Постановление суда № 141165475, 02.11.2026, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/571/26

Провадження №2/525/456/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Прасол Я.В.,

секретаря судових засідань Фесенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в порядку спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

У провадженні Великобагачанського районного суду Полтавської області на розгляді знаходиться дана цивільна справа.

14.05.2026 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі, з повідомленням сторін, перше судове засідання призначено на 19.06.2026, роз`яснено сторонам порядок та строки подання заяв по суті справи. У подальшому розгляд справи неодноразово відкладався з поважних причин.

21.08.2026 судом було постановлено ухвалу, якою визнано явку представника позивача в судове засідання обов`язковою для надання особистих пояснень ( а.с. 58).

Копію ухвали суду позивач та його представник отримали, шляхом її доставки в особистий електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» 22.08.2026 ( а.с. 59, 60)

Представник позивача у судове засідання жодного разу не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Позивачу та представнику позивача судом роз`яснювалися положення ч. 5 ст. 223 ЦПК України та наслідки неявки у судове засідання.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України, особи, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин ( ч. 3 статті 131 ЦПК України).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Матеріалами справи об`єктивно підтверджується, що представник позивача, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час судового розгляду, у судове засідання 02.11.2026 повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив та не надав жодних доказів на підтвердження неможливості прибути в судове засідання, ухвалою суду явка представника позивача в судове засідання була визнана обов`язковою, були роз`яснені наслідки неявки у судове засідання, неявка представника позивача перешкоджає належному вирішенню спору, а тому суд приходить до переконання про наявність підстав для залишення позовної заяви ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, без розгляду.

При прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові у справі №658/1141/18 від 21 вересня 2020 року, згідно якої Суд наголосив, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Верховний Суд наголосив, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України, суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Також, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, в п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» наголосив на тому, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Крім того, при прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приходить до переконання, що таке рішення не буде обмежувати право позивача на звернення до суду, так як він не втрачає права знову звернутися до суду з таким самим позовом.

Керуючись ст. ст. 223, 247, 257, 258-260 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України: особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Я.В. Прасол