Решение № 141164579, 02.11.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2341/26

Номер провадження 2/585/1533/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді В.О. Шульги, з участю секретаря Кириленко Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 і просить: Стягнути з ОСОБА_1 на користь «Юніт Капітал» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором № 00-10212623 від 14.02.2025 року у розмірі 13 119,12 грн. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн. Справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження. В обґрунтування заявлених вимог вказано, що 14.02.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАКС КРЕДИТ» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «МАКС КРЕДИТ», Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Позичальник) укладено договір кредитної лінії № 00-10212623 (далі - Кредитний договір) на суму 8 400,00 грн. Для отримання кредиту Відповідач зареєструвався на сайті Кредитодавця та отримав доступ до Особистого кабінету. У процесі реєстрації він пройшов процедуру ідентифікації та верифікації, дотримуючись підказок відповідного сайту Кредитодавця. Після цього Відповідач ознайомився з чинною редакцією Правил надання коштів у позику (далі - Правила) (Додаток № 4), заповнив свої персональні ідентифікаційні дані, визначені як обов`язкові, та вказав суму коштів, яку бажає отримати. Відмова Відповідача від проходження верифікації чи не надання інформації та документів необхідних для її проведення має наслідком відмову Кредитодавця від встановлення ділових відносин з Позичальником та від укладення з Позичальником Кредитного договору. Таким чином, під час укладення Кредитного договору Первісним кредитором здійснено ідентифікацію та верифікацію Відповідача згідно з вимогами, встановленими Постановою НБУ «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», що передбачено та погоджено умовами Кредитного договору. Згідно з Правилами, до укладення Кредитного договору, Позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано Паспорт споживчого кредиту (Додаток №5). Оскільки Відповідач погодився з умовами, запропонованими в Паспорті споживчого кредиту, шляхом його підписання за допомогою одноразового ідентифікатора, Первісний кредитор сформував та надав Відповідачу оферту щодо укладення Кредитного договору. Приймаючи умови Кредитного договору, Відповідач підтвердив, що отримав у чіткій та зрозумілій формі актуальну й достовірну інформацію, передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», а також відомості про фінансову послугу та Кредитодавця у визначеному законодавством обсязі, достатньому для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання або відмови від отримання такої послуги; ознайомився з Правилами, повністю їх зрозумів, погодився з ними та зобов`язався неухильно їх дотримуватися. Таким чином, у Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Відповідач приєднався до умов Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора 75146, що відповідно до вимог законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину. Після вчинення акцепту Позичальником, Кредитодавцем на Кредитний договір накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи із кваліфікованою електронною позначкою часу. Зазначений порядок підтверджується положеннями Кредитного договору та Довідкою про ідентифікацію. З огляду на викладене, Позивачем доведено факт укладення Кредитного договору між Первісним кредитором та Відповідачем. На виконання умов Кредитного договору, 14.02.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку 5168-74XX-XXXX-8214 (далі - Платіжна картка) Відповідача, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Кредитодавця. Первинний кредитор виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Повідомленням з відміткою та додатком до нього. 18.09.2025 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 18092025-МК/ЮнітКапітал (далі - Договір Факторингу 1), відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Розділу 1 Договору Факторингу 1 сторони встановили: - «Права Вимоги» - означає всі права вимоги Клієнта до Боржника за укладеними кредитними договорами, згідно реєстру боржників на дату відступлення Прав Вимоги, включаючи всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні Клієнту у якості кредитора, щодо виплати суми Боргу. - «Акт прийому-передачі Реєстру Боржників» - означає письмовий документ, який складається спільно Клієнтом та Фактором, за формою згідно Додатку №2 до Договору, у зв`язку з переходом Прав Вимоги від Клієнта до Фактора на умовах цього Договору, підтверджує передачу Фактору Реєстру боржників відповідно до умов цього Договору та складається в день підписання цього Договору. - «Дата відступлення Прав Вимоги» - означає Робочий День, в який Сторони склали і підписали Акт прийому-передачі Реєстру Боржників. - «Реєстр Боржників» - погоджений Сторонами список з переліком особистих даних Боржників (ім`я, прізвище, ідентифікаційний номер та ін.) і розмірів грошових зобов`язань кожного з Боржників із зазначенням суми заборгованості, а також інші дані про Боржника у разі їх наявності у Кредитора, разом з додатком в електронному вигляді. Форма Реєстру наведена в Додатку № 1 до цього Договору. Форма електронного реєстру Боржників наведена в Додатку № 1-1 до цього Договору. Пунктом 2.1. Договору Факторингу 1 визначено, що в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, Клієнт зобов`язується відступити Факторові Права Вимоги за укладеними кредитними договорами згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги. Пунктом 2.2. Договору Факторингу 1 Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Боргів та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників- підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відповідно до Реєстру Боржників та є невід`ємною частиною цього Договору. Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників №Б/Н від 18.09.2025 до Договору Факторингу 1 та Акту прийому - передачі Реєстру Боржників, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача. Оскільки Реєстр Боржників №Б/Н від 18.09.2025 до Договору Факторингу 1 містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, надано Витяг з Реєстру Боржників, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб). Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони Позивача згідно Договору Факторингу 1 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі Боржників № Б/Н до Договору Факторингу 1 (до якого входило також відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Платіжна інструкція. При укладенні Кредитного договору між Первісним кредитором та Відповідачем узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого електронного Кредитного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. У період передачі права грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором між кредиторами, розмір заборгованості за цим договором на момент відступлення права вимоги зазначався у Реєстрі Боржників. Витяги з відповідного Реєстру боржників, на підставі якого здійснювалося відступлення права вимоги за Кредитним договором, додано до позовної заяви. Розрахунок заборгованості, підготовлений Первісним кредитором за Кредитним договором додано до позовної заяви. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам. Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов`язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 16 479,12 грн., яка складається з: 9 408,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 3 711,12 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 3 360,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку за період 18.09.2025 - 15.03.2026. Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 13 119,12 грн.

