 , зять ОСОБА_6 , внук ОСОБА_2 , внучка ОСОБА_9 та внук ОСОБА_8 .

ОСОБА_13 та ОСОБА_11 28.08.2009 зареєстрували шлюб і після його реєстрації останній присвоєно прізвище « ОСОБА_14 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 21.11.2023, виданого Теребовлянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському рйоні Тенопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Долина, Теребовлянського району, Тернопільської області.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 76/2026, заведеної 15.06.2026 приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Тернопільської області Мєшковою Н.Ф. щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 , спадкоємицею за законом, яка звернулася із заявою про оформлення спадкових прав, є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Відомості про інших спадкоємців першої черги за законом та спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, відсутні.

15.06.2026 приватним нотаріусом Мєшковою Н.Ф. розглянуто документи, подані ОСОБА_1 для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок садибного типу, розташований у АДРЕСА_1 .

За результатами розгляду поданих документів нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності померлого ОСОБА_4 на зазначений житловий будинок, а також документів про державну реєстрацію такого права.

Отже, після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, у тому числі на належний йому вищевказаний житловий будинок. Позивач ОСОБА_1 є дочкою спадкодавця та спадкоємицею першої черги за законом.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української PCP 1963 року.

Оскільки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому до правовідносин щодо спадкування після його смерті застосуванню підлягають норми Цивільного кодексу УРСР (далі ЦК УРСР) в редакції 1963 року.

Згідно статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця.

Статтею 524 ЦК УРСР передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

За умовами статті 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Згідно із статей 548-549 ЦК УРСР 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як встановлено судом, на час смерті ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 проживала та була зареєстрована у спірному житловому будинку разом зі спадкодавцем, що підтверджується довідкою Долинського старостинського округу Теребовлянської міської ради. Після смерті батька вона продовжила проживати у зазначеному домоволодінні та здійснювати володіння ним.

Зазначені обставини у сукупності з іншими доказами, поданими до суду, свідчать про фактичний вступ позивача в управління та володіння спадковим майном у встановлений законом шестимісячний строк, а відтак про прийняття нею спадщини відповідно до статей 548, 549 ЦК УРСР.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що право позивача має бути захищено у судовому порядку шляхом визнання права власності на майно.

За умовами частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З приписів частини 1 статті 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

Пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Позивач звернулася до суду з вимогою про визнання права власності на спадкове майно у зв`язку з неможливістю оформити право на нього в нотаріальному порядку через відсутність належних правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця та необхідність судового підтвердження належності цього майна спадкодавцю і переходу права на нього в порядку спадкування.

Враховуючи наведене, досліджені докази в їх сукупності, а також визнання позову відповідачами, суд приходить висновку, що право позивачки підлягає судовому захисту.

Оскільки через відсутність належних правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами позивач позбавлена можливості оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Керуючись статтями 4, 12, 200, 247, 265, 354 ЦПК України, статтями ст.ст. 524, 525, 529, 548, 549, 553 ЦК УРСР 1963 року, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Теребовлянської міської ради Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 ;

Відповідач: Теребовлянська міська рада Тернопільської області (об`єднана територіальна громада), код ЄДРПОУ - 04058456, місцезнаходження: вул. Князя Василька, 104 а, м.Теребовля, Тернопільська обл.

Повний текст рішення суду складено 02.11.2026.

Суддя А.В.Мельник