Постановление суда № 141170023, 02.11.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/17963/26

Провадження № 1-кс/592/7510/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми клопотання слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суджа, Суджанського р-н., Курської обл., рф, громадянина російської федерації, працездатного, що не працює та не навчається, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025200480001846 від 10.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України,

установив:

Слідчий своє клопотання погоджене з прокурором мотивує тим, що 01.08.2026 близько 08:45 ОСОБА_4 перебував поблизу домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . В той час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна з житлового будинку вказаного домоволодіння.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 01.08.2026 близько 08.45 ОСОБА_4 переліз через паркан домоволодіння та через незачинені двері проник до житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Перебуваючи в будинку, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони залишаються непомітними для сторонніх осіб та власника майна, з сумки, в якій зберігалися особисті речі ОСОБА_7 , викрав: - грошові кошти у сумі 2800 доларів США, що відповідно до курсу валют НБУ еквівалентно 125136,48 грн; - грошові кошти у сумі 8000 Євро, що відповідно до курсу валют НБУ еквівалентно 410197,60 грн.

В подальшому, ОСОБА_4 , утримуючи грошові кошти, загальна сума яких, відповідно до курсу валют НБУ, еквівалентна 535334,40 грн, які належать ОСОБА_7 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Таким чином своїми умисними протиправними діями, які виразилися у таємному, протиправному, з корисливих мотивів, вчиненому в умовах воєнного стану, з проникненням у житло, викраденні грошових коштів у сумі 2800 доларів США та грошові кошти у сумі 8000 Євро, які відповідно до курсу валют НБУ, еквівалентні 535334,4 грн, які належать ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), кваліфікуючими ознаками якої є: «вчинена в умовах воєнного стану», «з проникненням у житло» та «вчинена у великих розмірах».

31.10.2026 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із можливістю застосуванням застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважає що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала з наведених у ньому підстав і просила задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши сторони кримінального провадження, та перевіривши надані докази, приходжу до таких висновків.

Слідчим суддею встановлені такі обставини.

Сумським РУП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025200480001846 від 10.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч . 4 ст. 185 КК України.

31.10.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. В порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 затриманий не був.

У відповідності з вимогами ч.ч. 1 і 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зав`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає наступне.

Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Чеботарь проти Молдови» зазначив: п.48. Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі ст.5 §1 (с), поліція не зобов`язана мати у своєму розпоряджені докази, достатніми для пред`явлення обвинувачення, не в момент арешту, не під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були в кінцевому рахунку пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа предстала перед судом. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозри, які були підставою для затримання. Слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів або інформації, які могли б впевнити об`єктивного спостерігача, що особа можливо, вчинила злочин.

Питання кваліфікації дій особи вирішується безпосередньо при розгляді матеріалів кримінального провадження по суті, тобто після спрямування обвинувального акту до суду, а не на стадії досудового розслідування.

Слідчим суддею встановлено, що надані стороною кримінального провадження з боку обвинувачення докази вказують на наявність фактів, які у своїй сукупності свідчать про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення у якому останньому повідомлено про підозру, зокрема підтверджуються доказами: Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення; свідченнями потерпілої ОСОБА_7 у ході яких остання повідомила обставини вчинення відносно неї кримінального правопорушення; протоколами допитів свідків; протоколом оглядів предметів, а саме відеозаписів поблизу місця вчинення злочину; результатами проведеного впізнання за фотознімками підозрюваного; іншими доказами в їх сукупності, що містяться у матеріалах кримінального провадження.

Аналіз наданих стороною обвинувачення доказів свідчить про те, що вони об`єктивно зв`язують підозрюваного з злочином, а тому слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра на даному етапі досудового слідства є обґрунтованою, що також узгоджується з вимогами Європейського суду з прав людини, зокрема позицією висловленою у пункті 175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява N 42310/04) від 21.04.2011 р.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам визначеним у п. п. 1 - 5 ч. 1 вказаної норми права.

Злочин, у якому підозрюється ОСОБА_4 , передбачений ч. 4 ст. 185 КК України відноситься до тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.

Оцінюючи сукупність обставини, які визначені ст. 178 КПК України, судом враховується: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , дані про особу підозрюваного та його репутацію, який не працює, раніше не судимий, є громадянином рф, має сім`ю та утримує малолітніх дітей.

Наявність вищевикладених обставин, тяжкість можливого покарання за вчинене, в даному випадку, не є безумовною підставою для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: «переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду» існує у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке, відповідно до ст. 12 цього Кодексу, є тяжким злочином та за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: «незаконно впливати на потерпілого та свідків» існує у зв`язку з тим підозрюваний ОСОБА_4 ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, отримав копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, в яких містяться протоколи допитів потерпілого та свідків, інші документи з матеріалів кримінального провадження, де зазначено анкетні та контактні дані. Тому підозрюваному відомі адреси проживання потерпілого та свідків, а відтак підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість впливати на останніх шляхом вмовлянь та/або погроз для зміни (відмови) від показів.

Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України «можливість вчинити інше кримінальне правопорушення» обумовлена тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , не має постійного джерела доходу, не має сталих соціальних зв`язків, веде аморальний спосіб життя та підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчинив тяжкий злочин проти власності, та у зв`язку з можливим усвідомленням своєї безкарності за скоєне інкриміноване йому кримінальне правопорушення, на переконання органу досудового розслідування існує досить високий ступінь ризику вчинення спроб скоєння інших кримінальних правопорушень у випадку відсутності обмежень в його пересуванні та дозвіллі.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеного ризиків.

Оцінюючи сукупність встановлених обставин, які визначені ст. 178 КПК України, останні свідчать, що прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 цієї статті (тобто, наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 ч. 1 цієї статті (тобто, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні), слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладання яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя вважає за необхідне клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити частково, у зв`язку з відсутністю в клопотанні належного обґрунтування стороною обвинувачення обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який є найбільш суворим видом із п`яти видів запобіжних заходів, визначених в ст. 176 КПК України.

Надані стороною обвинувачення кримінального провадження дані не свідчать про те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризику, доведеного в судовому засіданні.

Виходячи з доведеності обґрунтованості підозри та наявності встановлених ризиків передбачених у п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, оскільки прокурор не довів недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків, за відсутності даних про негативний влив підозрюваного з його сторони на процес кримінального провадження.

Оскільки ні слідчим, ні прокурором у клопотанні про застосування запобіжного заходу при зазначенні можливості альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави не зазначено та не обгрунтовано необхідність покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність яких встановлюється з наведеного прокурором обгрунтування клопотання, слідчий суддя позбавлений можливості самостійного визначення, замість слідчого та прокурора таких обов`язків, тому покладає на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язок прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Частиною 6 ст. 181 КПК передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 202, 206, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з забороною залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 22-00 год. до 06-00 год. наступного дня.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язок прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді в частині застосування запобіжного заходу та покладення обов`язків на підозрюваного до 28 грудня 2026 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання Сумському РУП ГУНП в Сумській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 .

Копію ухвали негайно після проголошення вручити підозрюваному, прокурору, слідчому, захиснику.

На підставі ч.4 ст.535 КПК України слідчому повідомити слідчого суддю, який постановив ухвалу, про її виконання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_8