Решение № 141171360, 03.11.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/2006/26Справа №447/3132/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

03.11.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Друзюк М.М.,

за участю секретаря судового засідання Пастернак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції сторін.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (далі по тексту ТОВ «Іннова-Нова») подав до Миколаївського районного суду Львівської області позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 33 646,40 грн.

В обґрунтування вимог щодо предмета спору представник позивача покликається на те, що 25.11.2024 між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику №6140381124. У вересні 2025 року ТОВ «Іннова Фінанс» було перейменовано на ТОВ «Іннова-Нова». Договір укладено в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Строк дії договору 360 днів, тіло кредиту 6 200 грн, стандартна процентна ставка 1% на день. Позивач свої зобов`язання виконав та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 6 200 грн. Однак відповідач умови договору не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 33 646 грн, яка складається з: 6 130 грн заборгованість за тілом кредиту, 15 116,40 грн заборгованість за відсотками, 12 400 грн заборгованість за пенею, у зв`язку з чим ТОВ «Іннова-Нова» просить задовольнити позов. До позовної заяви позивачем було долучено клопотання про витребування доказів.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 03.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі, клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.

На адресу суду 14.09.2026 на виконання вимог ухвали суду від 03.09.2026 надійшов лист від АТ «Райффайзен Банк», у якому вказано, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 . Додатково надали виписку по рахунку, з якої вбачається, що 25.11.2026 на вказану банківську картку здійснено переказ грошових коштів у розмірі 6 200 грн.

Ухвалою суду від 05.10.2026 розгляд справи відкладено.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак просив суд розгляд справи проводити за відсутності уповноваженого представника, проти заочного рішення не заперечує.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за його відсутності, зважаючи на те, що він повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду надано не було.

За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до ст.223 ЦПК України.

В силу приписів ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як вбачається з договору надання грошових коштів в кредит №6140381124 від 25.11.2024, укладеного між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 , сума кредиту становить 6 200 грн, строк кредитування 360 днів. Стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту та становить 1% за кожен день кредитування, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору, 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту.

Згідно з додатком №1 до договору №6140381124 від 25.11.2024, ОСОБА_1 ознайомився з графіком платежів, таблицею обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику та підписав електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором 8662.

У паспорті споживчого кредиту зазначена інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, орієнтована реальна річна процентна ставка та орієнтовна вартість кредиту та інші. ОСОБА_2 ознайомилася з інформацією, яка надавалася до укладення договору про надання грошових коштів у позику та підписала електронним цифровим підписом.

Відповідно до інформаційної довідки, наданої ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 22.05.2026, ТОВ «Іннова Фінанс» 25.11.2024 здійснило переказ грошових коштів у розмірі 6 200 грн на картку № НОМЕР_2 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №6140381124 від 25.11.2024, заборгованість відповідача станом на 08.08.2026 становить 33 646 грн, яка складається з: 6 130 грн заборгованість за тілом кредиту, 15 116,40 грн заборгованість за відсотками, 12 400 грн заборгованість за пенею.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти.

Відповідно до ч.1,3 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.

Судом встановлено, що між відповідачем та ТОВ «Іннова-Нова» укладено договір про надання грошових коштів у позику №6140381124 від 25.11.2024 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору, сума кредиту становить 6 200 грн, строк кредитування 360 днів. Стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту та становить 1% за кожен день кредитування, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору, 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Надаючи оцінку аргументам позивача, суд зауважує, що відповідач, підписавши договір про надання кредиту шляхом ведення одноразового ідентифікатора відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" погодився з умовами договору, однак належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував.

Позивач виконав свої зобов`язання відповідно до умов кредитного договору, що підтверджується, зокрема, випискою по рахунку № НОМЕР_1 , наданою АТ «Райффайзен банк», з якої вбачається, що 25.11.2025 на вищевказаний рахунок було здійснено переказ грошових коштів в сумі 6 200 грн, однак відповідач не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки за кредитним договором.

Надаючи оцінку сумі заборгованості в частині тіла кредиту та нарахованих відсотків, наведеній позивачем у розрахунку, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування, відсотки нараховані у межах строку кредитування за процентною ставкою, встановленою умовами договору.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача суми заборгованості неустойкою, нарахованою за період з 26.03.2025 по 02.05.2025, в розмірі 12 400 грн, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості за неустойкою, нарахованою за період з 26.03.2025 по 02.05.2025, в розмірі 12400 грн.

Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача ТОВ «Іннова-Нова» заборгованість у розмірі 21 246,40 грн, яка складається з: 6 130 грн заборгованість за тілом кредиту, 15 116,40 грн заборгованість за відсотками.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 1 681,20 грн.

Керуючись ст. 141, 246, 259, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованість у розмірі 21 246 (двадцять одна тисяча двісті сорок шість) грн 40 (сорок) коп, з яких:

6 130 (шість тисяч сто тридцять) грн заборгованість за тілом кредиту,

15 116 (п`ятнадцять тисяч сто шістнадцять) грн 40 (сорок) коп заборгованість за відсотками.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» судовий збір у розмірі 1 681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн 20 (двадцять) коп.

Повні найменування та ім`я сторін.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», ЄДРПОУ: 44127243, місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, офіс 5.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Друзюк М. М.