Решение № 141170064, 03.11.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№589/3174/26

Провадження №2/592/3804/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Онайка Р.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №02.03.2020-100003688 від 02.03.2020 року в розмірі 17680,00 грн, та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40, витрати на правничу допомогу 6000,00 грн та на відправлення позову 225,00 грн.

Вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ «Споживчий Центр», правонаступником якого є ТОВ «Новий колектор» та ОСОБА_1 02.03.2020 укладено Кредитний договір № 02.03.2020-100003688. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 13000,00 строком на 70 днів. У зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 17680,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту- 10400,00 грн, та прострочена заборгованість за відсотками 7280,00 грн, чим порушуються права та інтереси позивача, у зв`язку з чим позивач звертається до суду за захистом своїх порушених прав, як нового кредитора.

Ухвалою суду від 10.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, учасникам справи встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті позову, справи призначено до судового розгляду.

Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи, відзив на позов не надав, клопотань про продовження процесуальних строків для подання відзиву від нього не надходило, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Станом на 03.11.2026 клопотань про розгляд справи з викликом сторін до суду не надходило, відповідачем відзив на позов не подано, представником позивача в позові зазначено клопотання про розгляд справи у його відсутність та підтримання позовних вимог.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 02.03.2020 ТОВ «Споживчий Цент» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №02.03.2020-100003688, шляхом підписання заявки на укладення договору.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 13000,00 (тринадцять тисяч гривень нуль копійок) строком на 70 (сімдесят) днів.

Пунктом 1.1. Договору (оферта), за цим Договором Кредитор зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти.

Вказаний договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 389W7.

На виконання умов вказаного договору на картковий рахунок позичальника ОСОБА_1 02.03.2020 було перераховано кредитні кошти у розмірі 13000 грн, що підтверджується квитанцією про перерахунок коштів від 02.03.2020.

Із наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що відповідачем здійснено відповідний алгоритм дій, спрямованих на укладення договору №02.03.2020-100003688 від 02.03.2020.

Отже, ТОВ «Споживчий Центр» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачеві кредит.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №02.03.2020-100003688 від 02.03.2020, заборгованість ОСОБА_1 складає 17680,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту- 10400,00 грн, та прострочена заборгованість за відсотками 7280,00 грн.

06.08.2024 ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «Новий колектор» уклали Договір факторингу № СЦ-060824-13.

Відповідно до п. 2.3 зазначеного Договору Клієнт відступає Право вимоги до Боржника за Кредитним договором Факторові, а Фактор одержує право вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов`язань за Кредитним договором. Клієнт відповідає перед Фактором за дійсність грошових вимог, право яких відступається Факторові за цим Договором, але не відповідає за невиконання вимоги Боржником.

Відповідно до п. 2.4., 2.5. зазначеного Договору факторингу Сторони домовилися, що Право вимоги за Кредитним договором вважається відступленим Клієнтом Факторові з моменту підписання Сторонами відповідного Акту приймання передачі Переліку.

Після підписання Акту приймання -передачі Переліку до Фактора переходять всі права та обов`язки Клієнта, як сторони, які виникли на підставі Кредитного договору в обсязі і на умовах, що існують на момент укладення цього Договору.

На виконання умов зазначеного Договору факторингу укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №02.03.2020-100003688 від 02.03.2020 на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що підтверджується додатком 2 до Договору факторингу № СЦ-060824-13 від 06.08.2024, відповідно до якого до ТОВ «Новий колектор» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 у розмірі 17680,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту- 10400,00 грн, та прострочена заборгованість за відсотками 7280,00 грн.

Згідно з довідкою про розмір простроченої заборгованості за Кредитним договором №02.03.2020-100003688 від 02.03.2020 ОСОБА_1 має заборгованість 17680,00 грн за період з 02.03.2020 по 06.03.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч. 12 та 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так, 02.03.2020 укладаючи кредитний договір № 02.03.2020-100003688, ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 погодили порядок і строки виконання зобов`язання за кредитним договором, зокрема, щодо відсоткової ставки за користування кредитом.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно з цією статтею договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 525-526, 530, 1050 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 12, 13 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач довів факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені кредитним договором №02.03.2020-100003688 від 02.03.2020, зокрема наявності заборгованості по тілу кредиту у розмірі 10400,00 грн та по процентам у розмірі 7280,00 грн.

Отже, позов підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №02.03.2020-100003688 від 02.03.2020 у розмірі 17680,00 грн.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Тож з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати пов`язані з надсиланням відповідачу копії позовної заяви у розмірі 225 грн.

Що стосується витрат на правничу допомогу адвоката, то судом враховується положення ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові від 22.05.2024 № 754/8750/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 3 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: Договір № 07/24-НК про надання правничої допомоги від 02.07.2024; додаткові угоди до договору; звіт про виконану роботу відповідно до Договору № 07/24-НК про надання правничої допомоги від 02.07.2024 по клієнту ОСОБА_1 ; платіжна інструкція від 17.06.2026 на суму 6000 грн.

Враховуючи конкретні обставини цієї справи, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію пропорційності до предмета спору, оскільки позивачу було підготовлено один процесуальний документ позовну заяву, яка є типовою з огляду вид діяльності позивача та не потребує значного часу для її складання, а тому заявлений позивачем розмір судових витрат на правову допомогу не відповідає вимогам ч. 3 ст. 141 ЦПК і суд вважає за потрібне присудити стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, такі витрати частково, в розмірі 2000 грн.

Керуючись ст. 4, 5, 19, 89, 141, 259, 263-265, 274-279, 354-356 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» заборгованість за Договором №02.03.2020-100003688 від 02.03.2020 року в розмірі 17680,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» 2662,40 грн в рахунок повернення судового збору, витрати пов`язані з надсиланням відповідачу копії позовної заяви у розмірі 225 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 03.11.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», ЄДРПОУ 43170298, адреса м.Львів, вул. Київ, вул. Алмазова Генерала, 13, оф.601

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 .

Суддя Роман ОНАЙКО