Ухвалою судді від 9 червня 2026 року провадження у справі відкрито і на підставі ч.5 ст. 279 ЦПК України, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про відкриття провадження від 9 червня 2026 року відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

Судом встановлено, що 14.02.2025 між ТОВ «Макс Кредіт» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-10212623, відповідно до умов якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» надано відповідачу грошові кошти у розмірі 8400 грн 00 коп зі сплатою стандартної процентної ставки у розмірі 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, зниженої процентної ставки у розмірі 0,28% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, із нарахуванням комісії за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, яка складає 1680 грн. 00 коп., дата остаточного повернення кредиту 09 лютого 2026 року (а. с.32-36).

Згідно із графіком платежів за кредитним договором, що є додатком до кредитного договору № 00-10212623 від 14.02.2025 року загальна вартість кредиту складає 37674 грн. 00 коп., з яких: 8400 грн 00 коп - сума кредиту за договором, 27594 грн. 00 коп. - проценти за користування кредитом, 1680 грн 00 коп - комісія за надання кредиту (а.с.37).

14.02.2025 року ОСОБА_1 ознайомився із актуальними умовами кредитування зазначені у паспорті споживчого кредиту, який містить інформацію про умови кредитування, у цій письмовій інформації визначений тип кредиту - кредитна лінія, строк кредитування 360 календарних днів, процентна ставка - 333,20% річних, знижена процентна ставка у розмірі 0,28% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, стандартна процентна ставка у розмірі 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, із нарахуванням комісії за надання кредиту у розмірі 1680 грн. 00 коп. (а.с.43-44).

Із довідки про ідентифікацію, виданою ТОВ «Макс Кредит» вбачається, що із ОСОБА_1 14.02.2025 року укладено договір № 00-10212623, який підписано із застосуванням одноразового ідентифікатору 75146, який 14.02.2025 року о 15 год 58 хв надіслано на мобільний телефон № НОМЕР_1 (а.с. 45).

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів у межах договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-714 від 28 липня 2023 року на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПрофітГід» здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача, а саме, ТОВ «Макс Кредит» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 8400 грн 00 коп 14.02.2025 року на банківську картку № НОМЕР_2 , згідно з кредитним договором № 00-10212623 від 14.02.2025 року (а.с.46-49).

18 вересня 2025 року між ТОВ «Макс Кредіт» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №18092025-МК/ЮнітКапітал, у відповідності до умов якого, ТОВ «Макс Кредіт» відступило на користь ТОВ «Юніт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № 00-10212623 від 14.02.2025 року, що укладений між ТОВ «Макс Кредіт» та боржником ОСОБА_1 (а.с.8-10).

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № -МК/ЮнітКапітал від 18 вересня 2025 до позивача перейшло право вимоги за Кредитним договором № 00-10212623 від 14.02.2025 у розмірі 13119,12 грн, з яких: 9408 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 3711,12 грн - заборгованість несплачених відсотків за користування кредитом, 3360 грн 00 коп - заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Загальна сума заборгованості ( по тілу та відсотках) без урахування штрафних санкцій - 13119 грн. 12 коп. (а.с.13-15).

Із платіжної інструкцій в національній валюті від 25 та 30 вересня 2025 року № 608,626 вбачаються відомості про перерахування ТОВ «Юніт Капітал» ТОВ «Макс Кредит» плати за відступлення права вимоги на виконання договору факторингу №18092025-МК/ЮнітКапітал від 18 вересня 2025 року (а.с.17, 17 зв.).

Із детального розрахунку, наданого ТОВ «Макс Кредит» вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договорі № 00-10212623 від 14.02.2025 року становить 16 479 грн 12 коп, який складається з: 8400 грн 00 коп - заборгованості по тілу кредиту, 3 711 грн 12 коп - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 1008 грн 00 коп - заборгованості по комісії, 3 360 грн 00 коп - заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи), також вбачається, що ОСОБА_1 сплатив 01.03.2025 - 688 грн 80 коп та 16.03.2025 - 1520 грн4 коп боргу (а.с. 18).

Згідно з наданою ТОВ «Юніт Капітал» випискою з особового рахунку за кредитним договором № 00-10212623 від 14.02.2025 року станом на 15 березня 2026 року за ОСОБА_1 непогашений залишок заборгованості складає 16 479 грн 12 коп, з яких: 9 408 грн 00 коп - прострочене тіло, 3 711 грн 12 коп - прострочені відсотки, 3 360 грн 00 коп - штрафні санкції (а.с.19).

Вказане свідчить, що між сторонами склалися спірні правовідносини з приводу виконання кредитного зобов`язання, які регулюються ст. ст. 526, 530, 536, 610, 612, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України.

Вимоги про стягнення заборгованості за штрафними санкціями в розмірі 3 360 грн позивачем до стягнення не заявлялися, а тому відповідно до положень ст. 13 ЦПК України не є предметом розгляду в цій справі.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги.

Відповідно до ст 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зі змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Крім того, відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Судом встановлено, що 14 лютого 2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-10212623, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 8 400 грн строком на 360 календарних днів, з установленням процентної ставки за користування кредитом та комісії за надання кредиту.

Факт укладення електронного кредитного договору підтверджується наданими позивачем примірником договору, паспортом споживчого кредиту та довідкою про ідентифікацію, відповідно до якої договір підписаний відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора 75146, надісланого 14 лютого 2025 року на номер мобільного телефону, зазначений у довідці.

Факт перерахування відповідачу кредитних коштів у розмірі 8 400 грн підтверджується документами щодо здійснення переказу коштів ТОВ «ПрофітГід» на банківську картку № НОМЕР_2 14 лютого 2025 року із зазначенням призначення платежу - виконання зобов`язань за кредитним договором № 00-10212623.

Отже, суд вважає доведеними обставини укладення між ТОВ «Макс Кредит» та відповідачем кредитного договору в електронній формі, погодження його основних умов та фактичного отримання відповідачем кредитних коштів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Разом із тим, визначаючи розмір заборгованості, суд виходить із того, що відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

18 вересня 2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 18092025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до якого первісний кредитор відступив позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Згідно з витягом із реєстру боржників до зазначеного договору факторингу до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-10212623 від 14 лютого 2025 року.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань за договором факторингу підтверджується платіжними інструкціями від 25 та 30 вересня 2025 року № 608 та № 626 щодо перерахування коштів ТОВ «Макс Кредит» за відступлення права вимоги.

Таким чином, суд вважає доведеним факт набуття ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-10212623 від 14 лютого 2025 року.

Із наданого позивачем детального розрахунку заборгованості вбачається, що первісним кредитором визначено заборгованість у загальному розмірі 16 479 грн 12 коп., яка складається з 8 400 грн заборгованості за тілом кредиту, 3 711 грн 12 коп. процентів, 1 008 грн комісії та 3 360 грн штрафних санкцій.

Водночас у витягу з реєстру боржників заборгованість за тілом кредиту зазначена в сумі 9 408 грн, тобто з включенням до неї 1 008 грн залишку комісії за надання кредиту.

Оцінюючи вимоги в частині стягнення комісії, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, якщо вони не є платою за послуги, які кредитодавець зобов`язаний надати споживачу відповідно до договору, або за послуги третіх осіб, які надаються споживачу відповідно до законодавства та/або умов договору.

Отже, сама по собі наявність у кредитному договорі умови про сплату комісії не є безумовною підставою для її стягнення. Позивач повинен довести, за надання яких саме послуг установлено відповідну плату та в чому полягає їх фактичне надання позичальнику.

Однак із наданих матеріалів не вбачається, які саме окремі послуги були надані відповідачу за комісію в розмірі 1 680 грн, а також яким чином визначено залишок такої комісії в сумі 1 008 грн.

Саме по собі надання кредиту не свідчить про надання позичальнику окремої послуги, за яку кредитодавець має право стягувати додаткову плату.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимоги про стягнення 1 008 грн комісії, включеної позивачем до заборгованості за тілом кредиту, належними та допустимими доказами не підтверджені.

Щодо вимог про стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає, що відповідно до умов кредитного договору сторонами погоджено стандартну процентну ставку в розмірі 0,94 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом та знижену процентну ставку в розмірі 0,28 % за кожний день користування кредитом.

Оскільки добровільно відповідач заборгованість з тіла кредиту не повертає, під час розгляду даної справи заперечень щодо незгоди із наданим кредитом та розміром нарахованої заборгованості по ньому суду не висловив, то суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню, та вважає необхідним стягнути з відповідача борг у розмірі 12 111,12 грн., що складається з тіла кредиту 8400,00 грн. та відсотків у розмірі 3711,12 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

По даній справі сторона позивача заявляє до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 7000 грн.

Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014); відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (рішення у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002).

Наведене також узгоджується й з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, де ВП ВС зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням вищенаведеного, слід виснувати, що не є обов`язковими для суду договірні зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Суд вважає, що супровід даної справи не потребував від адвоката вивчення великого обсягу фактичних даних, оскільки регулювання даної категорії справ здійснюється невеликим обсягом нормативно-правових актів, справа є малозначною (за ціною позову, за складністю) та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Також необхідно взяти до уваги типовість та поширеність такої категорії справ (про стягнення заборгованості за кредитним договором), зокрема й ініційованих ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у судах різних регіонів України (за інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень), у зв`язку з чим підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

З огляду на зазначене, суд вважає, що заявлена представником позивача сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн. є явно завищеною і непропорційною до предмета спору та ціни позову.

З огляду на критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, слід зменшити з 7000 грн. до 2000 грн.

Оскільки судом позов задоволено частково на суму 12 111 грн 12 коп., що становить 92,3166 % від заявлених позовних вимог, з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позову підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 457 грн 84 коп. (2 662,40 грн ? 12 111,12 грн : 13 119,12 грн).

На підставі ст. ст. 526, 530, 536,610, 612, 625, 1048, 1049, 1050,1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 12,13, 18, 81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, Код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором № 00-10212623 від 14.02.2025 у розмірі 12 111,12 грн. (дванадцять тисяч сто одинадцять гривень 12 копійок), судовий збір в розмірі 2457,84 коп. (дві тисячі чотириста п`ятдесят сім гривень 84 копійки) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) гривень.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга