Решение № 141150362, 02.11.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 листопада 2026 року м. Ужгород№ 260/5231/26Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить:

- визнати протиправною і незаконною дію Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області по застосуванню обмеження з 01 січня 2023 року максимального розміру пенсії (з надбавками) Позивача ОСОБА_2 десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність;

- Зобов`язати ГУ ПФУ в Закарпатській області (Код ЄДРПОУ 20453063, здійснити (виконати) з 01 січня 2023 року перерахунок та виплату розміру пенсії за вислугу років (з надбавками) Позивачу ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25 червня 2026 року він звернувся з заявою до відповідача, у якій просив здійснити на підставі зазначеної довідки перерахування його пенсії, на що отримав відповідь від 02 липня 2026 року №7749-8951/M-02/8-0700/26, якою відповідачем відмовлено здійснити таке перерахування і виплату, обгрунтовуючи таку відмову тим, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/9133/25 не містить зобов`язань для Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Крім того, відповідач повідомив, що з 01.01.2023 фактичні зміни грошового забезпечення для відповідної категорії військовослужбовців не відбувалося.

Таким чином, за позицією відповідача, підстави для проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до довідки №5к/вих./4.2/1440 від 05.02.2026 з основного грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 р. відсутні.

Позивач вважає, що дія Відповідача по обмеженню максимального розміру пенсії позивача 3 01 січня 2023 року є незаконною і протиправною, звужує обсяг і зміст Конституційних прав позивача.

24 липня 2026 року ухвалою ЗОАС відкрито спрощене позовне провадження в даній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов та докази, які в нього є в термін протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.

30 липня 2026 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому останній не погоджується з доводами позивача та зазначає, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року № 260/9133/25, Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції видано довідку № 5к/вих./4.2/1440 від 05 лютого 2025 року. Рішення суду, на підставі якого видані вище згадані довідки, не містить зобов`язань щодо здійснення Головним управлінням перерахунку пенсії останнього та врахування при цьому згаданих довідок; таким рішенням лише встановлена необхідність видачі оновлених довідок для прийняття компетентним органом рішення щодо її подальшого застосування, із дотриманням процедури, передбаченої Порядком №45, статтею 63 Закону України №2262-XII, Постанови №704. Отже, ч. 4 ст. 63 Закону №2262-XII, так і п. 1 Порядку № 45 передбачено, що такий проводиться після прийняття Урядом рішення про умови та порядок його здійснення. В довідці, яка надійшла до Головного управління, зокрема, були перераховані основні та щомісячні додаткові види грошового забезпечення позивача (надбавки, доплати, підвищення) та премія у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України №704 за посадою, аналогічною останній штатній, котру обіймав ОСОБА_1 (Оперуповноважений оперативної групи Закарпатської УВП №9) станом на 01.01.2023 р.

Враховуючи вищевикладене, підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача (зокрема, на підставі довідки) станом на сьогодні відсутні.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління здійснити (виконати) з 01 січня 2023 року перерахунок та виплату розміру пенсії за вислугу років (з надбавками) позивачу ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, з урахуванням виплачених сум, зазначено, що вимоги заявлені передчасно.

23 жовтня 2026 року ухвалою ЗОАС зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надати суду протягом 3 днів з дня отримання даної ухвали пенсійну справу ОСОБА_1 .

27 жовтня 2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшла пенсійна справа ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення»

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного сулу від 05 січня 2026 року по справі №260/9133/26 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Закарпатській області про визнання протиправною і незаконною відмови у перерахунку пенсії і зобов`язання відповідача вчинити певні дії, яке набуло законної сили 04 лютого 2026 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити (виконати) з 01 лютого 2023 року перерахунок основного розміру пенсії позивача на підставі довідки, виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань, Міністерства юстиції, про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2023 року, шо підлягає врахуванню для перерахунку пенсії позивача, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ", статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-XII, положень, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" віл 30 серпня 2017 року № 704, із врахуванням висновків суду, а також здійснити виплату перерахованої пенсії, із врахуванням раніше виплачених сум.

25 червня 2026 року позивач звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити на підставі зазначеної довідки перерахування його пенсії.

З відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 02 липня 2026 року №7749-8951/M-02/8-0700/26, вбачається наступне:

«… Частиною четвертою статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Крім того, з 01.01.2023 року фактичної зміни грошового забезпечення для відповідної категорії військовослужбовців не відбулося.

Також повідомляємо, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/9133/25 не містить зобов`язань для Головного управління.

Підсумовуючи вищевикладене, перерахунок пенсії згідно довідки, направленої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції України на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/9133/25, Головним управлінням не здійснюється.».

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2023-2025 роки позивач звернувся до суду з даним позовом.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо обчислення та виплати пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Мотиви суду та норми права, застосовані судом

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначено Законом № 2262-ХІІ.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI частину п`яту статті 43 Закону № 2262-ХІІ було викладено в редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Унаслідок подальших змін ця норма стала частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-ХІІ.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), та згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення вони втратили чинність з дня його ухвалення. Конституційний Суд України виходив із того, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України.

Верховний Суд неодноразово (зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 у справі № 440/994/20, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21) дійшов висновку, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ норми цього закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.

Разом з тим, наведена вище правова позиція щодо протиправності обмеження пенсії максимальним розміром підлягає застосуванню лише за умови, що таке обмеження фактично мало місце, тобто коли нарахований розмір пенсії з надбавками був понижений відповідачем до максимального розміру при визначенні суми до виплати. Отже, для вирішення спору по суті визначальним є встановлення того, чи застосовував відповідач до пенсії позивача обмеження максимальним розміром.

Позивач в обґрунтування позову зазначив, що розмір його пенсії обмежено з 01.01.2023, і саме з цим обмеженням пов`язує порушення свого права.

Проте з наявних у справі пенсійної справи ОСОБА_1 №0706008845, позовної заяви та доданих до неї матеріалів, не встановлено застосування відповідачем обмеження з 01 січня 2023 року максимального розміру пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами для осіб.

Таким чином, обставина, якою позивач обґрунтовує позов, - обмеження розміру його пенсії з 01.01.2023 - не знайшла підтвердження матеріалами справи. Оскільки жодних обмежень до пенсії позивача з 01.01.2023 відповідачем не застосовано, відсутнє й порушення права позивача, на захист якого пред`явлено позов, а тому підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання вчинити дії відсутні.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; пропорційно.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Позивач належними та допустимими доказами обставини застосування відповідачем обмеження його пенсії максимальним розміром з 01.01.2026 не довів.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України), та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо обмеження позивачу з 01.01.2023 розміру пенсії не є протиправними, оскільки жодних обмежень до пенсії позивача з 01.01.2023 відповідачем не застосовано, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, а позовна заява подана без вимог майнового характеру, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адмінсуду.

СуддяЗ.Б.Плеханова