Решение № 141144604, 26.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.10.2026Справа № 910/9586/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Пікуш Олександра Валерійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр компетенції ЕСМ Україна»

про стягнення 80.450,00 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

31.07.2026 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Пікуш Олександра Валерійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр компетенції ЕСМ Україна» про стягнення 80.450,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено договір про надання послуг № 27Ф від 02.04.2025. На виконання умов договору позивачем у повному обсязі надані послуги з технічної підтримки ІТ-сервісів та обробки звернень користувачів, що підтверджується актами приймання-передачі послуг № 9 від 13.02.2026 на суму 23.150,00 грн, № 10 від 30.03.2026 на суму 23.150,00 грн та № 11 від 31.03.2026 на суму 46.300,00 грн, які відповідачем сплачено лише в сумі 12.150,00 грн. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання щодо оплати, позивач направив на його адресу вимогу № 1 від 10.07.2026 про сплату заборгованості у розмірі 80.450,00 грн, яка відповідачем не виконана, заборгованість залишилась не погашена. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 80.450,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9586/26 від 07.08.2026 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

18.08.2026 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2026 відкрито провадження у справі № 910/9586/26 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою відповідачу встановлено строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 25.08.2026 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № R067266045481 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду отримав 02.09.2026, що підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням про вручення відправлення № R067266045481.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 25.08.2026 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2025 між Фізичною особою-підприємцем Пікушем Олександром Валерійовичем (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Компетенції ЕСМ Україна» (замовник, відповідач) було укладено договір про надання послуг № 27Ф (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується здійснити послуги з технічної підтримки ІТ сервісів та обробки звернень користувачів згідно отриманого технічного завдання, а замовник зобов`язується прийняти результат праці та надати винагороду виконавцю.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення умов договору не сплатив у повному обсязі вартість наданих послуг, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 80.450,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 11.1 договору цим сторони домовились, що цей договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 30.06.2025.

Додатковою угодою № 1 від 30.06.2025 сторони дійшли згоди продовжили дію договору до 31.03.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно з п. 4.1 договору приймання-передача наданих послуг згідно з цим договором здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі послуг по факту фактичного отримання результатів виконання робіт (надалі - акт). Виконавець надає замовнику акт, що має бути належним чином оформлений та підписаний сторонами.

Відповідно до п. 4.2 договору якщо замовник в процесі приймання виявив неналежне виконання зобов`язань виконавцем, замовник не підписує акт та протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання акту надає письмову мотивовану відмову про не підписання такого акту з переліком виявлених недоліків. У разі надання письмової відмови від підписання акту з боку замовника з переліком виявлених недоліків, виконавець зобов`язаний усунути вказані недоліки. Після повного усунення недоліків сторони підписують акт.

З матеріалів справи вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв послуги за договором на загальну суму 92.600,00 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами наступними актами здачі-прийняття робіт:

№ 9 від 13.02.2026 на суму 23.150,00 грн;

№ 10 від 30.03.2026 на суму 23.150,00 грн;

№ 11 від 31.03.2026 на суму 46.300,00 грн.

13.02.2026 та 13.03.2026 відповідач здійснив часткову оплату наданих позивачем послуг за актом № 9 від 13.02.2026 на загальну суму 12.150,00 грн, що підтверджується випискою банку Monobank від 29.07.2026.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Оскільки умови договору не містять строків виконання зобов`язання щодо оплати наданих послуг позивач вправі діяти відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України згідно якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

11.07.2026 позивач направив відповідачу вимогу № 1 від 10.07.2026 про сплату заборгованості за договором, в якій просив протягом 7 (семи) календарних днів з дня, наступного за днем відправлення цієї вимоги засобами поштового зв`язку, сплатити на користь заборгованість у розмірі 80.450,00 грн, що підтверджується описом вкладення, фіскальним чеком та накладною АТ «Укрпошта» за № R491080003416 від 11.07.2026.

Відповідач отримав дану вимогу 15.07.2026, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту АТ «Укрпошта» в мережі Інтернет за трекінгом № R491080003416.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З огляду на викладене, відповідач мав здійснити оплату наданих послуг у строк до 22.07.2026 включно.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що в порушення умов договору відповідачем не здійснено оплату наданих послуг у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 80.450,00 грн (92.600,00 грн - 12.150,00 грн), яка не оспорена відповідачем.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті наданих послуг не подано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих послуг в розмірі 80.450,00 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Пікуш Олександра Валерійовича є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр компетенції ЕСМ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21; код ЄДРПОУ 37470573) на користь Фізичної особи-підприємця Пікуш Олександра Валерійовича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) 80.450 (вісімдесят тисяч чотириста п`ятдесят) грн 00 коп. боргу, 3.328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В.Сівакова