Постановление суда № 141145581, 28.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність

"28" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3375/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши матеріали заяви у підготовчому засіданні

розглянувши заявуфізичної особи ОСОБА_1провизнання неплатоспроможнимза участюпредставників сторін:

боржника: ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів);

представника боржника: Суховерської О.В. (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів).

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2026 року Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, у якій просить суд:

- прийняти заяву до розгляду та відкрити провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ;

- ввести процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 ;

- ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ОСОБА_1 ;

- призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Діденко Валерію Валеріївну (Свідоцтво №2184 від 02.03.2026 року);

- надати адвокату Суховерській Олександрі Вікторівні можливість брати участь у всіх судових засіданнях у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , у режимі відеоконференції через систему відеоконференцзв`язку з особистого кабінету Електронного суду на сайті відеоконференцзв`язку (vkz.court.gov.ua).

Ухвалою суду від 12.10.2026 року прийнято заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи до розгляду. Підготовче засідання у справі призначено на "28" жовтня 2026 р. о(б) 14:20 год.

19.10.2026 року від боржника через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 25793/26).

22.10.2026 року від представника боржника через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 26140/26 від 22.10.2026 року) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 26.10.2026 року Заяву (вх. № 26140/26 від 22.10.2026 року) представника боржника Волової Віолетти Валеріївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено частково.

Присутній у судовому засіданні уповноважений представник боржника та боржник (в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів) надали усні пояснення щодо поданої до суду заяви.

Судом у підготовчому засіданні, було поставлено питання боржнику щодо податкових документів, та щодо поданої декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2023 рік, у якій зазначено щодо доходів боржника суму у розмірі 4 603 453,00 грн.

Присутній у підготовчому засіданні боржник (в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів) зазначила, остання доступу до даних коштів не має.

Судом, у судовому засіданні 28.10.2026 року було оголошено ухвалу скорочену (вступну та резолютивну) частини.

Щодо клопотання боржника про витребування доказів суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з частиною 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні про витребування доказів судом повинно бути зазначено, зокрема, який доказ витребовується, які обставини він може підтвердити або які аргументи спростувати, підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа, заходи, вжиті для самостійного отримання доказу, а також причини неможливості його самостійного отримання.

З аналізу вищевикладеного слідує, що витребування доказів судом є процесуальним засобом сприяння учаснику справи в отриманні конкретних доказів, які він об`єктивно не має можливості надати самостійно, а не способом перекладення на суд обов`язку зі збирання та формування доказової бази на підтвердження заявлених вимог.

При цьому, за змістом статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації їхніх процесуальних прав, однак не перебирає на себе обов`язок учасника справи щодо доказування обставин, якими обґрунтовується його заява.

Як вбачається зі змісту поданого клопотання, боржник просить витребувати у низки юридичних осіб кредитні договори, договори факторингу та інші правочини щодо відступлення права вимоги, додатки й реєстри до таких договорів, відомості про дати переходу права вимоги, документи щодо повідомлення боржника про заміну кредитора, довідки та розрахунки заборгованості, а також документи, які підтверджують припинення здійснення платежів за відповідними зобов`язаннями.

Обґрунтовуючи неможливість самостійного отримання зазначених документів, боржник посилається на направлення кредиторам електронних запитів та адвокатських запитів, які, за її твердженням, залишилися без належної відповіді.

Разом із тим, суд звертає увагу, що наведені боржником обставини, самі по собі, не є достатніми для висновку про наявність підстав для витребування всього заявленого переліку документів, оскільки подане клопотання охоплює значне коло різнорідних документів та відомостей, частина яких фактично дублює одна одну.

Зокрема, у пунктах 35 клопотання боржник просить витребувати договори факторингу № 42987483-113МФ та № 44614165-01 від 19.10.2023 року, укладені між ТОВ «СС Лоун» (ТОВ «ІНЕКОМП»), ТОВ «Мультіфакторинг» (ТОВ «КІСТАРТ») та ТОВ «ФІНФОРС», при цьому відповідні вимоги повторюються щодо тих самих правочинів, їх додатків, реєстрів та відомостей про перехід права вимоги. Аналогічно у пунктах 6 та 7 клопотання фактично повторюється вимога щодо витребування документів, які стосуються набуття права вимоги ТОВ «ФК «Преміум Актив» від ТОВ «ФК «Є Гроші Ком», а також подальшого відступлення такого права ТОВ «ФК «Технофінанс».

Крім того, боржник просить витребувати не лише конкретно визначені документи, а й інформацію щодо дат переходу права вимоги, розміру заборгованості на відповідні дати, повідомлення про заміну кредитора та інші відомості, не конкретизуючи в усіх випадках, якими саме документами такі відомості мають бути підтверджені.

Водночас стаття 81 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість витребування доказів, а не покладення на інших осіб обов`язку у підтвердження викладеної позиції заявника.

Також суд зазначає, що частина вимог клопотання стосується витребування від кредиторів доказів припинення боржником погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців.

При цьому, заявником не враховано, що такі обставини припинення здійснення платежів за власними зобов`язаннями, періоди та розміри здійснених платежів, а також причини невиконання відповідних зобов`язань належать до обставин, які боржник має обґрунтувати та підтвердити доказами на виконання покладеного на нього статтею 74 Господарського процесуального кодексу України та статтею 116 КУзПБ обов`язку доказування.

Саме по собі витребування від кредиторів невизначеного переліку документів не звільняє боржника від обов`язку надати суду наявні у нього докази щодо здійснення або припинення здійснення платежів, а також обґрунтувати періоди та розміри відповідних платежів.

Суд також бере до уваги, що відповідно до частини 3 статті 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність мають додаватися документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заява боржника, зокрема інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу. Отже, обов`язок належного обґрунтування наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність покладається саме на боржника, який ініціює відповідне провадження.

При цьому предметом перевірки суду на стадії підготовчого засідання є не лише формальне зазначення боржником кредиторів та сум заборгованості, а й наявність належних доказів обставин, які відповідно до частини другої статті 115 КУзПБ свідчать про неплатоспроможність або загрозу неплатоспроможності боржника.

Водночас процедура витребування доказів не може використовуватися, як спосіб усунення недоліків поданої заяви, шляхом покладення на суд обов`язку самостійно з`ясовувати всі обставини виникнення, зміни та виконання зобов`язань боржника перед кожним із зазначених ним кредиторів.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу судів, що суд сприяє учасникам процесу в реалізації їхніх процесуальних прав, однак позбавлений права самостійно збирати докази, крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом. Саме учасник справи несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням або невчиненням ним відповідних процесуальних дій щодо подання доказів.

Враховуючи вищевикладене, наведені у клопотанні обставини не свідчать про необхідність витребування судом усього заявленого боржником переліку документів. Сам факт направлення запитів кредиторам, та ненадання ними відповідей не є безумовною підставою для задоволення клопотання, оскільки його задоволення можливе за умови доведення не лише факту неможливості самостійного отримання доказів, а й конкретної необхідності їх витребування судом для встановлення обставин, що мають значення для розгляду справи.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення клопотання боржника про витребування доказів.

У зв`язку із чим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, та додані до неї документи, заслухавши присутніх у судовому засіданні представника боржника та боржника, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За приписами частини 4 статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Відповідно до абзацу 13 частини 1 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині 2 статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

- існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (частина 3 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства).

Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

З аналізу вищевикладеного та правого висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 року у справі № 909/1028/20 року слідує, що для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов`язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

При цьому, системний аналіз статті 113, частин 1, 2 статті 116, частини 1 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов`язанням строк або в майбутньому).

Разом із тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.

Згідно з частинами 1-3 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за результатами проведення підготовчого засідання, дослідивши матеріали відповідної заяви фізичної особи, суд повинен, серед іншого, визначитися з питанням наявності грошових вимог до боржника та розміру таких вимог за станом на час подання заяви до суду, несплати боржником на користь кредиторів належних ним коштів. Поряд з цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи суд зобов`язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов`язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами. Необхідність аналізу таких договорів пов`язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання.

Отже, Кодекс України з процедур банкрутства визначає обов`язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести усі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити, оскільки метою законодавця при запровадженні процедури банкрутства фізичних осіб, було створення правового механізму, який дозволить фізичній особі - боржнику відновити її задовільний фінансовий стан через механізм погашення усіх існуючих боргів, що реалізується у тому числі шляхом реструктуризації зобов`язань.

При цьому, передумовою звернення фізичної особи - боржника до господарського суду із відповідною заявою та намір кінцевого результату є повне відновлення платоспроможності такої особи.

З аналізу вищевикладених норм слідує, що звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Отже, на стадії підготовчого засідання у справі судом надається оцінка відповідності поданої заяви боржника за формою та змістом вимогам статтям 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства та наявності / відсутності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за частиною четвертою статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, за відсутності яких суд зобов`язаний відкрити провадження у справі (аналогічний висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 11.01.2024 року у справі №924/622/23).

Як встановлено судом із наявних у матеріалах справи документів, 24.09.2026 року Фізична особа ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 ), звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.

В обґрунтування наданої до суду заяви, боржник зокрема зазначає, що остання змушена була припинити погашення своїх кредитів, тобто упродовж більш, ніж двох місяців, оскільки не має об`єктивної фінансової можливості виконувати свої грошові зобов`язання перед кредиторами у розмірі 100% місячних платежів по всім кредитних зобов`язаннях. Також зазначає, що боржник перебувала у кредитних відносинах з банківськими та іншими фінансовими установами України та укладала правочини, за якими отримувала послуги споживчого кредитування у вигляді грошових коштів з метою придбання споживчих товарів, робіт та послуг для задоволення власних потреб. Проте, внаслідок несприятливої економічної ситуації, у боржника накопичилась певна кількість грошових зобов`язань, які не можуть бути виконані ним з причин недостатності грошового доходу та відсутності майна, яке може бути реалізоване з метою погашення всієї суми заборгованості.

За твердженнями боржника, на момент подачі даної заяви загальна сума заборгованості останнього перед всіма його кредиторами складає 240 361,61 грн., у тому числі розмір заборгованості за основним зобов`язанням в сумі 240 361,61 грн., сума неустойки (штрафу, пені) складає 0,00 грн. яка згідно наданого до суду списку кредиторів, наявна перед наступними кредиторами:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН" у розмірі 1 727,40 грн. (договір № 1183412048);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" у розмірі 9 388,58 грн. (договір № 9103755 (Номер договору за УБКІ №22966804) та у розмірі 22 812,40 грн. (виконавчий лист №639/9786/25 (за кредитним договором № 574521 від 22.01.2023 року);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" у розмірі 15 104,86 грн. (наказ №922/307/24 (за кредитним договором №460368- КС-001 від 21.02.2023 року);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" у розмірі 16 570,66 грн. (рішення суду №646/1041/26 (за кредитним договором №12.02.2023 року № 100001069 від 12.02.2023 року);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄАПБ" у розмірі 36 000,00 грн. (договір № 78535512 (номер договору за УБКІ №007145767); у розмірі 4 822,00 грн. (договір № 6291677 (номер договору за УБКІ №007561143), у розмірі 8 720,00 грн. (договір № 11086-01/2023 (номер договору за УБКІ №007242688);

- Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ» - у розмірі 5 900,00 грн. (договір 32268918);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНФОРС" - у розмірі 856,25 грн. (договір № 599177-M);

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ЕЙС"» - у розмірі 33 226,68 грн. (виконавчий лист №639/6513/25 (за кредитним договором №388836830 від 20.01.2023 року);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "РІАЛЬТО" у розмірі 15 015,00 грн. (договір 230119-58490- 2at19.01.2023 року [113646]);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" у розмірі 6 855,60 грн. (договір № 1300966331840);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" у розмірі 52 162,40 грн. (виконавчий лист №646/5757/24 (за кредитним договором №1138- 2694 від 08 січня 2023 року);

- Акціонерне товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - у розмірі 5 393,91 грн. (договір № 26257070500507 (SAMDNWFC00049016088);

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТЕХНОФІНАНС" у розмірі 2 526,86 грн. (договір 3705902784-2642169);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНТАРГЕТ" у розмірі 3 280,00 грн. (договір № 891593).

Станом на дату звернення до суду із відповідною заявою боржник не має статусу фізичної особи-підприємця.

За твердженнями боржника, остання станом на дату звернення до суду не перебуває у трудових відносинах на території України та не отримує доходів від трудової діяльності в Україні. Фактично боржник проживає на території Королівства Нідерландів, де виконує роботи на посаді працівника виробництва. Боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Фактичне місце проживання: Oude Bennekomseweg 2, 6717 LL, Ede, Gelderland, the Netherlands. Боржник перебуває у стані реальної загрози неплатоспроможності, яка може настати найближчим часом. Середньомісячний дохід боржника становить орієнтовно 1 500-2 000 євро, тоді як загальний розмір заборгованості складає 240 361,61 грн. При цьому кредиторами, зокрема мікрофінансовими організаціями, продовжується щоденне нарахування процентів та інших платежів, що призводить до постійного збільшення боргового навантаження та істотно ускладнює можливість стабілізації фінансового становища боржника. Також зазначає, що остання змушена нести необхідні щомісячні витрати на забезпечення базових побутових потреб, зокрема витрати на оплату комунальних послуг, придбання продуктів харчування та предметів першої необхідності, транспортні витрати та інші витрати, пов`язані із забезпеченням належних умов життєдіяльності.

Щодо свого матеріального становища, боржник посилається на відсутність рухомого та нерухомого майна, а його сім`я складається з:

- батька ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 );

- вітчима ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_3 );

- матері ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_4 ).

Боржником також було надано до суду декларації про майновий стан боржника за період 2023, 2024, 2025 роки, та станом на 01.08.2026 рік і проєкт плану реструктуризації боргів.

Крім того, заявник зазначає, що останній неодноразово звертався до кредиторів із запитами про надання інформації щодо заборгованості, та договорів, а отримані на зазначені запити документи, були останнім долучені до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані боржником докази у підтвердження викладених у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, зазначає наступне.

Частиною 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено перелік документів, які мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме: довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях; копія трудової книжки (за наявності); відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.

Згідно з частин 1, 3, 4 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; боржник виконав зобов`язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю; боржника визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".

Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28.01.2021 року у справі № 910/4510/20.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Отже, обов`язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов`язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов`язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.

Згідно з частиною 2 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Аналогічний порядок проведення та мета підготовчого засідання визначені положеннями статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, яка регулює питання відкриття провадження у справі про банкрутство юридичних осіб.

Зокрема, абзацом 1 частини 1 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за результатами проведення підготовчого засідання, дослідивши матеріали відповідної заяви фізичної особи, суд повинен, серед іншого, визначитися з питання наявності грошових вимог до боржника та розміру таких вимог за станом на час подання заяви до суду, несплати боржником на користь кредиторів належних ним коштів.

Поряд із цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи суд зобов`язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов`язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами.

Необхідність аналізу таких договорів пов`язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання.

У даному випадку, заявником у якості підтвердження наявності заборгованості перед кредиторами до заяви залучено документи, а саме:

- 1. щодо заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН" надано до суду договір № 1183412048 від 07.06.2023 року укладений між Товариство з обмеженою відповідальністю "СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН" та ОСОБА_1 у розмірі 1 727,40 грн. (договір № 1183412048) проте вказаний договір не містить жодних доказів його підписання;

- 2. щодо заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" надано до суду договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShop» № 574521 від 22 січня 2023 року укладений між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 та договір про споживчий кредит № 9103755 від 26.02.2023 року укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , а також рішення (заочне) у справі №639/9786/25, виконавчий лист №639/9786/25, проте матеріали справи не містять будь якого договору з ТОВ "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ";

- 3. щодо заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА» надано до суду договір № 460368- КС-001 від 21.02.2023 року про надання кредити (електронна форма) укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА " та Фізичною особою - підприємцем Воловою Віолеттою Валеріївною;

- 4. щодо заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" надано до суду кредитний договір № 12.02.2023 - 100001069 від 12.02.2023 року;

