Решение № 141147464, 05.10.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7338/26

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

05 жовтня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Скитецької І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 18 156,00 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.02.2022 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «ФК «Верона»» із заявою про отримання кредитних коштів. За умовами заявки кредит надається позичальнику у розмірі - 12 000,00 грн. строком на 29 днів.

02.02.2022 р. між ТОВ «ФК «Верона» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2065347 який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «G1753».

Умовами кредитного договору передбачено, що кредит надається на 29 днів з 02.02.2022р. у розмірі 12 000,00 грн.

На банківську картку позичальника було перераховано 02.02.2022 кредитні кошти у розмірі 12 000,00 грн.

01.12.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Верона» та ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023, відповідно до якого ТОВ «ФК «Верона» відступило на користь ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» права вимоги до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що відповідач станом на 20.02.2026 року має заборгованість перед ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн», яка становить 18 156,00 грн. та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 12 000,00 грн. та простроченої заборгованості за процентами - 6 156,00 грн., яку не сплачено у позасудовому порядку, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 12 травня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, просив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач, будучи повідомленою про дату, час і місце розгляду справи за зареєстрованою адресою місця проживання, у судове засідання повторно не з`явилась, відзив на позов та заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не подавала.

З огляду на викладене, суд ухвалив проводити розгляд справи на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення, оскільки згідно ст. 281 ЦПК України, якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

При вирішені питання щодо розгляду справи в заочному порядку суд виходив з того, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.02.2022 року ОСОБА_2 заповнила заявку на отримання кредитних коштів з використанням мережі Інтернет, а саме в своєму особистому кабінеті на сайті Товариства, зазначивши свої персональні дані, в тому числі: паспортні дані, дані про електронну пошту та абонентський номер та реквізити банківської картки, на рахунок якої бажала отримати кредит.

Отже, 02.02.2022 р між ТОВ «ФК «Верона» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №2065347 у формі електронного документа .

Відповідно до п. 1.1. договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові грошові кошти (Кредит) на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України - гривні у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, у розмірі та порядку, встановлених Договором. Тип Кредиту - кредит.

Згідно п. 1.2. договору, загальний розмір наданого Кредиту (сума коштів, які Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові за цим Договором) складає 12000.00 гривень.

П. 1.3. договору, строк, на який надається Кредит, складає 29 календарних днів з моменту підписання цього Договору та перерахування (видачі) коштів Позичальнику, а саме: з 02.02.2022 року по 02.03.2022 року включно.

Згідно п. 1.4. Процентна ставка за Кредитом становить 1.90 % від суми Кредиту в день.Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму Кредиту, а у разі часткового погашення - на непогашену частину.

Договір про надання кредиту №2065347 від 02.02.2022 року підписано ОСОБА_2 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «G1753».

02.02.2022 року ТОВ «ФК «Верона» перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 12 000,00 грн.

01.12.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Верона» та ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023, відповідно до якого ТОВ «ФК «Верона» відступило на користь ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» права вимоги до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 .

На підтвердження позовних вимог ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» за договором кредитним договором надало: Кредитний договір №2065347 від 02.02.2022 року; паспорт споживчого кредиту; виписку з особового рахунку станом на 20.02.2026 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості, проведеного позивачем, сума заборгованості за договором № 2065347 від 02.02.2022 року станом на 20.02.2026 року складає 18 156,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 12 000,00 грн. та прострочена заборгованість за процентами - 6 156,00 грн.

Доказів того, що відповідач здійснив оплату заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так, електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Своїм підписом у договорі відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати. Таким чином, між сторонами було укладено договір приєднання відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

З наявних матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» свої зобов`язання за договором виконало, надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 12 000,00 грн.

Судом встановлено, що всупереч умов кредитного договору та норм закону відповідач допустив порушення умов повернення грошових коштів, оскільки не здійснював платежів, передбачених договором для погашення її договірних зобов`язань.

Так, звертаючись до суду із позовом ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» надало належні та допустимі докази укладення ОСОБА_1 кредитного договору №2065347 від 02.02.2022 року. ОСОБА_1 отримала кредит за договором №2065347, проте не виконала взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, кошти не повернула.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» заборгованості за основною сумою боргу.

Позивач також просив стягнути з відповідача 6 156,00 грн. відсотків, які нарахував первісний кредитор.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору №2065347 від 02.02.2022 року кредитні кошти надавалися на 29 днів. Відтак, впродовж цього періоду кредитор мав право нараховувати відсотки у розмірі, встановленому договором.

Сума відсотків за період з 02.02.2022 по 02.03.2023 р. (до дати переуступки права вимоги позивачу) становить 6 156,00грн.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, позивач після переходу до нього права вимоги за кредитним договором, не нараховував відсотки.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, врахувавши те, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання за вищезазначеними договорами, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором у розмірі 12 000,00 грн. тіла кредиту та 6 156,00 грн. відсотків.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов`язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивач надав: Акт про отримання правової допомоги від 08.07.2026 року, платіжну інструкцію №2890 від 08 липня 2026 року.

Суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. На це вказав КЦС Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1136 від 23.03.2026 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625,630, 631, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 81, 141, 258, 263, 265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айкон Дебт Коллекшн» заборгованість за Кредитним договором №2065347 від 02.02.2022, укладеним з ТОВ «ФК «Верона», у розмірі 18 156,00 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та 13 000,00 грн. витрат на правову допомогу, а всього стягнути 33 818,40 грн. (тридцять три тисячі вісімсот вісімнадцять гривень 40 коп).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» (код ЄДРПОУ 44002941, м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 12);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

СуддяТ. В. Войтенко