Решение № 141144288, 12.09.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.09.2025Справа № 910/504/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Колосовій О.П., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ВІННЕР БУДІВНИЦТВО» (03148, м. Київ, вул. Хмельницька, 20/21, літера А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмарк Україна» (03148, м. Київ, Картвелішвілі, 5)

про стягнення 16 119 500,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Сікорський Т.Г.

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ВІННЕР БУДІВНИЦТВО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмарк України» про стягнення 16 119 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність підстав для повернення 2 400 000,00 грн. завдатку за Договором № 100222022 про надання юридичних (правових) послуг від 10.02.2022 року на підставі ч. 3 ст. 571 ЦК України внаслідок неможливості виконання зобов`язання відповідачем, а також повернення згідно ст. 1212 ЦК України 13 719 500,00 грн. безпідставно набутих коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/504/25, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 06.03.2025 року.

Судом встановлено, що до початку судового засідання через систему "Електронний суд" 20.02.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 20.02.2025 року, з доказами направлення до електронного кабінету позивача, в якому відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, оскільки обсяг невиконаних позивачем грошових зобов`язань перед відповідачем внаслідок виконання останнім умов Договору №10022022 про надання юридичних (правових) послуг від 10.02.2022, Додаткової угоди №1, Додаткової угоди №4, Додаткової угоди №7 складає суму у розмірі 5 357 035,97 грн.

В свою чергу, через систему "Електронний суд" 25.02.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 25.02.2025 року, з доказами направлення на до електронного кабінету відповідача, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача, заперечуючи щодо авансової природи коштів, які вимагає повернути, оскільки сплата таких коштів не передбачена умовами Договору. Також позивач наголошує, що не отримував від відповідача жодних повідомлень, листів, іншої інформації про зарахування, на які останній посилається у своєму відзиві, а Акти наданих послуг сторонами були підписані виключно стосовно здійснення щомісячних фіксованих платежів за Договором.

Вказані документи судом долучені до матеріалів справи.

Також через систему "Електронний суд" 04.03.2025 року від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 04.03.2025 року про відкладення підготовчого судового засідання у зв`язку з неможливістю участі директора ТОВ "Алмарк Україна" Цвєткова Г.О. в судовому засіданні 06.03.2025 року через перебування на службі у Збройних Силах України.

Окрім цього, через канцелярію суду 04.03.2025 року від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 04.03.2025 року про відкладення розгляду справи, зміст якого є ідентичним змісту клопотання, яке надійшло через систему "Електронний суд" 04.03.2025 року.

Вказані документи судом долучені до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 06.03.2025 року судом частково задоволено клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання та протокольною ухвалою оголошено перерву до 10.04.2025 року.

У підготовче засідання 10.04.2025 року з`явився уповноважений представник позивача, уповноважений представник відповідача - не з`явився.

Судом доведено до відома, що до початку судового засідання через систему "Електронний суд" від представника відповідача 04.04.2025 року надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 03.04.2025 року, з доказами надсилання до електронного кабінету позивача, в яких відповідач зазначає, що аналіз умов Договору та Додаткових угод до нього, в тому числі щодо видів оплат, співставлення проведених платежів із призначенням, зазначеними позивачем у платіжних документах тощо, спростовує заяви позивача про відсутність зобов`язань позивача щодо сплати винагороди за спростовані відповідачем вимоги, про виключні три види оплат за Договором, про неправомірність проведених оплат та обсяги проведених оплат, зокрема, але не виключно, в забезпечення умов виконання зобов`язань позивача щодо сплати гонорару успіху платежів на користь відповідача. Отже, всі проведені позивачем платежі на користь відповідача були отримані відповідачем на законних підставах за надані відповідачем послуги.

Також судом доведено до відома, що до початку судового засідання через систему "Електронний суд" від представника відповідача 09.04.2025 року надійшло клопотання б/н від 09.04.2025 року про судове тлумачення умов Договору № 10022022 від 10 лютого 2022 року щодо строку його дії після 15.12.2023 року у разі невиконання зобов`язань, з доказами надсилання на адресу позивача, а також 10.04.2025 року - клопотання б/н від 10.04.2025 року про продовження строку підготовчого провадження у зв`язку з мобілізацією представника відповідача та необхідністю отримання експертного висновку з економічної експертизи, замовленого відповідачем.

Додатково від представника відповідача через канцелярію суду 10.04.2025 року надійшло клопотання б/н від 09.04.2025 року про судове тлумачення умов Договору № 10022022 від 10 лютого 2022 року щодо строку його дії після 15.12.2023 року у разі невиконання зобов`язань, зміст якого є ідентичним відповідному клопотанню, поданому представником відповідача 09.04.2025 року через систему "Електронний суд".

Вказані документи судом долучені до матеріалів справи.

Розглянувши в судовому засіданні 10.04.2025 року клопотання представника відповідача про продовження строку підготовчого засідання, за умови часткового задоволення в попередньому судовому засіданні клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з ненаведенням останнім в розумінні приписів ч. 3 ст. 177 ГПК України доказів винятковості обставин, якими обґрунтована необхідність продовження строку підготовчого провадження, судом протокольною ухвалою в задоволенні клопотання про продовження строку підготовчого провадження відмовлено.

Окрім цього, подане представником відповідача через канцелярію суду та систему "Електронний суд" клопотання б/н від 09.04.2025 року про судове тлумачення умов Договору № 10022022 від 10 лютого 2022 року відповідно до ст. 213 ЦК України щодо строку його дії після 15.12.2023 року у разі невиконання зобов`язань судом залишене без розгляду як таке, що не передбачене господарським процесуальним законодавством в межах даного спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 року враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, закрито підготовче провадження у справі №910/504/25 та справа призначена до судового розгляду по суті на 15.05.2025 року.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання через систему «Електронний суд» 22.04.2025 року представником відповідача подано клопотання б/н від 21.04.2025 року про роз`яснення допустимості подання доказів у формі інформаційного запиту до арбітражної установи, з доказами надсилання до електронного кабінету позивача, в якому відповідач просить надати роз`яснення щодо допустимості використання у справі документів, що містять офіційне звернення представника відповідача - директора ТОВ «Алмарк Україна» до SCC (Арбітражним інститутом Стокгольмської торгової палати) та підтвердити, що надання таких документів до матеріалів справи є правомірним та відповідає вимогам законодавства про допустимі та належні докази у господарському процесі.

Поряд із цим, через систему "Електронний суд" 06.05.2025 від представника позивача - адвоката Сікорського Т.Г. надійшла заява б/н від 06.05.2025 року про проведення судового засідання 15.05.2025 року справі №910/504/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 13.05.2025 року заява представника позивача задоволена, постановлено проводити судове засідання 15.05.2025 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів

Також через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли: 16.05.2025 року - клопотання б/н від 15.05.2025, з доказами надсилання до електронного кабінету позивача, про прийняття та залучення до матеріалів справи Висновку експертна №08/25 від 14.05.2025 у якості належного, допустимого доказу та проведення розгляду справи 15.05.2025 року за відсутності представника відповідача з урахуванням поважності причин відсутності (проходження ним військової служби); 05.06.2025 року - клопотання б/н від 05.06.2025 року про розгляд справи 12.06.2025 року без участі представника відповідача - директора товариства Цвєткова Г.О., який перебуває на військовій службі.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 15.05.2025 року для надання представнику відповідача можливості прибути в судове засідання, протокольною ухвалою оголошено перерву до 12.06.205 року.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 12.06.2025 року для надання позивачем пояснень щодо поданого відповідачем висновку експерта судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 17.07.2025 року.

Судом доведено до відома, що через систему "Електронний суд" від представника позивача 11.07.2025 року надійшли Додаткові пояснення у справі б/н від 10.07.2025, з доказами надсилання до електронного кабінету відповідача, в яких представник позивача просить поданий відповідачем висновок експерта №08/25 від 14.05.2025 за результатами проведення судової економічної експертизи до розгляду не приймати.

Також, через систему "Електронний суд" 16.07.2025 року від представника відповідача надійшли: письмові пояснення відповідача на письмові пояснення позивача від 10.07.2025 б/н від 16.07.2025, з доказами надсилання до електронного кабінету позивача, в яких відповідач просить відхилити звинувачення, викладені у письмових поясненнях позивача від 10.07.2025 року на адресу відповідача, як безпідставні та необґрунтовані, долучити до матеріалів справи висновок експерта №08/25 від 14.05.2025, врахувати дані які у ньому викладені; клопотання б/н від 16.07.2025 року про розгляд справи 17.07.2025 року без участі директора відповідача Цвєткова Г.О., який перебуває на військовій службі.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 17.07.2025 року протокольною ухвалою оголошено перерву до 14.08.2025 року.

Окрім цього, через систему "Електронний суд" 14.08.2025 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення б/н від 13.08.2025 року, з доказами надсилання до електронного кабінету позивача, в яких відповідач зазначає, що послуги, надані відповідачем згідно Договору та Додаткової угоди № 4 від 19.10.2022 року підтверджуються рішеннями у справі № 910/3456/22 за позовом ТОВ «БК «Олімпікс» до ТОВ «Віннер Будівництво» про стягнення 3 200 000,00 грн., зокрема, задоволенням постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 року апеляційної скарги ТОВ «Віннер Будівництво», скасування рішення першої інстанції та відмовою в задоволенні позовних вимог, стягнення витрат зі сплати судового збору на користь ТОВ «Віннер Будівництво», а також закриття касаційного провадження ухвалою від 18.07.2023 року та відмовою у відкритті касаційного провадження ухвалою від 02.10.2023 року.

Додатково відповідач вказує, що Додатковою угодою про розстрочення платежів від 21.06.2022 року сторони визначили датою остаточного розрахунку за Додатковою угодою № 4 від 19.10.2022 року (сплати гонорару успіху) - 30 календарних днів з дати закінчення/припинення воєнного стану в України.

Щодо послуг, наданих за Договором та Додатковою угодою № 7 від 21.01.2022 року відповідач зазначає, що ним в повному обсязі виконано зобов`язання, зокрема, представник ТОВ «Алмарк Україна» брав участь в судових засіданнях касаційного розгляду та подавав процесуальні документи на стадії касаційного розгляду справи № 910/3456/22, що підтверджується підписаним сторонами актом наданих послуг № 1 від 19.03.2023 року.

Окремо відповідач звертає увагу на порушення позивачем строків оплати щомісячних платежів, наявність підстав для тверджень про виконання ним зобов`язань за Додатковою угодою № 1 від 10.02.2022 року, враховуючи підписання сторонами Акту наданих послуг № 4 від 30.04.2022 року та Звіту до акту, застосування заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог у справі № 910/13813/21 на суму 133 092 124,65 грн., зарахування вимог на суму 32 494 457,70 грн. та спростування на суму 100 599 666,95 грн. Тобто, як стверджує відповідач, винагорода за наслідком зарахування та спростування вимог - гонорар успіху на користь відповідача складає 3 249 445,77 грн. (10% від зарахованих на користь позивача) +10 059 666,70 грн.(10% від спростованих вимог).

Вказані документи судом долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 14.08.2025 року судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 04.09.2025 року

Поряд із цим, 04.09.2025 року через систему "Електронний суд" та через електронну пошту суду від представника відповідача надійшли аналогічні за змістом додаткові пояснення б/н від 04.09.2025 року, з доказами надсилання до електронного кабінету позивача, в яких відповідач зазначає, що всі послуги прийняті позивачем за актами без заперечень щодо якості та мають бути оплачені, фіксовані платежі складають 11 962 875,00 грн. (520 125,00 грн.*23 місяці), експертиза підтверджує успіх у справах (спростування та зарахування на суму 134 092 424,70 грн.), що є підставою для сплати гонорару успіху в розмірі 13 409 242,47 грн. (10%), додаткова угода № 4 та № 7 підписані обома сторонами та платежі на 22 653 185,50 грн. проведені добровільно.

Вказані документи судом долучені до матеріалів справи.

У судових засіданнях з розгляду справи по суті 04.09.2025 року та 11.09.2025 року судом протокольними ухвалами оголошувалися перерви до 11.09.2025 року та 12.09.2025 року відповідно.

У судові засідання з розгляду справи по суті 15.05.2025 року, 12.06.2025 року, 10.07.2025 року, 17.07.2025 року, 14.08.2025 року, 04.09.2025 року, 11.09.2025 року та 12.09.2025 року з`явився уповноважений представник позивача, уповноважений представник відповідача - не з`явився.

Клопотаннями від 05.06.2025 року, 16.07.2025 року представник відповідача просив розгляд справи проводити без його участі у зв`язку з його перебуванням на військовій службі.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судових засіданнях з розгляду справи по суті 12.06.2025 року, 10.07.2025 року, 17.07.2025 року, 14.08.2025 року та 04.09.2025 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 04.09.2025 року судом проголошено перехід до стадії ухвалення судового рішення, проте з огляду на складність справи судом відкладено ухвалення та проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення до 11.09.2025 року.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 11.09.2025 року з огляду на складність справи, судом повторно відкладено ухвалення та проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення до 12.09.2025 року.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12.09.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши в судових засіданнях пояснення уповноважених представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України (далі - Господарський кодекс України, чинний на час спірних правовідносин) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 10 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ВІННЕР БУДІВНИЦТВО» (позивач у справі, Клієнт за вказаним договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алмарк Україна» (відповідач у справі, Виконавець за договором) укладено Договір №10022022 про надання юридичних (правових) послуг (далі - Договір), за умовами пункту 1.1. якого Клієнт доручає, а Виконавець зобов`язується надавати Клієнту «Юридичні (правові) послуги» (далі - послуги) на умовах передбачених цим Договором та Додатковими угодами до нього.

Розділами 2 - 11 Договору сторони погодили зобов`язання сторін, умови оплати, порядок здачі-приймання послуг, відповідальність сторін, форс - мажорні обставини та строк дії договору тощо.

Суд зазначає, що за приписами статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

За приписами статті 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п. 11.2 Договору Сторони погоджуються, що термін дії даного Договору та Додаткових угод до нього починається з дати набрання чинності та діє до 10 грудня 2022 року, або до дати дострокового припинення дії цього Договору за згодою сторін, але у будь якому випадку до повного виконання Сторонами умов цього Договору та Додаткових угод до нього.

Також Сторонами укладено ряд Додаткових угод щодо умов оплати, гонорару успіху та строку дії Договору.

Так, Додатковою угодою №5 від 18.10.2022 до Договору строк його дії був змінений і встановлений Сторонами до 31.12.2022 року.

В подальшому, Додатковою угодою № 6 від 02.01.2023 до Договору строк його дії був змінений і встановлений Сторонами до 10.09.2023 року.

Відповідно до Додаткової угоди № 8 від 10.09.2023 року до Договору № 10022022 про надання юридичних (правових) послуг сторони узгодили та вирішили внести зміни до п.11.2 розділу 11 Договору та викласти такий пункт у наступній редакції: «Сторони погоджуються, що термін дії даного Договору та Додаткових угод до нього подовжується та діє до « 15» грудня 2023 року, або до дати дострокового припинення дії цього Договору за згодою Сторін.».

Вказаний Договір та Додаткові угоди підписані представниками клієнта та виконавця та скріплені печатками юридичних осіб.

Судом встановлено, з урахуванням предмету та суб`єктного складу сторін договорів, які є основними ознаками договору та дають змогу кваліфікувати вид договору незалежно від того, яке найменування привласнили йому сторони судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Статтею 902 Цивільного кодексу України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

За матеріалами справи судом встановлено, що метою спірного Договору сторони визначили юридичний супровід та надання правничої допомоги клієнту у взаємовідносинах з опонентом, в тому числі по судовій справі № 910/13813/21 за позовом Компанії «Пауер Констракшн Корпорейшен Оф Чайна, ЛТД» (далі - «Опонент»), від імені та в інтересах якої діє Представництво «Пауер Констракшн Корпорейшн Оф Чайна, ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Віннер Будівництво» про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, збитків тощо.

До складу юридичних (правових) послуг за цим Договором сторони домовились віднести наступне: 1. Підготовку та супровід процедури зарахування зустрічних однорідних вимог клієнта до опонента у відповідності до ст. 601 ЦК України; 2. Підготовку та супровід процедур стягнення заборгованості опонента перед клієнтом за наслідками впровадження заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог; 3. Підготовку, розрахунок та супровід процедури стягнення збитків, понесених клієнтом внаслідок неправомірно накладеного опонентом арешту на рахунки та майно клієнта в судовому процесі по справі № 910/13813/21.

Так, шляхом укладення Додаткової угоди № 4 від 19.10.2022 року до Договору Сторони доповнили склад Юридичних (правових) послуг Сторони та домовились віднести юридичний супровід та надання правничої допомоги Клієнту у взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ОЛІМПІКС», зокрема, надання правничої допомоги у підготовці та супроводі, в тому числі, але не виключно, у суді, процедури захисту інтересів Клієнта у судовій справі №910/3456/22, що знаходиться в провадженні Північного апеляційного господарського суду за апеляційною скаргою ТОВ «Віннер Будівництво» на рішення Господарського суду міста Києва від 10 серпня 2022 року за позовом ТОВ «БК «Олімпікс» до ТОВ «Віннер Будівництво» про стягнення 3 200 000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що визначені договором.

За умовами п. 4.1 Договору надання юридичних (правових) послуг за цим Договором є платним. Клієнт зобов`язаний вчасно і в повному обсязі оплачувати послуги виконавця в розмірі і порядку, визначеному даним Договором та/або діючими Додатковими угодами, оплачувати в повному обсязі винагороду за надані юридичні (правові) послуги, а також компенсувати виконавцю узгоджені окремі витрати, понесені виконавцем в процесі надання таких послуг.

Відповідно до п. 4.2 Договору за юридичні (правові) послуги Клієнт сплачує на рахунок Виконавця фіксований щомісячний платіж (надалі - Платіж) в національній валюті України - гривні - в розмірі 520 125,00 грн. до 15 числа кожного поточного місяця впродовж повного строку дії цього Договору. Перший щомісячний платіж здійснюється Клієнтом в день підписання даного Договору. Такі щомісячні платежі є обов`язковими, забезпечують поточну роботу виконавця, спрямовану на виконання умов даного Договору та визначаються сторонами як неповоротні.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що у разі успішного виконання умов цього Договору Сторони визнають узгодженою та прийнятною для себе винагороду Виконавця у якості гонорару успіху, що визначається з розрахунку 10% від загальної суми спростованих виконавцем позовних вимог та/або вимог Опонента до Клієнта про стягнення суми заборгованості, штрафних санкцій, відшкодування збитків тощо, в тому числі, але не виключно, від загальної суми відшкодувань, понесених Клієнтом витрат та/або завданих йому збитків за наслідками ухвалення судового рішення та/або підписання мирової угоди на користь Клієнта.

Узгоджений сторонами за цим Договором та/або Додатковими угодами до нього розмір гонорару успіху сплачується клієнтом на користь виконавця в термін до 10 календарних днів з дати або події, зазначених у відповідній Додатковій угоді до цього Договору.

Гонорар успіху виконавця коригується сторонами та узгоджується у відповідних Додаткових угодах до цього Договору в інших випадках, не передбачених умовами цього Договору.

В забезпечення умов виконання зобов`язань Клієнта щодо сплати гонорару успіху на користь Виконавця на умовах цього Договору та Додаткових угод до нього, Клієнт підтверджує оплату на користь Виконавця коштів в розмірі 3 300 000,00 грн. в наступному порядку: 1 500 000,00 грн. Клієнт сплачує в день підписання цього Договору та 1 800 000,00 грн. сплачує не пізніше 01 березня 2022 року, які враховуються Сторонами в якості складової частини передбаченого сторонами гонорару успіху.

Згідно пункту 4.6 Договору якщо Сторони не домовляться про інше, всі рахунки, що виставляються Виконавцем за Юридичні (правові) послуги та/або Додаткові юридичні (правові) послуги, надані клієнтом за цим Договором, підлягають сплаті Клієнтом протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту подання відповідного рахунку Клієнту.

У відповідності до п. 4.3 Договору обсяг (предмет) та вартість Додаткових юридичних (правових) послуг клієнта, їх порядок, умови та строки виконання узгоджуються сторонами в Додаткових угодах до цього Договору на умовах, прийнятних для сторін такої Додаткової угоди. Вартість Додаткових юридичних (правових) послуг визначається виконавцем в розумних і справедливих розмірах, згідно усталеної міжнародної практики.

Додатковою угодою № 1 від 10.02.2022 року до Договору визначено, що за наслідками підготовки, оформлення та направлення заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог Клієнт зобов`язується сплатити Виконавцю винагороду, яка складає 10% від суми зарахованих однорідних зустрічних вимог.

Підставою для проведення Клієнтом оплати винагороди Виконавця є сукупність наступних факторів/подій:

1) Направлення заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог на адресу Опонента;

2) Сторони підписали Акт наданих послуг.

При цьому оплата винагороди Виконавця проводиться наступним чином:

- 50% від суми винагороди Виконавця оплачується протягом 5 (п`яти) днів з моменту направлення заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог на адресу опонента;

- 50% від суми винагороди Виконавця залишається на розрахунковому рахунку Клієнта в якості «Гарантійного внеску» на випадок подальшого оскарження Опонентом заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог до Господарського суду міста Києва.

У випадку подальшого оскарження Опонентом Заяви про зарахування зустрічних позовних вимог до Господарського суду міста Києва Виконавець зобов`язується надати юридичний (правовий) супровід у судовій справі, якщо таке оскарження Опонентом відбулось не пізніше спливу строку позовної давності заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог.

В такому випадку додаткова оплата послуг Виконавця погоджується Сторонами окремою Додатковою угодою, та в будь-якому випадку складає не менше 10% від ціни Позову Опонента.

Відповідно до умов Додаткової угоди № 2 від 10 лютого 2022 року до Договору підставою для проведення Клієнтом оплати винагороди Виконавця є сукупність наступних факторів/подій:

1) Ухвалене судом рішення, що набрало законної сили, отримано Клієнтом/Виконавцем в паперовому вигляді або оприлюднено судом в єдиному реєстрі судових рішень;

2) Сторони підписали Акт наданих послуг;

3) Клієнт отримав на підставі рішення суду кошти, визначені в судовому рішенні як заборгованість Опонента.

Умови оплати Послуги № 2 - на підставі п. 4.3 Договору.

Додатковою угодою № 3 від 10.02.2022 року до Договору Сторони визначили умови оплати щодо розрахунку та супроводу процедури стягнення збитків, понесених Клієнтом внаслідок неправомірно накладеного Опонентом арешту на рахунки та майно Клієнта в судовому процесі по справі №910/13813/21, а Клієнт сплачує Виконавцю винагороду, яка вираховується за формулою:

ВВ=(СЗ-ВИТР)/2, де

ВВ - винагорода Виконавця;

СЗ - визначена в судовому рішення, що набрало законної сили, сума стягнення збитків;

ВИТР - витрати Виконавця/Клієнта погоджені Сторонами.

Підставою для проведення Клієнтом оплати винагороди Виконавця є сукупність наступних факторів/подій:

1) Ухвалене судом рішення, що набрало законної сили, отримано Клієнтом/Виконавцем в паперовому вигляді або оприлюднено судом в єдиному реєстрі судових рішень;

2) Сторони підписали Акт наданих послуг;

3) Клієнт отримав на підставі рішення суду кошти, визначені в судовому рішенні.

Умови оплати Послуги № 3 - на підставі п. 4.3 Договору.

В подальшому, 21.06.2022 сторони уклали Додаткову угоду про розстрочення платежів до Договору, в якій врегулювали свої правовідносини з огляду на уведення в Україні воєнного стану.

Зокрема, пунктом 1 передбачено, що всі платежі за Договором та Додатковими угодами №1, №2, №3 до нього, під час дії воєнного стану в Україні до дати його офіційного закінчення/припинення тощо проводити у розмірі 50% від передбаченого вказаним Договором або Додатковими угодами до нього.

