Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
03.11.2026Справа № 910/10460/26За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-Енерго»провідшкодування витрат на правничу допомогуу справі№910/10460/26за позовомАкціонерного товариства «Укрнафта»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-Енерго»простягнення 1 489 776,00 грн.,Суддя Босий В.П.
Представники сторін:не викликались.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - АТ «Укрнафта») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-Енерго» (далі - ТОВ «Спецтермомонтаж-Енерго») про стягнення 1 489 776,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2026 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-Енерго» на користь Акціонерного товариства «Укрнафта» штраф у розмірі 285 600,00 грн. та судовий збір у розмірі 3 427,20 грн.
02.11.2026 до Господарського суду міста Києва від ТОВ «Спецтермомонтаж-Енерго» надійшла заява про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якій заявник просить суд стягнути з АТ «Укрнафта» витрати на правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.
Частинами 1-2 статті 221 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами частин 3, 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки рішення у справі №910/10460/26 ухвалене у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання суд не вбачає підстав для призначення судового засідання для розгляду заяви відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Положеннями ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем відповідної заяви про подачу доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, що закріплено у ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, не було зроблено.
При цьому суд відзначає, що зазначення у змісті відзиву на позов попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи з посиланням на п. 8 ч. 3 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України не може вважатись такою заявою, оскільки вказана процесуальна норма не регулює питання строків подачі доказів розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.
Більш того, як у відзиві на позов, так і у запереченнях на відповідь на відзив відсутні будь-які посилання на ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, яка і регламентує строк та порядок подання таких доказів.
Також, в заяві про відшкодування витрат на правничу допомогу відповідач просить суд поновити пропущений строк на подання заяви, з огляду на те, що розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим відповідачу не було відомо про ухвалення рішення, а тому строк пропущено з поважних причин.
Виходячи із положень статті 119 Господарського процесуального кодексу України, поновлення пропущеного строку для подання документів відбувається виходячи із поважності причин його пропуску. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
За змістом ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування поважності причин пропуску процесуальних строків та подача заяви про їх поновлення покладається на зацікавлену сторону.
Суд відзначає, що розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін жодним чином не обмежує учасників справи у можливості бути обізнаними про стан розгляду відповідної справи та не завдає перепон у реалізації їх прав.
Більш того, строки розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження визначені положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Тобто, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження обмежений закінченням шістдесятиденного строку з дня відкриття провадження у справі.
При цьому, ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачені особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, зокрема, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Отже, процесуальне законодавство повною мірою дає можливість учасникам на розуміння проміжку часу в якому справа має бути розглянута по суті та прийнято відповідне рішення.
Крім того, чинне законодавство передбачає можливість відповідача подати докази і до прийняття судового рішення, проте відповідачем не наведено обставин та жодним чином не обґрунтовано причин необхідності подання доказів саме після прийняття рішення.
Частина 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначає, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність.
Статтею 7 вказаного Кодексу передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
В даному випадку, провадження у справі відкрито ухвалою суду від 24.08.2026, а рішення прийнято 23.10.2026, тобто у визначений процесуальним законодавством строк, що дає підстави для висновку про наявність у відповідача достатнього часу для подання доказів понесення витрат на правничу допомогу адвоката в межах встановлених процесуальним законодавством строків, а не обізнаність представника із фактом прийняття рішення у справі викликано виключно волевиявленням самого відповідача.
Отже, підстави для поновлення строку для подання доказів понесення витрат на правничу допомогу, заявлених до стягнення з позивача, відсутні.
Згідно з абз. 3 ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За таких обставин, оскільки надання Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-Енерго» доказів понесення витрат на правничу допомогу здійснено з пропуском встановленого процесуального строку, а в задоволенні клопотання про поновлення такого строку відмовлено, то суд дійшов висновку залишити таку заяву без розгляду.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 119, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-Енерго» про поновлення строку подання доказів понесення витрат на правничу допомогу відмовити.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-Енерго» про відшкодування витрат на правничу допомогу залишити без розгляду.
3. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та підлягає оскарженню.
Суддя В.П. Босий
Судебное решение № 141144490, Господарський суд м. Києва было принято 03.11.2026. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти ключевые данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить ключевые данные.
то решение относится к делу № 910/10460/26. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: