Решение № 141150433, 03.11.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 листопада 2026 року м. Ужгород№ 260/8476/25Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинець Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368). про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника адвоката Талапа Ярослава Васильовича (далі представник позивача) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач 2), яким просить суд:

1) визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з тим, що пенсія за віком згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вже призначена з 16 травня 2008 року;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 30.07.2025 року;

3) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не застосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2022 - 2024 роки;

4) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 30.07.2025 року, призначення, перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2022 - 2024 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 30 липня 2025 року після настання пенсійного віку, звернувся через ЦНАП Ужгородського об`єднаного управління ПФУ до Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області з заявою про призначення пенсії за віком, в порядку встановленому Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 із внесеними змінами органом, що в порядку екстериторіальності рішення за заявою позивача про призначення пенсії, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Київ. Рішенням О/р №921160138838 від 07.08.2025 року, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком в порядку Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішення обґрунтовано тим, що відповідно до документів електронної пенсійної справи гр. ОСОБА_1 , з 16.08.2008 року, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області, отримує пенсію за віком відповідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пенсія призначена позивачу на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку, після досягнення 55 років, як працівнику, що був зайнятий повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці (список №2 професій згідно постанови КМУ №461 від 24.06.2016р.).

З даним рішенням відповідача позивач не погоджується, тому звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

27 жовтня 2025 року на виконання вимог ухвали суду відповідач подав матеріали електронної пенсійної справи позивача.

05 листопада 2025 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву №0700-0802-8/66878 від 03.11.2025 року, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив. Так, зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду та отримує пенсію зі зниженням пенсійного віку, враховуючи роботу за списком № 2, розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 30.07.2025 позивач звернувся (через портал електронних послуг) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки. 3 01.04.2021 органи Пенсійного фонду застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованого в Мінюсті 16.03.2021 № 339/35961. Враховуючи принцип екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві розглянуто вказану заяву та прийняло рішення від 07.08.2025 О/р № 921160138838 про відмову в призначені пенсії за віком, оскільки позивачці вже була призначена пенсія за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до Закону № 1058-IV та статті 13 Закону № 1788-XII. Показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії, а не при її перерахунку на виконання ст. 42 Закону України № 1058 з урахуванням додаткового набутого за 24 місяці страхового стажу. Звертає увагу, що лише в одному випадку застосовується показник заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 Закону для призначення пенсії. Показник середньої заробітної плати, який відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-IV враховувався та був обрахований для призначення пенсії, тому в подальшому під час призначення пенсії залишається незмінним і перевизначенню не підлягає. Таким чином, наголошує, що в даному випадку має місце не первинне призначення пенсії в розумінні статті 40 Закону№1058-IV, а перерахунок пенсії, який вже був проведений.

12 листопада 2025 року до суду надійшла заява представника позивача про зміну предмету позову, в якій просить вважати позовними вимогами в наступній редакції:

1) визнати протиправним рішення про призначення пенсії за віком, ОСОБА_1 , оформлене протоколом № 1235 від 15.08.2008 р. Ужгородським Районним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області (дата реєстрації припинення юридичної особи код ЄДРПОУ 40384233, 31.03.2016р.). Правонаступник Головне Управління пенсійного фонду України в Закарпатській області ЄДРПОУ 20453063;

2) встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 іпн НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області, з 16.05.2008р. Отримує пенсію за вислугу років, відповідно до ч.1, п.а, ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 583.

3) визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 07.08.2025р. О/р 921160138838, щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з тим, що пенсія за віком згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вже призначена з 16 травня 2008 року;

4) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, ЄДРПОУ 42098368, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області ЄДРПОУ призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 іпн НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 30.07.2025 року;

5) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, ЄДРПОУ 42098368, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області ЄДРПОУ 20453063, з 30.07.2025 року, здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 іпн НОМЕР_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2022 - 2024 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 січня 2026 року заяву представника позивача про зміну предмету позову прийняти до розгляду.

17 лютого 2026 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду залучено до участі в справі № 260/8476/25 в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві та витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оригінал або належним чином завірену копію відмовної пенсійної справи ОСОБА_1 .

20 лютого 2026 року на виконання ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшли до суду матеріали електронної пенсійної справи позивача.

27 лютого 2026 року через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» представником Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подано до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив. Так, зазначив, що ОСОБА_1 , звернувся із заявою від 30.07.2025 №7971 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо переходу на інший вид пенсії - на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058). Згідно статті 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Відповідно документів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 з 16.05.2008 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за віком, список № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пенсія призначена ОСОБА_1 на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку після досягнення 55 років, як працівникові що був зайнятий повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці,- за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Враховуючи зазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_1 відмовлено в переході на інший вид пенсії- на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в зв`язку з тим, що пенсія за віком згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вже призначена з 16.05.2008 року. Відтак, вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України є правомірними, у спірних правовідносинах Головне управління діяло у відповідності до чинного законодавства та в межах своєї компетенції. Отже, немає жодних підстав для визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, з врахуванням положень ст. 263 КАС України.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , (далі ОСОБА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30 липня 2025 року після настання пенсійного віку, звернувся через ЦНАП Ужгородського об`єднаного управління ПФУ до Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області з заявою про призначення пенсії за віком, в порядку встановленому ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 із внесеними змінами органом, що в порядку екстериторіальності приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Київ.

Рішенням О/р №921160138838 від 07.08.2025 року, ОСОБА_1 , відмовлено в призначенні пенсії за віком в порядку ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вищевказане Рішення обґрунтоване тим, що відповідно документів електронної пенсійної справи гр. ОСОБА_1 , з 16.08.2008 р., перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Закарпатській області, отримує пенсію за віком відповідно п. «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», та ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пенсія призначена ОСОБА_1 на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку, після досягнення 55 років, як працівнику, що був зайнятий повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці (список №2 професій згідно постанови КМУ №461 від 24.06.2016 року).

ОСОБА_1 з 16.05.2008 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

Згідно протоколу № 1235 від 15.08.2008 року ОСОБА_1 Ужгородським РУ ПФУ в Закарпатській області, призначено пенсію за віком.

Відповідно наказу від 01.07.2008 року № 110-ос «Про припинення трудового договору», роботодавцем - Державне територіально-галузеве об`єднання «Львівська залізниця», Відокремлений підрозділ «Локомотивне ДЕПО Чоп», код ЄДРПОУ 01071137, машиніста електровоза 2 класу - ОСОБА_1 (табельний номер НОМЕР_2 ), звільнено на пенсію по вислузі років, на задоволення поданої заяви про звільнення на пенсію по вислузі років 01.08.2008 року, що відображено в змісті наказу роботодавця. Відповідний запис про звільнення ОСОБА_1 на пенсію по вислузі років, роботодавцем здійснено в трудовій книжці позивача (стор.19., п.16. запис від 01.07.2008 року).

Представник позивача вказує, що 15 серпня 2008 року, Ужгородським РУ ПФУ яке на той час мало повноваження з розгляду звернень про призначення пенсії, не було законних підстав приймати рішення про призначення пенсії за віком, працівнику, який з роботи звільнений на пенсію по вислузі років. Що підтверджується наказом про звільнення та записом в трудовій книжці. Ужгородський РУ ПФУ приймаючи рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 , зобов`язаний був діяти, відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і як машиністу локомотивної бригади Локомотивного ДЕПО м. Чоп, ДТГО «Львівська залізниця», призначити заявнику пенсію по вислузі років. Відповідно до ч.1.ст.55, Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ, з застосуванням розрахунків зазначених в ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в 2008 році були підстави для призначення пенсії за вислугу років.

Відповідно до ч.1.ст.55, Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ, з застосуванням розрахунків зазначених в ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в 2008 році були підстави для призначення пенсії за вислугу років

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно ч .1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають:

а) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи:

для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком як на пільгових умовах та і за вислугу років для окремих категорій працівників.

Частиною 4. п.2. ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія за вислугу років призначається та виплачується при звільненні з роботи, яка дає право на таку пенсію.

Станом на 2008 рік, діяла постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36, якою затверджено список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, де в розділі XXVIII. Транспортні послуги. 1. Залізничний транспорт. В переліку професій відсутня професія - машиніст, або помічник машиніста локомотивного ДЕПО.

Станом на 2025 рік діє постанова КМУ №461 від 24.06.2016р. де в розділі XXVIII. транспортні послуги. 1. Залізничний транспорт. В переліку професій відсутня професія - машиніст, або помічник машиніста локомотивного ДЕПО. Як така, що дає підстави на призначення пільгової пенсії за віком, в порядку встановленому ст.13 п. «б». ЗУ «Про пенсійне забезпечення» по настанню 55 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 583, яка є чинною як на дату виходу заявника на пенсію так і на дату звернення про зміну пенсії, затверджено список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, в якому серед інших зазначені:

- Машиністи і помічники машиністів тепловозів;

- Машиністи і помічники машиністів електровозів;

- Машиністи і помічники машиністів дизель-поїздів;

- Машиністи і помічники машиністів електропоїздів.

Відповідно записів трудової книжки позивача, п. 6., - 07.15.1974 р. ОСОБА_1 прийнятий на роботу помічником машиніста Локомотивного ДЕПО м. Чоп. Відповідно п.15. записів трудової книжки, 12.01.1989 р., - ОСОБА_1 переведений машиністом електровоза Локомотивного ДЕПО м. Чоп. Відповідно п.16 записів трудової книжки, 01.07.2008р. ОСОБА_1 звільнений з роботи за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію по вислузі років.

Отже, виходячи з норм законодавства ч. 1, ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Постанови КМ України від 12.10.1992 р. № 583, «Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників…», наказу про звільнення № 110-ос, від 01.07.2008 року, записів трудової книжки ОСОБА_1 (стор.19., п.16. запис від 01.07.2008 р.), позивач працював в локомотивному ДЕПО м. Чоп, з перервами на посадах помічник машиніста електровоза та машиніст електровоза з 07.15.1974 р. по 01.07.2008 р. Загальний страховий стаж станом на 2008 р. 37 років.

Відповідно до законодавчих норм, ОСОБА_1 , є працівником що отримав право на пенсію за вислугу років, відповідно до ч. 1. ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Постанови КМ України від 12.10.1992 р. № 583.

Заперечення відповідачів, про те, що ОСОБА_1 призначена пільгова пенсія по віку, по настанню 55 років, у відповідності до ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», та списку №2 професій згідно постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 р. та №461 від 24.06.2016 р. не відповідає дійсності оскільки ЗУ «Про пенсійне забезпечення» ч.1.ст. 55. містить самостійну підставу виходу на пенсію по вислузі років робітників локомотивних бригад і окремих категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті, до яких належить професія машиніст електровоза, посаду якого займав позивач. Норма закону відсилає до підзаконного акту - постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 583, яким затверджено список професій, які дають право на вихід на пенсію по вислузі років. Вихід на пенсію по вислузі років, як підставу звільнення з роботи на пенсію, вказано працівником при звільненні, роботодавцем в наказі про звільнення працівника та трудовій книжці позивача. Список №2 професій затверджений в постановах КМУ від 16 січня 2003 р. № 36 та №461 від 24.06.2016 року на який посилається відповідач виходячи з диспозиції ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»» не містить професій помічник машиніста, та машиніст електровоза, на яких працював позивач

Отже у відповідачів відсутні підстави, з наведених в оскаржуваному рішенні мотивів, обліковувати позивача за списком №2 згідно вказаних постанов, та виплачувати пільгову пенсію по віку, відповідно п. «б» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», замість пенсії по вислузі років відповідно ст.55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», згідно постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 583, де в списку професій існують посади помічник машиніста електровоза, машиніст електровоза.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058 - IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку.

Відповідно ст. 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

ОСОБА_1 вийшовши на пенсію по вислузі років, відповідно умов встановлених ст.55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», і в подальшому в порядку встановленому ст. 26 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» звернувся до відповідача з заявою про призначення іншої пенсії, на що отримав відмову.

Відповідно правових висновків Верховного Суду від 31 січня 2025 року відображених у справі №200/1478/24 (провадження № К/990/30545/24) призначення пенсії за віком після отримання пенсії за вислугу років не є переведенням на інший вид пенсії в розумінні частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Це призначення нового виду пенсії, оскільки пенсії за віком і за вислугу років мають різні правові підстави та умови призначення.

При призначенні пенсії згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» за вислугу років, у подальшому, при зверненні з заявою особи , про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», при розрахунку пенсії за віком заявнику показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск сума коефіцієнтів заробітної плати(доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + . + Кз n);

К, страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Зміст наведених норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону № 1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого Закону, то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, проведене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Таким чином в даному випадку з огляду на зміст наведених законодавчих норм, відповідач за наслідками поданої заяви, мав дійти висновку що в 2008 році, ОСОБА_1 , взятий на облік відповідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення», і в порядку встановленому ст. 55 закону, отримує пенсію за вислугу років та відповідно до ст. 10, 26, ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» прийняти рішення яким призначити ОСОБА_1 пенсію за віком.

Так, позивачу в 2008 році була призначена пенсія за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ, що обрахована відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (ст.114), який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсі.

Однак, за призначенням пенсії по віку відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся 30.07.2025 року вперше. За таких обставин фактично йдеться про призначення позивачу іншого виду пенсії, а саме - пенсії за віком замість раніше призначеної пенсії за вислугу років.

Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 23.10.2018 року (справа № 334/2653/17) та у постанові від 13.12.2018 року (справа №185/860/17).

У постановах від 10.04.2019 року (справа № 211/1898/17) та від 10.07.2018 року (справа №520/6808/17) Верховний Суд зауважив, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Разом з тим, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, у випадку, коли особі було призначено пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» за вислугу років, у подальшому, при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом.

При призначенні ОСОБА_1 30.07.2025 року пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно частини 2 статті 40 цього Закону.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд зазначає, що відповідач належним чином не виконав обов`язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України.

Згідно вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В силу вимог статті 139 КАС України судові витрати понесені позивачем при сплаті судового збору підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2, оскільки він приймав оскаржуване рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 243, 246, 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

2. Визнати протиправним рішення про призначення пенсії за віком, ОСОБА_1 , оформлене протоколом № 1235 від 15.08.2008 р. Ужгородським Районним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області (дата реєстрації припинення юридичної особи код ЄДРПОУ 40384233, 31.03.2016р.) правонаступник Головне Управління пенсійного фонду України в Закарпатській області ЄДРПОУ 20453063.

3. Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 іпн НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області, з 16.05.2008 р. отримує пенсію за вислугу років, відповідно до ч.1, п.а, ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 583.

4. Визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 07.08.2025 р. О/р №921160138838, щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з тим, що пенсія за віком згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вже призначена з 16 травня 2008 року.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 іпн НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 30.07.2025 року.

6. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063) з 30.07.2025 року, здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 іпн НОМЕР_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2022 - 2024 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

7. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяД.В. Іванчулинець