Постановление суда № 141147639, 03.11.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/9435/26

ун. № 369/4187/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Бабич Н.Д.

при секретарі - Олійниковій Н.О.,

за участю представника позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 ,

представника відповідача за первісним позовом - ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про призначення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи у справі за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення порядку участі у вихованні дитини та зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства,-

ВСТАНОВИВ :

14.04.2026 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення порядку участі у вихованні дитини, на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.03.2026 р.

Ухвалою суду від 20.04.2026 р. вказаний позов залишено без руху, надано час для усунення недоліків.

24.04.2026 р. до суду надійшла заява про усунення недоліків, з якої вбачається, що вимоги ухвали суду виконано.

Ухвалою суду від 28.04.2026 р. справу прийнято до провадження, відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

До суду 28.05.2026 року надійшов зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства.

Ухвалою суду від 16.07.2026 р. прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.

До суду представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 подав клопотання про призначення судово-генетичної експертизи.

У підготовчому засідання представник позивача позивача за зустрічним позовом клопотання підтримав.

У підготовчому засіданні представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 заперечував проти призначення по справі судової молекулярно-генетичної експертизи. Зазначив, що позивач не має право взагалі на подачу такого позову, що ОСОБА_5 є живим батьком, який добровільно визнав дитину, ніколи не відмовлявся від батьківства, натомість звернувся до суду з позовом про захист своїх прав на виховання та спілкування з дитиною. Зустрічний позов та клопотання про експертизу є способом створення штучних перешкод та порушенням інтересів малолітньої дитини.

Розглянувши клопотання представника позивача за зустрічним позовом про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, вислухавши думку учасників справи, суд дійшов висновків про відмову у задоволенні клопотання, з наступних підстав.

Суд зазначає, що предметом розгляду зустрічного позову є оспорювання батьківства.

Суб`єктом оспорювання виступає дружина, позивач за зустрічним позовом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Для приватного права апріорі властивою є така засада як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16ц (провадження № 61-28728св18), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19 (провадження № 61-7013св20)).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах сімейного законодавства (див. постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2021 року в справі № 758/10761/13-ц (провадження № 61-19815сво19).

Кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу (частина перша статті 18 СК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності умов: якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Згідно зі ст. 76, 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для розгляду справи.

Судом встановлено, що предметом первісного позову є усунення перешкод у спілкуванні батька (який є живим і юридично записаний батьком дитини) з дитиною, тоді як за зустрічним позовом оспорюється батьківство.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 за життя та на даний час є особою, записаною батьком дитини на підставі заяви про визнання батьківства. Батько не відмовляється від свого батьківства, навпаки, наполягає на своєму праві брати участь у вихованні дитини та звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідно до усталеної судової практики та висновків Верховного Суду, викладених зокрема у постанові від 01.05.2023 року у справі № 753/7593/21, вирішення питання про призначення молекулярно-генетичної експертизи в спорах, пов`язаних із походженням дитини, має здійснюватися з урахуванням принципів розумності, справедливості та найкращих інтересів дитини (стаття 7 Сімейного кодексу України, стаття 3 Конвенції про права дитини).

Призначення експертизи у спірних правовідносинах за зустрічним позовом про оспорювання батьківства, яке заявлене матір`ю з метою нівелювання законних прав живого батька на спілкування з дитиною, за відсутності обґрунтованих підстав та заперечень самого батька проти свого батьківства, є передчасним і таким, що не має правового значення для вирішення первісного спору та захисту інтересів дитини. Проведення генетичної експертизи у такому випадку є втручанням у сімейні стосунки без передбачених законом підстав.

Також слід зазначити, що законом визначено, що позов про оспорювання батьківства також може подати особа, яка вважає себе біологічним батьком дитини. Матеріали справи такої заяви не містять.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними зокрема в постанові від 01.05.2023 року по справі №753/7593/21, які суд в силу вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Суд констатує, що наразі матеріали справи не містять доказів оспорювання ОСОБА_5 свого батьківства, зокрема подачі ним позову до суду про виключення запису про нього як батька дитини, а навпаки, він визнавав та визнає своє батьківство, як і відсутня заява іншої особи, яка ввважає себе батьком дитини.

Доказів іншого матеріали справи наразі не містять, та позивачем за зустрічним позовом не доведено.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 197 ЦПК Україниу підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.

Згідно з частиною 1 статті 103 ЦПК Українисуд призначає експертизу у справі за сукупності умов, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зважаючи на зміст спірних правовідносин, та наявні наразі в матеріалах справи докази, суд вважає що Висновок експертизи правового значення для даної справи не має, а лише призведе до порушення прав позивача ОСОБА_5 та малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 103, 109, 252, 253, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про призначення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи у справі за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, Службу у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення порядку участі у вихованні дитини та зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківаства,- відмовити.

Ухвала суду не підлягає апеляційному оскарженню, заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Бабич Н.Д.