Відповідно до пункту 2 Сторони визнають сплату в порядку, передбаченому п. 1 цієї Додаткової угоди, розстрочення платежів, а саме:

-50% - сплачуються відповідно до умов Договору та Додаткових угод № 1, № 2 та № 3 до нього;

- 50% - розстрочення платежів.

Також, згідно пункту 3 Додаткової угоди Сторони домовились про те, що з дати закінчення/припинення воєнного стану в Україні розстрочені платежі у розмірі 50% Клієнт сплачує на користь Виконавця у повному обсязі впродовж 30 календарних днів.

Крім того у пункті 5 Додаткової угоди від 21.06.2022 сторони домовились, що умови цієї Додаткової угоди набули чинності з 24 лютого 2022 року та припиняються:

- п.1, п.2, п.4 - датою офіційного закінчення/припинення воєнного стану в Україні;

- п.3 - на 30 календарний день з дати офіційного закінчення/припинення воєнного стану в Україні.

Додаткової угодою № 4 від 19.10.2022 року до Договору сторони визначили наступний узгоджений порядок доповнень та змін до п.4.4 Договору, а саме за наслідками захисту інтересів Клієнта у судовій справі №910/3456/22, що на час підписання Сторонами цієї Додаткової угоди знаходиться в провадженні Північного апеляційного господарського суду за апеляційною скаргою ТОВ «Віннер Будівництво» на рішення Господарського суду міста Києва від 10 серпня 2022 року за позовом ТОВ «Будівельна компанія «Олімпікс» про стягнення 3 200 000,00 грн. Клієнт зобов`язується сплатити Виконавцю винагороду, яка складає 10% від вартості спростованих вимог ТОВ «Будівельна компанія «Олімпікс».

Як вбачається зі змісту Додаткової угоди №7 від 24 січня 2023 року до Договору Сторони визначили, що за наслідками захисту інтересів ТОВ «Віннер Будівництво» у судовій справі №910/3456/22, що на час підписання цієї Додаткової угоди знаходиться в провадженні Касаційного господарського суду за касаційною скаргою ТОВ «БК «Олімпікс» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14 грудня 2022 року за позовом ТОВ «БК «Олімпікс» до ТОВ «Віннер Будівництво» про стягнення 3 200 000,00 грн., Позивач зобов`язується сплатити Відповідача винагороду яка складає 10% від вартості спростованих вимог ТОВ «БК «Олімпікс».

Наразі, доказів узгодження сторонами іншого строку та/або порядку оплати послуг за Договором матеріали справи не містять.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору відповідачем були надані, а позивачем як клієнтом (замовником) прийняті юридичні послуги, що підтверджується підписаними обома сторонами без зауважень: Актом надання послуг № 1 від 28.02.2022 року та звітом до акту за надані в період з 10.02.2022 року по 28.02.2022 року юридичні (правові) послуги; Актом надання послуг № 2 від 31.03.2022 року та звітом до акту за надані в період з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року юридичні (правові) послуги; Актом надання послуг № 4 від 30.04.2022 року та звітом до акту за надані в період з 01.04.2022 року по 30.04.2022 року юридичні (правові) послуги; Актом надання послуг № 5 від 31.05.2022 року та звітом до акту за надані в період з 02.05.2022 року по 31.05.2022 року юридичні (правові) послуги; Актом надання послуг № 6 від 30.06.2022 року та звітом до акту за надані в період з 01.06.2022 року по 30.06.2022 року юридичні (правові) послуги; Актом надання послуг № 7 від 29.07.2022 року та звітом до акту за надані в період з 01.07.2022 року по 29.07.2022 року юридичні (правові) послуги; Актом надання послуг № 8 від 31.08.2022 року та звітом до акту за надані в період з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року юридичні (правові) послуги; Актом надання послуг № 9 від 30.09.2022 року та звітом до акту за надані в період з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року юридичні (правові) послуги; Актом надання послуг № 10 від 31.10.2022 року та звітом до акту за надані в період з 03.10.2022 року по 31.10.2022 року юридичні (правові) послуги; Актом надання послуг № 11 від 30.11.2022 року та звітом до акту за надані в період з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року юридичні (правові) послуги; Актом надання послуг № 12 від 30.12.2022 року та звітом до акту за надані в період з 01.12.2022 року по 30.12.2022 року юридичні (правові) послуги.

Також як свідчать матеріали справи, 24.10.2023 року засобами поштового зв`язку позивачем було отримано примірники підписаного з боку відповідача акту надання послуг №11 від 10.09.2023, а також звіт до акту №11 (розширений) за надані юридичні (правові) послуги.

Разом з тим, оскільки зазначені документи були складені із порушенням умов Договору та чинного законодавства, позивач відмовив відповідачу у прийнятті, погодженні та підписанні акту надання послуг № 11 від 10.09.2023, а також звіту до акту № 11 (розширеного) за надані юридичні (правові) послуги, про що повідомив відповідача листом №2710-07 від 27.10.2023 року, який був направлений останньому цінним листом з описом вкладення.

Загальне правило, визначене статтею 903 Цивільного кодексу України передбачає оплатність послуги за договором про надання послуги, якщо договором передбачено надання послуг за плату, у зв`язку з чим правила та вимоги щодо оплатності послуг застосовуються у разі їх надання, тоді як за відсутності факту та доказів надання відповідних послуг надавач послуг позбавлений права та підстав вимагати їх оплати від отримувача послуг.

За приписами частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, спірний Договір передбачає три види оплат, які можуть бути здійснені позивачем на користь відповідача:

- оплата фіксованого платежу 520 125,00 грн. щомісяця;

- оплата гонорару успіху в залежності від настання відкладальних умов, що передбачені Додатковими угодами до Договору;

- оплата коштів 3 300 00,00 грн. в забезпечення зобов`язань щодо сплати гонорару успіху.

Фіксовані платежі 520 125,00 грн., передбачені у п.4.2 Договору, вважаються неповоротними, оскільки забезпечують поточну роботу виконавця (Відповідача).

Позивачем зазначено в позовній заяві та встановлено судом за матеріалами справи, що з урахуванням умов Додаткової угоди від 21.06.2022 щодо розстрочення оплати 50% коштів усього за час дії Договору позивачем було сплачено на користь відповідача 5 721 374,00 грн. коштів фіксованих щомісячних платежів, які вважаються неповоротними, а саме платіжними дорученнями №№: 8438 від 15.02.2022 року на суму 520 125,00 грн.; 8473 від 29.04.2022 року на суму 520 125,00 грн.; 8514 від 22.06.2022 року на суму 520 125,00 грн.; 8564 від 03.08.2022 року на суму 500 000,00 грн.; 4 від 03.08.2022 року на суму 20 125,00 грн.; 8605 від 02.09.2022 року на суму 260 062,50 грн.; 8666 від 13.10.2022 року на суму 260 062,50 грн.; 8718 від 10.11.2022 року на суму 260 062,50 грн.; 44 від 12.12.2022 року на суму 260 062,50 грн.; 8794 від 19.01.2023 року на суму 325 078,00 грн.; 84 від 09.02.2023 року на суму 325 078,00 грн.; 108 від 09.03.2023 року на суму 325 078,00 грн.; 133 від 06.04.2023 року на суму 325 078,00 грн.; 169 від 04.05.2023 року на суму 325 078,00 грн.; 229 від 08.06.2023 року на суму 325 078,00 грн.; 279 від 13.07.2023 року на суму 325 078,00 грн.; 327 від 10.08.2023 року на суму 325 078,00 грн.

Копії відповідних платіжних доручень та виписки по рахунку долучені позивачем до матеріалів справи.

Також позивач зазначає, що згідно п. 4.4 Договору Сторонами передбачена сплата гонорару успіху, конкретні умови та випадки настання у Позивача обов`язку з його сплати передбачені відповідними додатковими угодами до Договору, про що судом зазначалось вище.

Як вбачається з Додаткової угоди № 1 від 10.02.2022 до Договору сторони погодили гонорар успіху Відповідача у розмірі 10% від суми зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до заяви, яка буде підготовлена ТОВ «Алмарк Україна». При цьому, вказаний гонорар успіху підлягає сплаті у розмірі 50% протягом 5 днів з дати направлення заяви про зарахування, а решта 50% залишається у ТОВ «ВІННЕР БУДІВНИЦТВО» на випадок подальшого оскарження такої заяви.

Судом встановлено за матеріалами справи, що відповідачем було підготовлено та позивачем направлено на адресу Компанії «Пауер Констракшн Корпорейшен Оф Чайна, ЛТД», від імені та в інтересах якої діє Представництво «Пауер Констракшн Корпорейшн Оф Чайна, ЛТД» заяви № 19/04/21 від 19.04.2021 року про припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме зарахування згідно ст. 601 ЦК України 32 492 457,70 грн. в рахунок часткового погашення заборгованості Представництва «Пауер Констракшн Корпорейшн Оф Чайна, ЛТД» перед позивачем, що складає в загальному розмірі 133 092 124,65 грн. Також пропонувалось сплатити залишок заборгованості перед позивачем в розмірі 100 599 666,95 грн. в добровільному порядку.

Копія вказаної заяви та докази надсилання її на адресу контрагента наявні в матеріалах справи.

Так, 19.04.2022 року сторонами було підписано Акт № 1 приймання-передачі наданих послуг, в якому було зафіксовано факт надання вищевказаних послуг.

Як зазначено позивачем, Заява передбачала зарахування вимог на суму 32 492 457,70 грн., відповідно, гонорар успіху складав - 3 249 245,77 грн. (10% від суми зарахування), а до сплати з боку позивача з урахуванням умов Додаткової угоди № 1 від 10.02.2022 року підлягала сума у розмірі 1 624 622,89 грн. (50% від 10% суми зарахування).

Разом з тим, зважаючи на необхідність застосування умов Додаткової угоди від 21.06.2022 року, згідно якої всі фінансові зобов`язання ТОВ «ВІННЕР БУДІВНИЦТВО» на період воєнного стану в Україні виконуються у розмірі 50%, до сплати ТОВ «Алмарк Україна» підлягала сума гонорару успіху у розмірі 812 311,44 грн. (50% від 50% від 10% суми зарахування), яка була сплачена позивачем відповідно до платіжного доручення № 8516 від 22.06.2022 року.

Також Сторонами було передбачено сплату гонорару успіху відповідно до Додаткової угоди № 2 від 10.02.2022 року у випадку стягнення на користь позивача коштів в рамках судової справи за наслідками застосування вищезазначеної заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог або добровільного погашення опонентом заборгованості.

Однак, як зазначає позивач, впродовж строку дії Договору та станом на дату подачі даного позову відсутнє судове рішення на користь ТОВ «ВІННЕР БУДІВНИЦТВО» про стягнення таких коштів, що свідчить про недотримання критерію успішності відповідачем в розумінні Додаткової угоди № 2 від 10.02.2022 до Договору, а отже, у Позивача не виникло жодних зобов`язань щодо оплати ТОВ «Алмарк Україна» коштів гонорару успіху в рамках цієї додаткової угоди.

Крім того, відповідно до Додаткової угоди № 3 від 10.02.2022 до Договору також було передбачено гонорар успіху у випадку стягнення на користь Позивача коштів та збитків в рамках судової справи №910/13813/21, зокрема, понесених ТОВ «ВІННЕР БУДІВНИЦТВО» внаслідок неправомірно накладеного Компанією «Пауер Констракшн Корпорейшен Оф Чайна, ЛТД» арешту на рахунки та майно позивача.

При цьому, за відсутності стягнення коштів в рамках вищезазначеної судової справи позивач зазначає про відсутність жодних зобов`язань щодо оплати відповідачу коштів гонорару успіху в рамках Додаткової угоди №3.

Згідно Додаткової угоди №4 від 19.10.2022 року до Договору сторони погодили гонорар успіху відповідача у розмірі 10% від суми спростованих вимог проти позивача у судовій справі №910/3456/22, яка перебувала на розгляді у Північному апеляційному господарському суді.

Так, умовами Додаткової угоди №4 передбачено здійснення позивачем оплати за результатами підписання сторонами Акту наданих послуг, в якому обов`язково зафіксована сума спростованих позовних вимог.

Разом з тим, як вказує позивач, між сторонами не було підписано акту наданих послуг, в якому було б зафіксовано суму спростованих вимог на підставі Додаткової угоди №4 від 19.10.2022 до Договору, відтак, згідно Додаткової угоди №4 від 19.10.2022 року до Договору у позивача не виникло зобов`язання оплати на користь відповідача.

Таким чином, станом на дату завершення строку дії Договору і станом на дату подачі даного позову, на думку позивача, в останнього не виникло зобов`язань з оплати відповідачеві гонорару успіху за Договором окрім тих, що були вже сплачені ТОВ «ВІННЕР БУДІВНИЦТВО», а саме на підставі Додаткової угоди №1 від 10.02.2022 року у розмірі 812 311,50 гривень.

Як встановлено судом та зазначається позивачем у позовній заяві, в забезпечення зобов`язань щодо сплати гонорару успіху та згідно з п. 4.4 Договору останнім на користь Відповідача були сплачені кошти у сумі 2 400 000,00 грн., а саме: платіжним дорученням № 8439 від 15.02.2022 року - 1 500 000,00 грн., платіжним дорученням № 8515 від 22.06.2022 року - 900 000,00 грн. (з розрахунку 50% від належних до сплати 1 800 000 гривень згідно з п.4.4 Договору та умов додаткової угоди від 21.06.2022 року щодо розстрочення оплати).

Позивач звертає увагу суду, що вказані кошти сплачені ним згідно з п. 4.4 Договором в якості забезпечення зобов`язань щодо сплати гонорару успіху та не вважаються власністю відповідача, оскільки були сплачені саме в якості забезпечення майбутнього зобов`язання позивача щодо сплати відповідачу гонорару успіху.

Разом з тим, інші зобов`язання позивача щодо сплати відповідачеві гонорару успіху були виконані позивачем шляхом сплати коштів без вирахування таких оплат з вищевказаних коштів забезпечення.

Статтею 570 Цивільного кодексу України визначено - завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання.

З огляду на зазначене, оскільки у п. 4.4 Договору зазначено, що вказані кошти сплачуються позивачем відповідачеві в якості забезпечення зобов`язань щодо сплати гонорару успіху - вказані кошти в розумінні ст. 570 Цивільного кодексу України є завдатком.

Відповідно до пункту 3 статті 571 Цивільного кодексу України у разі припинення зобов`язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню. З огляду на припинення дії Договору і не досягнення Відповідачем успіху в розумінні Договору.

Отже, з огляду на вищевикладене позивач вважає, що станом на дату завершення строку дії Договору і станом на дату звернення його до суду з даним позовом у нього так і не виникло зобов`язань з оплати відповідачеві гонорару успіху за Договором, у зв`язку з чим вказані кошти втратили свою забезпечувальну роль за Договором і підлягають поверненню позивачу на підставі частини 3 статті 571 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, який дів на час виникнення спірних правовідносин, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Окрім цього, у позовній заяві ТОВ «Віннер Будівництво» зазначає, що ним на користь ТОВ «Алмарк Україна» було здійснено ряд оплат на загальну суму 13 719 500,00 грн., відповідно до платіжних доручень №: 8565 від 04.08.2022 року на суму 2 300 000,00 грн.; 8625 від 15.09.2022 року на суму 1 400 000,00 грн.; 8629 від 16.09.2022 року на суму 2 400 000,00 грн.; 8676 від 25.10.2022 року на суму 1 500 000,00 грн.; 65 від 29.12.2022 року на суму 1 500 000,00 грн.; 114 від 13.03.2023 року на суму 1 000 000,00 грн.; 130 від 03.04.2023 року на суму 96 900,00 грн.; 168 від 04.05.2023 року на суму 2 000 000,00 грн.; 284 від 19.07.2023 року на суму 1 192 000,00 грн.; 285 від 19.07.2023 року на суму 600,00 грн.; 486 від 26.10.2023 року на суму 110 000,00 грн.; 544 від 16.11.2023 року на суму 110 000,00 грн.; 618 від 07.12.2023 року на суму 110 000,00 грн., з посиланням в призначенні платежів на реквізити спірного Договору.

Проте, як наголошує позивач, ані Договір, а ні додаткові угоди до нього не передбачали здійснення жодного із вищезазначеного платежу.

Також на підставі вищевикладеного позивач зазначає, що на підставі Договору та Додаткової угоди № 1 від 10.02.2022 до Договору сплатив відповідачу кошти у розмірі 6 533 685,50 грн., що не підлягають поверненню, а саме:

- 5 721 374 грн. в якості фіксованих платежів на підставі п.4.2 Договору;

- 812 311,50 грн. в якості гонорару успіху на підставі Додаткової угоди №1 від 10.02.2022 до Договору.

Разом з тим, в позовній заяві позивач зазначає, що кошти у розмірі 16 119 500,00 грн. сплата яких не була передбачена умовами Договору, підлягають поверненню, а саме:

- 2 400 000,00 грн. завдатку, що підлягає поверненню на підставі пункту 3 статті 571 Цивільного кодексу України внаслідок неможливості виконання зобов`язання;

- 13 719 500,00 грн. як перераховані у надмірному розмірі (більшому ніж узгоджено сторонами в Договорі), тобто в розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України є безпідставно отриманими коштами.

З огляду на вищевикладене, ТОВ «Віннер Будівництво» у позовній заяві вказує, що згідно з нормами статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, оскільки станом на дату завершення строку дії Договору і станом на дату подачі цього позову у позивача так і не виникло зобов`язань з оплати відповідачеві гонорару успіху за Договором, сплачені позивачем відповідачеві кошти у розмірі 2 400 000,00 грн. втратили свою забезпечувальну роль за Договором і підлягають поверненню позивачу на підставі частини 3 статті 571 Цивільного кодексу України.

Так, ТОВ «Віннер Будівництво» 28.11.2024 року направило на адресу ТОВ «Алмарк Україна» лист №2711-05 від 27.11.2024, в якому вимагало повернути кошти у розмірі 16 931 810,50 грн.

Вказаний лист відповідно до інформації щодо відстеження поштових відправлень АТ «Укрпошта» був отриманий відповідачем 05.12.2024 року, проте залишений останнім без відповіді, грошові кошти позивачу повернені не були.

Таким чином, як зазначено позивачем в позовній заяві, оскільки всупереч чинному законодавству відповідач свої зобов`язання щодо повернення безпідставно отриманих коштів, перерахованих поза межами дії Договору та за відсутності правових підстав, не виконав, у ТОВ «Алмарк Україна» утворилася заборгованість у розмірі 16 119 500,00 грн., яку позивач просить суд стягнути в поданій до суду позовній заяві.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним Договору №100222022 про надання юридичних (правових) послуг від 10.02.2022 та/або його окремих положень та Додаткових угод до нього суду також не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення цього Договору та Додаткових угод до нього на час їх підписання та протягом часу виконання з боку сторін відсутні.

Разом з тим, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що всі проведені позивачем платежі на користь відповідача були отримані відповідачем на законних підставах за надані відповідачем послуги.

Зокрема, за наслідками проведеної відповідачем згідно Договору роботи у судовій справі №910/13813/21 за позовом Компанії «Пауер Констракшн Корпорейшн Оф Чайна, ЛТД», від імені та в інтересах якої діє Представництво «Пауер Констракшн Корпорейшн Оф Чайна, ЛТД» (далі - Опонент), до ТОВ «Віннер Будівництво» про стягнення 332 874 866,28 грн., спростованими та/або такими, що мають бути пред`явлені до виконання опоненту, є кошти у розмірі 100 599 666,95 грн.

Отже, на переконання відповідача, умови Договору в частині спростованих суми вимог, пред`явлених Опонентом у справі №910/13813/21, виконані належним чином.

Відповідно до пункту 4.4. Договору Сторони визнають успішним виконання Договору та, відповідно, узгодженою та прийнятною для себе винагороду Відповідача у якості гонорару успіху, що визначається з розрахунку 10% (десяти відсотків) від загальної суми спростованих відповідачем вимог Опонента до позивача про стягнення суми заборгованості, штрафних санкцій, відшкодування збитків тощо.

Оскільки, спростовані вимоги складають суму коштів у розмірі 100 599 666,95 гривень, то 10% від зазначеної суми складає - 10 059 666,70 грн.

Додатково Відповідач зазначає, що оскільки Опонент не звернувся до Арбітражного Інституту Стокгольмської торгової Палати та втратив процесуальні строки звернення з такими вимогами, позивач відповідно до пункту 3.5 Договору повинен оплатити відповідачу винагороду у розмірі 10 059 666,70 грн. як винагороду за послуги, а також всі витрати, понесені відповідачем до такої дати, з урахуванням невикористаних до того моменту сум всіх авансів, раніше сплачених позивачем, якщо такі авансові платежі були проведені останнім.

Таким чином, відповідач стверджує, що невиконані зобов`язання позивача перед відповідачем в зазначеній частині наданих послуг склали 10 059 666,70 грн.

Разом з тим, відповідач зазначає, що оскільки ним було проведено часткове зарахування зазначеної заборгованості із невикористаних на момент припинення дії Договору виплачених позивачем сум авансових платежів, що були зараховані в рахунок погашення невиконаних зобов`язань в розмірі 6 880 176,50 грн., обсяг невиконаних позивачем грошових зобов`язань за спірним Договором складає 3 179 790,20 грн.

Також ТОВ «Алмарк Україна» вказує, що ним були виконані умови Додаткової угоди №1, а саме підготовлено, розраховано та складено відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України і направлено 29.04.2022 року засобами поштового зв`язку на адресу «Пауер Констракшн Корпорейшн оф Чайна, ЛТД» в інтересах якого діє Представництво «Пауер Констракшн Корпорейшн оф Чайна, ЛТД» Заяву про зарахування від 21.03.2022 року. Згідно вказаної Заяви зустрічні однорідні взаємні вимоги сторін на підставі Договору субпідряду №31/07/2019 від 01.08.2019 року у справі № 910/13813/21, склали суму коштів у розмірі 32 492 457,70 гривень.

Тобто, з огляду на викладене, згідно умов Додаткової угоди № 1 винагорода у розмірі 10% на користь відповідача складає - 3 249 245,77 грн.

Поряд з цим, оскільки позивачем 22.06.2022 року було сплачено 900 000,00 грн. та 812 000,00 грн. як сплату гонорару на користь відповідача в обсязі 50% від суми зарахованих у відповідності до положень статті 601 Цивільного Кодексу України однорідних взаємних вимог, та гарантійна сума на випадок оскарження Опонентом вказаної заяви про зарахування у розмірі 1 537 245,77 грн. зберігається на розрахунковому рахунку позивача у даній справі, що за умов не подовження дії Договору за ініціативою позивача, складає відповідну суму невиконаних перед відповідачем зобов`язань, то обсяг невиконаних позивачем грошових зобов`язань за Додатковою угодою № 1 станом на 01.01.2024 року складає суму у розмірі 10% відсотків від спростованих вимог та становить 1 537 245,77 гривень.

Щодо Додаткової угоди № 4 відповідач зазначає, що до Предмету цієї Додаткової угоди належить послуга з надання правничої допомоги у підготовці та супроводі, в тому числі, але не виключно, у суді, процедури захисту інтересів позивача у судовій справі №910/3456/22, що знаходиться в провадженні Північного апеляційного господарського суду за апеляційною скаргою ТОВ «Віннер Будівництво» на рішення Господарського суду міста Києва від 10 серпня 2022 року за позовом ТОВ «БК «ОЛІМПІКС» до ТОВ «Віннер Будівництво» про стягнення 3 200 000,00 грн.

На думку Відповідача, підставою для проведення Позивачем оплати винагороди Відповідача, передбаченої цією Додатковою угодою, є сукупність наступних факторів/настання подій: захист інтересів позивача/позитивне вирішення судового спору на користь позивача за наслідками розгляду апеляційної скарги Позивача Північним апеляційним господарським судом у справі №910/3456/22; підписання сторонами Акту наданих послуг.

При цьому оплата винагороди Відповідача проводиться за наступних умов:

1) ухвалене судом рішення на захист інтересів позивача отримано в паперовому вигляді або оприлюднено судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень;

2) вартість спростованих вимог Опонента 2 підтверджена Сторонами в Акті наданих послуг.

Отже, оскільки за наслідками розгляду справи в порядку апеляційного оскарження було прийнято рішення на користь Позивача, спростовано вимоги ТОВ «БК «ОЛІМПІКС» на суму 3 200 000,00 грн. (10% від якої становить суму у розмірі 320 000,00 грн.), відповідачем було надіслано Акт наданих послуг позивачу, який останнім не було підписано за відсутності мотивованих заперечень щодо відмови у його підписанні, на переконання відповідача, обсяг невиконаних позивачем грошових зобов`язань за Додатковою угодою №4 станом на 01.01.2024 року складає суму у розмірі 10% відсотків від спростованих вимог та становить 320 000,00 грн.

Щодо виконання відповідачем умов Додаткової угоди №7 останній зазначає, що підставою для проведення позивачем оплати винагороди відповідачу, передбаченої цією Додатковою угодою є сукупність наступних факторів/настання подій: захист інтересів Позивача/позитивне вирішення судового спору на користь Позивача за наслідками розгляду касаційної скарги ТОВ «БК «ОЛІМПІКС» Касаційним господарським судом у справі №910/3456/22; підписання сторонами Акту наданих послуг.

При цьому оплата винагороди відповідача проводиться за наступних умов:

1) ухвалене судом рішення на захист інтересів позивача отримано в паперовому вигляді або оприлюднено судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень;

2) вартість спростованих вимог ТОВ «БК «ОЛІМПІКС» підтверджена сторонами в Акті наданих послуг.

Так, постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 у справі № 910/3456/22 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 у справі № 910/3456/22 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 у справі № 910/3456/22 скасовано і прийнято нове рішення, яким у позові ТОВ "Будівельна компанія "Олімпікс" до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво" про стягнення 3200000,00 грн. відмовлено. Стягнуто з ТОВ "Будівельна компанія "Олімпікс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 72 000,00 грн.

Отже, оскільки за наслідками розгляду справи №910/3456/22 Верховним Судом касаційне провадження за наслідками розгляду касаційних скарг ТОВ "Будівельна компанія "Олімпікс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 у справі № 910/3456/22 було закрито ухвалами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.03.2023 та від 18.07.2023, а також ухвалою від 02.10.2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Будівельна компанія "Олімпікс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 у справі № 910/3456/22, тобто ухвалено рішення на користь позивача та спростовано вимоги ТОВ «БК «ОЛІМПІКС» на суму 3 200 000,00 грн., відповідачем було надіслано позивачу Акт наданих послуг, який останнім не підписано та не надано мотивованих заперечень щодо відмови у його підписанні.

Тобто, як стверджує відповідач, позивачем не виконані гроші зобов`язання за Додатковою угодою №7 щодо сплати у розмірі 320 000,00 грн.

Таким чином, відповідач вважає, що загальна сума невиконаних зобов`язань позивача складає суму у розмірі 5 357 035,97 гривень.

В свою чергу, позивач у відповіді на відзив звертає увагу суду, що не отримував від Відповідача жодних документів щодо зарахувань заборгованості із урахуванням невикористаних авансових платежів, а також матеріали справи не містять доказів щодо проведеного зарахування.

При цьому позивач заперечує авансову природу коштів, які вимагає повернути, оскільки сплата таких коштів не передбачена умовами Договору, а також наголошує, що між сторонами були підписані виключно акти наданих послуг стосовно здійснення щомісячних фіксованих платежів за Договором, які і були проведені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, а також акт №1 від 19.04.2022 року щодо надання послуг з підготовки заяви про зарахування зустрічних вимог.

Поряд з іншим, Позивач не вважає, що в рамках виконання додаткової угоди №2 до Договору відповідач досяг успіху, оскільки «Пауер Констракшн Корпорейшн оф Чайна, ЛТД» листом №PCRO22/08/01-К від 01.08.2022 повідомив позивача, що не визнає факт зарахування зустрічних однорідних вимог.

Крім того, остаточне судове рішення у справі №910/13813/21 було ухвалене 20.01.2022 року, в той час як спірний Договір між Сторонами був укладений - 10.02.2022 року, тобто після остаточного вирішення справи судом касаційної інстанції.

Також Позивач зазначає, що у рамках судової справи №910/3456/22 наявне лише одне позитивне судове рішення на користь Позивача, а саме Постанова Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 у справі № 910/3456/22, якою було відмовлено у позові ТОВ «БК Олімпікс» до позивача про стягнення коштів, що є предметом Додаткової угоди №4.

Разом з тим, предметом додаткової угоди №7 є позитивне судове рішення на користь Позивача у Касаційному господарському суді у справі №910/3456/22.

Однак, касаційна скарга ТОВ «БК «Олімпікс» у справі №910/3456/22 жодного разу не розглядалася Касаційним господарським судом по суті, що дало ТОВ «БК «Олімпікс» можливість тричі подати касаційну скаргу з різних підстав та більш того, надає останньому право звертатися із касаційними скаргами необмежену кількість разів до моменту, поки касаційний суд вирішить справу за такою касаційною скаргою по суті.

Отже, у справі №910/3456/22 на етапі касаційного перегляду відсутнє позитивне судове рішення на користь позивача, яке згідно з Додатковою угодою №7 може бути підставою для оплати відповідачеві гонорару успіху.

До того ж, Акт щодо виконання додаткової угоди №7 Позивачем не отримувався і як наслідок - не підписувався.

Окремо Позивач вказує, що не погоджується із твердженням відповідача щодо недійсності Додаткової угоди від 21.06.2022 року, оскільки вона нібито порушує принцип рівності сторін, зважаючи на відсутність між сторонами спору щодо дійсності цієї додаткової угоди та відповідного судового рішення про визнання її недійсною.

Суд зазначає, що одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №916/2620/20, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 18.11.2019 у справі №902/761/18 та від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") наголошено, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". …Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.12.2020 у справі №904/1103/20 та від 25.06.2020 у справі №924/266/18.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 року зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Як зазначалось судом вище, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність підстав для повернення 2 400 000,00 грн. завдатку за Договором № 100222022 про надання юридичних (правових) послуг від 10.02.2022 року на підставі ч. 3 ст. 571 ЦК України внаслідок неможливості виконання зобов`язання відповідачем, а також повернення згідно ст. 1212 ЦК України 13 719 500,00 грн. безпідставно набутих коштів.

Суд зазначає, що загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов`язання.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, зокрема, відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

За змістом частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Частина 3 статті 1212 Цивільного кодексу України поширює дію положень про безпідставне збагачення на відносини, що регулюються іншими положеннями Цивільного кодексу України, зокрема, на випадки виконання зобов`язання однією із сторін:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв`язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13, від 02.09.2014 у справі № 910/1620/13, від 14.10.2014 у справі №922/1136/13 та від 25.02.2015 у справі № 910/1913/14, від 02.02.2016 у справі №6-3090цс15, яка підтримана Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 по справі № 910/13814/17.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Верховний Суд у постанові від 17.08.2021 р. по справі №913/371/20 погодився із висновками апеляційного суду щодо розмежування перерахування грошових коштів у якості передоплати (авансового платежу), які отримані на правових підставах та перерахування грошових коштів у надмірному розмірі, більшому ніж узгоджено сторонами, в розумінні ст. 1212 ЦК України, які є саме безпідставно отриманими відповідачем. Суд касаційної інстанції зазначив, що договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України, поряд з цим, виключенням є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв`язку з зобов`язанням (правочином), але не відповідно до його умов.

Як встановлено судом, зазначається позивачем та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Віннер Будівництво» під час дії спірного Договору на користь ТОВ «Алмарк Україна» загалом було сплачено 22 653 185,50 грн., а саме:

- 5 721 374,00 грн. - фіксовані щомісячні платежі за період з 15.02.2022 року по 10.08.2023 року;

- 812 311,50 грн. - гонорар успіху відповідно до Додаткової угоди №1, з урахуванням Додаткової угоди від 21.06.2022 року;

- 2 400 000,00 грн. - гонорар успіху відповідно до п.4.4 Договору з урахуванням Додаткової угоди від 21.06.2022 року;

- 13 719 500,00 грн. - не передбачені умовами Договору та Додатковими угодами та сплачені за період з 04.08.2022 року по 07.12.2023 року.

Поряд з цим, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Алмарк Україна» на виконання умов Договору та Додаткових угод буди надані послуги на загальну суму 8 246 060,39 грн., а саме:

- 5 981 437,50 грн. - фіксовані щомісячні платежі за 23 місяці, з урахуванням Додаткової угоди від 21.06.2022 року;

- 1 624 622,89 грн. - гонорар успіху на виконання Додаткової угоди №1, з урахуванням Додаткової угоди від 21.06.2022 року;

- 320 000,00 грн. - гонорар успіху відповідно до Додаткової угоди №4;

- 320 000,00 грн. - гонорар успіху відповідно до Додаткової угоди №7.

Як встановлено судом, строк дії Договору №10022022 про надання юридичних (правових) послуг від 10.02.2022 року з урахуванням додаткових угод - до 15.12.2023 року.

Отже, за відсутності доказів продовження дії спірний Договір припинив дію 15.12.2023 року.

При цьому, фіксовані платежі мають сплачуватись в обсязі 50% з розстроченням платежу 50%, з урахуванням умов Додаткової угоди від 21.06.2022 року, умови якої набули чинності з 24.02.2022 року та поширюються на всі фіксовані платежі, що становить 5 981 437,50 грн. (520 125,00*23/2).

Враховуючи здійснену позивачем фактичну оплату в розмірі 5 721 374,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, сума до оплати з позивача на користь відповідача становить 260 063,50 грн.

Суд зазначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 року у справі № 910/4201/19).

Відтак, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України (заява № 19336/04, п. 269) визначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Згідно Додаткової угоди № 1, на виконання якої сторонами підписано Акт №1 приймання-передачі наданих послуг, а також враховуючи Заяву про зарахування однорідних грошових вимог на суму 32 492 457,70 грн., відповідно, гонорар успіху складав - 3 249 245,77 грн. (10% від суми зарахування), та до сплати з боку позивача з урахуванням умов Додаткової угоди № 1 від 10.02.2022 року підлягала сума у розмірі 1 624 622,89 грн. (50% від 10% суми зарахування).

Проте, застосовуючи умови Додаткової угоди від 21.06.2022 року, згідно якої всі фінансові зобов`язання ТОВ «ВІННЕР БУДІВНИЦТВО» на період воєнного стану в Україні виконуються у розмірі 50%, до сплати ТОВ «Алмарк Україна» підлягала сума гонорару успіху у розмірі 812 311,44 грн. (50% від 50% від 10% суми зарахування), яка і була сплачена позивачем відповідно до платіжного доручення № 8516 від 22.06.2022 року.

Решта оплати на користь відповідача, строк оплати якої на час розгляду справи судом не настав, становить 812 311,39 грн.

Також умовами п.4.4 Договору передбачена сплата позивачем в забезпечення умов виконання зобов`язань щодо сплати гонорару успіху на користь виконавця на умовах цього Договору та Додаткових угод до нього коштів в розмірі 3 300 000,00 грн.: 1 500 000,00 грн. клієнт сплачує в день підписання цього Договору та 1 800 000,00 грн. - не пізніше 01 березня 2022 року, які враховуються сторонами в якості складової частини передбаченого сторонами гонорару успіху.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було сплачено на користь відповідача грошові кошти в розмірі 2 400 000,00 грн. платіжними дорученнями: № 8439 від 15.02.2022 року - 1 500 000,00 грн., № 8515 від 22.06.2022 року - 900 000,00 грн.

Тобто, з урахуванням умов п. 4.4 Договору та Додаткової угоди від 21.06.2022 року, з розрахунку 50% від належних до сплати 1 800 000 гривень згідно з п.4.4 Договору та умов додаткової угоди від 21.06.2022 року щодо розстрочення оплати, переплата позивача становить 750 000,00 грн.

Щодо послуги згідно Додаткової угоди № 4 суд погоджується з доводами відповідача щодо підтвердження її виконання рішеннями судів у справі № 910/3456/22 за позовом ТОВ «БК «Олімпікс» до ТОВ «Віннер Будівництво» про стягнення 3 200 000,00 грн., зокрема, задоволенням постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 року апеляційної скарги ТОВ «Віннер Будівництво», скасування рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 у справі №910/3456/22 та відмовою в задоволенні позовних вимог, стягнення витрат зі сплати судового збору на користь ТОВ «Віннер Будівництво», а також закриття касаційного провадження ухвалами Верховного Суду від 28.03.2023 та від 18.07.2023, і відмовою у відкритті касаційного провадження ухвалою від 02.10.2023 року, тобто судами ухвалено рішення на користь позивача та спростовано вимоги ТОВ «БК «ОЛІМПІКС» на суму 3 200 000,00 грн., що є підставою для сплати гонорару успіху 320 000,00 грн. (10% від 3 200 000,00 грн.).

При цьому з урахуванням Додаткової угоди від 21.06.2022 року датою остаточного розрахунку за Додатковою угодою № 4 від 19.10.2022 року (сплати гонорару успіху) сторони визначили 30 календарних днів з дати закінчення/припинення воєнного стану в України, отже строк оплати позивачем гонорару успіху в розмірі 320 000,00 грн. не настав.

В свою чергу, виконання відповідачем умов Додаткової угоди № 7 підтверджується вищенаведеними обставинами закриття касаційного провадження у справі № 910/3456/22 та є підставою для виплати позивачем гонорару успіху в розмірі 320 000,00 грн. (10% від ціни позову - 3 200 000,00 грн.), строк оплати якого позивачем визначається згідно Додаткової угоди від 21.06.2022 року, а відтак є таким, що не настав.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги обсяг наданих послуг та здійснені позивачем оплати, загальна вартість фактично наданих відповідачем послуг є меншою за обсяг отриманої ним оплати на суму 14 407 125,11 грн.

Наразі, суд враховує, що відповідачем під час розгляду даної справи не надано суду належних та допустимих доказів існування будь-яких цивільно-правових договорів, які могли б бути підставою для перерахування спірних коштів.

Сплата однією стороною грошових коштів другій стороні поза межами платежів, передбачених Договором, зокрема переплата понад визначену в Договорі суму, не може бути визнана такою, що здійснена на підставі Договору (такі висновки відповідають правовій позиції, наведеній у постановах Верховного Суду від 20.12.2018 у справі №920/169/18, від 17.08.2021 у справі№913/371/20).

Крім того, у постанові від 25.08.2022 р. по справі №903/357/21 Верховний Суд звернув увагу, що наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для висновку про віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами, оскільки сплата однією стороною грошових коштів другій стороні поза межами платежів, передбачених договором, зокрема переплата понад визначену в договорі суму, не може бути визнана такою, що здійснена на підставі такого договору.

Згідно ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Зважаючи на вищевикладене, оскільки матеріалами справи підтверджується факт неповернення відповідачем безпідставно набутих коштів, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та на момент прийняття рішення будь - яких доказів повернення позивачу безпідставно набутих коштів в сумі 14 407 125,11 грн. відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, виходячи з того, що позов частково доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем повністю не спростований, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 14 407 125,11 грн.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції законів України та на засадах верховенства права (ч. 1ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(див. рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011 року в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN ) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 2, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухвалюватись у відповідності до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом та з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов частково доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 73-80, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмарк Україна» (03148, м. Київ, Картвелішвілі, 5, код ЄДРПОУ 38365651) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ВІННЕР БУДІВНИЦТВО» (03148, м. Київ, вул. Хмельницька, 20/21, літера А, код ЄДРПОУ 24922498) 14 407 125,11 грн. (чотирнадцять мільйонів чотириста сім тисяч сто двадцять п`ять грн. 11 коп.) та судовий збір у розмірі 172 885,50 грн. (сто сімдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят п`ять грн. 50 коп.).

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 30 жовтня 2026 року.

Суддя А.М.Селівон