Решение № 141144679, 02.11.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2026 р. м. Київ Справа № 911/2898/23

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши повторну уточнену заяву ГРОМАДСЬКОЇ СПІЛКИ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА СПІЛКА САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ ТА ІНШИХ ГРОМАДСЬКИХ ОБ`ЄДНАНЬ «САДОВОДИ КИЇВЩИНИ» б/н від 25.09.2026 року (вх. №8925 від 28.09.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2898/23

за позовом ГРОМАДСЬКОЇ СПІЛКИ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА СПІЛКА САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ ТА ІНШИХ ГРОМАДСЬКИХ ОБ`ЄДНАНЬ «САДОВОДИ КИЇВЩИНИ» Громадської організації «Садівницьке товариство «Гвоздика»

до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації

без виклику представників учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.09.2026 року у справі №911/2898/23 позовні вимоги Відокремленого підрозділу Громадської спілки «Київська обласна спілка садівницьких товариств та інших громадських об`єднань «Садоводи Київщини» Громадська організація «Садівницьке Товариство «Гвоздика» до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації задоволено повністю.

До суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява б/н від 15.09.2026 року (вх. №8545 від 15.09.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2898/23.

До суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла уточнена заява б/н від 15.09.2026 року (вх. №16648/26 від 16.09.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2898/23, відповідно до якої, позивач просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 100000,00 грн. та витрат на проведення двох судових експертиз у сумі 45626,56 грн.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду б/н від 15.09.2026 року для розгляду заяви Відокремленого підрозділу Громадської спілки «Київська обласна спілка садівницьких товариств та інших громадських об`єднань «Садоводи Київщини» Громадської організації «Садівницьке Товариство «Гвоздика» б/н від 15.09.2026 року (вх. №16648/26 від 16.09.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2898/23 визначено суддю Господарського суду Київської області Зайця Д.Г.

Ухвалою суду від 22.09.2026 року повернуто заяву Відокремленого підрозділу Громадської спілки «Київська обласна спілка садівницьких товариств та інших громадських об`єднань «Садоводи Київщини» Громадської організації «Садівницьке Товариство «Гвоздика» б/н від 15.09.2026 року (вх. №16648/26 від 16.09.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2898/23 та додані до неї документи заявнику без розгляду.

До суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла повторна уточнена заява б/н від 25.09.2026 року (вх. №8925 від 28.09.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2898/23, відповідно до якої позивач просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 100000,00 грн. та витрат на проведення двох судових експертиз у загальній сумі 45626,50 грн.

До суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення б/н від 29.09.2026 року (вх. №17598/26 від 29.09.2026) на повторну уточнену заяву позивача б/н від 25.09.2026 року (вх. №8925 від 28.09.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2898/23.

Судом встановлено, що в повторній уточненій заяві б/н від 25.09.2026 року (вх. №8925 від 28.09.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2898/23 позивачем заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення та доказів на підтвердження понесених судових витрат.

Розглянувши вказане клопотання позивача, суд дійшов висновку про його задоволення.

Ухвалою суду від 13.10.2026 року клопотання позивача про поновлення процесуального строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2898/23 (а саме, повторної уточненої заяви б/н від 25.09.2026 року (вх. №8925 від 28.09.2026) задоволено. Поновлено позивачу процесуальний строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2898/23 (а саме, повторної уточненої заяви б/н від 25.09.2026 року (вх. №8925 від 28.09.2026). Прийнято до розгляду повторну уточнену заяву Громадської спілки «Київська обласна спілка садівницьких товариств та інших громадських об`єднань «Садоводи Київщини» б/н від 25.09.2026 року (вх. №8925 від 28.09.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2898/23. Здійснювати розгляд заяви вирішено без виклику сторін за наявними матеріалами. Зобов`язано третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 надати відзив на подану заяву про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Розглянувши повторну уточнену заяву Громадської спілки «Київська обласна спілка садівницьких товариств та інших громадських об`єднань «Садоводи Київщини» б/н від 25.09.2026 року (вх. №8925 від 28.09.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2898/23 про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 100000,00 грн. та витрат на проведення двох судових експертиз у сумі 45626,50 грн., судом встановлено наступне.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 2 ст. 128 ГПК України).

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідну заяву, в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивач зробив безпосередньо у тексті позовної заяви, зазначивши, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 65000,00 грн., та повідомив, що докази понесення адвокатських витрат будуть надані у строк, визначений ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Судом встановлено, що позивачем повторну уточнену заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №911/2898/23 подано до суду 25.09.2026 року.

Ухвалою суду від 13.10.2026 року поновлено позивачу процесуальний строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2898/23.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки: договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"); за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у п. п. 130-131 постанови від 16.11.2022 у справі №922/1964/21); адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.08.2023 року між позивачем та адвокатом Трещовим А.О. укладено Договір №29/08 від 29.08.2023 про надання правової допомоги (далі Договір), згідно п. 1.1 якого, позивач доручив, а адвокат зобов`язався здійснити захист, представництво та надати інші види правової допомоги позивачу на умовах, що визначені Договором, а позивач зобов`язався оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Згідно п. 5.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2027 року.

Відповідно до п. 5.4 Договору, сторони підписують Акт приймання-передачі наданої правової допомоги зі спливом строку, визначеного п. 5.1 Договору, або ж раніше, у випадку надання правової допомоги, окресленої Договором раніше визначеного строку.

15.09.2026 року між позивачем та адвокатом Трещовим А.О. підписано Акт приймання передачі наданої правової допомоги б/н від 15.09.2026 (далі Акт) до Договору про надання правової допомоги №29/08 від 29.08.2023, відповідно до п. 1 якого, адвокатом надано, а позивачем прийнято правову допомогу, зокрема, наступні послуги: аналіз матеріалів земельного спору, первинна консультація, визначення способу захисту та формування правової позиції (що складає 8000,00 грн.); підготовка позовної заяви у справі №911/2898/23, формування правового обґрунтування та комплекту додатків, подання позову (що складає 15000,00 грн.); опрацювання ухвали про залишення позовної заяви без руху, усунення недоліків та впорядкування матеріалів позову (що складає 4000,00 грн.); аналіз заперечень учасників справи та підготовка відповіді на відзив і пов`язаних процесуальних документів (що складає 6000,00 грн.); підготовка та подання клопотання від 16.01.2024 про призначення земельно-технічної експертизи (що складає 5000,00 грн.); збирання, аналіз і подання землевпорядних матеріалів та інших доказів, необхідних для проведення експертного дослідження (що складає 4000,00 грн.); підготовка і направлення адвокатського запиту до уповноважених осіб та організації «Мрія», опрацювання отриманих матеріалів (що складає 3000,00 грн.); підготовка і направлення адвокатського запиту до органів Держгеокадастру від 07.05.2024, опрацювання відповіді (що складає 3000,00 грн.); виїзд за маршрутом «Київ-Васильків» для пошуку та одержання документів, необхідних для доказування у справі (що складає 5000,00 грн.); підготовка і направлення повторного адвокатського запиту до органів Держгеокадастру від 20.08.2024 (що складає 3000,00 грн.); підготовка клопотання про долучення додаткових доказів та витребування матеріалів щодо меж земельних ділянок (що складає 5000,00 грн.); підготовка письмових пояснень на виконання ухвали суду від 13.06.2025 (що складає 6000,00 грн.); підготовка та подання повторного клопотання про призначення земельно-технічної експертизи (що складає 5000,00 грн.); підготовка додаткових письмових пояснень від 03.11.2025 та комплекту документів до них (що складає 5000,00 грн.); аналіз висновку експерта від 07.05.2026, підготовка письмових пояснень щодо результатів експертизи (що складає 7000,00) грн..; підготовка до судових засідань та участь у п`яти судових засіданнях у справі №911/2898/23 (що складає 16000,00 грн.).

Згідно п. 2 Акту, загальна погоджена вартість наданої правової допомоги становить 100000,00 грн.

Стосовно тверджень відповідача, що за відсутності детального розрахунку суд не має можливості перевірити, чи відповідає розмір понесених витрат на правничу допомогу у сумі 100000,00 грн. фактичному обсягу робіт суд зазначає наступне.

Згідно ч. 5 ст. 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З урахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №911/471/19).

Судом встановлено, що належних доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката у справі, відповідачем не надано, у зв`язку з чим, суд вважає, що останнім не доведено у відповідності до ч. 6 ст. 126 ГПК України неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката складності справи.

При цьому, саме лише посилання відповідача на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу у відзиві не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2020 року у справі №910/5410/19.

Щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, Велика Палата ВС у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зазначила, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що ч. 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Стосовно посилань відповідача на те, що позивачем не доведено обставин здійснення позивачем оплати послуг за надання правової допомоги в зазначеному розмірі саме в якості оплати послуг адвоката та безпосередньо адвокату суд зазначає наступне.

Згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Стосовно посилань відповідача на відсутність Додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги, в якій зазначено розмір таабо порядок обчислення адвокатського гонорару суд зазначає наступне.

