Постановление суда № 141147490, 28.10.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/16384/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про забезпечення позову

28 жовтня 2026 року суддя Подільського районного суду м. Києва Блащук А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресбуд», третя особа: Товариство з обмеженою відповідністю «Компанія з управління активами «Бізнес-гарант», Товариство з обмеженою відповідальністю «Столиця», про захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Подільського районного суду м. Києва знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресбуд», третя особа: Товариство з обмеженою відповідністю «Компанія з управління активами «Бізнес-гарант», Товариство з обмеженою відповідальністю «Столиця», про захист прав споживачів.

26.10.2026 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на майнові права щодо об`єкта нерухомого майна - Квартири АДРЕСА_1 );

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕСБУД» (ЄДРПОУ 33077892), а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам, суб`єктам державної реєстрації прав, державним та приватним нотаріусам вчиняти будь-які дії щодо відчуження (перепродажу, передачі в іпотеку, відступлення прав вимоги) або державної реєстрації права власності на Квартиру АДРЕСА_2 - до набрання законної сили рішенням суду в цій справі.

Вимоги позовної заяви стосуються захисту споживчих прав позивача, зокрема усунення будівельних дефектів в квартирі АДРЕСА_3 ), що належить позивачу на підставі Договору купівлі-продажу права вимоги за деривативним контрактом від 08.11.2024.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що виникли обставини, які підтверджують підготовку Відповідача до відчуження спірної Квартири третім особам. Вказує, що під час судового розгляду даної справи, 20.10.2026 року, Відповідач (ТОВ «ПРОГРЕСБУД») надіслав на адресу Позивача Повідомлення № 33 про односторонню відмову від договору та розірвання Інвестиційного договору. У вказаному повідомленні Забудовник констатує, що вважає договірні відносини з Позивачем припиненими, а права Позивача на Квартиру АДРЕСА_4 - анульованими. Більше того, Відповідач прямо заявляє про намір найближчим часом внести частину грошових коштів на депозит нотаріуса за ст. 537 ЦК України з метою юридичного «очищення» об`єкта. З правової точки зору, після направлення Повідомлення № 33 Забудовник вважає спірну Квартиру № 3 «вільною» та готовою до повторного продажу новому інвестору (третій особі). Отже, загроза перепродажу об`єкта перестала бути гіпотетичною і перейшла у стадію реальних юридичних дій з боку Відповідача. Ризик неможливості виконання рішення суду Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав Позивача. Позивач сплатив 100% вартості нерухомості (2 740 685,00 грн). Якщо до моменту ухвалення рішення у справі Відповідач відчужить Квартиру АДРЕСА_4 на користь іншої особи або зареєструє на неї право власності за третіми особами, Позивач буде позбавлений можливості захистити свої права, а виконання рішення суду щодо цього майна стане абсолютно неможливим. Позивачу доведеться ініціювати нові, багаторічні судові процеси про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Так, відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З врахуванням наведеного, сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

При цьому, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, дійшов наступного висновку.

Відповідно ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно; забороною вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до роз`яснень, наведених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Таким чином, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункти 3-4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9).

В заяві про забезпечення позову заявник просить суд накласти арешт на майнові права щодо об`єкта нерухомого майна - Квартири АДРЕСА_1 ) та заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕСБУД» (ЄДРПОУ 33077892), а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам, суб`єктам державної реєстрації прав, державним та приватним нотаріусам вчиняти будь-які дії щодо відчуження (перепродажу, передачі в іпотеку, відступлення прав вимоги) або державної реєстрації права власності на Квартиру АДРЕСА_2 - до набрання законної сили рішенням суду в цій справі.

Натомість зміст позовних вимог стосується саме якості предмету (квартири) за приватно-правовою угодою (Договором купівлі-продажу права вимоги за деривативним контрактом), і не стосується правомочності контрагентів щодо відчуження квартири третім особам, у тому числі законності

рішень/дій щодо односторонньї відмови від договору та розірвання Інвестиційного договору. Вказані правовідносини не є предметом спору у цій справі, мають самостій характер як обєкт судового захисту.

Суд звертає увагу на те, що співмірність забезпечення позову заявленим позовним вимогам означає, що суд має порівняти негативні наслідки від застосування заходів забезпечення з тими негативними наслідками, які можуть виникнути в разі їх невжиття.

Надаючі оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у цій справі у майбутньому; не надано доводів, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, для забезпечення якого заявник просить вжити відповідні заходи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.149, 150, 153 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресбуд», третя особа: Товариство з обмеженою відповідністю «Компанія з управління активами «Бізнес-гарант», Товариство з обмеженою відповідальністю «Столиця», про захист прав споживачів - залишити без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя А.М.Блащук