- 5. щодо заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄАПБ" наявне тільки посилання на договір № 78535512 (номер договору за УБКІ №007145767), договір № 6291677 (номер договору за УБКІ №007561143), та договір № 11086-01/2023 (номер договору за УБКІ №007242688);

- 6. щодо заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ» наявне тільки посилання на договір 32268918;

- 7. щодо заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНФОРС" наявне тільки посилання на договір № 599177-M. При цьому, матеріали справи не містять, а заявницею не надано до суду договору факторингу № 42987483-113МФ укладеного між ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «МУЛЬТІФАКТОРИНГ» та договір факторингу № 44614165-01 від 19.10.2023 року укладеного між ТОВ «МУЛЬТІФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФІНФОРС» щодо права грошової вимоги за договором № 599177-M від 20.01.2023 року укладеного між ТОВ «МІСТЕР КЕШ» та ОСОБА_1 ;

- 8. щодо заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ЕЙС"» не надано до суду договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 року укладеного між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" щодо права вимоги за кредитним договором №388836830 від 20.01.2023 року;

- 9. щодо заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "РІАЛЬТО" у розмірі 15 015,00 грн. (договір 230119-58490- 2at19.01.2023 року [113646]);

- 10. щодо заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" надано до суду договір № 1300966331840 від 10.01.2023 року та договір факторингу № 04102023/2 від 04.10.2023 року кладений між ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" та ТОВ «ФК «Віва Капітал» щодо кредитного договору № 1300966331840);

- 11. щодо заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" надано до суду лише рішення у справі № 646/5757/24, виконавчий лист № 646/5757/24, постанову про відкриття виконавчого провадежння ВП № 77652777 від 31.03.2025 року, проте матеріали справи не містять самого кредитного договору №1138- 2694 від 08 січня 2023 року);

- 12. щодо заборгованості перед Акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» надано до суду лише заяву приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, та довідку приват банку щодо наявності заборгованості, проте матеріали справи не містять самого договору № 26257070500507 (SAMDNWFC00049016088);

- 13. щодо заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТЕХНОФІНАНС" надано до суду договір позики «Миттєвий» № 3705902784-2642169 від 21.03.2023 року укладений між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Є ГРОШІ КОМ» та ОСОБА_1 , договір факторингу № 21-06-24-2ПА від 21.06.2024 року укладений між ТОВ"Фінансова компанія "ТЕХНОФІНАНС" та ТОВ «ФК «Преміум Актив», проте, заявником не надано до суду бідь-якого договору між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Є ГРОШІ КОМ» та ТОВ «ФК «Преміум Актив»;

- 14. щодо заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНТАРГЕТ" наявне тільки посилання на договір № 891593.

Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц дійшов висновку, що доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог зазначеного Закону. Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).

Дослідивши надані до суду документи, суд зазначає, що підставою виникнення кредиторської заборгованості є правочини, укладені між боржником та кредитором, а не судові рішення та виконавчі листи / накази, які надані боржником у підтвердження наявності заборгованості перед кредиторами. Крім того, при дослідженні документів, наданих ОСОБА_1 до матеріалів справи, судом встановлено відсутність первинних документів (кредитних договорів, договорів факторингу тощо), укладених ОСОБА_1 та кредиторами про зазначено судом вище.

Нормами Кодексу України з процедур банкрутства на фізичну особу-боржника покладається обов`язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.

Такий правовий висновок вбачається обґрунтованим також з тих підстав, що лише фізична особа-боржник (яка є єдиним суб`єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози. Тому відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов`язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

З вищевикладеного судом встановлено, що заявницею в порушення вимог Кодексу України з процедур банкрутства не забезпечено належного документального підтвердження обставин виникнення та розміру грошових зобов`язань перед усіма кредиторами, зазначеними у конкретизованому списку кредиторів.

Зокрема, щодо окремих кредиторів заявницею не надано безпосередньо кредитних договорів, на які вона посилається як на підставу виникнення заборгованості, а щодо зобов`язань, право вимоги за якими перейшло до інших фінансових установ, не надано документів, які б підтверджували перехід відповідного права вимоги та безперервність такого переходу від первісного кредитора до особи, зазначеної у списку кредиторів.

