Решение № 141145346, 02.11.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3633/18 (922/2960/26)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "ПФК Магнум"доТовариство з обмеженою відповідальністю "Прімавера груп"простягнення коштів в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФК МАГНУМ" без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Харківської області від 30.05.2019 у справі № 922/3633/18 Товариство з обмеженою відповідальністю ПФК МАГНУМ (61145, м. Харків, вул. Шевченка, 146, оф. 39, код ЄДРПОУ 39527537) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.11.2022 у справі № 922/3633/18 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Загороднього Олексія Михайловича (свідоцтво № 1505 від 16.07.2013).

20.08.2026 до Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИМАВЕРА ГРУП" (код ЄДРПОУ 40806552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПФК МАГНУМ (код ЄДРПОУ 39527537) кошти в розмірі 1 219 058,32 гривень.

Також позивач просив відстрочити сплату судового збору ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю ПФК МАГНУМ за подання позовної заяви.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 20.08.2026 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи №922/3633/18 (922/2960/26) та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А. в провадженні якого перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ПФК МАГНУМ.

Ухвалою суду від 25.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 вх. №2960/26 від 20.08.2026 залишено без руху.

31.08.2026 на виконання ухвали суду від 25.08.2026 арбітражним керуючим Загороднім Олексієм Михайловичем подано нову редакцію позовної заяви, в якій зазначено позивачем - Товариство з обмеженою відповідальністю ПФК МАГНУМ, а представником позивача - Загороднього Олексія Михайловича.

Також позивач в новій редакції позовної заяви просить звільнити від сплати судового збору Товариство з обмеженою відповідальністю ПФК МАГНУМ за подання позовної заяви.

Враховуючи, що заявником в новій редакції позовної заяви було уточнено визначення складу учасників справи (позивача), у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, відповідні уточнення були внесені в Автоматизовану систему діловодства спеціалізованого суду.

Ухвалою суду від 01.09.2026 було відстрочено Товариству з обмеженою відповідальністю ПФК МАГНУМ сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення у справі. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3633/18 (922/2960/26) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення за наявними у справі матеріалами наданими сторонами.

Правом на подання відзиву, відповідач, не скористався, клопотань про надання йому часу на підготовку відзиву або інших заяв по суті справи - відповідачем заявлено не було.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Про розгляд справи сторони були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві .

Проте ухвала суду, яка направлялася на адресу відповідача, повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення (Одержувач відсутній за вказаною адресою).

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження відповідача - м. Київ, вул. Січових Стрільців, 1/5, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі було роз`яснено сторонам, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.

Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою Господарського суду Харківської області від 30.05.2019 у справі № 922/3633/18 Товариство з обмеженою відповідальністю ПФК МАГНУМ (61145, м.Харків, вул. Шевченка, 146, оф. 39, код ЄДРПОУ 39527537) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.11.2022 у справі № 922/3633/18 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Загороднього Олексія Михайловича (свідоцтво № 1505 від 16.07.2013).

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав:

боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку;

боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;

боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, сторона за таким правочином зобов`язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд ухвалює рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов`язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута;

аналізує фінансовий стан банкрута;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

формує ліквідаційну масу;

заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Колишнім керівником Товариства з обмеженою відповідальністю ПФК МАГНУМ не було передано ліквідатору - арбітражному керуючому Загородньому О.М. бухгалтерську та іншу документацію (в тому числі договори) печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.

В ході ліквідаційної процедури, за результатами дослідження виписки по рахунку відкритому в АБ «Укргазбанк» НОМЕР_1 за період з 01.01.2016 по 10.07.2024, ліквідатором було встановлено наступне: на рахунок ТОВ "Прімавера Груп" (код ЄДРПОУ 40806552) було перераховано грошові кошти в сумі 1 219 058,32 гривень (сплата за технічні послуги), зокрема:

28.12.2016 перераховано 117 971,82 гривень (сплата за технічні послуги згідно дог. надання послуг № 011-16 від 01.11.16 в т.ч. ПДВ 19661.97 грн.);

28.12.2016 перераховано 410 256,41 гривень (сплата за технічні послуги згідно дог. надання послуг № 011-16 від 01.11.16 в т.ч. ПДВ 68376.07 грн.);

04.01.2017 перераховано 564102,56 гривень (сплата за технічні послуги пакування, порізки металу, допрацювання згідно дог. № 0111-16 від 01.11.2016р. в т.ч. ПДВ 94017.09 грн.);

14.02.2017 перераховано 24 127,53 гривень (сплата за послуги додаткової обробки полотна кришки люка, пакування петлі згідно дог.№ 0111-16 від 01.11.16 в т.ч. ПДВ 4021.26 грн.);

27.02.2017 перераховано 102 600,00 гривень (сплата за допрацювання полотна, пакування петлі згідно дог. № 0111-16 від 01.11.2016р. в т.ч. ПДВ 17100.00 грн.).

Доказів надання послуг Товариству з обмеженою відповідальністю «ПФК МАГНУМ» не встановлено.

29.01.2026 направлено лист № 02-38/181 до ТОВ "ПРІМАВЕРА ГРУП" з проханням надати акт звіряння взаємних розрахунків між ТОВ «ПФК МАГНУМ» (код ЄДРПОУ 39527537) та ТОВ "ПРІМАВЕРА ГРУП" (код ЄДРПОУ 40806552), належним чином завірені копії договорів, укладених між ТОВ «ПФК МАГНУМ» (код ЄДРПОУ 39527537) та ТОВ "ПРІМАВЕРА ГРУП" (код ЄДРПОУ 40806552) в період 2016-2019 роки та докази їх виконання. Відповідь на лист не отримано.

29.06.2026 направлено лист № 02-38/214 до ТОВ "ПРІМАВЕРА ГРУП" з вимогою, а саме: надати докази виконання договору про надання послуг № 0111-16 від 01.11.16, зокрема акти виконаних робіт; в разі відсутності доказів виконання робіт, повернути суми попередньої оплати на загальну суму 1 219 058,32 гривень; кошти перерахувати на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ПФК МАГНУМ» (код ЄДРПОУ 39527537): IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ». Відповідь на лист не отримано.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказів надання послуг, за які банкрутом було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ "ПРІМАВЕРА ГРУП" 1 219 058,32 гривень, не встановлено.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом ч. ч. 1 - 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В ч. 1 ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 77 (допустимість доказів) ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За змістом ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Визначений ст. 79 ГПК України стандарт доказування підкреслює необхідність зіставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з уведенням у дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньої кількості доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить, що на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем не оспорено вказану заборгованість, відзиву на позовну заяву не надано.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ухвалою про відкриття провадження у справі, судом було відстрочено позивачеві сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення у справі.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позову, судовий збір, відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; заяви про забезпечення позову - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином за розгляд позовної судовий збір покладається на відповідача в розмірі 14 628,70 грн.

Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 2, 13, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, статтями 3, 13, 203, 216, 316, 317, 319, 321, 328, 387, 388 Цивільного кодексу України, статтями 1, 7, 42, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІМАВЕРА ГРУП" (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, будинок 1/5, код ЄДРПОУ 40806552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПФК МАГНУМ (61145, м. Харків, вул. Шевченка, 146, оф. 39, код ЄДРПОУ 39527537, рах. НОМЕР_2 в АТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК) грошові кошти в розмірі 1 219 058,32 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІМАВЕРА ГРУП" (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, будинок 1/5, код ЄДРПОУ 40806552) на користь Державного бюджету України 14 628,70 грн.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ПФК МАГНУМ (61145, м. Харків, вул. Шевченка, 146, оф. 39, код ЄДРПОУ 39527537),

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРІМАВЕРА ГРУП" (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, будинок 1/5, код ЄДРПОУ 40806552).

Повне рішення складено "02" листопада 2026 р.

СуддяС.А. Прохоров