Постановление суда № 141146552, 28.10.2026, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/646/25

УХВАЛА

28 жовтня 2026 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду в місті Погребище кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020130000174 від 18.04.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,-

Встановив:

В провадженні Погребищенського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020130000174 від 18.04.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

28.10.2026 року прокурор Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 подав клопотання про призначення додаткової комплексної судової будівельно-технічної (геодезичної) експертизи.

Клопотання мотивоване тим, що в ході судового розгляду 10.06.2026 було допитано експерта ДНДЕКЦ МВС ОСОБА_8 , який повідомив 28.04.2023 за участю учасників слідчої дії було проведено кернування дорожнього покриття по об`єкту «Капітальний ремонт проїжджої частини та тротуарного покриття по вул. Б. Хмельницького (від межі між будинками 77-79 до межі між будинками № 113-115, за виключенням будинків № 93, № 95, № 97, № 99) в м. Погребище Вінницького району Вінницької області. В ході допиту експертом було повідомлено що при відібрання кернів у нього були відсутні картографічні схеми розмежування відрізків виконаних робіт ТОВ «Агрошляхбуд» та ТОВ «Віндор», при цьому останні керувався лише актами виконаних робіт, проєктно-кошторисною документацією та нормами ДБН. Однак стороною захисту не надано жодних доказів, які б спростовували що вказані керни відбиралися на ділянках дороги, ремонтні роботи на яких виконувалося ТОВ «Агрошляхбуд». Таким чином на даний час неможливо ствердно наголошувати що жоден із кернів, для прикладу керни 1.1, 1.2, 1.3 зі сторони вул. Базарна були відібраний з ділянки дороги нижній шар якої укладався ТОВ «Віндор». Єдиними доказами що дорожнє покриття на трикутних відрізках з початку та з кінця дороги здійснювалося ТОВ «Агрошляхбуд» є покази обвинуваченого та свідка ОСОБА_9 , який також є обвинуваченим у іншій справі, щодо вказаного облаштування дорожнього покриття, в частині службової недбалості. Враховуючи надані в судді покази експерта та дослідженні матеріали кримінального провадження виникає питання щодо фіксації фактичного стану об`єкта, обсягів виконаних робіт до прив`язки місця руйнівного контролю (відбору кернів) до геодезичної або планово-картографічної основи об`єкта. Тобто для того щоб стверджувати що відібрання кернів не стосувалося робіт ТОВ «Агрошляхбуд», на що наголошує сторона захисту, є необхідність в проведенні експертного дослідження щодо встановлення місця примикання робіт ТОВ «Агрошляхбуд» та ТОВ «Віндор» (із зазначенням конкретних координат, прив`язок до осей будівлі чи пікетажу дороги) з місцями відбору з використання а GPS-приймачів для точної прив`язки меж конструкцій та отворів. Суміжні ділянки або етапи робіт різних підрядників повинні бути чітко зафіксовані актами межі балансової чи фізичної відповідальності (місця стикування шарів покриття, пікетаж, примикання). Таким чином, необхідно дослідити виконавчу документацію обох підприємств, проєктно-кошторисну документацію та наявну виконавчу зйомку для визначення точної лінії розмежування. Проведення геодезичних вимірювань із використанням високоточних сертифікованих GPS/GNSS-приймачів дозволяє зафіксувати фактичні місця розташування кернів після руйнівного контролю та накласти їх на проєктну планово-картографічну основу.

На вирішення експертам просив поставити такі питання:

1.Чи відповідають фактичні місця відбору проб (кернів) дорожнього покриття, зафіксовані в матеріалах справи (актах, протоколах тощо), ділянці виконання дорожніх робіт ТОВ «Агрошляхбуд» згідно з проектною, виконавчою та технічною документацією, чи вони знаходяться у межах ділянки виконання робіт іншого підрядника (ТОВ «Віндор»)?

2.З використанням інструментальних геодезичних методів (зокрема, високоточних GPS/GNSS-приймачів у режимі RTK), встановити фактичні географічні координати (або пікетаж, прив`язку до елементів дороги осей) місць проведення руйнівного контролю (відбору кернів) та нанести їх на планово-картографічну основу об`єкта.

3.Чи підтверджується документально та фактично межа примикання обсягів робіт між ТОВ «Агрошляхбуд» та ТОВ «Віндор» у місцях, де було проведено відбір кернів?

4.Чи містять первинні матеріали фіксації руйнівного контролю достатні дані (прив`язки, координати, акти) для беззаперечного віднесення відібраних зразків до конструктивних шарів, влаштованих саме ТОВ «Агрошляхбуд»?

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , клопотання про призначення додаткової комплексної судової будівельно-технічної (геодезичної) експертизи підтримав, просив суд його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 , заперечили проти задоволення клопотання, вказавши на те, що призначенням вказаної додаткової комплексної експертизи прокурор фактично намагається здобути нові докази, що нормами КПК України на даній стадії судового розгляду не передбачено. Окрім того, у клопотанні не наведено належного обґрунтування того, у чому конкретно полягає неповнота або неясність раніше проведеного експертного дослідження, які саме питання залишилися невирішеними та чому відповідні обставини неможливо з`ясувати шляхом оцінки наявних доказів.

Представник потерпілого ОСОБА_6 , в судовому засіданні, щодо задоволення клопотання поклався на розсуд суду, зазначивши, що висновок експерта та покази експерта ОСОБА_8 є цілком йому зрозумілі.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників судового процесу, суд, вважає за необхідне відмовити у його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно зі статтею 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а суд вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень.

За змістом статті 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, а також інші обставини, визначені законом.

Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, відповідно до статті 92 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а у встановлених Кодексом випадках на потерпілого.

Відповідно до частини першої статті 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, коли для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Згідно із частиною першою статті 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Таким чином, призначення експертизи під час судового розгляду є процесуальним повноваженням суду, реалізація якого залежить від встановлення об`єктивної необхідності застосування спеціальних знань для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Сам факт заявлення відповідного клопотання стороною кримінального провадження не створює безумовного обов`язку суду призначити експертизу.

При вирішенні такого питання суд повинен перевірити, чи є запропоноване експертне дослідження необхідним, чи стосуються поставлені питання предмета доказування, чи можуть вони бути вирішені шляхом дослідження вже наявних доказів, а також чи не спрямоване клопотання фактично на усунення недоліків доказової діяльності сторони обвинувачення.

Зі змісту клопотання вбачається, що прокурор просить призначити саме додаткову комплексну експертизу.

Водночас у клопотанні не наведено належного обґрунтування того, у чому конкретно полягає неповнота або неясність раніше проведеного експертного дослідження, які саме питання залишилися невирішеними та чому відповідні обставини неможливо з`ясувати шляхом оцінки наявних доказів.

Посилання прокурора на відсутність картографічних схем розмежування робіт двох підрядних організацій саме по собі не свідчить про неповноту чи необґрунтованість висновку експерта.

Необхідно розмежовувати неповноту експертного дослідження та недостатність вихідних матеріалів, які були зібрані під час досудового розслідування.

Якщо під час проведення первинного дослідження не було забезпечено належної геодезичної фіксації місць відбору зразків, така обставина насамперед стосується повноти та належності первинної доказової інформації.

Саме по собі призначення додаткової експертизи не усуває відсутності відповідних первинних даних.

Суд звертає увагу, що прокурором не конкретизовано, які саме нові об`єктивні вихідні дані будуть надані експертам для достовірного встановлення фактичного розташування місць відбору кернів станом на 28.04.2023.

Зокрема, у клопотанні не наведено відомостей про наявність первинних геодезичних вимірювань, координат місць відбору зразків або інших матеріалів, які дозволяли б однозначно ідентифікувати ці місця.

При цьому використання сучасних високоточних геодезичних приладів саме по собі не гарантує можливості достовірного встановлення місць проведення досліджень у минулому, якщо їх первинне розташування не було належним чином зафіксовано або не збереглися об`єктивні ознаки, що дозволяють здійснити таку ідентифікацію.

Точність сучасного вимірювального обладнання не є тотожною достовірності вихідної інформації про місце проведення попереднього дослідження.

Відтак проведення нових геодезичних вимірювань без належної первинної інформації може не забезпечити отримання достовірних відповідей на поставлені прокурором питання.

Суд враховує, що одним із ключових доводів клопотання є необхідність встановлення меж виконання робіт ТОВ «Агрошляхбуд» та ТОВ «Віндор».

Водночас встановлення того, які саме роботи, на яких ділянках та яким підрядником фактично виконувалися, має здійснюватися на підставі сукупності доказів, зокрема договорів підряду, проектно-кошторисної документації, актів приймання виконаних робіт, виконавчих схем, журналів виконання робіт, показань свідків та інших належних джерел доказової інформації.

Експертне дослідження може бути використане для встановлення технічних характеристик об`єкта, його фактичних параметрів, відповідності виконаних робіт проектній документації та інших обставин, що потребують спеціальних знань.

Однак висновок експерта не може підміняти судову оцінку доказів щодо фактичного виконання певних робіт конкретним суб`єктом господарювання.

Питання про те, чи належить певна ділянка дорожнього покриття до обсягу робіт конкретного підрядника, за відсутності належних первинних даних не може вирішуватися виключно шляхом припущень, побудованих на результатах подальших інструментальних вимірювань.

Крім того, визначення меж виконання робіт за документами та встановлення фактичного виконавця конкретних робіт не є тотожними завданнями. Перше може потребувати спеціальних технічних знань, тоді як друге передбачає оцінку всієї сукупності доказів у кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили, а його належність, допустимість і достовірність оцінюються судом у сукупності з іншими доказами.

Таким чином, питання належності конкретних обсягів робіт певному підряднику не може бути передане на вирішення експерта в тій частині, у якій воно фактично потребує оцінки достовірності доказів та встановлення обставин, що належать до компетенції суду.

Суд враховує, що кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, а сторона обвинувачення вже звернулася до суду з обвинувальним актом.

Згідно зі статтями 22, 91, 92 КПК України саме сторона обвинувачення зобов`язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу кримінальної відповідальності особи.

Звернення до суду з обвинувальним актом передбачає, що сторона обвинувачення вважає зібрану сукупність доказів достатньою для підтримання обвинувачення в суді.

Разом із тим судовий розгляд не є продовженням досудового розслідування, а суд не повинен перебирати на себе функцію сторони обвинувачення щодо пошуку та формування доказової бази.

Зі змісту клопотання вбачається, що необхідність проведення додаткової експертизи прокурор пов`язує насамперед із відсутністю належної первинної фіксації місць відбору кернів та розмежування ділянок виконання робіт.

Вказані обставини стосуються організації збирання доказів і формування вихідних матеріалів для експертного дослідження на стадії досудового розслідування.

За таких умов призначення додаткової експертизи не може розглядатися як безумовний спосіб усунення недоліків доказової діяльності сторони обвинувачення.

При цьому суд не заперечує принципової можливості проведення експертизи під час судового розгляду за клопотанням прокурора.

Однак така експертиза повинна бути обумовлена конкретною процесуальною необхідністю та спрямовуватися на з`ясування обставин, які неможливо встановити без використання спеціальних знань, а не лише на пошук додаткового підтвердження вже сформульованої версії обвинувачення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що призначення експертизи під час судового розгляду є правом суду, реалізація якого залежить від конкретних обставин кримінального провадження.

Зокрема, у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 731/274/19 зазначено, що призначення повторної експертизи є правом суду, а не його обов`язком.

У постанові від 16.01.2025 у справі № 466/10640/16-к Верховний Суд звернув увагу, що необхідність призначення експертизи визначається судом залежно від обставин конкретного кримінального провадження.

У цій постанові Касаційний кримінальний суд також виходив із того, що відмова у призначенні експертизи не становить порушення вимог кримінального процесуального закону, якщо відповідне клопотання не містить належного обґрунтування необхідності її проведення.

Крім того, у практиці Касаційного кримінального суду Верховного Суду, узагальненій в огляді судової практики за травень 2025 року, сформульовано підхід, відповідно до якого призначення повторної експертизи з метою пошуку нових доказів обвинувачення може фактично становити додаткове розслідування, що суперечить загальним засадам кримінального провадження.

Зазначені правові підходи підлягають урахуванню при вирішенні питання про доцільність проведення додаткового експертного дослідження.

Суд при цьому враховує, що наведені висновки Верховного Суду сформульовані за конкретних фактичних обставин відповідних кримінальних проваджень, а тому застосовуються з урахуванням предмета та підстав заявленого у цій справі клопотання.

Оцінюючи клопотання в цілому, суд виходить із того, що прокурором не наведено переконливих аргументів на підтвердження того, що:

?попереднє експертне дослідження є неповним або неясним у частині, яка має істотне значення для кримінального провадження;

?допит експерта не дозволив з`ясувати обставини, що потребували роз`яснення;

?для проведення додаткової експертизи наявні об`єктивні вихідні дані, достатні для ретроспективного встановлення місць відбору кернів;

?поставлені питання неможливо вирішити шляхом дослідження та оцінки наявних доказів;

?проведення нової експертизи забезпечить отримання фактичних даних, які неможливо встановити іншими процесуальними засобами.

Суд також враховує, що сам по собі факт відсутності картографічних схем розмежування робіт не свідчить про необхідність проведення саме комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.

Заявником не наведено належного обґрунтування того, чому поставлені питання потребують спільного дослідження експертами різних спеціальностей та які конкретні обставини неможливо встановити шляхом дослідження вже наявної технічної документації.

Відповідно до статті 94 КПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження.

Водночас питання про достовірність висновку експерта, належність відібраних зразків до конкретних ділянок дорожнього покриття та доведеність виконання відповідних робіт певним підрядником підлягають остаточному вирішенню судом під час оцінки всієї сукупності доказів.

На цій стадії судового розгляду суд не надає остаточної оцінки достовірності висновку експерта та не вирішує питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення.

Вирішення клопотання про призначення експертизи не повинно підміняти оцінку доказів, яка здійснюється судом при ухваленні остаточного судового рішення.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що прокурором не доведено об`єктивної необхідності проведення додаткової комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної (геодезичної) експертизи.

Наведені у клопотанні доводи не свідчать про наявність достатніх підстав для реалізації судом повноваження, передбаченого статтею 332 КПК України.

За таких обставин клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 22, 26, 91, 92, 94, 110, 242, 332, 350, 369372 КПК України, суд,-

Постановив:

У задоволенні клопотання прокурора Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_3 про проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної (геодезичної) експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 02.11.2026.

Суддя