Постановление суда № 141144394, 02.11.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення зустрічної позовної заяви

м. Київ

02.11.2026Справа № 910/10225/26Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши зустрічну позовну заяву Національної служби здоров`я України по справі № 910/10225/26

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Медікум - ЛК" (адреса: 51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, Проспект Свободи, буд. 35 А, приміщення 1-1/2/3)

до Національної служби здоров`я України (адреса: 04073, місто Київ, Проспект Степана Бандери, буд. 19)

про зобов`язання здійснити дії

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медікум - ЛК" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Національної служби здоров`я України (далі - відповідач) про зобов`язання здійснити дії, а саме:

- зобов`язати Національну службу здоров`я України (код ЄДРПОУ 42032422) створити умови для уточнення/корегування ТОВ "МЕДІКУМ-ЛК" в Електронній системі охорони здоров`я електронних медичних записів, що були виключені з оплати на підставі Повідомлення про виявлені в ході автоматичного моніторингу порушення умов договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій у частині внесення недостовірних або неповних даних, на підставі яких були сформовані звіти про медичні послуги № 32021/5-17-25 від 25.07.2025 року;

- зобов`язати Національну службу здоров`я України (код ЄДРПОУ 42032422) здійснити повний перерахунок вартості медичних послуг, наданих ТОВ "Медікум-ЛК" за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 року за пакетом "Хірургічні операції дорослим та дітям в умовах стаціонару одного дня" за результатами уточнення/корегування даних в Електронній системі охорони здоров`я.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.08.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікум - ЛК" залишено без руху, встановлено строк та спосіб усунення недоліків.

27.08.2026 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2026 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання по справі № 910/10225/26 призначено на 19.10.2026.

24.09.2026 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

28.09.2026 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

02.10.2026 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

19.10.2026 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Представник позивача у підготовче засідання 19.10.2026 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету осіб.

Судом у підготовчому засіданні 19.10.2026 постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання про відкладення підготовчого засідання на 09.11.2026.

18.10.2026 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла зустрічна позовна заява, в якій останній просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІКУМ-ЛК» заборгованість у сумі 16 851 416,39 грн.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги Національна служба здоров`я України зазначає, що 28 січня 2026 року сторонами було підписано звіт за грудень 2025 року за Договором, у якому зафіксовано та остаточно узгоджено результат розрахунків за весь 2025 рік, включаючи всі коригування за попередні звітні періоди (у тому числі за січень-липень 2025 року), у зв`язку з чим остаточний розмір непогашеної заборгованості ТОВ «МЕДІКУМ-ЛК» перед НСЗУ за Договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій від 03.02.2025 № 0633-E125-P000 становить 16 851 416,39 грн, яку останній просить стягнути.

Також, 18.10.2026 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про поновлення процесуального строку для подання зустрічного позову, з огляду на те, що на момент подання відзиву у вересні 2026 року НСЗУ не мала фактичної та процесуальної можливості подати зустрічний позов разом із відзивом, з огляду на об`єктивні та поважні причини:

- порушення строку на подання зустрічного позову безпосередньо пов`язане зі збройною агресією російської федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX та продовженням строку його дії;

- через постійні ворожі обстріли та систематичне оголошення повітряних тривог у м. Києві участь представників НСЗУ в інших судових засіданнях у господарських та адміністративних справах суттєво ускладнювалося та затягувалася в часі (нерідко розгляд справи або перебування у судовому засіданні / укритті тривало майже увесь робочий день).

За доводами Національної служби здоров`я України, вищеперелічені обставини призвели до значного накопичення процесуального навантаження та вимушеного зміщення графіка підготовки документів, у сукупності з регулярними відключеннями електроенергії, відсутністю стабільного зв`язку та обмеженим доступом до електронних баз даних поза межами робочого часу, НСЗУ була позбавлена технічної та фізичної можливості оперативно завершити підготовку зустрічного позову у стислі строки.

Розглянувши зустрічну позовну заяву із урахуванням вищезазначених клопотань, суд зазначає наступне.

Учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини другої статті 42 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Суд зазначає, що відповідачем (Національною службою здоров`я України) було пропущено строк для подання зустрічного позову у справі № 910/10225/26.

Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

У статті 118 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з ч. 4 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Нормами ГПК України чітко визначено строки вчинення процесуальних дій, порядок обчислення, початок відліку та їх закінчення. Процесуальні строки є обов`язковими як для суду, так і для учасників судового процесу, оскільки визначають, зокрема, час протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.

Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв`язку із поновленням пропущеного процесуального строку, унормовується процесуальним законодавством.

ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання або заяви про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про поновлення процесуального строку має містити обґрунтування причин пропуску строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. До клопотання чи заяви повинні бути додані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, у межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

При цьому, з огляду на вимоги статей 13, 74 ГПК України заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску встановленого законом строку шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні (постанова Верховного Суду від 25.08.2022 року у справі № 873/56/22).

Постановою від 25.10.2022 року у справі за № 585/2494/18 Верховний Суд звернув увагу, що відповідно до усталеної судової практики під поважними причинами пропуску строку слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

При цьому, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України", на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану в Україні" із 05:30 24.02.2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який надалі був продовжений.

Звичайно, введення воєнного стану є обставиною, яка не залежить від волевиявлення особи і в певних випадках може створити перешкоди та труднощі, що унеможливлюють чи ускладнюють можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22.

Для визнання цієї підстави поважною слід брати до уваги, зокрема, територіальне місцезнаходження суду і скаржника, порядок його функціонування, хід бойових дій, існування реальної небезпеки для життя учасників процесу, тривалість самого процесуального строку; час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини (висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 року у справі за № 585/2494/18).

Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Тобто, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.09.2022 року у справі №697/2360/21 та від 19.10.2022 року у справі №398/1739/15.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Поняття "справедливе правосуддя" в сучасному розумінні має два аспекти:

- матеріальна справедливість, яка полягає в тому, що кожне судове рішення має бути справедливим по суті (тобто при вирішенні спірного питання повинні бути справедливо визначені права і обов`язки тих, хто звернувся до суду, або завдяки судовому рішенню має бути відновлена порушена справедливість);

- процесуальна справедливість, яка передбачає розгляд справи відповідно до певних судових процедур.

В аспекті зазначеного, суд звертається до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Частиною 4 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, для забезпечення позивача за зустрічним позовом права на доступ до правосуддя та забезпечення завдань господарського судочинства, він просить суд визнати причини пропуску строку на звернення з зустрічним позовом поважними.

При цьому позивач за зустрічним позовом не наводить жодних обґрунтованих обставин за яких він був позбавлений можливості звернутися із зустрічною позовною заявою у строк до 28.09.2026 року.

Разом з тим, судом враховано, що відповідач подавав процесуальні заяви у строк (відзив на позовну заяву подано через систему «Електронний суд» 24.09.2026 року; заперечення на відповідь на відзив подано через систему «Електронний суд» 02.10.2026 року).

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні клопотання Національною службою здоров`я України про поновлення строку на подання зустрічного позову.

Відповідно д ч. 7 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Згідно з ч. 8 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Отже, зустрічна позовна заява Національної служби здоров`я України підлягає поверненню.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 124 Конституції України передбачає, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

У статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зазначається таке: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

Кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді. Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (принцип диспозитивності господарського судочинства).

Розпорядження своїм правом на захист є приписом господарського (як і цивільного) законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Принагідно суд зазначає, що повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, не завдає істотної шкоди самому змісту права на захист та не створює прийняття процесуальних рішень, наслідком яких є неможливість реалізувати доступ до правосуддя у встановленому процесуальним законодавством порядку.

Керуючись статтями 46, 118, 119, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Національної служби здоров`я України про поновлення строку для подання зустрічного позову.

2. Повернути Національній службі здоров`я України зустрічну позовну заяву у справі №910/10225/26.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (02.11.2026) та може бути оскаржено в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції безпосередньо до суду апеляційної інстанції в строк, визначений статтею 256 ГПК України.

Суддя М.Є. Літвінова