Надаючи оцінку заявленої стороною до відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу, суд зауважує, що акт приймання-передачі наданої правової допомоги б/н від 15.09.2026, який є невідємною частиною Договору, містить посилання на Договір про надання правової допомоги №29/08 від 29.08.2023, в зазначеному Акті вказано найменування наданої правової допомоги та виконаних робіт та їх вартість.

Водночас, згідно п. 3.2 Договору, в Додатковій угоді зазначається порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, а також порядок оплати фактичних витрат АДВОКАТІВ за виконання доручень КЛІЄНТА визначаються додатковою угодою до даного Договору.

Також, згідно п. 3.2 Договору, гонорар АДВОКАТІВ погоджується за взаємною домовленістю Сторін.

Відповідно до п. 5.4 Договору, сторони підписують Акт приймання-передачі наданої правової допомоги зі спливом строку, визначеного п. 5.1 Договору, або ж раніше, у випадку надання правової допомоги, окресленої Договором раніше визначеного строку.

15.09.2026 року між позивачем та адвокатом Трещовим А.О. підписано Акт приймання передачі наданої правової допомоги б/н від 15.09.2026 (далі Акт) до Договору про надання правової допомоги №29/08 від 29.08.2023, відповідно до п. 1 якого, адвокати передали, а замовник і клієнт прийняв правову допомогу, надану під час представництва інтересів позивача у справі №911/2898/23 в Господарському суді Київської області. Перелік і погоджена вартість виконаних робіт наведена в п. 1 Акту.

Згідно п. 2 Акту, загальна погоджена вартість наданої правової допомоги становить 100000,00 грн.

Зазначена сума є гонораром Адвокатів за фактично надану правову допомогу та підлягає оплаті Клієнтом відповідно до Договору і домовленостей Сторін. Обов`язок зі сплати не залежить від фактичного стягнення цих витрат з іншої сторони судового спору.

Замовник і Клієнт підтверджують, що правову допомогу надано в повному обсязі та належної якості. Претензій щодо обсягу, строків, якості та вартості наданої правової допомоги немає.

Цей Акт є невід`ємною частиною Договору №29/08 від 29.08.2023 та складений у чотирьох примірниках однакової юридичної сили по одному для кожної Сторони.

Отже, в даному випадку, умови Договору та підписаний Акт необхідно розглядати у їх сукупності, оскільки вони в сукупності визначають права та обов`язки сторін. Хоча безпосередньо в Договорі не визначено конкретну суму гонорару, а Додаткової угоди до Договору суду не надано, сторони погодили порядок визначення наданої правничої допомоги шляхом її фіксації в Акті, який згідно п. 2 такого Акту є невідємною частиною Договору. Вказаний Акт містить відомості про фактично надані послуги, зокрема й загальну суму їх вартості, щодо якої сторони досягли домовленостей.

Судом враховано, що шляхом підписання зазначеного Акта сторонами у письмовій формі погоджено конкретний розмір гонорару за надану правничу допомогу, а тому, твердження відповідача про відсутність домовленостей щодо вартості таких послуг спростовується змістом договору та акту.

Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19).

У даному випадку, за відсутності додаткової угоди до договору, інші надані документи, які оцінені судом в сукупності, дають змогу встановити погоджені сторонами умови визначення гонорару обсяг фактично наданих послуг та погоджену вартість, а отже, заявлені витрати можуть вважатися належним чином доведеними, у тому числі, на підставі основного договору про надання правничої допомоги, з урахуванням того, що акт складений на виконання зобов`язань адвоката у даному судовому процесі.

Стосовно витрат позивача на проведення судових експертиз, судом встановлено наступне.

Ухвалою суду від 26.03.2024 року призначено у справі №911/2898/23 судову земельно-технічну експертизу. Проведення земельно-технічної експертизи у справі №911/2898/23 доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі №911/2898/23 зупинено до отримання висновків експертів.

Ухвалою суду від 08.09.2025 року встановлено, що 23.07.2025 року матеріали справи №911/2898/23 надійшли до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; 13.08.2025 року від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України до суду надійшов висновок експерта у справі №911/2898/23; поновлено провадження у справі №911/2898/23.

Ухвалою суду від 04.11.2025 року призначено у справі №911/2898/23 повторну судову земельно-технічну експертизу. Проведення повторної земельно-технічної експертизи у справі №911/2898/23 доручено Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. Провадження у справі №911/2898/23 зупинено до отримання висновків експертів.

Ухвалою суду від 26.05.2026 року встановлено, що 17.11.2025 року матеріали справи №911/2898/23 направлено до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України; 15.05.2026 року до суду від Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшов висновок експерта №СЕ-19/111-25/70963-ЗТ від 07.05.2026 року та матеріали справи №911/2898/23; поновлено провадження у справі №911/2898/23.

Вказані висновки експертиз враховано судом під час розгляду справи по суті та оцінки доказів у їх сукупності.

Відповідні експертизи були призначені судом у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, які мали значення для правильного вирішення спору.

Посилання відповідача на недоліки первинних документів позивача не свідчать про необгрунтованість витрат на проведення повторної експертизи та не спростовує її процесуальної необхідності.

При цьому, відповідач не обгрнутовує, в чому саме полягає неспівмірність заявлених витрат, їх надмірність або відсутність зв`язку з предметом спору, обмежуючись твердженнями про порушення балансу інтересів сторін.

З огляду на викладене, оскільки, повторна експертиза, призначена судом, безпосередньо пов`язана з розглядом справи, а отриманий за її результатом висновок врахований судом під час вирішення спору по суті, відповідні витрати згідно ст. 123 ГПК України, є судовими витратами та підлягають розподілу відповідно до ст. 129 ГПК України.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

Згідно ч. 4 ст. 127 ГПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до квитанції АТ КБ «Приватбанк» №9364-8562-9808-8729 від 27.12.2024, за проведення експертизи позивачем на користь Київського науково-дослідного інституту МЮ України сплачено 24232,96 грн.

Згідно квитанції АТ КБ «Приватбанк» №9404-0512-0890-5613 від 23.01.2026, за проведення судової експертизи позивачем на користь Київського НДЕКЦ МВС України сплачено 21393,60 грн.

Судом встановлено, що на підтвердження здійснених витрат на правничу допомогу та витрат на проведення судових експертиз, позивачем до матеріалів справи додано наступні документи: ордери на надання правничої допомоги; Договір №29/08 від 29.08.2023 про надання правової допомоги; Акт приймання передачі наданої правової допомоги б/н від 15.09.2026 до Договору №29/08 від 29.08.2023 про надання правової допомоги; копія квитанції АТ КБ «Приватбанк» №9364-8562-9808-8729 від 27.12.2024 на суму 24232,96 грн.; копія квитанції АТ КБ «Приватбанк» №9404-0512-0890-5613 від 23.01.2026 на суму 21393,60 грн.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються витрати позивача на проведення експертизи та обставини надання позивачу адвокатом професійної правничої допомоги, у зв`язку з чим, зазначені витрати є судовими витратами в розумінні ст. 123 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

Таким чином, беручи до уваги аргументи позивача (які підтверджено належними і допустимими доказами, наявними в матеріалах справи) та викладені у відзиві на заяву про ухвалення додаткового рішення заперечення відповідача (які не спростовують висновки суду та позицію позивача), характер спірних правовідносин у справі, обсяг підготовлених та поданих до суду позивачем заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв розумності суми адвокатських витрат, суд дійшов висновку, що заявлений Громадською спілкою «Київською обласною спілкою садівницьких товариств та інших громадських об`єднань «Садоводи Київщини» до стягнення розмір витрат на правничу допомогу та на проведення експертизи, є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин.

Судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).

Викладене, на думку суду, свідчить, що покладення на Феодосіївську сільську раду Обухівського району Київської області витрат на професійну правничу допомогу в сумі 100000,00 грн. та на проведення двох судових експертиз у сумі 45626,50 грн. є обгрунтованим.

За таких обставин, встановивши відповідність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та на проведення судових експертиз вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, враховуючи викладені відповідачем заперечення у відзиві на заяву про ухвалення додаткового рішення (які не спростовують висновки суду), суд дійшов висновку про недоцільність зменшення суми витрат на правничу допомогу та суми витрат на проведення судових експертиз, які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 234, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Повторну уточнену заяву ГРОМАДСЬКОЇ СПІЛКИ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА СПІЛКА САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ ТА ІНШИХ ГРОМАДСЬКИХ ОБ`ЄДНАНЬ «САДОВОДИ КИЇВЩИНИ» б/н від 25.09.2026 року (вх. №8925 від 28.09.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2898/23 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області 08173, Київська область, Обухівський р-н, с. Ходосівка, вул. Панаса Мирного, буд. 2, код ЄДРПОУ 04362148) на користь ГРОМАДСЬКОЇ СПІЛКИ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА СПІЛКА САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ ТА ІНШИХ ГРОМАДСЬКИХ ОБ`ЄДНАНЬ «САДОВОДИ КИЇВЩИНИ» (01133, місто Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, БУДИНОК 26 А, ОФІС 124, код ЄДРПОУ 20065510) 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 45626 (сорок п`ять тисяч шістсот двадцять шість) грн. 50 коп. витрат на проведення двох судових експертиз.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць