Постановление суда № 141145337, 26.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"26" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3090/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді: Прохорова С.А.

секретар судового засідання Кончаренко В.Ю.

розглянувши матеріали справи

за заявоюОСОБА_1доКомунальне підприємство "Харківський вагоноремонтний завод"провизнання банкрутомрозпорядник майна:

арбітражний керуючий Гриценко Ігор Іванович

кредитори:

ОСОБА_1

ОСОБА_2

ТОВ "МАВЕЛ УКРАЇНА"

АТ "Українська залізниця"

за участю в засіданні:

розпорядника майна - Гриценка І.І. в режимі відеоконференції

представника ОСОБА_1 - Данилюк О.В.

представника ТОВ "МАВЕЛ УКРАЇНА" - Літвінова А.С.

представника АТ "Українська залізниця" - Зибунова Ю.О.

після перерви на оголошення судового рішення учасники справи не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 19.05.2025 завершено попереднє судове засідання у справі про банкрутство Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод".

Призначено підсумкове засідання.

Ухвалою суду від 29.09.2025 замінено конкурсного кредитора Комунального підприємства Салтівське трамвайне депо (код за ЄДРПОУ 37766028) з грошовими вимогами до Комунального підприємства Харківський вагоноремонтний завод в загальній сумі 1 509 517,79 грн на його правонаступника - Товариством з обмеженою відповідальністю МАВЕЛ Україна (код в ЄДРПОУ 44852838).

Ухвалою суду від 18.05.2026 відмовлено в задоволенні заяв ОСОБА_2 вх. №16103 від 09.07.2025, ОСОБА_1 вх. №16156 від 10.07.2025 та розпорядника майна вх. №16219 від 10.07.2025 про визнання кредитора - Комунальне підприємство "Салтівське трамвайне депо" заінтересованою особою стосовно боржника.

Визнано протиправними дії арбітражного керуючого розпорядника майна Гриценко І.І. під час організації та проведення зборів кредиторів, призначених на 02.06.2025 р.

В задоволенні заяви ОСОБА_2 (вх. № 14581 від 19.06.2025) про перехід до наступної судової процедури та визнання боржника - КП "Харківський вагоноремонтний завод" банкрутом та про відкриття ліквідаційної процедури - відмовлено.

В задоволенні заяви ОСОБА_2 (вх. № 14582 від 19.06.2025) про призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Гриценка І.І. відмовлено.

Зобов`язано розпорядника майна організувати та провести збори кредиторів та комітету кредиторів, для вирішення питань, необхідних для закінчення процедури розпорядження майном в строк до 15.06.2026 р.

Від арбітражного керуючого надійшли звіти про діяльність під час виконання повноважень розпорядника майна:

- вх. №12477 від 25.05.2026,

- вх. №15815 від 30.06.2026,

- вх. №17471 від 17.07.2026,

- вх. №19821 від 12.08.2026,

- вх. №21829 від 07.09.2026.

28.09.2026 до суду надійшла заява розпорядника майна (вх. №23841) про долучення до матеріалів справи протоколу зборів кредиторів від 25.09.2026р. шляхом опитування та протоколу засідання комітету кредиторів від 25.09.2026р. шляхом опитування.

28.09.2026 до суду надійшло клопотання розпорядника майна (вх. №23847) про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

28.09.2026 до суду надійшла заява розпорядника майна (вх. №23853) про згоду на участь у справі в якості ліквідатора КП "Харківський вагоноремонтний завод".

У судовому засіданні 19.10.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та дату і час його проголошення - 26.10.2026.

Після перерви на оголошення судового рішення учасники справи в засідання не з`явилися.

Надаючи правову оцінку клопотанню арбітражного керуючого та перевіряючи наявність підстав для застосування щодо боржника судової процедури ліквідації, суд виходить з наступного.

Відповідно до абзаців першого та третього частини другої статті 49 КУзПБ до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 48 КУзПБ до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство.

Як вбачається з протоколу зборів кредиторів від 25.09.2026 на вирішення були поставлені питання:

1. Визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів КП «ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД».

2. Про подальший хід провадження у справі про банкрутство КП «ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД».

Учасниками зборів кредиторів прийнято рішення визначити кількісний склад комітету кредиторів в кількості трьох осіб, а саме: З них правом вирішального голосу наділені троє кредиторів:

- ОСОБА_2

- Походенко Олександр Якович

- ТОВ «МАВЕЛ Україна».

Зборами кредиторів також було прийнято рішення про перехід до процедури ліквідації боржника та делегування подання клопотання про прийняття рішення щодо переходу до наступної судової процедури та призначення ліквідатора по КП «ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД».

Як вбачається з протоколу засідання комітету кредиторів від 25.09.2026 комітетом кредиторів вирішено:

Вирішили.

- Звернутись до Господарського суду Харківської області з клопотанням про перехід до наступної судової процедури, а саме, визнання КП "Харківський вагоноремонтний завод" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 96, код ЄДРПОУ 34859507) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

- Звернутись до Господарського суду Харківської області з клопотанням про призначення ліквідатором КП "Харківський вагоноремонтний завод" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 96, код ЄДРПОУ 34859507) арбітражного керуючого Гриценко І.І. (свідоцтво №1216 від 04.07.2013р.).

Надаючи оцінку обставинам справи та вирішуючи питання щодо можливості переходу на наступну стадію провадження у справі про банкрутство КП "Харківський вагоноремонтний завод", суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

За частиною першою статті 44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.

Задля досягнення наведеної мети розпорядник майна зобов`язаний, зокрема: проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість (частина третя статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства).

Завершальною стадією процедури розпорядження майном боржника є підсумкове засідання.

Відповідно до частин першої, другої статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

Частиною третьою вказаної статті КУзПБ визначено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном боржника у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

У разі, якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном боржника не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п`яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (частина четверта статті 49 КУзПБ).

Законодавець не пов`язує можливість переходу до ліквідаційної процедури виключно з наявністю рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, частиною четвертою статті 49 КУзПБ суду надано право навіть за відсутності рішення зборів кредиторів боржника, але за наявності визначених КУзПБ обставин (закінчення термінів визначених КУзПБ щодо тривалості процедури розпорядження майном, наявність ознак банкрутства та за відсутністю пропозицій щодо санації боржника) прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 918/420/16).

Тлумачення положень статей 48, 49 КУзПБ свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, в залежності від обставин справи, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 КУзПБ, із застосуванням судового розсуду (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими КУзПБ, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу

Отже, у разі чи наявності, чи відсутності рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, за результатами підсумкового засідання господарський суд, з застосуванням судового розсуду, приймає одне з рішень, передбачених частиною третьою статті 49 КУзПБ (аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.04.2023 у cправі № 924/1277/20).

За статтею 1 КУзПБ банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури; боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Під ліквідацією розуміється припинення боржника, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку КУзПБ вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Відповідно до частини першої статті 58 КУзПБ у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Тож завдання підсумкового засідання суду полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі. При винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, має бути доведено факт неплатоспроможності боржника.

Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі (постанови Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 910/866/20, від 26.10.2022 у справі № 922/3529/20, від 18.05.2023 у справі № 923/954/20 ).

Визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим з`ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів. Суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном (постанови Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/1950/16, від 29.07.2021 у справі № 925/409/20, від 31.05.2022 у справі № 905/2852/16).

Тобто, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та при відкритті ліквідаційної процедури суд в обов`язковому порядку повинен з`ясувати як актив, так і пасив боржника та порівняти їх дані.

Аналогічні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 908/2755/19.

Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом у порядку статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства реєстру вимог кредиторів.

Звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника має містити відомості про актив боржника, такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), на підставі якого кредитори приймають рішення про введення наступної судової процедури, у подальшому відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) мають бути предметом розгляду у судовому засіданні у справі про банкрутство.

Якщо встановлення пасиву боржника відбувається у попередньому засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду з огляду на знаходження справи у процедурі розпорядження майном боржника.

Подібні за змістом висновки викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №904/1693/19, від 23.01.2020 у справі №924/1155/18, від 08.12.2022 у справі №908/2415/21.

Тлумачення положень КУзПБ свідчить, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі комплексного дослідження всіх наявних у справі доказів, зокрема й аналізу фінансового стану боржника, подання якого до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є обов`язком розпорядника майна боржника, визначеним пунктом 5 частини третьої статті 44 КУПБ, що дозволить суду встановити наявність чи відсутність підстав для висновку про платоспроможність боржника (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 908/2755/19, від 23.12.2023 у справі № 924/1155/18).

Відсутність аналізу та дослідження дійсного фінансово-господарського стану боржника на момент вирішення питання про запровадження у справі про банкрутство судової процедури ліквідації суперечить норми КУзПБ. Аналогічні висновки наведені також в постанові Верховного Суду від 25.03.2023 у справі № 902/207/22.

Так, в ухвалі суду від 18.05.2026 суд, відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_2 (вх. № 14581 від 19.06.2025) про визнання боржника - КП "Харківський вагоноремонтний завод" банкрутом та про відкриття ліквідаційної процедури суд зазначав про те, що на момент винесення ухвалирозпорядником майна повноцінна інвентаризація активів боржника та фінансовий аналіз не проводилися, діяльність розпорядника майна зводилася переважно до направлення запитів, а інвентаризація була сформована виключно на підставі письмових відповідей установ, отриманих у грудні 2024 року.

Зі звітів арбітражного керуючого про діяльність під час виконання повноважень розпорядника майна, які були подані після розгляду першої заяви про визнання боржника банкрутом вбачається, що останнім не були прийняті до уваги зауваження суду, викладені в ухвалі від 18.05.2026.

Так у звіті вх. №12477 від 25.05.2026 арбітражним керуючим просто зазначено, що він виконує повноваження розпорядника майна, передбачені кодексом України з процедур банкрутства та іншим законодавством.

Зі звіту вх. №15815 від 30.06.2026 вбачається, що арбітражним керуючим лише було направлено конкурсним кредиторам із правом вирішального голосу запити про засідання зборів кредиторів та комітету кредиторів. За підсумками опитування у відповідності складено повідомлення про результати засідання зборів кредиторів та комітету кредиторів.

Зі звіту вх. №17471 від 17.07.2026 вбачається, що розпорядником майна надіслано до матеріалів справи №922/3090/24 повідомлення за результатами зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів від 19.06.2026р. та додані до нього протоколи: зборів кредиторів КП «Харківський вагоноремонтний завод» від 19.06.2026 № 1 та засідання комітету кредиторів КП «Харківський вагоноремонтний завод» від 19.06.2026 № 2, з додатками до них, а також повідомлення щодо зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів від 23.06.2026 з додатками до них. Надіслано запит від 16.07.2026 (Вих № 02-06/93) щодо проведення зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів КП ВАРЗ зі строком надання відповіді до 30.07.2026р.

У звіті вх. №19821 від 12.08.2026 арбітражним керуючим повідомлено про надсилання 06.08.2026 (Вих №02-06/119) засобами електронної пошти кредиторам запиту арбітражного керуючого (розпорядника майна) КП «ВАРЗ» щодо зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів КВ ВАРЗ шляхом опитування ПОВТОРНО. Строк надання відповіді - до 24.08.2026р.

У звіті вх. №21829 від 07.09.2026 арбітражним керуючим повідомлено про надсилання 02.09.2026 (Вих№02-06/145) засобами електронної пошти кредиторам Повідомлення арбітражного керуючого (розпорядника майна) Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 96, код ЄДРПОУ 34859507) Про результати повторних зборів кредиторів та повторного засідання комітету кредиторів Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод". До означеного повідомлення були додані наступні додатки: Протокол зборів кредиторів КП "Харківський вагоноремонтний завод" від 24.08.2026р. Протокол засідання комітету кредиторів "Харківський вагоноремонтний завод" від 24.08.2026р. Копії відповідей учасників опитування. Копії електронних листів, якими отримано відповіді учасників опитування.

В свою чергу, згідно з поданими раніше звітами, вбачається, що діяльність розпорядника майна зводилася переважно до направлення запитів, а інвентаризація була сформована виключно на підставі письмових відповідей установ, отриманих у грудні 2024 року.

Таким чином, суд зазначає, що розпорядником майна так і не була проведена повноцінна інвентаризація активів боржника на момент поставлення питання перед зборами кредиторів щодо визнання боржника банкрутом.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, розпорядником майна не було здійснено жодних фактичних дій щодо виходу за місцезнаходженням боржника для виявлення та збереження майна, не вчинено дій для встановлення місцезнаходження рухомого майна, а також не досліджено стан та місцезнаходження майна боржника, що було описане та арештоване в межах відкритих виконавчих проваджень.

Розпорядником майна, в порушення вимог ст. 44 Кодексу України з процедур з банкрутства, не було проведено й аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, для встановлення за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства.

В свою чергу, приписи КУзПБ наділяють арбітражного керуючого широким колом повноважень для виконання своїх обов`язків. Відповідно до статті 12 КУзПБ арбітражний керуючий має право звертатися із запитами до органів державної влади, підприємств та установ, а у разі протидії з боку керівника боржника - звертатися до господарського суду з відповідними клопотаннями (про витребування доказів, усунення перешкод, відсторонення керівника тощо).

А тому обставини того, що керівник боржника не відповідає на листи розпорядника майна та не надає первинну бухгалтерську документацію, а органи статистики відмовляють у наданні інформації через її конфіденційність, не звільняють розпорядника майна від обов`язку проведення фінансового аналізу та фактичної інвентаризації.

Такими своїми правами, встановленими ст. 12 КУзПБ, арбітражний керуючий не скористався, не зважаючи на те, що суд звертав на це увагу в своїй ухвалі від 18.05.2026.

Матеріали справи не містять доказів вчинення арбітражним керуючим жодних дій, спрямованих на витребування судом необхідних для проведення інвентаризації та аналізу документів, поставлення перед судом питання щодо припинення повноважень керівника боржника, залучення незалежного експерта для проведення такого аналізу, що свідчить про формальний підхід до виконання своїх обов`язків у процедурі розпорядження майном.

Відсутність добровільного сприяння з боку керівника боржника не звільняє розпорядника майна від імперативного обов`язку, покладеного на нього частиною третьою статті 44 КУзПБ.

Нездійснення арбітражним керуючим процесуальних дій щодо витребування необхідної інформації через суд свідчить про формальний підхід до виконання своїх обов`язків та призводить до неможливості встановлення судом дійсного фінансово-майнового стану боржника.

Відсутність у матеріалах справи належним чином складеного звіту про результати інвентаризації (із фактичним оглядом активів) та аналізу фінансово-господарського стану боржника позбавляє господарський суд можливості з`ясувати співвідношення активів і пасивів підприємства, перевірити обґрунтованість висновків щодо його стійкої неплатоспроможності та переконатися у неможливості відновлення його платоспроможності шляхом санації.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що пропозиція щодо переходу до ліквідаційної процедури є передчасною. Дії, передбачені законодавством для стадії розпорядження майном, не виконані у повному обсязі, а дійсний майновий стан боржника не встановлений.

Суд звертає увагу, що відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства кожна судова процедура у справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених Кодексом України з процедур банкрутства для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.

Тому суд повинен займати активну процесуальну позицію в тому числі і при перевірці наявності підстав для застосування щодо боржника судових процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

З огляду на викладене, без належного дослідження всіх вищевикладених обставин, суд позбавлений можливості в повному обсязі виконати функцію судового контролю у цій справі про банкрутство, зокрема щодо перевірки ознак банкрутства з перевіркою співвідношення активу та пасиву боржника, а також повноти дій розпорядника майна, перевірки повноти здійснення розпорядником майна аналізу фінансово-господарського стану боржника, у тому числі на підставі дослідження наданих на підтвердження таких обставин доказів.

Оскільки наявні в матеріалах докази повною мірою таким вимогам не відповідають, а дії розпорядника майна, з урахуванням усіх обставин справи, з якими Кодекс України з процедур банкрутства пов`язує можливість припинення процедури розпорядження майном, визнання боржника банкрутом та переходу до ліквідаційної процедури не здійснені в повному обсязі, суд задля належного виконання завдань із судового контролю на етапі розпорядження майном у справі про банкрутство, вважає, що висновки щодо необхідності переходу в ліквідаційну процедуру є передчасними.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та заяви про призначення ліквідатором арбітражного керуючого Гриценка І.І.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно абз. 5 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд за клопотанням комітету кредиторів, кредитора, арбітражного керуючого чи з власної ініціативи може продовжити строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації (у тому числі якщо провадження у справі про банкрутство продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.

Враховуючи зазначені обставини суд вбачає обґрунтовані підстави для продовження строку процедури розпорядження майном боржника для усунення виявлених недоліків, проведення належної інвентаризації, складання фінансового аналізу та організації нових зборів кредиторів.

Також, суд вважає необхідним попередити арбітражного керуючого Гриценка І.І., що відповідно до ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства у разі невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого, суд може відсторонити арбітражного керуючого від виконання повноважень за власною ініціативою.

Керуючись статтями 2, 9, 48, 49 Кодексу України з процедур банкрутства, абз. 5 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 119, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання розпорядника майна вх. № 23847 від 28.09.2026 про визнання боржника - КП "Харківський вагоноремонтний завод" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури - відмовити.

В задоволенні заяви розпорядника майна вх. № 23853 від 28.09.2026 про призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Гриценка І.І. - відмовити.

Продовжити строк процедури розпорядження майном боржника та повноваження арбітражного керуючого Гриценка І.І. в якості розпорядника майна КП "Харківський вагоноремонтний завод" до 30.11.2026 р.

Зобов`язати розпорядника майна провести належним чином інвентаризацію майна боржника (з`ясувати активи та пасиви та порівняти їх долі) та подати відповідні відомості за результатами цієї інвентаризації до суду в строк до 26.11.2026 з доказами здійснення відповідних дій щодо визначення вартості виявленого майна боржника чи обставин, що унеможливлювали вчинення таких дій.

Зобов`язати розпорядника майна подати суду звіт про фінансово-майновий стан боржника та докази його розгляду зборами (комітетом) кредиторів.

Зобов`язати розпорядника майна організувати та провести збори кредиторів та комітету кредиторів, для вирішення питань, необхідних для закінчення процедури розпорядження майном в строк до 15.11.2026.

Призначити наступну дату підсумкового засідання на "30" листопада 2026 р. на 11:30 год.

Судове засідання відбудеться за адресою: м. Харків, пл. Свободи 5, Держпром 8-й під`їзд, зал № 110.

Участь розпорядника майна в судовому засіданні визнати обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення - 26.10.2026 та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.11.2026.

Суддя Прохоров С.А.