При цьому надання судових рішень, виконавчих листів та наказів саме по собі не усуває необхідності дослідження обставин виникнення грошових зобов`язань, а також документів, які підтверджують їх правову природу, склад та розмір, з урахуванням особливостей розгляду питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Однак у даному випадку надані заявницею документи не дозволяють встановити щодо низки кредиторів належну правову підставу виникнення зобов`язань, фактичне надання кредитних коштів, належність права вимоги особам, зазначеним у списку кредиторів, та дійсний розмір заборгованості за відповідними зобов`язаннями. При цьому відсутність окремих документів не може бути компенсована лише посиланням на відповідні договори або відомостями з кредитної історії без їх підтвердження іншими належними доказами, а зазначені заявницею кредитні договори рівно як і звіт Українського бюро кредитних історій боржника можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов`язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості та строку прострочки по платежам за основним зобов`язанням, лише у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами (банківські виписки, платіжні доручення, листи, претензії, вимоги від фінансово-кредитних установ тощо), оскільки такі документи, без додавання інших документів для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (у тому числі за основним зобов`язанням), підстав виникнення зобов`язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин. А саме по собі посилання заявниці на припинення здійснення платежів за кредитними зобов`язаннями, відсутність у неї майна та недостатність доходів для виконання грошових зобов`язань не може бути безумовною підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без належного документального підтвердження відповідних обставин.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень статей 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства саме на боржника покладається обов`язок доведення наявності обставин, які свідчать про його неплатоспроможність або загрозу неплатоспроможності, шляхом подання відповідних документів та доказів. Такий обов`язок не може бути перекладений на суд шляхом припущення про наявність заборгованості або необхідності самостійного встановлення обставин виникнення відповідних зобов`язань.

У постанові Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 917/1604/21, в розділі "Щодо належності та допустимості кредитної історії для вирішення судом питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи", зазначено, що при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.

Отже, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

У спеціальних нормах КУзПБ законодавець закріпив передусім принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду, сформульована в постанові від 27.02.2024 року у справі № 910/4014/22.

З вищевикладеного слідує, що процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем, як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 року у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

В свою чергу, господарський суд не позбавлений можливості надавати оцінку поведінці боржника у разі розгляду судом заяви боржника про його неплатоспроможність у підготовчому засіданні: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов`язань, маючи на меті лише фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що свідчить про зловживання правом боржника на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.

Проте, проаналізувавши матеріали заяви та обставини, на які посилається ОСОБА_1 звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, судом зроблено наступні висновки:

- заявник отримав кредитні кошти зокрема у 2023 році, при цьому у декларації про доходи заявником вказано що у 2023 році дохід складав 4 603 453,00 грн.;

- будучи працездатною особою та отримуючи достатній дохід, з початку виникнення заборгованості не відстежується вчинення жодних дій з боку боржника для її погашення;

- відсутності у боржника дієвого прагнення до компромісу з кредиторами.

Крім того, дослідивши поданий заявницею проєкт плану реструктуризації боргів, суд встановив, що зазначені у ньому джерела та розмір доходів боржника не підтверджені належними доказами в обсязі, достатньому для висновку про реальну можливість отримання відповідних доходів протягом строку виконання плану реструктуризації.

Так, надані договір підряду та розрахункові листи, самі по собі, не дають можливості встановити фактичне надходження заявлених сум доходу у розмірі 1 500 2 000 євро на місяць, їх регулярність та можливість подальшого отримання таких коштів. Зокрема, не надано належних доказів фактичного зарахування відповідних коштів на рахунки боржника.

За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити реалістичність запропонованого боржником плану реструктуризації боргів та оцінити фактичну можливість виконання його умов.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, у якості доказів припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців, заявник лише посилається на те, що була змушена припинити погашення своїх кредитів, оскільки не має об`єктивної фінансової можливості виконувати свої грошові зобов`язання перед кредиторами у розмірі 100% місячних платежів по всім кредитних зобов`язаннях. Проте остання, не наводить обставини, які зумовили припинення будь-яких платежів за зобов`язаннями перед фінустановами.

З наданих до суду заявником декларацій про майновий стан боржника за період 2023, 2024, 2025 роки, та станом на 01.08.2026 рік, та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору відповідь на запит в електронному вигляді від 10.09.2026 року, вбачається, що у 2023 році заявником вказано дохід 4 603 453,00 грн.

При цьому, судом встановлено, що у відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору відповідь на запит в електронному вигляді від 10.09.2026 року щодо доходів за 4 квартал 2023 року зазначено 4 598 -21,33 грн.

Судом, у підготовчому засіданні 28.10.2026 року було з`ясовано у заявника щодо податкових документів, та щодо поданої декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2023 рік, у якій зазначено що доходів боржника суму у розмірі 4 603 453,00 грн.

Проте, присутній у підготовчому засіданні боржник (в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів) лише зазначила, що остання доступу до даних коштів не має.

Також, суд дослідивши наданий заявником проєкт плану реструктуризації, встановив, що боржником не надано до суду належних та допустимих доказів у підтвердження джерел доходів, які він зазначає в плані реструктуризації або доказів в підтвердження можливості отримання такого доходу в майбутньому, а надані до суду договір підряду та розрахункові листи як доказ того, що заявник має заробітну плату у розмірі 1 500 - 2 000 євро документально не підтверджена.

Відсутність такої інформації позбавляє можливості суд визначити обсяги майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи.

Крім того, у наданій до суду відомості про усі рахунки боржника зазначено, що на рахунках перебувають суми коштів, а саме 32,50 грн., 1 000,00 грн., 7 748,20 грн., 205,00 грн., 0,19 грн.

Будь-яких інших документів у підтвердження викладених у заяві обставин, заявником до суду надано не було, у тому числі щодо отриманих доходів на які останній посилається у розмірі 1 500 -2 000 Євро.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що заявницею не доведено належними та допустимими доказами наявність обставин, передбачених частиною 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, які є підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Зокрема, матеріали справи не містять достатніх доказів, які б у своїй сукупності підтверджували дійсний склад та розмір грошових зобов`язань боржника перед зазначеними у конкретизованому списку кредиторами, факт належного виникнення відповідних зобов`язань та їх невиконання у встановлені строки.

Крім того, заявницею не надано належного документального обґрунтування обставин, які зумовили припинення виконання кредитних зобов`язань, причин погіршення її матеріального становища, фактичного використання отриманих раніше доходів, а також реальних джерел доходу, за рахунок яких передбачається виконання запропонованого плану реструктуризації боргів.

За таких обставин суд позбавлений можливості встановити наявність у заявниці прострочених грошових зобов`язань у заявленому розмірі, перевірити наявність передбачених законом ознак неплатоспроможності або загрози неплатоспроможності, а також надати належну оцінку можливості відновлення її платоспроможності шляхом застосування судових процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

При цьому суд враховує, що процедура неплатоспроможності фізичної особи спрямована на відновлення платоспроможності добросовісного боржника та забезпечення справедливого балансу інтересів боржника і кредиторів, а тому її застосування передбачає належне розкриття боржником інформації про власний майновий стан, джерела доходів, склад та розмір зобов`язань, а також добросовісне виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Отже, за результатами дослідження поданих заявницею документів та з`ясування обставин у підготовчому засіданні суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових та фактичних підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , у зв`язку із чим у задоволенні відповідної заяви слід відмовити на підставі пункту 1 частини 4 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників у справі про банкрутство), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).

Згідно з частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому, судом під час підготовчого засідання було встановлено, що заборгованість заявниці на яку остання посилається у наданій до суду заяві, у повній мірі не підтверджена первинними документами, що позбавляє суд можливості встановити кількість актуальних кредиторів ОСОБА_1 , наявність кредиторської заборгованості, її дійсний розмір та складові, а надані до суду заявницею докази у їх сукупності не дають у повній мірі дослідити питання, чи дійсно боржниця припинила погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним із кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає за необхідне у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відмовити.

Також суд звертає увагу, що згідно з частиною 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Керуючись статтями 113, 115, 116, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У клопотання про витребування доказів відмовити.

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Звернути увагу ОСОБА_1 на те, що згідно з частиною 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, а саме 28 жовтня 2026 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 02 листопада 2026

СуддяЄмельянова О.О.